2. Мистецькі новини вимагають від їх автора широкої осізнанос-

ті з предметами зображення, вміння оцінювати Й коментувати їх. Не-

достатньо через те просто мати уявлення про кіно. Всі ми маємо

Його. Дня авторської оцінки та коментарів» що заслуговують на до-

вір'я слухачів, необхідно ще й дещо знати Про історію кіно, його

виражальні засоби, техніку зйомок, мистецтво авторське! гри, тан-

ці й музику - від класичної до джазу Та року.

Подібно до цього інші форми мистецтва - література, Драматур-

гія, музика,.театр, телебачення, малярство, скульптура, архітек-

тура - теж вимагають ґрунтовної попередньоІ підготовки.

У нечисленних штатах редакцій обласного радіомовлення висвіт-

лення "мистецтва" доручається одному журналістові. Але інформацій-

на служба Центрального радіомовлення прагне спеціалізувати своїх

співробітників на висвітленні окремих видів мистецтва. З роками

таких журналістів починають називати "оглядачеми" або "критиками".

Вони можуть висловлювпти свої думки і оцінки щодо описуваних мис-

тецьких подій.

Особливо цінується в інформаційному мовленні музична ерудиція

журналіста, яка дозволяв йому бути ведучим інформаційно-музичної

програми.

Мистецька спеціалізація, однак, не звільняв працівника інфор-

маційної служби від виконання звичайних журналістських обов"язків:

стежити за подіями, брати інтерв"ю, проводити журналістські розс- .

лідування тощо. Та все ж широка й глибока обізнаність автора у

цій тематиці відрізняв його від решти працівників. І ця відмінність

полягав в здатності писати На мистецьку тематику професійно - швид-

ко, просто, точно і без зайвих епітетів.

3. У мистецьких новинах слід остерігатися голого переліку імен,

назв п"ес, книг, фільмів, театрів, оскільки самі по.собі назви

здебільшого не розкривають зміст творів. Якщо ж без переліку обій-

тися не можна, намагайтеся коротко охарактеризувати ці твори, щоб

слухач міг зрозуміти, про що вони або хоч хто їх створив.

Наприклад, повідомляючи про ретроспективний перегляд фільмів,

створених українськими кінорежисерами, не варто давати просто го-

лий перелік їх назв /"Білий птах з чоною відзнакою"» "Тронка",

"Інспектор карного розшуку" та ін./. Краще сказати, що в програмі

' . • - V . .:•;.;• •: :••. 2зо : : _..: • ;'.-••• .-;;^ •;-,..,•/:.>

перегляду фільм режисера Юрія Іяь"енка "Білий птах з чорною від-

знакою", який здобув приз на МІ Міжнародному фестивалі у Москві,

картина Артура Войтецького "Тронка", поставлена за однойменний ро-

маном Олеся Гончара, стрічка СуЛаміфі Цибульних "Інспектор карно-

го розшуку" - про роботу криміналістів і т.д.

Аналогічно слід уникати голого переліку 'імен виконавців ролей,

Це тому, що коли згадують імена маловідомих артистів, їхні пріз-

вища нічого не промовляють слухачам, а коли говорять лише про

відомих, виникає враження, що радіо перебував в полоні знаменитос-

тей.

шрб не потрапити в цю пастку, досвідчені автори згадують спо-

чатку відомого артиста, вказуючи, наприклад, що це - сорокова роль,

створена ним на сцені театру. А далі вже говорять і про молодого,

початкуючого актора, який, з погляду автора, вдало заявив про се-

бе, показав широку обдарованість - співав, танцюз і надзвичайно

пластичний.