1 Див.: Любосветов д. По законом Зфира. - м., 1979, - с. 28.

р

Збот Р. Радионовости й аудитория / Пер. с англ. - Бродкас-

тинг. - 1991. - 27 ноября. - С. 134.

о

Любосветов Д. По законам зфира. - С. 40,

,.* 327

Подібна система групування новин за розділами існує, як ми

знаємо, Й в практиці українського радіомовлення, хоч основні розді-

ли створиться у нас дещо на іншій основі - за принципом тематично!

єдності.

Тому при верстці випуску завищи існує проблема знаходження пра-

вильної пропорції між окремими повідомленнями і розділами, внутріш-

німи та зарубіжними новинами. Теоретично передбачається, що приб-

лизно половину випуску мають зайняти повідомлення іх внутрішнього

життя, решту - зарубіжні новини. На практиці, однак, ці кордони

завжди виявляються надзвичайно рухливими. Через те, відведений для

випуску час випусковий редактор використовує творчо - залежно від

важливості, кількості та якості внутрішньої та зарубіжної інформа-

ції, що в в його розпорядженні.

Четверте^ питання - повторення повідомлення. Раніше вважалося,

що повторювати новини солідній національній радіостанції ніби не до

лиця, мовляв, це означає виказувати відсутність належної кількості

інформаційних джерел. Тому вважалось за краще передавати в ефір

небагато випусків, але таких, щоб завжди були наповнені свіжими,

ше не обнародуваними новинами. Такої установки, наприклад, Україн-

ське радіо дотримувалось ше у 1964 р.

Та з часом соціологи розвіяли цс хибну точку зору. У результаті

їхніх досліджень було виявлено, що аудиторія радіо протягом дня

часто змінюється і що в цьому випадку багато слухачів залишаються

непоінформованими про важливі Події.

Щоб уникнути такої ситуації, інформаційна служба стала повтор-,

но передавати найважливіші новини. Вони кочували із випуску у ви-

пуск по кілька разів на день без будь-яких змін лунали в ефірі.

Та тут радіо підстерігла нова неприємність. Безжурне повторю-

вання виявилося дуже набридливим. На початку 80-х років воно викли-

кало масове невдоволення слухачів.

Вихід підказала практика зарубіжних радіостанцій - усі найваж-

ливіші новини вони теж повторюють, але кожного разу подасть їх у •

новій редакції. Вони розробили певну технологів підновлення новин,

що старіють. Згідно з цією технологією будь-яке повідомлення, гід-

не того, щоб бути переданим в ефір повторно, має бути переписаним

таким чином, щоб воно сприймалось як нове. Якщо ж старіюча новина

одержала нове продовження, останні відомості щодо неї ставляться

на перше місце у повідомленні, а ті,, що вже відомі і були передані

в ефір раніше, - йдуть на підверстку.

328

Технологія, як бачимо, дуже проста. Однак сучасна інформаційна

служба Українського радіо все ще володів нею скоріше теоретично,

ніж практично. Тому продовжує існувати й Проблема повторення важ-

ливої інформації у випусках, оскільки якщо журналіст звітує про но-

вину, то він дістає грошову винагороду лише за одне повідомлення.

За переробку й підновлення цього повідомлення для наступного випус-

ку йому вже не платять. Матеріально, отжз, він не зацікавлений. А

випусковий редактор, який мав стежити за^постійним оновленням ста-

ріючої інформації, іноді буває просто не в змозі переписати всі по-

відомлення по-новому. Адже крім авторських повідомлень своїх ко-

лег-радіокурналістів він повинен стежити ще й за оновленням тих по-

відомлень, які найдішли з інформаційних агентеьв.Для такого обсягу

роботи у нього просто не вистачає ні сил, ні часу.

Живучість проблеми повтору можна пояснити тим, що зроблене сво-

го часу запозичення не було підкріплене належним організаційним і

фінансовим забезпеченням.

Коли можна і треба давати повтор? Твердих правил щодо цього не

існує. Тут необхідно враховувати життєвий і робочий ритм слухачів.

Вранці, о восьмій годині, важливе повідомлення вже не застав вдома

більшість із тих, хто працює. Тому його доцільно повторити в сере-

дині дня, а потім у випусках о 17, 18 і 19 годині, коли основна ма-

са лсдей повертається з роботи. Важливі повідомлення, що пролунали

о 22.00, коли багато слухачів уже вимкнули приймачі, повинні бути

повторені у ранкових випусках. Це ж саме стосується й важливих по-

відомлень із нічних випусків.

Перевірте себе

І. Поясніть значення терміна "верстка", його походження і зав-

дання верстки в інформаційному радіомовленні.

2. Назвіть принципи верстки, за якими здійснюється упорядкуван-

ня інформаційних передач.

3. Що служить основою для об'єднання кількох повідомлень під

однією "шапков"?

4. Рубрика, як особливий вид заголовку в інформаційних випусках

і програмах. Назвіть і проілюструйте прикладами відомі вам різнови-

ди рубрик. • •• '

5. Основні розділи інформаційних передач, від чого залежить по-

рядок їх розміщення у випуску?

' 329 -•';.

6. Яку роль відіграють звукозаписи у випусках новин, вимоги

щодо тривалості звучання та розміщення їх у випусках новин?

7. Наведіть приклади підводок до звукозаписів. Вимоги, якими

треба керуватись при формулюванні підводки?

6. Заставка, відбивки, афішка та резюме випуску інформаційних

передач. Поясніть і проілюструйте ці поняття на прикладах,

9. Роль зв"язувчого тексту при поєднанні розрізнених повідом-

лень, звукозаписів і добірок. Назвіть основні типи "переходів", що

допомагають переключати увагу слухачів при сприйманні новин.

10. Перші та заключні фрази інформаційних передач, назвіть

знайомі вам стандарти цих фраз.

11. Чи можна вважати роботу випускового редактора творчою? Яки-

ми якостями він має володіти, щоб верстати випуски інформаційних

передач?

12. Яким, на вашу думку, е оптимум інформаційної передачі за

тривалістю звучання та кількістю вмішаних у ній повідомлень?

ІЗ. Як на практиці розв'язується проблема знаходження правиль-

ної пропорції між окремими повідомленнями та розділами випуску,

між внутрішніми та закордонними новинами, текстовими й звуковими ма-

теріалами?

14. Чим можна пояснити живучіть проблеми повторення повідомлень

у практиці українського радіомовлення, як, на вашу думку, вона може

бути розв"язана?

Розділ 17. МОВА І СТИЛЬ КОРОТКИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

Та обставина, що преса сприймається візуально, а радіо - акус-

тичне, дає деякі переваги газетярам, Вони можуть не замислюватися

над складністю речень, оскільки знають, що коли читач не вловить

змісту фрази з першого разу, то може повернутися до неї і перечита-

ти незрозуміле.

Радіожурналїсти такої можливості не мають, їхні матеріали зачи-

туються і прослуховуються лише один раз. У слухача немає можливості

ні перечитати, ні перепитати. Він мас збагнути зміст повідомлення а

першого разу - повторення неможливе.

З огляду на цю обставину інформаційна служба радіо виробила ряд

рекомендацій щодо мовностилістичного оформлення новин. Вони спрямо-

вані на те, щоб сприймання коротких повідомлень на слух не виклика-

ло ніяких утруднень.

л

330

Перелік рекомендацій ми подамо далі, на початку кожного підроз-

ділу. Ними охоплено основні нормативи, яких дотримується інформа-

ційна служба Українського радіомовлення з Києва.

І?.І_У "Сестра таланту"

Описуйте новину в розмовній манері, яка забезпечу» стислість

та ясність викладу. Не пишіть розеолікно. Більшість тем потребу*

простого й короткого викладу. - . *

Якось студент-практикант запропонував редакції таке повідомлен-

ня:

"Голубий човен, що цього літа плив по Дністру, мав незвичайну

назву - "Ра-3". У відомого норвезького мандрівника Тура Хейєрдала,

творця папірусного судна з"явилися послідовники у прикарпатському

місті Жидачеві, то на Львівщині. Це - працівники тутешнього картон-

но-паперового комбінату: 32-річний конструктор Мирон Давидчак, його

дружина Ірина та електрик цього ж комбінату Богдан Давидчак. Вони

зробили з паперу, що його випускає комбінат, човен і відбули на

ньому в мандрівку.

У розмові з нашим кореспондентом Мирон Давидчак сказав:

- Це не перший наш човен, побудованій з такого незвичайного ма-

теріалу. Торік ми з Богданом тех робили човен з паперу, листи скрі-

пили столярним клеєм і досить довго на ньому мандрували - пройшли

понад 300 кілометрів по Стрию і Дністру. Щоб човен не розкис у воді,

зверху і зсередини ми вкрили його олійною фарбою.

Другий наш човен, збудований цього року і названий "Ра-3", від-

різняється від попереднього тим, що папір, у тому числі й старі га-

зети, ми скріпили силікатним клеєм. На ньому ми пропливли цього лі-

та 200 кілометрів.

Довжина човна - 3,5 метрів. Ширина достатня, щоб двоє могли си-

діти поруч і діяти веслами. Спочатку ми виготовили макет човна а

картону, з якого потім зняли човен, який був склеєний з ?5 шарів

паперу. .

Розрахували, щоб човен міг взяти не менше 800 кілограмів ванта-

жу. . - ' • •• .

Наступного року, сказав Мирон Давидчак, ми плануємо знову зро-

бити паперовий човен з урахуванням досвіду перших двох мандрівок".

331

Випусиовий редактор прочитав це повідомлення й повернув назад,

порадивши автору викласти новину в розмовній манері. Він сказав, шо

треба почати а фрази "Гей, друже, ану послухай, це...". І далі опи-

сувати новину так, ніби автор розповідає її своєму другові.

Після кількох спроб студентові вдалося підготувати повідомлення,

яке задовольнило редактора і було передано в ефір:

"У саморобному човні з паперу подорожували цього літа по річках

Прикарпаття троє працівників Жидачівського картонно-паперового ком-

бінату.

Конструктор Кирок ДавидчАК, його дружина Ірина та електрик Бог-

дан Давидчак вважають папір за гарний і дешевий матеріал для спо-

рудження веслярськогс човна. Вони взяли аркуші, старі газети й скрі-

пили їх силікатним клеєм у 25 шарів, а зверху вкрили їх олійною

фарбою. Вийшла міцна надійна оболонка, здатна довго перебувати у

воді.

На паперовому човні мандрівники пропливли по Стрию і Дністру

сотні кілометрів. Це була їхня друга подорож за таким маршрутом.

Торік трійка Теж подолала його в саморобному човні, але той, на від-

міну від нинішнього, був скріплений столярним клеєм. Назву для сво-

го човна - "Ра-3" - ум.льці запозичили у Тура Хенаддала - творця

папірусного судна".

Для першого варіанта студент витратив 219 олій, для другого -