1Нтерв"ю задовольняє цей інтерес: воно може з"ясувати думку автори-

тетної особи про дану подів чи проблему, дістати від неї необхідні

для слухачів роз"йснення. Інтерн"ю приваблює журналістів невичерп-

ними Можливостями для розкриття духовного багатства людини - її

думок, знань, сподівань, передбачень, показу її політичних переко-

нань, світогляду, ставлення до актуальних подій, проблем, явиш тощо.

В інтерв"ю журналіст виступає рушійною силою діалогу. Він зазда-

легідь визначає йбго тему й мету; планує хід розмови і керує нев у

процесі спілкування. Проте тут журналіст більше слухав, ні» гово* ':

рить, а свої думки висловлює у формі запитань. Увага аудиторії, та-

ким чином, концентрується на відповідях опитуваного, знати які не-

обхідно чи важливо, корисно чи цікаво слухачам. .

Не всім до вподоби таке самообмеження, часто журналістові хо-

четься доповнити відповідь опитуваного, прокоментувати її або Й

висловити власний погляд на предмет інтерв"ю. Проте початківець по-

винен розуміти, що інтерв"ю у цім випадку видозмінюється, став бе-

сідою або дискусією» в якій обидва учасники розмови стають рівно-

правними партнерами і почергово міняється ролями.

1Нтерй"ю в ефірі може виступати як самостійною передачею, так

і у складі інших передач і жанрів. Коли інтврв"ю звучить як самос-

тійна передача, воно мав композиційну і сюжетну завершеність. Інтер-

в'ю як складова частика іншої передачі /наприклад, випуску новин, .

радіожурналу, спеціалізованої програми тощо/ здебільшого не претен-

'"" ' -• : 269 • ' -

дув на композиційну чи сюжетну довершеність. Коди ж інтерн"» е

елементом інших радіожанрів /скажімо, репортажу чи радіонарису/,

воно найчастіше складаєтьяя із двох-трьох запитань і відповідей,

а часом і взагалі із одного запитання й однієї відповіді - там

званого "інтер8'ю-цитати",

За своєю будовою іитерв"в теж мало чим відрізняється від уже

розглянутих жанрів: складається із підводки та діалогічної частини

повідомлення.

У підводці коротко повідомляється причина, що спонукала журна-

ліста звернутися до даної особи із запитаннями, а також наводиться

певна кількість даних про цю особу - невелика, але достатня, щоб

показати її компетентність у порушеному питанні. Тобто підводка

інформує, чому і хто відповідав на запитання журналіста. Добре

сформульована підводка зацікавлює слухачів, допомагав оволодіти

їхньою увагою. У радіожурналах і спеціалізованих програмах з цією

метою до складу підводки вводяться звукові ефекти, поетичні рядки

тощо. Так, інтерв"» з композитором у радіожурналі моше передувати

популярна мелодія, автором якої він е, а діалогові з винахідником -

цктата з реценії на Ято винахід. У діалогічній частині інтерв"»

звертають на себе увагу перехідні моменти. Вони виникають кожного

разу» коли в інтерв"в треба змінити тему розмови або ж поставити

нове запитання, ЗМІНА голооу * активізуючий подразник: в"являються

додаткові можливості закріпити увагу слухачів. Тому досвідчені ре-

портери особливо ретельно працюють над першім запитанням, домагаю-

чись того, щоб воно Посилювало інтерес до наступного діалогу і вод-

ночас відкривало опитуваному простір для висловлювань. Надалі ре-

портер ставить свої запитання а таким розрахунком, щоб постійним

уведенням нової інформації можна було б підтримувати сталий інтерес

до діалогу.

Залежно від мети інтерв"ю склалися такі три його різновиди.

І. Класичне інтараяр. Мета його - а "ясу вати думку авторитетної

особи, дістати від неї роз"яснення, оцінки та коментарі до актуаль-

них подій» явищ і проблем внутріянього чи міжнародного життя. Ха-

рактерною особливій*» цього різновиду в те, що воно містить адебіль-

»его не індивідуальну оцінку чи думку конкретної особи, а виражав

точку зору партії, уряду, держави, певної організації чи установи.

Через те подібні інтервйю у ряді випадків мають вагу важливих полі-

тичних документів.

?70

Іноді важливі проблеми вимагають не одного, а цілої серії інтер-

в"ю, наприклад, з питань ядерного розброення, підписання мирного

договору, створення федерації тощо. У цих випадках редакція ззер-

тається за інтерв"ю до ряду компетентних осіб, за допомогою яких

складну проблему можна дослідити а різних боків і з належною глиби-

ною.