
- •12.00, 15.00, 16.00, 18.00, 21.00, 23.50 Та 00.52 і іГять інформа-
- •2 Год 20 хв то суто інформаційне мовлення займав як мінімум 45-50 хв,
- •1.6. Джерела інформаці|
- •1990 Р. Воно є самостійною структурою, має своїх кореспондентів
- •2,3. Реда кці йне Ігпщвл іння та принципу #ого, органі залі 1
- •1.2. Друга операція - це пошук і збирання інформації, необхід-
- •3.3. Третя операція - оперативне керівництво виконанням постав-
- •4.2. Друга операція цієї процедури - аналітичний контроль -
- •10.00. Особливий наголос "Діловий канал" робить на перебудові ста-
- •15.40/, Ця передача була започаткована спеціальною постановою Вер-
- •18 Циклових програм, розрахованих на слухачів від 3 до 17 ро-
- •3,4.4. ДапО-мІжні служби
- •4.2.1. Обов"язкн редакторського персоньлу
- •4.2.2. Обон"язки кореспондентів Інформаційної служби
- •4.2.3. Обов"язки творчих працівників
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори. - т. 20. - с. 84.
- •6.2.Специфіка інформації в радіомовному каналі
- •7,2. Визначення поняття "новина"
- •1 ОагІ ОанШ Но* ю «гПв'пвУ» Юг Ьгоабсазі// ТаЬ.ЬооК.1973.- лІпа.-р.Зз
- •1, Нарешті, остання риса, яку ми тут розглянемо/Вона полягав.
- •7.4. Вимоги до новин
- •2, Новини мапзть бути своєчасними - задовольняти потребу слуха-
- •3. Новини мають бути точними . Кожне твердження, кожне ім"я чи
- •4. Новини мають бути об'єктивними - базуватися на фактичному
- •5. Новини мають бути збалансованими, що забезпечується їхньою
- •6. Новини мають' бути лаконічними - викладеними просто і стисло,
- •8. Новини мають задовольняти людський інтерес.. У теорії журна-
- •7. Дивовижність і незвичайність теж допомогають робити факти
- •8. Сенсаційність - здатність новини справити на слухачів сильне,
- •9. Емоції та інстинкти зачіпають потреби в їжі, житлі, одязі;
- •10. Секс /від лат. Важив - стать/ - спрямовуюча сила в ..,
- •2. Соціальна приналежність слухачів, яким адресує свої переда-
- •4. Дружньо привітатися, чітко назвати своє прізвище, редакцій-
- •5. Чітко сформулювати мету свого приходу - чому прийшов, яку
- •6. Ніколи не починайте інтерв"ю а вибачення. Це справляв пога-
- •9. Уникайте переривати інтерв"в або відкладати його до іншого
- •3. Далі ви скажете, що записуєте інтерв"в на плівку. Уважно
- •2. У ході запису репортер мав;
- •8.7. Допоміжні джерела інформації
- •8 Надія, що у флашевій зоні зберігаються великі запаси нафти".
- •9.3. Художня обробка початкій
- •4* Запитальний - досить поширений в радіомовленні, містить за-
- •6. Цитатний - містить заяву або вислів людини, яка в джерелом
- •7. Звабливий - складається з одного або кількох речень, які
- •2/ Доповнює виклад подробицями, що не буди подані в початку;
- •1 На закінчення додамо, що нестача інформації із достовірних
- •10.5. Виклад новин за формулою Поля Байта
- •12.І. Політичні новини
- •12.2. Економічні новини
- •12.2.3, Праця
- •12.2.4. Захист споживачі в
- •2. При написанні наукових новин слід уникати характерної для
- •3. Тилова проблема, з якою доводиться постійно стикатися при
- •2. Мистецькі новини вимагають від їх автора широкої осізнанос-
- •3. У мистецьких новинах слід остерігатися голого переліку імен,
- •4. Якщо ж ви пишете про твір /гГєсу, книгу, кінофільм, карти-
- •9. Своєрідного хисту й чималих зусиль вимагають новини про
- •1992 Року. '
- •25 Квітня, замовляв своїм кореспондентам повідомлення про роботу у
- •13.3, Коментовані повідомлення
- •1Нтерв"ю задовольняє цей інтерес: воно може з"ясувати думку автори-
- •1Нтерй"ю в ефірі може виступати як самостійною передачею, так
- •2. Інтврв"в-опитуванну. Кета його - дістати короткі індивідуаль-
- •14 А, Коментар
- •15.3, Складені інформаційні передачі
- •15,3,1. Інформаційні випуски
- •1 Тижня, в них створюється широка панорама подій у нашій країні
- •15,3.2. Інформаційні програми
- •15.4. Інформаційні передач; журнального типу
- •15.5. Контактні інформаційні передачі
- •15.8. Еволюція Формотворення
- •1, Нарешті, про перші та заключні фрази інформаці йної передачі.
- •1 Див.: Любосветов д. По законом Зфира. - м., 1979, - с. 28.
- •117, Майже в два рази менше. При цьому вміст залишився той самий,
- •17.5. Зайаі слова
- •17,.?«Лі есдова активного стану
- •17.16, Абревіатури й
- •25 Кг цукру. В радіимішленні всі скорочення треба писати повністо:
- •17.17. Повтори в дексті
- •3. Уникати рими, яка іноді з"являеться в прозовому тексті пові-
- •18.4. Особливості вашого голосу й мовлення
- •18.8. Дикція
- •1 Це допомагав їм не лише уникнути одноманітності читання, ай доз-
- •18.14. Мікрофонна боязнь
- •18.15. Передачо новин
- •19,1, Учнів-ська пора інформаційного радіомовлення
- •19.2. У новій столиці України /1933-1941 рр./
- •1938 Роках. Саме тоді й виникла "Справа українського радіокомі-
- •1 Посилити більшовицьку пильність // Радіо. - 1934. - 9 10. -
- •19.3. Фронт в ефірі /і94і-і945 рр./
- •1951 Році, коли на вірш в.Сосври "Любіть Україну" впало звинувачен-
- •19.5. Хруїдовська "відлига" /1953-1964 рр./
- •1 Ось як протест проти такої оцінки людини виник рух комуністич-
- •1966 Року вона починає підготовку до відзначення 50-річчя Великого
2. Мистецькі новини вимагають від їх автора широкої осізнанос-
ті з предметами зображення, вміння оцінювати Й коментувати їх. Не-
достатньо через те просто мати уявлення про кіно. Всі ми маємо
Його. Дня авторської оцінки та коментарів» що заслуговують на до-
вір'я слухачів, необхідно ще й дещо знати Про історію кіно, його
виражальні засоби, техніку зйомок, мистецтво авторське! гри, тан-
ці й музику - від класичної до джазу Та року.
Подібно до цього інші форми мистецтва - література, Драматур-
гія, музика,.театр, телебачення, малярство, скульптура, архітек-
тура - теж вимагають ґрунтовної попередньоІ підготовки.
У нечисленних штатах редакцій обласного радіомовлення висвіт-
лення "мистецтва" доручається одному журналістові. Але інформацій-
на служба Центрального радіомовлення прагне спеціалізувати своїх
співробітників на висвітленні окремих видів мистецтва. З роками
таких журналістів починають називати "оглядачеми" або "критиками".
Вони можуть висловлювпти свої думки і оцінки щодо описуваних мис-
тецьких подій.
Особливо цінується в інформаційному мовленні музична ерудиція
журналіста, яка дозволяв йому бути ведучим інформаційно-музичної
програми.
Мистецька спеціалізація, однак, не звільняв працівника інфор-
маційної служби від виконання звичайних журналістських обов"язків:
стежити за подіями, брати інтерв"ю, проводити журналістські розс- .
лідування тощо. Та все ж широка й глибока обізнаність автора у
цій тематиці відрізняв його від решти працівників. І ця відмінність
полягав в здатності писати На мистецьку тематику професійно - швид-
ко, просто, точно і без зайвих епітетів.
3. У мистецьких новинах слід остерігатися голого переліку імен,
назв п"ес, книг, фільмів, театрів, оскільки самі по.собі назви
здебільшого не розкривають зміст творів. Якщо ж без переліку обій-
тися не можна, намагайтеся коротко охарактеризувати ці твори, щоб
слухач міг зрозуміти, про що вони або хоч хто їх створив.
Наприклад, повідомляючи про ретроспективний перегляд фільмів,
створених українськими кінорежисерами, не варто давати просто го-
лий перелік їх назв /"Білий птах з чоною відзнакою"» "Тронка",
"Інспектор карного розшуку" та ін./. Краще сказати, що в програмі
' . • - V . .:•;.;• •: :••. 2зо : : _..: • ;'.-••• .-;;^ •;-,..,•/:.>
перегляду фільм режисера Юрія Іяь"енка "Білий птах з чорною від-
знакою", який здобув приз на МІ Міжнародному фестивалі у Москві,
картина Артура Войтецького "Тронка", поставлена за однойменний ро-
маном Олеся Гончара, стрічка СуЛаміфі Цибульних "Інспектор карно-
го розшуку" - про роботу криміналістів і т.д.
Аналогічно слід уникати голого переліку 'імен виконавців ролей,
Це тому, що коли згадують імена маловідомих артистів, їхні пріз-
вища нічого не промовляють слухачам, а коли говорять лише про
відомих, виникає враження, що радіо перебував в полоні знаменитос-
тей.
шрб не потрапити в цю пастку, досвідчені автори згадують спо-
чатку відомого артиста, вказуючи, наприклад, що це - сорокова роль,
створена ним на сцені театру. А далі вже говорять і про молодого,
початкуючого актора, який, з погляду автора, вдало заявив про се-
бе, показав широку обдарованість - співав, танцюз і надзвичайно
пластичний.