15.4. Інформаційні передач; журнального типу

Інформаційні передачі журнального типу виникли як доповнення

або як продовження випусків новин. У них стали поглиблено аналізу-

вати та роз"яснювати найважливіші повідомлення, що раніше дуже ко-

ротко були викладені у випусках новин.

Первісні форми організації таких передач запозичувалися із су-

міжних засобів масового впливу, Так виникли радіожурнали, радіо-

огляди, радіохроніки, раді (щоденники тощо - ціла група передач, що

тепер об'єднуються загальною назвою передачі журнального типу. В

своїй переважній більшості вони схожі на друкований журнал. Від

інформаційних випусків ці радіовидання відрізняються рідшою періо-

дичністю, вищим ступенем аналітичності матеріалів/а часто - і

більшою тривалістю звучання.

Розглянемо основні з них.

38х 295

Радіожурнал - це передача, що складається з кількох різножан-

рових і різнотемних матеріалів, об"еднаних текстом для ведучого.

Радіожурнали мають власні назви, сталі рубрики і розділи, усталену

періодичність -здебільшого місячну або тижневу. В радіожурналах

використовується музика, яка застосовується для посилення вираз-

ності тексту або для поєднання окремих сюжетів. Усі радіожурнали

масть, як правило, тематичне спрямування і зорієнтовані на певну

категорію слухачів.

Прикладом таких радіожурналів у сучасному розкладі передач

Українського радіо в такі з них, як "Колос", "Діловий канал", "На*

ша армія", "Рідний край", "Родина", "Ваше здоров"я", "Слово", "Дім,

сад, город" та ін.

Інформація в радіожурналах подається добре "запакованою" й

ущільненою, сприймається без особливої напруги. Кожен сюжет, як

правило, вкладається в три-чотири хвилини, хоча в окремих випадках

його тривалість може бути більшою - до восьми хвилин.

Журнали дають не лише описи важливих подій, а також і те, ЩО

необхідно знати для їх розуміння. Вони знайомлять слухачів з по-

діями у їх взаємозв'язках, розповідають про їх значення для кож-

ного з нас. Гарний радіожурнал допомагав орієнтуватись в потоці

інформації за своїм профілем.

Якість радіожурналів залежить від професійного хисту редактора,

який готує його, а також від ведучого. В ролі ведучого здебільшого

виступають самі журналісти, які готують і редагують радіожурнали,

але для їх ведення запрошуються також артисти, політики, диктори.

Тривалість звучання радіожурналів перебував в межах ЗО хвилин.

Усі вони передаються у записі на плівку.

Радіоогляд - це передача, в основі якої лежить принцип панора-

ми, за яким, як відомо, широкі картини життя створюються з окремих

його фрагментів. Як фрагменти тут виступають окремі журналістські

повідомлення, що відображають найважливіші й даний момент події,

явища, процеси.-

У практиці інформаційного радіомовлення найпоширенішим предс-

тавником передач, створюваних за принципом панорами, е огляд газет.

Він значною мірою відрізняється від огляду преси в газеті. Там він,

як відомо, являв собою форму рецензування періодичних видань. "На

радіо функції огляду переважно інформаційні - огляд дає відомості

насамперед про те, що опубліковано в газетах. У цьому випадку не

296

виключається елемент інтерпретації фактів, опублікованих у газе-

тах. Радіо показує і те, як, яким чином відгукуються газети на най-

важливіші події дня .

Складається огляд газет із спеціально підготовлених повідом-

лень, що викладають суть опублікованих в газетах матеріалів. Поед-

иувальний текст тут е меншою необхідністю, 'ніж у радіожурналах,

оскільки кожне повідомлення виступав як частина цілого, мав від-

носну самостійність, легко пов"язувться й узгоджується з іншими.

Готують огляди газет висококваліфіковані радіожурнагіісти-оглядачі,

Іноді цю роботу виконують і штатні журналісти газети.-Огляд газет

має щоденну періодичність і, як правило, зачитується в ефірі дик-

тором.

У деяких країнах, як, наприклад, у Франції, огляди газет го-

тують і ведуть в ефірі журналісти, які спеціалізуються на висвіт-

ленні роботи преси.

Важливо зазначити, що підсумкові випуски, які створюються нап-

рикінці доби, теж носять оглядовий характер. У них підсумовуються

й оглядаються найважливіші повідомлення, які в сумі своїй ство-

рюють широку панораму подій прожитого дня. Оглядовий характер но-

сить також понеділкова передача Всесвітньої служби Радіо України

"Панорама тижня", в якій протягом 30-40 хвилин аналізуються най-

важливіші події,,що сталися в Україні протягом минулого-тижня. До

коментування цих подій залучаються авторитетні політики, вчені,

державні чиновники. До розряду оглядових належать і підсумкові пе-

редачі "Спорт за тиждень", "Україна і світ" та ін.

Якщо огляд готує ведучий, він пише зв"язуючий текст, який, про-

те, в ефірі звучить не як вправа з виразного читання, а як жива

імпровізована мова.

Радіохроніка — це передача, яка складається із коротких пові-

домлень про важливі суспільно-політичні події за певний відрізок

часу, які доповнюються редакційними коментарями. Виклад повідомлень •

тут здебільшого здійснюється у хронологічній послідовності. Як

об"єднувальний елемент може виступати звуковий сигнал - гонг, му-

зичний акорд, електронний сигнал. Радіохроніка носить оглядовий

характер, мав денну або тижневу періодичність, власну назву і зас-

Бараневич В.Д. Жанри .радиовецения. - К., Одесса, 1978. -

С. 29.

297

танку. Вона бував тематичною, наприклад "Кримінальна хроніка" або

"Хроніка культурного життя". Може бути зверненою у минуле. У цьому

випадку вона складається іа переліку історичних подій, що сталися

в Україні багато років тому.

Радіощоденник - це передача, яка висвітлив перебіг важливих

суспільно-політичних подій. Складається з текстових звітів, які

часто доповнюються виступати учасників цих подій або інтерв"ю з

ними. Ці доповнення /як правило, у записі на плівку/ допомагають

передати враження очевидців, збагатити, розширити й деталізувати

інформацію, викладену в текстових звітах. Радіощоденник часто пе-

редається як спеціальний випуск, має власну назву і позивні. Фор-

ма радіощодекника використовується для оперативного висвітлення

роботи Верховної Ради України, при проведенні олімпіад, спартакіад,

фестивалів. Іноді щоденником іменують тематичну щоденну передачу.

Ще не стерлися в пам"яті "Міжнародний щоденник" і "Спортивний що-

денник", які готувалися в недалекому минулому.

Радіощоденник теж завжди мав власну назву і музичну заставку.

Радіолітопис - це передача, що відтворює у хронологічній пос-

лідовності перебіг найважливіших історичних подій. З цією метою

в ньому використовують вцілілі фонодокументи, живі спогади учасни-

ків відтворюваних подій, листи, телеграми, накази, постанови тощо.

Іноді здійснюється театралізована реконструкція окремих важливих

епізодів. Атмосферну відтворюваних подій допомагає уявити також

музика, характерна для того часу. Всі ці елементи радіолітопису

об'єднуються текстом для ведучого, може подаватися як спеціальний

випуск, мати власні назву, заставку, усталену періодичність. Нап-

риклад, спеціальні випуски радіолітопису "У ці дні ЗО років тому",

присвячені закінченню Другої світової війни, передавалися по

Українському радіо двічі не місяць - у неділю вранці по Першій про-

грамі і того ж дня повтором увечері по радіопрограмі "Промінь".

Радіолітопис здобув широке визнання слухачів, його творці були

удостоєні республіканської журналістської премії.

Радіопереклик - це передача, в якій бере участь декілька осіб,

віддалених один від одного на значну відстань. Об"еднуе і коорди-

нує висловлення учасників радіопереклику ведучий. Для проведення

радіоперекликів використовується спеціальна апаратура, яка дозво-

ляв кожному учасникові водночас чути і вести розмову з усіма. У

програмах колишнього Всесоюзного радіо мали тижневу періодичність

298

тривалістю звучання 15 .хвилин. За цей час учасники переклику всти-

гали не лише повідомити новини, а й розібратися - з більшою чи

меншою повнотою - у проблемах, що стоять за цими подіями.

У-практиці українського радіомовлення радіопереклики реніне

використовувалися найчастіше для спілкування представників вироб-

ничих колективів, що змагалися між собою. Тепер радіопереклики пе-

ріодично організовує спортивна редакція, якщо в один день прохо-

дять футбольні матчі. Беруть участь у ньому спортивні коментатори,

які інформують слухачів про хід змагань у своїх містах. Координує

їх виступи коментатор із центру, який бере на себе роль ведучого.