2. При написанні наукових новин слід уникати характерної для

вчених манери викладу думок. Цю манеру досить дотепно висміяв аме-

риканський популяризатор Бернард Діксон:

• Тату, - запитує хлопчик, - можна мені не їсти на сніданок

піясяну кашу?

••.•'• .-•- ' '.'. ;;.'•..•'. 226 •.' .•.•"•••. ': '.:• '

- Ні, не можна. Як уже казалось мамою, у зв"язку із зниженім

температури зовнішнього повітря тобі належить їсти вівсянку, що

викличе підвищення температури твого тіла. Крім того, враховуючи

вищезгадані температурні умови, слід одягнути виплетені бабусею

рукавички й куртку на вовняній підкладці".

Науковий стиль вбивчий для новин. Ось що .трапляється, коли

автор викладав новину "по-вченому";

"Співробітники лабораторії стійкості рослин, створеної в Інсти-

туті захисту рослин, приступили до вивчення анатомо-морфологічних

і фізико-хімічних змін, що характеризують стійкість рослин до низь-

ких температур. Однією з них в особливість розвитку так званого

конуса наростання на початку зими, а також уміст аміачного азоту

у вузлах кущіння. Вчені встановили, що сорти, які характеризуються

довшим і дифвренційованішим конусом наростання, виявляються менш

стійкими до морозу".

Прочитавши це повідомлення, випусковий редактор відклав його

вбік, мовляв, щось незрозуміле, треба проконсультуватися з фахів-

цем. Прочитали його по телефону фахівцеві. "Ану, будь ласка, ще

раз. Щось дуже зарозуміло", - сказав він.

А що б сказав слухач?

3. Тилова проблема, з якою доводиться постійно стикатися при

викладі наукових новин, - це необхідність описувати найскладніші

речі популярно - простими загальнозрозумілими словами. При цьому

не можна зловживати науковими термінами, оскільки вони, як правило,

в незрозумілими для широкого загалу слухачів. Тому термінів треба

уникати, а коли без них обійтися не можна - пояснювати їх. Наприк-

лад: . .

Погано: Краще:

Учені Кримської астрофі- Кримська обсерваторія одер-

зичної обсерваторії одержали по- жала нові дані про радіаційні

ві дані про природу часток висо- пояси Землі. Ці два пояси, від-

кої енергії, що входять до ?а- криті 1958 року, розташовані

діаційних поясі Р 3)емлі. на висотах у чотири І сорок ти-

Українські геологи склали сяч кіломегрів...

карти, які дають уявлення про те. Українські геологи склали

як народжувались, росли й старіли карти, які дають уявлення про

підземні горизонти докембрійсько- підземні горизонти гірських по-

2У* . •

227

го періоду. Для цього їм дове- рід докембрійського періоду. Це

лося зробити... ' саме той період, коли утворило-

ся багато корисних копалин. Для

цього їм довелося...

4. Дуже важливо у повідомленнях про наукові пошуки й розробки,

що на перший погляд здаються безглуздими, яказати мету, яку пере-

слідують учені. Тоді слухачам легше осягнути задум пошуку чи експе-

рименту. Наприклад:

'Українські вчені "зважили" хмари, що влітку пропливають над

степами Таврії. Виявилося, що кожна^ з них у середньому містить

50 тонн води. Результати цих досліджень потрібні для вивчення по-

тенційних ресурсів атмосферної вологи в посушливих районах Украї-

ни. Учені вважають, що над полями, які влітку страждають від посу-

хи, можна викликати дощ штучним шляхом. У Таврі І вже проведено

перші спроби викликати штучний дощ".

Аналогічно треба пояснювати значення особи вченого в науково-

му прогресі, підкреслюючи оригінальність зроблених ним відкриттів,

його наукових здогадок і передбачень. З повідомлень мав бути видно,

за що саме цінують ученого, чим він прислужився людям, що залишав

у спадок наступним поколінням.

5. Треба розповідати про справді нові й оригінальні відкриття,

а не видавати за них широковідомі істини, як це зробив автор нас-

тупного речення: "Директор Інституту географії Петренко у своїй

доповіді показав залежність врожайності різних сільськогосподарсь-

ких культур від умов погоди та клімату". А хто цього не знав? Оче-

видно, в його доповіді були Й справді цікаві факти про нові дослід-

ження та відкриття, але журналіст їх-не помітив.

6. Слід уникати характеризувати наукові досягнення за допомо-

гою таких епітетів, як "видатний", "величезний", "грандіозний",

"блискучий", оскільки за ними, як правило, стоїть перебільшення,

міф або надумана наукова сенсація. Більшість наукових відкриттів в

маленькими кроками ка тривалому шляху пошуків, яким передували одні

відкриття і за якими підуть інші. Лабораторія, наприклад, повідоми-

ла про відкриття можливого замінника інсуліну. Але попереду у цього

відкриття ще роки досліджень. Автор добре "послужть" аудиторії,

якщо послідовно Й ретельно крок за кроком розкриває хід розробки

відк;іііття. Адже далеко не кожні ліки заслуговують на Те, щоб роз-

повідь про них можна було почати словами "Дивовижні результати

лікування...".

. . ., • . 228 --'.'..':

7. Якщо нові наукові дані різко розходяться з узвичаєними

уявленнями про новий предмет, процес чи явище, то про це розход-

ження слід спеціально застерегти.Наявність такої суперечності і

має стати початком і головним змістом новини. Якщо автор не врахо-

вує цього, він став схожим на винахідника автомобіля, якого запро-

сили до світського товариства популярно розповісти про свій вина-

хід. "Усе зрозуміло, - сказала після його розповіді одна з дам, -

тільки неясно, куди ж усе-таки запрягають' коня".

12.5. Мистецькі новини

У повідомленнях цієї групи висвітлюється насамперед робота

установ культури, а саме: театрів, клубів, бібліотек, студій пала-

ців культури, а також творчих спілок і об'єднань /пісьменникін,

композиторів, кінематографістів, архітекторів, журналістів та ін./.

Переважну більшість із них становлять так звані подіеві нови-

ни - оперативні повідомлення про поді і культурно-мистецького жит-

ті - творчі звіти, з"їзди, конференції, пленуми, фестивалі, вистав-

ки, прем'єри, вечори, ювілеї митців, гастролі різноманітних колек-

тиві вів, окремих митців, дні, тижні й декади літератури та мистецт-

ва та ін.

Дз цієї групи, належить і значна частина повідомлень, що не

мають чітко вираженого оперативного приводу, а саме: творчі порт-

рети, розповіді про реальних прототипів героїв художніх творів,

вісті з творчих лабораторій митців /майстерні художника, робочого

кабінету композитора чи письменника, реставраційної майстерні, кі-

нознімального майданчика, репетиційного залу тощо/. Інтерес до та-

ких новин завжди живить таємничий і привабливий процес творення.

Мистецькі новини мають ряд специфічних особливостей, які треба

враховувати при їх підготовці,:

І. Найперша з них полягав в тому, що мистецькі новини щільно

пов"язані з розвагами. Саме з цією метоп люди ходять у кіно, по

кілька годин на добу проводять перед телевізійним екраном. Завжди в

бажаючі відвідати театральну виставу, концерт або естрадне шоу,

Симфонія теж мав своїх прихильників. Так сомо» як і опера.

Мистецтво й розваги завжди поруч на виставках картин і скульп-

тур.! Чимало людей знаходять насолоду і втіху від читання книжок...

Студент, який вирішив спеціалізуватися на мистецькій тематиці,

"ЗО - 6-1064

мав навчитись описувати такі новини з розуміння* того, що між мис-

тецтвом і розвагами існує звиязок 1 взаємозалежність.