
- •12.00, 15.00, 16.00, 18.00, 21.00, 23.50 Та 00.52 і іГять інформа-
- •2 Год 20 хв то суто інформаційне мовлення займав як мінімум 45-50 хв,
- •1.6. Джерела інформаці|
- •1990 Р. Воно є самостійною структурою, має своїх кореспондентів
- •2,3. Реда кці йне Ігпщвл іння та принципу #ого, органі залі 1
- •1.2. Друга операція - це пошук і збирання інформації, необхід-
- •3.3. Третя операція - оперативне керівництво виконанням постав-
- •4.2. Друга операція цієї процедури - аналітичний контроль -
- •10.00. Особливий наголос "Діловий канал" робить на перебудові ста-
- •15.40/, Ця передача була започаткована спеціальною постановою Вер-
- •18 Циклових програм, розрахованих на слухачів від 3 до 17 ро-
- •3,4.4. ДапО-мІжні служби
- •4.2.1. Обов"язкн редакторського персоньлу
- •4.2.2. Обон"язки кореспондентів Інформаційної служби
- •4.2.3. Обов"язки творчих працівників
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори. - т. 20. - с. 84.
- •6.2.Специфіка інформації в радіомовному каналі
- •7,2. Визначення поняття "новина"
- •1 ОагІ ОанШ Но* ю «гПв'пвУ» Юг Ьгоабсазі// ТаЬ.ЬооК.1973.- лІпа.-р.Зз
- •1, Нарешті, остання риса, яку ми тут розглянемо/Вона полягав.
- •7.4. Вимоги до новин
- •2, Новини мапзть бути своєчасними - задовольняти потребу слуха-
- •3. Новини мають бути точними . Кожне твердження, кожне ім"я чи
- •4. Новини мають бути об'єктивними - базуватися на фактичному
- •5. Новини мають бути збалансованими, що забезпечується їхньою
- •6. Новини мають' бути лаконічними - викладеними просто і стисло,
- •8. Новини мають задовольняти людський інтерес.. У теорії журна-
- •7. Дивовижність і незвичайність теж допомогають робити факти
- •8. Сенсаційність - здатність новини справити на слухачів сильне,
- •9. Емоції та інстинкти зачіпають потреби в їжі, житлі, одязі;
- •10. Секс /від лат. Важив - стать/ - спрямовуюча сила в ..,
- •2. Соціальна приналежність слухачів, яким адресує свої переда-
- •4. Дружньо привітатися, чітко назвати своє прізвище, редакцій-
- •5. Чітко сформулювати мету свого приходу - чому прийшов, яку
- •6. Ніколи не починайте інтерв"ю а вибачення. Це справляв пога-
- •9. Уникайте переривати інтерв"в або відкладати його до іншого
- •3. Далі ви скажете, що записуєте інтерв"в на плівку. Уважно
- •2. У ході запису репортер мав;
- •8.7. Допоміжні джерела інформації
- •8 Надія, що у флашевій зоні зберігаються великі запаси нафти".
- •9.3. Художня обробка початкій
- •4* Запитальний - досить поширений в радіомовленні, містить за-
- •6. Цитатний - містить заяву або вислів людини, яка в джерелом
- •7. Звабливий - складається з одного або кількох речень, які
- •2/ Доповнює виклад подробицями, що не буди подані в початку;
- •1 На закінчення додамо, що нестача інформації із достовірних
- •10.5. Виклад новин за формулою Поля Байта
- •12.І. Політичні новини
- •12.2. Економічні новини
- •12.2.3, Праця
- •12.2.4. Захист споживачі в
- •2. При написанні наукових новин слід уникати характерної для
- •3. Тилова проблема, з якою доводиться постійно стикатися при
- •2. Мистецькі новини вимагають від їх автора широкої осізнанос-
- •3. У мистецьких новинах слід остерігатися голого переліку імен,
- •4. Якщо ж ви пишете про твір /гГєсу, книгу, кінофільм, карти-
- •9. Своєрідного хисту й чималих зусиль вимагають новини про
- •1992 Року. '
- •25 Квітня, замовляв своїм кореспондентам повідомлення про роботу у
- •13.3, Коментовані повідомлення
- •1Нтерв"ю задовольняє цей інтерес: воно може з"ясувати думку автори-
- •1Нтерй"ю в ефірі може виступати як самостійною передачею, так
- •2. Інтврв"в-опитуванну. Кета його - дістати короткі індивідуаль-
- •14 А, Коментар
- •15.3, Складені інформаційні передачі
- •15,3,1. Інформаційні випуски
- •1 Тижня, в них створюється широка панорама подій у нашій країні
- •15,3.2. Інформаційні програми
- •15.4. Інформаційні передач; журнального типу
- •15.5. Контактні інформаційні передачі
- •15.8. Еволюція Формотворення
- •1, Нарешті, про перші та заключні фрази інформаці йної передачі.
- •1 Див.: Любосветов д. По законом Зфира. - м., 1979, - с. 28.
- •117, Майже в два рази менше. При цьому вміст залишився той самий,
- •17.5. Зайаі слова
- •17,.?«Лі есдова активного стану
- •17.16, Абревіатури й
- •25 Кг цукру. В радіимішленні всі скорочення треба писати повністо:
- •17.17. Повтори в дексті
- •3. Уникати рими, яка іноді з"являеться в прозовому тексті пові-
- •18.4. Особливості вашого голосу й мовлення
- •18.8. Дикція
- •1 Це допомагав їм не лише уникнути одноманітності читання, ай доз-
- •18.14. Мікрофонна боязнь
- •18.15. Передачо новин
- •19,1, Учнів-ська пора інформаційного радіомовлення
- •19.2. У новій столиці України /1933-1941 рр./
- •1938 Роках. Саме тоді й виникла "Справа українського радіокомі-
- •1 Посилити більшовицьку пильність // Радіо. - 1934. - 9 10. -
- •19.3. Фронт в ефірі /і94і-і945 рр./
- •1951 Році, коли на вірш в.Сосври "Любіть Україну" впало звинувачен-
- •19.5. Хруїдовська "відлига" /1953-1964 рр./
- •1 Ось як протест проти такої оцінки людини виник рух комуністич-
- •1966 Року вона починає підготовку до відзначення 50-річчя Великого
117, Майже в два рази менше. При цьому вміст залишився той самий,
а виклад став коротким і ясним.
Навчатися викладати новини у розмовній манері, писати точно й
коротко -найголовніше і, мабуть, найскладніше для початківця, Аджз
часу для випусків новин завжди не вистачає. 1 його, природно, не
можна витрачати на довгі й малозмістовні речення, переобтяжені без-
ліччю нецікавих подробиць. Тому новачку доводиться багато працюва-
ти, щоб висвітлити в кількох словах те, для чого за інших обставин
не вистачав й кількох речень.
Ще один порівняльний приклад:
Погано Краще
У Луганську прийняв перших Найкрупніший у Донбасі
пасажирів найбільший у Донбасі автовокзал відкрився у Луганську,
автовокзал. За добу він обслуго- Він розрахований на 12 тисяч па-
вуе 12 тисяч чоловкі. Тут є сажирів. Автобусне сполучення
332
просторий світлий зал чекання, ав"язув тепер місто не лише'? усі-
кафе на 300 місць, кімната мя районними центрами області,
відпочинку, камера схову, одно- а також з Донецьком, Дніпрспет-
часно працює ЗО білетних кас.' ровськом, Києвом. Літком автобус-
Оформляються також білети на ні маршрути ведуть іа Луганська
поїзди та літаки. Кожні 2-3 хви- на курорти Чорного та Азовсько-
дини від перону відходять кой- го морів.
фортабеяьні автобуси у центр
міста і районні центри області,
а також у Донецьк, Дніпропет-
ровськ. Відкрито літні маршрути
до курортних міст на Чорному та
Азовському морях.
17^2 .Короткі прості
Використовуйте в основному прості короткі речення. Речення е
своєрідною "упаковкою" для інформації. Чим більму кількість слів
ви використаєте, тим більше інформації зможете вмістити в нього.
Але в цьому випадку речення став складнішим для розуміння.
Деякі класики літератури, як, наприклад, Лев Толстой або Вільяи
Фолкнер, включали у свої твори речення, що займали по півсторінки
стандартного книжкового набору. Для повідомлень у випусках новин
такі довгі періоди неприйнятні, їх важко читати дикторові й розумі-
ти слухачеві. Від періоду з ЗО слів диктор може захлинутись, а слу-
хач - задрімати біля приймача. Довгі складні речення породжують мо-
нотонність. Слухач чує повідомлення, але зміст його не принц кав у
свідомість.
Тому інформаційна служба рекомендує описувати новину короткими
простими реченнями, які містять одну думку і легко сприймаються на
слух. Фахівці вважають, що для нормального засвоєння тексту з ефіру
речення має містити 10-15 слів.
Сказане, звичайно, не означав, шо всі речення мають бути саме
такого розміру. Деякі з них можуть бути із 3-4 слів, а деякі місти-
ти, скажімо., 19-20 слів. Чергування різних за розміром речень надав
повідомленню динаміки, тоді як текст, побудований з однакових за
розміром речень, звучить монотонно й одноманітно.
Отже, якщо ви зустрінете в тексті повідомлення складне речення -
зробіть його простим. Для цього підрядне речення треба перетворити
333
в окреме речення. Наприклад: "Підписано угоду про співпрацю між
Академією наук України та Національною академією наук Вірменії, яка -
допоможе об"сднати зусилля вчених обох академій у фундаментальних
і пошукових дослідженнях з гуманітарних, природничих і технічних
наук".
Краще т довге і складне речення розбити на два прості: "Підпи-
сано угоду про співпрацю між Академією наук України і Національною
академією наук Вірменії. Обидві академії об"єднають свої зусилля
у фундаментальних і пошукових дослідженнях з гуманітарних, природ-
ничих і технічних наук".
Подібно до цього слід ділити на два чи, можлива, й три речення
заплутані складнопідрядні речення з кількома підрядними. Такі речен-
ня - це своєрідний лабіринт, з якого слухачеві /а часто й дикторо-
ві/ не легко вибратись. Проте, звичайно, сказане не означає, що
весь текст має складатися лише з простих речень. Часом без підряд-
них речень теж не можна обійтись. Але якщо кілька підрядних речень
вжито послідовно одне за одним, це - серйозний недогляд з боку авто-
ра і редактора.
17.3. Найсильніщі сло^а
Описуйте новину переважно іменниками та дієсловами - це найсіль-
Ніші слова. Звільняйтеся від надміру прикметників і прислівників,
уживайте лицю найнеобхідніші з них.оокільки іменники несуть основне
змістовне навантаження у реченні. Тому їх і ставлять на перше місце
у реченні.
Дієслова надають повідомленню динаміки, наснажують текст енер-
гією. Вони віддзеркалюють рух життя, висвітлюють події й суспільні
процеси. Дієслова в Найефективнішою частиною мови у лексичному
вжитку інформаційної служби. Багато журналістів вважав, що таємниця
успішної підготовки інформаційних випусків полягав саме у широкому
використанні дієслів.
. Прикметники ж часто затуманюють зміст. Надмір прикметників,
прислівників та інших слів групи епітетів відволікає від головного,
розпорошує увагу.
Ось приклад, коли в повідомленні багато прикметників: "Барвис-
тий альбом чудових офортів, який свідчить про велику щедрість не-
вичерпного таланту народного художника, лауреата Державної премії
334
України Михайла Горді йовича Дервгуса, ретельно підготувало й неио-
давно випустило у овіт республіканське видавництво "Мистецтво".
А бео надміри епітетів зміст проясниться: "Альбом офортів та-
лановитого українського художника Михайла Дервгуса випустило видав-
ництво "Мистецтво". .
Ще приклад: "На неосяжних полях Таврі ї, .уславлених дорідними
пшеницями, за останні дні під яскравими променями гарячого півден-
ного сонця запанував золотавий колір".
А так краще: "Дорідна пшениця достигала На полях Таврі ї".
Тому будуйте Повідомлення в ОСНОВНОМУ з іменників і дієслів -
це найсильніші слова.
І?^ Точн| слов
Оперуйте конкретними точними словами. Неточно впиті слова аа-
туманвсть зміст, роблять його нечітким і невиразним.
Назвіть, наприклад, лопату сільськогосподарським знаряддям, і
в уяві слухача замість конкретного образу лопати мою з "яви тис я все
по завгодно - плуг, борона, вида чи, можливо, й трактор з кондиціо-
нером. Тому-то інформаційна служба вимагає від своїх авторів оперу-
вати словами а конкретний точним значенням, а не розпливчастими й
загальними.
Розпливчасте Конкретно
Несприятливі кліматичні умови Часті доші /посуха, тривалий гус-
сти й снігопад, суховій* град.../.
Цінний подарунок Золотий годинник /радіоприймач,
фотоапарат, телевізор, мотоцикл.../
Стихійне лихо Повінь /землетрус. Тайфун, чорна
буря, градобій.../
Відповідальна прра Пуск підприємства /сівба, косовиця
трав, жнива.../
Судно Лісовоз /танкер, траулер, буксир,
. пасажирський лайнер.../
Благодійна допомога Гроші /путівка, харчі, одяг, лі-
КИ • • •'/ •
Подібно до цього не слід вдаватися до звеличувальних замінник!»
там, де т еба просто назвати професію героя.
335
Можна сказати просто Пишуть
Іьотчик Ас, пілот, капітан повітряного
корабля, господар повітряного
океану, підкорювач голубих трас,
повітряний хлібороб і т.ін.
Міліціонер Вартовий нашого спокою, лвдина
доброї мужності, ліщина в сірій
шинелі і т.ін.
Геолог Першопрохідник земних надр, ко-
лумб підземних гориаовів, розвід-
ник чорного золота і т.ін.
Продавець Трудівник сфери сервісу, трудівник
прилавку і т.ін.
Сталевар Майстер вогненої справи, чаклун
Вогню, крицевар і тЛн.
Хокеїст Лицар льодової арени, герой льодо-
вих баталій і т.ін.
футболіст майстер шкіряного м"яча, атлет зе-
леного поля і т.ін, *
Фехтувальник Представник спорту Д"Артяньянів і
т.ін.
Якщо ми будемо тая писати й далі, то скоро перестанемо бути
журналістами, а станемо "трудівниками /господарями/ пера".
Звернемо також увагу на часті випадки неточного вживання замін-
ників дієслова "сказав". Само по собі це слово в оптимальним для
інформаційно! служби, оскільки воно коротке, ясне, нейтральне і,
головне, постійно точне. Дівсяово, як кажуть, на всі випадки лиття,
Але іноді, щоб уникнути одноманітності й досягти виразності,
його доводиться замінювати іншими дієсловами. 1 тоді в ефірі лунає
далі сказав, продовжував, додав, наполегливо твердив, запевняв, на-
рікав, натякав, застеріг, пояснив, нагадав, передбачив, підкреслив,
відзначив, попередив, звинуватив, констатував, оголосив, прокомен-
тував, висловився, декларував, висловив думку, вигукнув, саркастич-
но зауважив, обрізав тощо.
Річ у тім, що наведені дієслова не е синоміиами слова "сказав"
Перші три слова яені й такі самі нейтральні, як і дієслово "сказаь
Але наступні вісім дієслів треба вживати доречно. Кожи ж автор пі-
ше, що оратор "підкреслив" або "відзначив" щось, то тим самим віь
336 :;
хоче привернути увагу до чогось такого, що може залишитись непоміт-
ним. Наприклад: "Комісар підкреслив, що за законом від міліції в
цьому випадку ордер на арешт не вимагався".
А от дієслово "попередив" стосується лише ти» ситуацій, що
пов"язані а небезпеко», "Звинуватив" більше підходить до юридично-
го контексту. Тим часом дієслова "вказав", "констатував", "оголо-г
сив" часто вживаться у значенні "сказав", хоч вони набагато силь-
ніші й носять офіційний характер.
Початківець не повинен забувати, що кожне описове дієслово мав
свій змістовний відтінок і що його треба вживати не механічно, а
лише тоді, коли воно підходить за контекстом.