15.8. Еволюція Формотворення

На закінчення додамо, що форми інформаційних передач виникли

не в один день, а поступово, історично, у процесі оперативного ві-

дображення дійсності і для оперативного інформування слухачів про .

істотні зміни в навколишній дійсності. Форми інформаційних передач

постійно розвиваються й удосконалюються. Тому цілком закономірним

в постійне поліпшення їх, виникнення нових і відмирання старих.

Еволюцію цього розвитку на прикладі українського радіомовлення мож-

на проілюструвати за допомогою такого ланцюжка: вісники радіограм -

радіогазети - інформаційні випуски - інформаційні передачі журналь-

ного типу - інформаційні програми - інформаційно-музичні радіопрог-

рами - контактні інформаційні передачі. Рушійною силою нового фор-

мотворення виступав як правило, не один, а цілий комплекс факторів,

Найважливіші серед них такі: постійно зростаючі інформаційні потре-

би суспільства, особливості його соціального розвитку, науково-тех-

нічний прогрес і взаємодія з іншими засобами масової інформації.

306

|сі ці фактори, вірогідно, визначатимуть розвиток інформаційних

форм і надалі. У своїй сукупності вони дають можливість якомога

повніше забезпечити потреби в інформації різних соціально-демогра-

фічних груп населення.

Перевірте себе

І. Яка різниця між поняттями "форма радіопередачі" та "жанр

раді (журналістики"?

2. Як ви розумієте поняття "інформаційна передача"? Які два

типи цих передач? Назвіть їх і проілюструйте конкретними приклада-

ми із радіомовної практики.

3. Які інформаційні жанри можуть виступати як прості інформа-

ційні передачі? Назвіть на підтвердження вашої думки конкретні

приклади.

4. Які журналістські твори об"еднують у собі "складені інфор-

маційні передачі"? Назвіть відомі вам вмци цих передач.

5. Що являв собою інформаційний випуск? Спробуйте зробити влас-

не визначення цього поняття» Назвіть основні типи випусків за три-

валістю звучання.

6. Що стало основною причиною появи інформаційних програм? Яка

їх будова, тривалість звучання, хто створює і представляв слухачам

ці програми? Яка різниця між інформаційними програмами українських

радіостанцій та інформаційними програмами "суцільних новин", що

практикуються на деяких зарубіжних радіостанціях?

7. Як виникли передачі журнального типу? Що спричинило їх поя-

ву? Чим вони відрізняються від інформаційних випусків? Назвіть ві-

домі вам типи журнальних передач і коротко охарактеризуйте їх. .

3. Контактні форми інформаційних передач. Яку можливість учас-

ті у створенні цих передач мають слухачі? Назвіть відомі вам кон-

тактні передачі в програмах Українського радіомовлення. Які і як

готуються контактні передачі у західних країнах?

9. Які форми інформаційних передач найчастіше застосовуються в

практиці міськрайонного радіомовлення? Проілюструйте вашу відпо-

відь прикладами із діяльності того міста чи району, в якому ви жи-

ли до вступу в університет.

10. Два "кити", на яких тримаються інформаційно-музичні програ-

ми. Яка структура цих програм, на кого вони зорієнтовані? Роль і

~39*

307

місце випусків новин у їх розкладі? Які зміни в структурі інформа-

ційно -му зичних програм ви спостерегли за останній час? Чи пору-

шується принцип "розважаючи інформувати", який первісне був покла-

дений в основу цих програм?

II. Створіть графічний ланцюжок основних форм інформаційних

передач, який би ілюстрував еволюцію їх розвитку. Назвіть рушійні

сили нового формотворення.

Розділ 16. ШРСТКА ІНФОРМАЦІЙНИХ ПЕРЕДАЧ

16.І, Поняття верстки в радіомовленні

Поняття верстки радіо запозичило у газет. Сталося це ще в ті

часи, коли основною формою політичного мовлення були радіогазети.

Згодом, як відомо, центральні та республіканські радіогазети зник-

ли з ефіру, але слово "верстка" залишилося в ужитку радіопрацівни-

ків, прижилося на новому грунті.

У практиці сучасного радіомовлення термін "верстка" мав подвій-

не значення. Перше з них означає творчий процес, пов"язаний з від-

бором, упорядкуванням та поєднанням окремих журналістських творів

у рамках відведеного для інформаційної передачі часового відрізка.

Друге - структурну побудову, композицію вже готової, зверстаної

радіопередачі, Ми будемо користуватися поняттям верстки в обох цих

значеннях. .

У газеті, як відомо, верстка виявляв себе лише на просторово

обмеженій площі окремої шпальти або номера газети. У радімовленні

вона живе й розвивається у часі - в рамках певного часового від-

різка, відведеного для передачі.

При читанні газет читач сам будує верстку, сам визначає послі-

довність прочитання номера. 1 зовсім не обов'язково з передової,

а першої шпальти. У радіомовленні верстка мав примусовий характер -

слухач може ознайомитися з матеріалами лише у тій часовій і зміс-

товній послідовності, яку для нього визнач&па редакція.

Мета верстки - забезпечити упорядкований виклад і легку орієн-

тацію слухачів у пропонованих їм матеріалах. Вона не лише виділяв

окремі матеріали, ай об"вднув їх у певну сукупність - радіопере-

дачу.

Верстка випуску - процес творчий. Він не терпить шаблонів,

306

вимагав від випускового редактора великої професійної майстерності

й досвіду, знання певних принципів і вимог, І*о склалися в процесі

багаторічної практики, дотримуватись яких треба при створенні

верстки.

16.2. Принципи верстки •

Упорядкування інформаційних передач здійснюється на основі

принципів, які є спільними при підготовці всіх типів інформацій-

них передач.

Перший з них заснований на врахуванні важливості новин. Згідно

з вимогами цього принципу на перше місце у передачі заведи треба

ставити найважливішу в даний момент новину незалежно від того, до

якої сфери життя вона належить - внутрішньої чи міжнародної. Після

неї в порядку зменшення важливості подається основна маса новин.

Закінчується передача відомостями про погоду.

Таку послідовність можна вважати виправданою і доцільною,

оскільки вона враховує психологічні особливості сприймання інфор-

мації на слух. Мірою того як пам"ять слухачів завантажується факта-

ми, іменами, цифрами, увага слухачів притупляється. Слабне й здат-

ність до сприймання та переробки нових повідомлень. Залежно від

цього поступово знижується й складність випуску,

Поступове "полегшення" випуску мірою наближення його до кінця

не змушує слухачів напружувати увагу, якщо вони стомилися від про-

слуховування попередніх повідомлень.

Другий принцип вимагає викладати всі новини, що стосуються

однієї теми, разом, сукупно, в єдності. Наприклад, якщо ми подали

у випуску повідомлення про обрання нового президента Франції, то

слідом за ним треба подати всю наявну Й супутню йому інформацію -

відомості про результати голосування, заяву суперника, иг зазнав

поразки на виборах, привітання новому президентові тощо. Або якщо

український парламент ратифікував якусь важливу міжнародну угоду,

то слідом за викладом цього повідомлення ми повинні подати відгуки

міжнародної громадськості з цього приводу. Принцип тематичної єдно-

сті, отже, вимагав зводити близькі за темою повідомлення у добірки,

подавати їх під спільними рубриками або виділяти для них окремі

розділи випуску.

Третій принцип стосується "географії" інформаційних повідом-

40 - 6-1064 309

лень, що входять до складу випуску. Він вимагає, щоб, по-перше,

новини у випуску були подані з якомога більше ї кількості геогра-

фічних пунктів, а, по-друге, щоб за наявності рівноцінного вибору

до складу випуску не включалися два повідомлення з одного й того

самого регіону, а тим більше, щоб вони не стояли поруч. Виняток

тут становлять лише ті випадки, коли в одному й тому самому місці

/регіоні/ відбувається одночасно кільки подій, які за своєю знач-

ністю переважають усі інші новини у випуску. Проте такий збіг

трапляється порівняно рідко і виняток, як відомо, не порушує за-

гального правила.

Четвертий принцип стосується темпоритму інформаційної переда-

чі. Він вимагає розглядати кожне повідомлення як самостійну скла-

дову частину випуску. Завдання полягає в тому, щоб, не перериваю-

чи нитку розповіді, плавно переходити від одного повідомлення до

іншого і при переході щоразу збуджувати інтерес до чергового пові-

домлення. Виходить щось на зразок зірки-пульсара: спалах інтересу

і потім поступове його затухання, потім знову спалах - затухання

і т.д. Цей принцип можна порівняти також з гуркотом відбійного

молотка або роботою двигуна за вікном. Коли він працює на сталих

обертах, ми поступово звикаємо до шуму і переставмо помічати його.

Коли ж двигун виключають або включають, це щоразу збуджує нашу

увагу. Так і темпоритм випуску. Він повинен постійно змінюватися.

Прискорення темпу читання має чергуватись з Його уповільненням,

змістовна напруженість з її послабленням, довші матеріали з корот-

шими, текстові матеріали зі звукозаписами, посилення голосу з його

послабленням. Монотонність та одноманітність знижують ефективність

передачі інформації. Статичність протипоказана природі інформацій-

них передач. Вони завжди мають бути рухливими й динамічними.

16.З, Добірки та рубрики

Два різних повідомлення про одну й ту саму людину /подію/, при-

родно, мають стояти у випуску поряд. Наявність зв"язку між ними

в підставою для їх об"вднання.

Найчастіше основу для такого об"еднання дає спільна тема. Тому,

якщо протягом дня редакція,наприклад, одержала кілька повідомлень

із охопленої полум"ям війни Игославії, вони можуть бути об"єднані

в одну добірку із спільним заголовокм "До подій в Югославії".

310

Цим же повідомленням може передувати й "шапка" - вступне речення,

яке вказує на тему наступних повідомлень і в найзагальніших рисах

розкривав їх основний зміст. Наприклад: "Повідомлення, одержані

нами сьогодні із Югославії, свідчать про нове загострення ситуації

на Балканах".

Після заголовку добірки або вступного речення поабзацно викла-

даються повідомлення. Вони теж розміщуються за принципом поступо-

вого зменшення вагомості. При цьому кожен-із наступних абзаців до-

бірки мав бути коротшим, ніж попередній, але розвивати заголовок

або думку вступного речення. .

Часто повідомлення об'єднуються у випусках під певними рубри-

ками. В одних випадках рубрика в заголовком добірки /"Про справи

військові"/, в другому - називав політичну кампанію /"До 60-річчя

голодомору"/, у третьому - об"еднуе тематичні повідомлення /"Еко-

логічні новин"/, в четвертому - підкреслює жанр наступного пові-

домлення /"Репортаж дня"/. Звичними для нас стали рубрики "Кримі-

нальна хроніка" і "Тиждень на шляхах України".

Не будучи прив'язаними до конкретних подій, рубрики часто пов-

торюються, бувають постійними чи тимчасовими. Тимчасові рубрики

зникають із випусків разом із завершенням кампанії, якій вони були

присвячені.

*

16.4, Ррзд^л інформаційних передач

Розділ - це найбільший компонент випуску. Він об"вднув пові-

домлення, що розкривають якусь одну широку й конкретну тему.

При верстці інформаційних передач групування новин найчастіше

здійснюється за такими розділами: "Офіційні повідомлення", "Новини

з-за кордону", "Економіка", "Культура", "Реклама", "Спорт" і "По-

года". У дні, коли в парламенті обговорюється якесь важлчве питан-

ня, що привертав увагу всівї громадськості, у рамках випуску може

бути утворений спеціальний розділ, наприклад: "На сесії Верховної

Ради України".

ЦІорядок розміщення розділів у випусках завжди залежить від ва-

гомості та значущості повідомлень^! що входять до складу розділу.

Тривалість звучання кожного з них не мав ніяких обмежень і завжди

залежить від кількості та якості інформації, що в в розпорядженні

випускового редактора.

311

Розділ "Офіційні повідомлення" об"еднує матеріали, що надходять

від прес-служби Президента, уряду та Верховної Ради України, і міс-

тять відомості про важливі загальнодержавні укази Президента, візи-

ти та прийоми зарубіжних гостей, підписання міжнародних угод, уря-

дові заяви, ноти, розпорядження, дані про виконання економічних

програм, наступні або триваючі сесії Верховної Ради тощо.

існує певна етика розміщення офіційних повідомлень у межах роз-

ділу. Так, повідомлення, що висвітлюють діяльність. Президента

України, передують повідомленням про діяльність Голови Верховної Ра-

ди чи прем"єр-міністра. Цим підкреслюється роль Президента в житті

української держави як гаранта конституційної законності.

Досить часто повідомлення цього розділу ставляться на перше

місце у випуску. Слідом за ними можуть бути подані закордонні або

економічні новини. Чергування залежить від переважаючої тематики,

офіційних повідомлень. Якщо вони більше стосуються внутрішнього

життя - далі доцільніше поставити економічний розділ, якщо міжнарод-

них справ - розділ закордонних новин. Проте не можна твердити, т

певне місце розділу офіційних повідомлень е постійним. Він може бути

заверстаний і в середину випуску. Іноді він взагалі буває відсутнім.

Але ніколи ви не зустрінете його в кінці випуску.

Розділ "Закордонних новин" об"єднує повідомлення, які інформа-

ційна служба одержує від інформаційних агентств, оскільки власної

кореспондентської мережі за кордоном вона ще не має. Здебільшого це

окремі розрізнені повідомлення, які пов"язані лише однією прикме-

тою - тим, що вони надійшли з-за кордону.

Бувають, проте, випадки, коли закордонні повідомлення можуть

бути об"єднані у добірку. Скажімо, якщо протягом дня одержано кіль-

ка важливих і цікавих новин із колишніх республік колишнього Радян-

ського Союзу, то випусковий редактор може подати їх під спільною

рубрикою - "Вісті з країн близького зарубіжжя".

У цьому розділі частіше, ніж в інших, зустрічаються заголовки

до окремих новин, наприклад, "Смерть Федеріко Фелліні", або "Заво-

рушення в Пакистані", або "Трагічне ПОВІДОМЛЕННЯ з Боснії".

До складу розділу іноді входять коментарі, що роз"яснюють окре-

мі повідомлення, вмішуються біографії новообраних державних діячів,

подаються довідки про географічне положення та політичний устрій

окремих держав тощо.

У деяких випусках, а також у ранковій або вечірній інформацій-

них програмах розділ "Закордонних новин" може вести черговий редак-

312

тор. У цьому випадку він представляється приблизно так: "А тепер

про події у світі розповість редактор Дамір Савенко".

Розділ "Новин економіки." об"єднує повідомлення про господарську

і фінансову діяльність в умовах ринку, державне регулювання еконо-

мічних процесів.

Завжди існує прагнення подати економічний розділ як певну ці-

лісність, домагаючись плавного переходу від повідомлень, скажімо,

про ділову активність у галузі промисловості до висвітлення роботи

аграрного сектора, банківської системи, бірж, котировку валют тощо.

Та найважливішими тут, звичайно, є відомості про переведення еконо-

міки України на рейки ринкового господарства.

На жаль, у діяльності інформаційної служби не простежується

якогось системного підходу до висвітлення економічних реформ. Верст-

ка економічного розділу часто новить хаотичний характер. Відомості

про економічну і фінансову війну, що точиться між країнами - колиш-

німи республіками СРСР, іноді межує з повідомленнями про надання

довгочасних кредитів для переоснащення українських підприємств, віс-

ті про підвищення податків поєднується з повідомленнями про зростан-

ня купівельної спроможності населення. Повідомляючи про руйнування

старих механізмів економічного регулювання, інформаційна служба •

водночас не розповідає про створення на їх місці грошово-кредитних

і фінансових механізмів, здатних ліквідувати деформації економічних

структур. ' * . •

Тому при формуванні економічних добірок і розділів переважав

"монтаж навалом". Усі повідомлення, шо надійшли до редакції, зво-,

даться під один якийсь об'єднуючий дашок типу "їУх до ринку" і в

такому вигляді "вивалюються" на голови слухачів. Розберіться, мов- І

ляв, самі, що відбувається в нашій економіці.

За цими повідомленнями практично не проглядається економічна

політика Української держави, яка й без того має досить непродуманий

і невиразний характер. Тому сучасний розділ новин економіки не е •

зразком для наслідування, він~слабо дрпомагае слухачам знаходити

вихід з економічного лабіринту, в який ми всі потрапили.4

Головна причина цього явища - відсутність спеціального творчого

підрозділу, який би забезпечував кваліфіковане висвітлення новин

економіки перехідного періоду.

Розділ "Культура" об"єднує різноманітну інформацію про діяль-

ність закладів культури, творчих спілок та організацій, фонду куль-

тури, про наукові пошуки, винаходи та відкриття вчених, про вихо-

313

вання молоді у школах, середніх і вищих навчальних закладах, про

діяльність органів охорони здоров"я та соціального забезпечення. У

вихідні дні розділ наповнюється повідомленнями про відпочинок тру-

дящих, подасться репортажі з виставок, туртистських баз і кемпін-

гів, дитячих майданчиків, парків культури і відпочинку, містечок

розваг тощо.

Як правило, повідомлення цього розділу подасться під кінець ви-

пуску - перед спортом і погодою. Хоч, звичайно, деякі новини куль-

турної тематики, якщо вони мають важливе загальнодержавне значення,

можуть бути винесені й не самий початок випуску.

На жаль, при висвітленні новин із сфери культури зараз також не

простежується якась системна послідовність. Розділ здебільшого скла-

дається Із розрізнених повідомлень, які іноді неможливо навіть

об"єднати якоюсь спільною рубрикою» Причина такого становища та ж

сама - відсутність творчого підрозділу, який би спеціалізувався на

висвітленні новин культури.

Розділ "Реклама1' з"явився в інформаційних випусках порівняно

недавно. Подається він компактно, одним блоком, у записі на плівку,

містить три-чотири рекламних оголошення. Якщо його зверстати посе-

редині випуску, він може розірвати його навпіл. Через те випускові

редактори й ведучі прагнуть подати рекламну добірку наприкінці ви-

пуску або й взагалі винести її за межі випуску.

Спостергігається тенденція до збільшення кількості реклами' у

випусках новин. Вона мав обнєктивні передумови. Слухачі хочуть зна-

ти про появу нових товарів і послуг. Реклама також допомагає розши-

рювати зв"язкк між споживачами та виробниками, сприяв прискоренню

темпів виробництва. І, крім того, вона приносить прибутки, які мо-

жуть бути використані для підвищення зарплати працівникам інформа-

ційної служби, розвитку її матеріально-технічної бази. %рналісти,

отже, потрапляють в деяку економічну залежність від рекламодавців.

Виявились і деякі негативні риси реклами. Іноді вона дезінфор-

мує слухачів, нав"язуе їм товари й послуги низької якості і, отже,

отав інструментом масового обману.

Крім того, якість рекламних оголошень значно нижча порівняно

з текстами журналістських повідомлень. Вони часто порушують стильо-

ву єдність випуску, знижують його загальний творчий рівень.

І все ж незважаючи на це реклама продовжує наступ, захоплюючи

все нові й нові плацдарми в інформаційних передачах.

314

Розділ ^Спррт" об"єднує повідомлення, шо дуже стисло інформують

про результати спортивних змагань. Іноді до його складу входять

також рекламні оголошення про наступні спортивні змагання та при-

свячені їм передачі. Ширше висвітлювати спортивні змагання у таких

випусках немає потреби, оскільки ця мета успішніше досягається в

тематичних спортивних випусках або у спеціальних спортивних переда-

чах.

Часто цей розділ випуску веде коментатор, який виступає з огля-

дом спортивних новин. У деяких випусках увесь час, відведений для

спортивниго розділу, може зайняти коментар, присвячений важливій

спортивній події. Іноді він може бути присвячений новинам з якогось

одного виду спорту - футболу, шахам, вістям із світового хокейного

чемпіонату тошо.

Розділ має стале місце, завжди вміщується наприкінці випуску -

перед повідомленням синоптиків. Початку його завжди з нетерпінням

чекають спортивні болільники.

У ранковій інформаційні програмі майже годинної тривалості зву-

чання спортивний розділ часто завершує перший півгодинний модуль

програми і ще раз повторюється наприкінці програми.

У практиці українського радіомовлення спортивні розділи інформа-

ційних передач готує спеціалізований спортивний відділ, а не пра-

цівники редакцій новин дня.

Розділ "Погода" завершує випуск новин, містить різноманітні й

завжди цікаві для слухачів відомості про переміщення атмосферних

мас, температуру повітря, рівень води в річках, умови руху на авто-

шляхах тощо. Постачає всі ці відомості метеорологічна служба.

Структура повідомлень синоптиків завжди однакова. Спочатку в

них викладається огляд погоди /або дається прогноз/ за регіонами чи

в цілому по Україні, а наприкінці - по Києву та області. Закінчуєть-

ся повідомлення синоптиків фразою, в якій називається цифра, по фік-

сує в даний момент температуру у Києві.

Здебільшого повідомлення синоптиків зачитують диктори або веду-

чі . Проте у дні, коли спостерігаються незвичайні природні явиша

/небували дощі, повені, хуртовини, заметілі, суховії, спека тощо/

до мікрофону запрошуються інженери-синоптики, які коментують ці нез-

вичайні явиша. Запрошують їх також до студії напередодні вихідних

днів, щоб вони розповідали, де й коли у ці дні буде гарна для від-

починку погода.

315

Останнім часом агресивна реклама проникла й до цього розділу.

Звичними стали фрази, в яких обігруеться прогноз або погода, нап-

риклад: Тідромвтцентр прогнозує, а "Приватбанк" гарантує", або

"Приватбанк" не може вплинути на погоду, але він береться захисти-

ти вас від примх долі".

16,6. Звукозаписи у випусках

Складовов частиною багатьох інформаційних передач в звукозапи-

си, які в практиці редакційної роботи здебільшого називають плів-

ками. Така назва, звичайно, не зовсім точна, оскільки плівка - це

лише носій звукозапису, а не він сам.

Звукозаписи у випусках відіграють приблизно ту ж саму роль» що

й ілюстрації в газетах. Вони ближче пов"язують слухачів з людьми

та подіями, допомагають точніше відтворити атмосферу зображуваного,

підносять достовірність інформаційного мовлення.

У сучасному інформаційному мовленні звукозаписи займають у се-

редньому 10-12 відсотків часу, що відводиться для інформаційних пе-

редач. Проте в кожному конкретному випуску цей середній показник

зазнав суттєвої корекції - у бік зменшення або збільшення. Залежить

це найчастіше від обсягу випуску. Так, у ранковій інформаційній

програмі звукозаписи становлять 25-30 і навіть більше відсотків їх

загальної тривалості' звучання. Водночас п"ятихвилинні випуски новин

часто взагалі обходяться без звукозаписів.

Існують певні вимоги щодо тривалості звучання кожного окремо

взятого звукозапису. Переважна більшість із них згідно а цими вимо-

гами не повинна перебувати у різному контрасті за тривалістю звучан-

ня з текстовими матеріалами, оскільки інакше вони порушуватимуть

темпоритм випуску. Вважається, що середня тривалість звучання звуко-

записів має перебувати в межах від І хв до І хв ЗО с. Виняток ро-

биться лише для звукозаписів, що входять до складу аналітичної час-

тини інформаційних програм. Там вони можуть досягти трьох-чотирьох

і навіть більше хвилин, необхідних для поглибленого аналізу.

Звукозапис може бути розмішений у будь-якому місці випуску -

на його початку, в кінці, всередині. Проте здійснювати це розміщен-

ня треба обмірковано й обережно, щоб знову ж таки не порушити тем- •

порити випуску, оскільки звукозапис тривалого звучання може "розір-

вати" випуск на дві частини - до плівки і після неї. Подібний ефект

з"являеться і тоді, коли поруч стоять два звукозаписи, сумарна три-

2

316

валість звучання яких перевищує тривалість звучання ножного окремо

взятого текстового матеріалу.

, Випуск розривається на дві частини і в тому разі, яхто ми окре-

мо згрупуємо текстові матеріали і звукозаписи. Подібний казус

деякий час постерігався у вечірніх випусках "Последних известий"

колишнього Всесоюзного радіо. Причиною цього була "Магнитофонная

лента дня", яка об'єднувала всі найважливіші звукозаписи, зроблені

протягом дня, і займала добру половину цього випуску. "Стрічка"

руйнувала звичайний для слухачів образ вечірнього випуску "Послед-

них известий", порушувала загальновизнаний порядок передачі

новин, що тонули в шумах і коментарях. Слухачам було важко

розібратися у цьому "вінегреті", як окрестив "звукову стрічку" один

із слухачів. Випуск її через те довелось припинити.

Будь-яка плівка, що вводиться до складу випуску, потребує під-

водки. Підводка - це складова частина журналістського твору, за до-

помогою якої слухачам подається звукозапис. У ній треба вказати: де

й коли відбулась подія і одразу ж назвати того, хто розповість про

неї. Наприклад: "Сьогодні у Києві розпочала роботу Міжнародна зуст-

річ "Зарубіжна громадськість і Україна: перспективи співробітницт-

ва". Розповідає наш кореспондент Майя Нагорняк". Ще приклад підвод-

ки: "Презентація першої станції пейджингового зв"язку відбулася

сьогодні в Києві. З подробицями наш кореспондент Віталій Науменко".

Підводку треба формулювати так, щоб вона викликала у слухачів

бажання послухати подальшу розповідь.

У тих випадках, коли в потреба ввести слухачів у передісторії)

події або допомогти їм краще збагнути й оцінити інформацію, яку

вони почують далі, підводки пишуть більшого розміру. Наприклад:

"Сьогодні академіку Миколі Михайловичу Амосову минає 80 років.

Микола Михайлович став відомим в Україні як засновник сучасної

школи серцевої хірургії. Він першим почав лікувати серце хірургіч-

ними методами, створив першу в Україні клініку серцевої хірургії,

яка згодом стала науково-дослідним інститутом.

Амосов також першим в Україні почав застосовувати комп'ютерну

техніку для проведення фундаментальних досліджень у галузі медицини

й біології.

За визначний внесок у розвиток медичної науки, а також у зв'яз-

ку з 80-річчям академіка Амосова нагороджено Почесною відзнакою

Президента України.

Зараз "Микола Михайлович Амосов перед нашим мікрофоном".

317

"Звукові цитати" - це короткі уривки а виступів або заяв певних

осіб, які представляються слухачам приблизно так; "Ось що сказав

доповідач з цього приводу", або; "Доповідач так сформулював свою

топку зору з цього приводу", або "Доповідач підтвердив раніше опуб-

ліковані а цього приводу відомості, і ми далі наводимо його слова".

Текст підводки не повинен дублювати інформацію, що записана на

плівку. Такого роду повтори журналісти іноді іменують "ефектом кім-

натного ехо". Повтори відбирають час і знижують динаміку випуску.

Вони також свідчать про низький рівень професійної культури. Єди-

ний спосіб уникнути цих повторів - використати текст із плівки для

підводки. Наприклад:

/магнітофон/

/"Сьогодні у Хмельницьку в урочистій обстановці відкрито нове при-

міщення обласного музично-драматичного театру імені Петровеького/.

Нове приміщення театру здійнялося вгору, розширилося майже на цілий

квартал. Поряд - чудовий басейн, потужний фонтан, стрімкі туї тяг-

нуться до сонця. Просторе фойє, зад більш Як на 000 місць, сценіч-

ний круг, балетний зал, - усе це та багато інших зручностей вигід-

но відрізняють цього к> асеня від старого приміщення театру.

На урочистому відкритті театру виступив актор цього .теат-

ру, народний артист України Івано Станіславович Іуклейський. Він,

зокрема, сказав: ",. ,

ІШЕВСЬКИЙ: Хочу від імені всіх працівників театру висловити

глибоку і ширу подяку будівельникам за цю прекрасну споруду. В но-

вому театрі ми працюватимемо ще з більшим натхненням...".

/вінець плівки/

Перша фраза у дужках отала підводкою разом із прізвищем репор-

тера.

Досить часто у підводці називається тематична рубрика, після

чого подається прізвище журналіста або посадової особи, яка підго-

тувала розповідь на цю тему, наприклад: "Тиждень на шляхах України.

Перед мікрофоном майор міліції Микола Шинкар". ' .

На ряді зарубіжних станцій після закінчення магнітофонного за-

пису йде фраза, в якій слухачам нагадують ім"я людини, слова якої

перед цим вони чули в ефірі, наприклад: "Ви слухали заяву сенатора

Дена Рейзера". В українському радіомовленні цей прийом чомусь не

практикується, а шкода!

318

16.6. Оформлення інформаційних передач

Щоб уникнути одноманітності й виділити окремі матеріали, газети

вдаються до різних заголовків, застосовують різні шрифти, друкують

ілюстрації, подають текст в розрядку тощо. Телебачення з цією ж ме-

тою супроводить передачу новин демонстрацією документальних зйомок,

діаграмами, малюнками, мультиплікацією тощо.

Радіо виділяє матеріали за допомогою звуку.

Стало вже звичним починати інформаційні передачі із звукової

заставки. Заставка - це попереджувальний звуковий сигнал для роз-

пізнанням передачі у межах радіопрограми.

У системіукраїнського радіомовлення із Києва випускам ранкової

інформаційної програми Передує музична фраза із пісні Тараса Петри-

ненка "Україна", а інформаційним випускам Київського міського ра-

діо - фрагмент мелодії із пісні "Не пора, не пора" на слова Івана

Франка.

Заставка повинна легко привернути увагу слухачів, бути оригі-

нальною, часто повторюватись, щоб її звучання одразу ж асоціювалось

в уяві слухачів із новинами.

Для відділення окремих розділів випуску, скажімо, повідомлень

із-за кордону або спортивних новин, використовують звукові відбивки.

Залежно від характеру розділу відбивною може бути удар гонгу, звук

телетайпу, що прайсе, електронна музична фраза, струнний акорд тою.

Після.заставки увага слухачів до інформаційної передачі зростав.

Вони ніби запитують: "Що нового й цікавого ми зможемо почути в

ній?". Відповідь мав бути нагайкою і лаконічної), і вони дістають її.

Допитливість слухачів задовольняє афішка. Афішка - це стислий виклад

змісту наступної інформаційної передачі. Ось, наприклад, якою була

афішка ранкової інформаційної програми за ЗІ-травня І996 року:

/заставка/

Доброго ранку, шановні добродії І

Настав час ранкової інформаційної програми Національної радіо-

компанії України.

У студії ведуча Майя Нагорняк.

Отже, які новини приніс нам вчорашній передостанній весняний

день?

Коре аий виклад повідомлень.

319

- Налагодити ефективне існування повноцінної системи підготов-

ки кадрів - на цьому, зокрема, наголосив глава нашої держави Леонід

Кучма, виступаючи в Українській Академії державного управління при

Президентові України.

- Україна зараз потребуй'допомоги і насамперед політичної під-

тримки для поширення співробітництва з усіма європейськими струк-

турами - це одне з питань, шо було обговорено під час зустрічі Лео-

ніда Кучми з Голово» Національної Ради Австрії Хайнцем Філером.

- Верховна Рада України мав унікальну можливість увійти в істо-

рію як така, шо прийняла справді демократичну Конституцію, справді

демократичної держави, - про це у нашій рубриці "Конституція. Дер-

жава. Стабільність".

- Уряд тримав під постійним контролем виконання указу Президен-

та та своїх розпоряджень щодо стабілізації обстановки у вугільній

галузі, - було наголошено на прес-конференції про результати наради

під головуванням прем"єр-міністра Павла Лазоренка.

- Залишається не так багато часу до останньої видачі приватиза-

ційних майнових сертифікатів, і саме сьогодні Національна освітня

програма з ринкових реформ починав кампанію з роз'яснення важливос-

ті цієї справи для кожного громадянина, - про це буде розказано у

рубриці "Із щоденника реформ".

- До першого червня продовжено мораторій на бойові дії в Чечні

з боку федеральних сил.

- Сьогодні мав бути проведено акцію щодо визволення ?6 військє~

виків таджицької армії, які перебувають у полоні у бойовиків зброй-

ної таджицької опозиції.

- Сьогодні Всесвітній День без тютюну. Девіз цьогорічного дня

"Спорт і мистецтво - без тютюну".

- Про ці та деякі інші матеріали у нашій програмі буквально за

хвилину, а зараз - повідомлення українських синоптиків.

Афішка, яка бачимо, рекламує наступні матеріали, дає уявлення

про зміст і тематику найважливіших новин, які будуть передані далі.

Вона виконує приблизно ту ж саму роль, яку мас в газеті шпігель, де

подається зміст номера.

У кінці інформаційної програми або тривалого аа звучанням випус-

ку часто подається резюме. Воно подібно до афішки теж містить корот-

кий виклад найважливіших новин і е своєрідним підсумком інформацій-

320

мої передачі. Резене робиться для тих, хто запізнився до початку

програми, хто не зміг прослухати всю передачу повністю або мав ба-

хання почути основні новини повторно.

Резюме та афішка, отже, виконують у випуску схожу, але не одна-

кову роль. Афішка - рекламує, резюме - підсумовує передачу. Тоцу др

складу афішки частіше включають повідомлення /типу заголовок-ети-

кетка/, яке рекламує новину, але не викладав її суть. Бо коли заго-

ловок говорить надто багато, то допитливість аудиторії задоволь-

няється ще до її прослуховування. Наприклад, заголовок "Міністр

оборони подав Президенту України заяву про відставку" більше підхо-

дить для резюме, оскільки повністю розкривав суть повідомлення. У

афішці ж краще розповісти про цю подію за допомогою заголовку-ети-т

кетки - "Наступні зміни у Міністерстві оборони України".

У процесі верстки випусковий редактор із розрізнених окремих

повідомлень, звукозаписів і добірок створює передачу, яка б мала

внутрішню єдність і яка б сприймалася як єдине ціле. Досягається ця

мета за допомогою ав"язуючого тексту. Він допомагає об"еднувати

окремі структурні елементи випуску в придатну для сприймання на

слух форму, функції звізуючого тексту можна визначити такими чотир-

ма пунктами:

І. Він /текст/, подібно до заголовка в газеті, дав випадковому

слухачеві ключ для розуміння наступного повідомлення. Наприклад:

•Давно очікувані мирні переговори сторін, то протиборствують в Юго-

славії, почнуться завтра. Із Белграда повідомляють, що.,.".

2. Він систематизує події суспільного життя, наприклад: "Серія

страйків вибухнула сьогодні на шахтах і підприємствах Донбасу".

3. Він містить оцінки подій, явиш і процесів, виражав ставлення

журналіста до них, Наприклад, після повідомлення про чергове підви-

щення зарплати шахтарям і металургам ведучий додав: "До речі, обид-

ві ці категорії й раніше одержували приблизно стільки ж, скільки

міністри. А як же бути решті людей, які не працюють н: міністрами,

ні шахтарями, ні металургами. Можливо, відповідь на це запитання ми

дістанемо із наступного інтерв"ю, яке наш кореспондент взяв у відо-

мого кримського підприємця Юрія Колосникова".

4. Він прокладає своєрідні місткі від одного повідомлення до

іншого, від одного розділу до другого, від однієї теми до наступної,.

Ці містки в практиці інформаційної служби прийнято називати перехо-

дами, які не лише зв"язують розрізнені новини, а й допомагають пдав-

но переключати увагу слухачів при'сприйманні новин.

-й - о-1064 згі

Наводимо основні типи цих переходів, якими виступають:

а/ посилання на назву міста чи країни, в якій мала місце подія.

Це - найкоротта і досить часто вживана форма переходу в п'ятихви-

линних бюлетенях новин /наприклад, "Париж. Сьогодні тут...*/»

б/ оголошення^часу /наприклад, "Восьма година 12 хвилин. Про-

довжуємо ранкову інформаційну програму"/}

в/ оголошення розділувипуску /наприклад, "Повідомлення з-за

кордону"/;

г/ вказівка назви інформаційної передачі /наприклад, "Ви слу-

хаєте вечірній випуск Українського радіо"/;

д/ вказівка на зміну тематики новин /наприклад. "Переходимо до

повідомлена із внутрішнього життя України*/!

е/ перехідні фрази типу "У той час як у Вашінгтоні..., у Москві

сталась інша подія. Тут..." або "І на закінчення випуску - про по-

году".

Бажані переходи можуть бути досягнуті й за допомогою безтексто-

вих_засобів, серед яких звертаємо увагу на такі:

пдуза. використовується при зміні теми, коли важко знайти при-

нагідну випадку перехідну фразу;

музична фраза або відбивка, які дозволяють слухачам осмислити

раніше почуте, трохи відпочити і приготуватись до сприймання нового

повідомлення;

змі на ди кторд ьких гол ос і в'. різновисоке звучання який сприяв пе-

реключенню уваги.