25 Квітня, замовляв своїм кореспондентам повідомлення про роботу у

цей день установ культури - театрів, студій, видавництв, палаців

культури, бібліотек, музеїв, творчих об'єднань, органів культури,

тощо. Найважливіші і найцікавіші з одержаних у цей день повідом-

лень можуть бути об'єднані рубрикою, скажімо, "Панорама культурно-

мистецького життя" або "Мистецькі новини". У сукупності вони здат-

ні створити різнобарвну картину духовного життя громадян незалеж-

ної держави. .

Серед хронікальних повідомлень "афішки" можна помітити два ти-

пи анонсів: так званий традиційний заголовок і заголовок-етикетку.

Традиційний заголовок, як правило, складається з однієї фрази,

яка викладає суть новини, про яку мова піде далі у деталях і под-

робицях. Наприклад: "Верховна Рада України наклала вето на Указ

Президента про випуск державних товарних облігацій, який викликав

у суспільстві гарячі суперечки". _ '

. Вважається, що коли рекламована в афішці новина становить пред-ц

мет особливого інтересу, то краще користуватися заголовком-етикет-

кою, який інтригує слухачів, розпалює інтерес до наступного пові-

домлення.

"'32- 6-1064 . 245

Наприкінці випуску суть найважливіших із переданих новин часто

подається теж у вигляді добірок хронікальних повідомлень, які на-

зиваються "резюме випуску". При цьому та новина, яка на початку

випуску рекламувалася за допомогою заголовка-етикетки, в резрме,

як правило, трансформується у традиційний заголовок. Порівняйте:

На початку випуску У кінці випуску

Останнє повідомлення Держ- П"ята частина овочів, як

комстату про хід польових ро- повідомив сьогодні Держкомстат,

біт на Україні, . досі ще залишається на полях.

Попередні підсумки прази- За попередніми підсумками,

дентських виборів, які вчора президентом Молдови обрано Мір-

проходили в Молдові. чо Снєгура.

Рішення литовського пар- ' Персональні пенсіонери,

лементу щодо персональних пен- які проживають на територі ї

сіопері в, які проживають на те- Литви, рішенням парламенту поз-

риторії Литви. бавлені пільг, якими вони досі

користувалися.

На завершення вкажемо, що хронікальні повідомлення мають одну

істотну ваду. Вони надто легко піддаються різнойменному тлумаченню

і здатні входити до найрізноманітніших систем раніше засвоєно!

інформації. Наприклад,- у 1918 р. повідомлення про вивіз із України

І млн. 300 тис. пудів зерна німецька преса подала як перші реальні

плоди Східної політики, а більшовицька - як початок нічим не при-

критого пограбування України німецькими окупантами.

Наведений приклад свідчить, що зі збереженням варіантного ро-

зуміння хронікального повідомлення зберігається й деяка небезпека

небажаного сприймання його. Це - ахіллесова п"ята хронікального по-

відомлення. Виграючи в легкості сприймання, воно програв у спрямо-

ваності інформаційного впливу: надбання врівноважують втрати. Цю

ваду хронікального повідомлення можна подолати до певної міри шля-

хом уведення'додаткової інформації, яка повинна працювати на ста-

білізацію розуміння хронікального повідомлення. Проте це вже інша

форма викладу новини. 1 про неї йтиметься у наступному підрозділі.

13.2. Інформаційні повідомлення

-Хронікальне повідомлення» нагадаємо, лише констатує подію: "Ма-

совий випуск нових концертних піаніно "Дніпро" розпочала сьогодні

246

Чернігівська фабрика музичних інструментів". Це повідомлення за-

фіксувало громадське важливий факт, відловічо на три запитання

/що? де? коли/" і на цьому його місія вичерпалась.

Інформаційне повідомлення йде далі. Крім констатації факту,

воно прагне дати слухачеві це й важливі деталі та подробиці, що

висвітлюють цей факт /які, наприклад, розміри нового піаніно, який

у нього діапазон чи тембр звучання, хто його зробив, чому виникла

потреба в масовому виробництві, як, на основі якої технології ви-

пускається нове піаніно тощо/.

Інформаційне повідомлення - це, отже, таке повідомлення, яке

за допомогою додаткової інформації висвітлює новину. В інформацій-

ному повідомленні об"ект зображення постає перед слухачами повні -

ше, чіткіше, а розповідь журналіста набував логічної завершеності,

став переконливішою.

Вважається, що інформаційне повідомлення виконує свою роль,

якщо вона відповідав на запитання що? де? коли? як? чому? і хто?

Відповіді на ці запитання висвітлюють головні риси будь-якої нови-

ни, задовольняючи тим самим природну допитливість нормальної люди-

ни.

Ось як, наприклад, за допомогою інформаційного повідомлення,

було відображено підсумки тристоронніх переговорів у Беловезькій

Пущі.

"Припинити існування Радянського Союзу як держави, суб"екта

міжнародного права і геополітичної реальності вирішили керівники

Росії, Бєларусі та України. Це рішення вони ухвалили вчора пізно

ввечері після напружених дводенних переговорів за закритими двери-

ма, що проходили на відомій хрущовській дачі Віскулі у Беловезькій

пущі. Одночасно Борис бльцин, Леонід Кравчук і Станіслав Шушкевич

підписали Угоду про створення Співдружності незалежних держав. Но-

ва Угода відміняє Союзний договір від 1922 року.

У прийнятій з цього приводу тристоронній заяві говориться, що

республіки пішли на цей крок у зв"язку з тим, що переговори про

підготовку нового Союзного договору зайшли в глухий кут, а недале-

коглядна політика Центру привела до глибокої економічної та полі- ,

тичної кризи.

Три республіки проголосили недоторканість існуючих між держава-

ми кордонів, гарантуючи, проте, своїм громадянам свободу пересуван-

ня через ^ордони. Вони також проголосили право створювати власні

32* 247

Збройні сили із числа угруповань збройних сил колишнього Радянсь-

кого Союзу, розташованих на їхніх територіях. До повного знищення

ядерної зброї ці республіки зберігатимуть під об"еднаним '-оманду-

ванням спільний воєнно-стратегічний простір і єдиний контроль над

ядерною зброєю.

Підписана Угода оголошена відкритою для приєднання усіх рес-

публік колишнього Соозу, а також для інших держав, які поділяють

її цілі та принципи.

Місцем перебування координаційних органів нової Співдружності

обрано столицю Бвларусі - Мінськ".

Погляньте, тут б відповіді на всі раніше згадані запитання: що

сталося? - ліквідовано Радянський Союз і утворено Співдружність не-

залежних держав; де? -. за місцем проведення переговорів - на уря-

довій дачі Віскулі у Бєловезькій пущі} коли? - вчора пізно ввечері

/тобто 8 грудня 199І р./; як? - після напружених дводенних перего-

ворів за закритими дверима; чому? - оскільки переговори про підго-

товку нового Союзного договору зайшли в глухий кут, а недалекогляд-

н.. політика Центру привела до глибокої економічної та політичної

кризи; хто до цього причетний? - Борис Єльцин, Леонід Кравчук і

Станіслав Шушкевич, як'керівники Росії, Беларусі та України*

Давши відповіді на основні питання інформаційного повідомлення,

автор, протер цим не обмежився. Далі він також навів ряд важливих

деталей і подробиць, які повніше відображають важливу подію. Зокре-

ма, далі прореферовано найважливіші статті Угоди, які розкривають і

наповнюють описану новину конкретним змістом.

Звичайно, не існує єдиного рецепту щодо послідовності відпові-

дей на згадані запитання, оскільки не існує і двох однакових подій.

Проте досвідчений репортер завжди знає або відчуває, що в даний мо-

мент можна або ж треба винести наперед у початок. Далі залежно від

початку він подасть відповіді на інші запитання. На деякі запитання

інформаційне повідомлення взагалі може не відповідати. І тут нічого

дивного немає. Адже запитання ці основні й не завжди обов"язисві.

Саме через те нерідко спостерігаються випадки порушення правила шес-

ти запитань, особливо в ситуації, коли автор не може або не встигав

зібрати всю необхідну інформацію про об"єкт зображення до моменту

передачі повідомлення в ефір. Саме ця обставина виразно проявилася

в повідомленні радіостанції "Голос Америки", яка через нестачу

248

інформації по суті дав на підверстку всі супутні відомості. Порів-

няйте, як і чим воно відрізняється від попереднього:

"Керівники України, Росії та Бвларусі офіційно заявили, що Ра-

дянський Союз мертвий, і водночас погодилися створити нову Спів-

дружність незалежних держав. Про створення нової Співдружності до-

мовлено вчора на зустрічі керівників України, Росії та Беларуоі в

Бресті. Вони підписали документ, в якому говориться, що Радянський

Союз ял суб"ект міжнародного права і як його політична реальність

уже не існує. Місцем перебування координаційних органів нового

Співтовариства буде столиця Бсяарусі - Мінськ.

У документі звертається увага на Те, що нова угода замінює

Сований договір 1922 року. Деталі підписаного документа поки що

повністю не виявлено. Угода запрошує інші республіки колишнього Ра-

дянського Союзу стати учасницями нової Співдружності, якщо вони по-

діляють принципи досягнутої угоди.

На території України, Росії Та Беларусі проживав біля 70 від-

сотків населення колишнього Радянського Союзу.

На зустрічі керівників України, Росії та Беларучі не Суло Ми-

хайла Горбачова. Республіканські лідери мають зустрічися з ним

сьогодні у Москві.

Нове Співтовариство постав на руїнах всесоюзного уряду, який

дослівно "став безсилим з часу спроби серпневого путчу". Тим часом

Горбачов знов закликав 12 республік підписати Союзний договір, який,

до речі, керівники цих республік нещодавно відкинули".

Здатність інформаційного повідомлення виходить за межі хроніки,

доповнювати новину суттєвими подробницяии та деталями ставлять Його

в ряд найважливіших форм подачі новини по радіо..Воно ніби наближав

до слухачів зображуваний об"ект, подає його крупним планом. А до-

сягається ця мета шляхом точної фіксації тих важливих деталей і

подробиць, які зацікавлюють слухача, розширюють горизонти його уяви

про зображуваний предмет*

Інформаційне повідомлення дав мінімальний простір для самовира-

ження журналіста, вилучав його суб"вкТивне враження.

Такі жорсткі вимоги інформаційного повідомлення породили чимало

нарікань. Іноді можна почути, що воно надто сухе, офіційне, холодне,

стримане. Проте ці закиди на адресу інформаційного Повідомлення

навряд чи можна вважати справедливими.

Інформаційні псгв-тдомлення виникли з громадської потреби епові-

?49

щати й бути сповіщеним про події сучасності. З них, отже, не мож-

на вимагати більше, ніж вони можуть дати за своєю природою, У най-

меншому обсялі взни прагнуть дати максимум суттєвої оС"ентивної

інформації про предмет зображення. Цілком зрозуміло, що виконати

цю свою місію інформаційне повідомленню може лише за однієї умо-

ви - граничної точності, яка часом наближається до протокольної,

особливо тоді, коли йдеться про важливі державні пидії, зустрічі,

переговори тощо.

Сказане, звичайно, не .означає й того, що інформаційне повідом-

лення змушує всіх репортерів "стригтись під один гребінець". Пев-

ний простір для творчості воно вже ж залишав: у доборі найточніших

деталей і важливих подробиць, у компонуванні фактів, у лексичному

й стилістичному оформленні. Однак простір цей, звичайно, менший,

ніж у репортажі чи інтерв"ю.

Тут увесь свій журналістський хист автор мао спрямувати на

об'єктивний і часом справді сухуватий перелік найсуттєвіших рис по-

дії. Бо головне - коротко дати документально точну, об"ективну кар-

тину події, донести її до слухачів майжь з фотографічною точністю.

Отже, інформаційна повідомлення має оперативно висвітлювати

факти, явища, події з потрібною кількістю подробиць і деталей. При-

роді інформаційного повідомлення протипоказані відкрито виражені

авторські емоції, оцінки, коментарі. Його стиль - лаконічність,

стриманість, знеособлення. Тривалість звучання інформаційного по-

відомлення в ефірі найчастіше залежить від машстабу новини й кіль-

кості важливих подробиць, без яких новину не можна сприймати як ло-

гічно завершену розповідь.