
- •12.00, 15.00, 16.00, 18.00, 21.00, 23.50 Та 00.52 і іГять інформа-
- •2 Год 20 хв то суто інформаційне мовлення займав як мінімум 45-50 хв,
- •1.6. Джерела інформаці|
- •1990 Р. Воно є самостійною структурою, має своїх кореспондентів
- •2,3. Реда кці йне Ігпщвл іння та принципу #ого, органі залі 1
- •1.2. Друга операція - це пошук і збирання інформації, необхід-
- •3.3. Третя операція - оперативне керівництво виконанням постав-
- •4.2. Друга операція цієї процедури - аналітичний контроль -
- •10.00. Особливий наголос "Діловий канал" робить на перебудові ста-
- •15.40/, Ця передача була започаткована спеціальною постановою Вер-
- •18 Циклових програм, розрахованих на слухачів від 3 до 17 ро-
- •3,4.4. ДапО-мІжні служби
- •4.2.1. Обов"язкн редакторського персоньлу
- •4.2.2. Обон"язки кореспондентів Інформаційної служби
- •4.2.3. Обов"язки творчих працівників
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори. - т. 20. - с. 84.
- •6.2.Специфіка інформації в радіомовному каналі
- •7,2. Визначення поняття "новина"
- •1 ОагІ ОанШ Но* ю «гПв'пвУ» Юг Ьгоабсазі// ТаЬ.ЬооК.1973.- лІпа.-р.Зз
- •1, Нарешті, остання риса, яку ми тут розглянемо/Вона полягав.
- •7.4. Вимоги до новин
- •2, Новини мапзть бути своєчасними - задовольняти потребу слуха-
- •3. Новини мають бути точними . Кожне твердження, кожне ім"я чи
- •4. Новини мають бути об'єктивними - базуватися на фактичному
- •5. Новини мають бути збалансованими, що забезпечується їхньою
- •6. Новини мають' бути лаконічними - викладеними просто і стисло,
- •8. Новини мають задовольняти людський інтерес.. У теорії журна-
- •7. Дивовижність і незвичайність теж допомогають робити факти
- •8. Сенсаційність - здатність новини справити на слухачів сильне,
- •9. Емоції та інстинкти зачіпають потреби в їжі, житлі, одязі;
- •10. Секс /від лат. Важив - стать/ - спрямовуюча сила в ..,
- •2. Соціальна приналежність слухачів, яким адресує свої переда-
- •4. Дружньо привітатися, чітко назвати своє прізвище, редакцій-
- •5. Чітко сформулювати мету свого приходу - чому прийшов, яку
- •6. Ніколи не починайте інтерв"ю а вибачення. Це справляв пога-
- •9. Уникайте переривати інтерв"в або відкладати його до іншого
- •3. Далі ви скажете, що записуєте інтерв"в на плівку. Уважно
- •2. У ході запису репортер мав;
- •8.7. Допоміжні джерела інформації
- •8 Надія, що у флашевій зоні зберігаються великі запаси нафти".
- •9.3. Художня обробка початкій
- •4* Запитальний - досить поширений в радіомовленні, містить за-
- •6. Цитатний - містить заяву або вислів людини, яка в джерелом
- •7. Звабливий - складається з одного або кількох речень, які
- •2/ Доповнює виклад подробицями, що не буди подані в початку;
- •1 На закінчення додамо, що нестача інформації із достовірних
- •10.5. Виклад новин за формулою Поля Байта
- •12.І. Політичні новини
- •12.2. Економічні новини
- •12.2.3, Праця
- •12.2.4. Захист споживачі в
- •2. При написанні наукових новин слід уникати характерної для
- •3. Тилова проблема, з якою доводиться постійно стикатися при
- •2. Мистецькі новини вимагають від їх автора широкої осізнанос-
- •3. У мистецьких новинах слід остерігатися голого переліку імен,
- •4. Якщо ж ви пишете про твір /гГєсу, книгу, кінофільм, карти-
- •9. Своєрідного хисту й чималих зусиль вимагають новини про
- •1992 Року. '
- •25 Квітня, замовляв своїм кореспондентам повідомлення про роботу у
- •13.3, Коментовані повідомлення
- •1Нтерв"ю задовольняє цей інтерес: воно може з"ясувати думку автори-
- •1Нтерй"ю в ефірі може виступати як самостійною передачею, так
- •2. Інтврв"в-опитуванну. Кета його - дістати короткі індивідуаль-
- •14 А, Коментар
- •15.3, Складені інформаційні передачі
- •15,3,1. Інформаційні випуски
- •1 Тижня, в них створюється широка панорама подій у нашій країні
- •15,3.2. Інформаційні програми
- •15.4. Інформаційні передач; журнального типу
- •15.5. Контактні інформаційні передачі
- •15.8. Еволюція Формотворення
- •1, Нарешті, про перші та заключні фрази інформаці йної передачі.
- •1 Див.: Любосветов д. По законом Зфира. - м., 1979, - с. 28.
- •117, Майже в два рази менше. При цьому вміст залишився той самий,
- •17.5. Зайаі слова
- •17,.?«Лі есдова активного стану
- •17.16, Абревіатури й
- •25 Кг цукру. В радіимішленні всі скорочення треба писати повністо:
- •17.17. Повтори в дексті
- •3. Уникати рими, яка іноді з"являеться в прозовому тексті пові-
- •18.4. Особливості вашого голосу й мовлення
- •18.8. Дикція
- •1 Це допомагав їм не лише уникнути одноманітності читання, ай доз-
- •18.14. Мікрофонна боязнь
- •18.15. Передачо новин
- •19,1, Учнів-ська пора інформаційного радіомовлення
- •19.2. У новій столиці України /1933-1941 рр./
- •1938 Роках. Саме тоді й виникла "Справа українського радіокомі-
- •1 Посилити більшовицьку пильність // Радіо. - 1934. - 9 10. -
- •19.3. Фронт в ефірі /і94і-і945 рр./
- •1951 Році, коли на вірш в.Сосври "Любіть Україну" впало звинувачен-
- •19.5. Хруїдовська "відлига" /1953-1964 рр./
- •1 Ось як протест проти такої оцінки людини виник рух комуністич-
- •1966 Року вона починає підготовку до відзначення 50-річчя Великого
12.2.3, Праця
З переходом до ринкових відносин праця знов став товаром. За
нинішніх обставин покупцем цього товару е держава, якій досі ще
належить понад 90 відсотків майна: земля і надра, заводи і магази-
ни - практично вся Україна. Та а розширенням масштабів приватиза-
ції і роздержавлення кількість власників і співвласників починав
зростати. Ними стають ті, хто нині працює на державу і, отже, нев-
довзі можуть наймати на роботу... самих себе.
На жаль, тема праці в інформаційному радіомовленні зараз фак-
тично ігнорується, якщо не брати до уваги випадки страйків. Новини
все ще зорієнтовані на події, тоді як вони мають містити аналіз
222
суперечливих відносин між працею та управлінням. Втім, з розвитком
приватизації ці відносини, можливо, набудуть характеру продуктив-
них дискусій між співробітниками й одночасно співвласниками.
А якою в такому випадку стає роль профспілок? Кого вони об'єд-
нуватимуть і з ким боротимуться? Який буде у них статус відносин
а управлінням? Слухачі хочуть мати відповіді на ці запитання.
Аналіз праце-управлінських відносин змушує порушити це одне
Питання - про конфлікт інтересів. Багато журналістів, наприклад,
в членами профспілки, членами Спілки журналістів, які за покликан-
ням мають захищати їхні інтереси. Чи можуть вони а такому випадку
сприяти поліпшенню праце-управлінських процесій без згоди цих спі-
лок? Деякі а них цим і займаються, причому цілком неупереджено,
якщо це стосується іншої профспілки. Щр ж стосується власної проф-
спілки і власного роботодавця, То до них вони здебільшого вияв-
ляють повну лояльність.
А чи можуть керівники телерадіокомпаніі і редактори бути об'єк-
тивними в праце-управлінських відносинах? При бажанні, очевидно,
можуть. Але можливість для появи конфлікту інтересів все ж існув
і перебував вона в межах обох цих категорій: праці й управління.
12.2.4. Захист споживачі в
* ' ' .
Це - нова для інформаційної служби тематика, яку вона почала
освоювати з переходом до ринкових відносин. У такому випадку всі
ми як споживачі зіткнулися з товарами вітчизняного і зарубіжного
виробництва, які пропонують нам комерсанти і підприємці.
І кожного разу виникав маса запитань. Чому на них такі високі
ціни? Чому товари так швидко виходять з ладу? Чи екологічно безпе-
печні продукти? Чи чесно вони рекламуються? Як порівняти різні
торгові марки? Як дізнатись, де вироблено .дану продукцію? Чи мав
бути підключено електроенергію до будинку, який ви купуєте? Як
можна економити гроші на покупках?
Щоб відповісти на такі запитання, журналісти починають вивчати
інший бік фактів. Вони шукають відповіді там, де бізнесмени тур-
буються лише про свою вигоду і забувають про споживачів. Тому ма-
теріали з відповідями на ці "чому", "чи" так "як" зачіпають прак-
тично кожного слухача.
В Англії контроль за якістю товарів - улюблена справа радіо-
223
і тележурналістів, їхні повідоилення про харчі, в яких виявлено
шкідливі домішки» або про надійність пральних машин викликають
жвавий інтерес аудиторії. Найвідомішим репортером, який готув ма-
теріали на їда тему, в Роджер Иук. Спочатку він готував радіопере-
дачу "Пункт перевірки": з"являвся до виробника недоброякісної про-
дукції чи послуги з магнітофоном, ставив йому запитання, викликаю-
чи спалахи гніву й іноді прояви насильства - і все це записував на
магнітофон.
"Бі-Бі-Сі" зробило "Пункт перевірки" телепередачею, доручивши
її вести все тому ж Роджеру Цуку. притики називають програму мазо-
хістською, оскільки майже завжди на репортера нападають а кулака-
ми. Завдання репортера полягав в тому, щоб зафіксувати й показати
аудиторії момент побиття борця за якість товарів та послуг. Це -
кульмінація, яка часто завершується несхвальними відгуками або на-
віть прокляттями обманутих споживачів на адресу недобросовісних
виробників.
Інформаційна служба українського радіомовлення лише починав
налагоджувати громадський контроль за якістю товарів і послуг. Тому
її повідомлення на цю тему за формою втілення значно простіші. Ось
приклад такого повідомлення: .
"У Фастові управління у справах захисту прав споживачів пере-
вірило п"ять магазинів міста. Порушення виявлено в чотирьох із них:
приховування товарів, обрахування покупців, реалізація товарів,
термін зберігання яких скінчився. Із продажу вилучено недоброякіс-
них товарів на суму майже 143 мільйона карбованців".
Уяіи, віднедавна інформаційна служба тему захисту споживачів
стала розробляти ширше і>глибше у спеціалізованій програмі "Спожи-
вач", яку вона випускав-тричі на тиждень - по понеділках, середах
і п"ятницях.
На завершення розділу економічних новин вкажемо, що студенту,
який виявить бажання спеціалізуватися на висвітленні економічної
тематики, потрібно, крім журналістської, одержати ще й ґрунтовну
освіту з економіки та управління. Інститут журналістики пропонує
курси лекцій з цих дисциплін, які, до речі, в корисними також і для
тих студентів, що не мають наміру спеціалізуватися на цій тематиці.
224
12.3. Екологічні новини
В інформаційному радіомовленні тема збереження навколишнього
середовища почала особливо інтечсивно розроблятись після аварії
на Чорнобильській АВС. Вибух ядерного реактора і подолання згуб-
них наслідків цього вибуху стали причиною велетенського зростання
обізнаності людей у питаннях екології. Аварія незкірно посилила
інтерес до навколишнього середовища, до того, в яких природних
умовах ми тепер живемо і як вони впливають на якість нашого життя.
Люди обурюються: "Що ми робимо із нашим світом?..". Вони гост-
ро запитують:
- Невже ми нічого не можемо зробити проти забруднення повітря?
- Невже ми не можемо зберігати наші річки та озера чистийй?
- Невже ми дозволимо зникнути з лиця землі останнім заповідни-
кам дикої природи?
- Невже ми нічого не можемо зробити, щой у нашу їжу не потрап-
ляли шкідливі хімічні речовини?
- Чи мав право промисловість завдавати шкоду навколишньому се-
редовищу в ім"я прогресу?
Люди ждуть відповідей на ці запитання і через те інтерес до
проблем навколишнього середовища продовжує залишатися високим.
Водночас у редакціях розуміють, що боротьба за чисте довкілля
мав дві сторони. Перша з них пов"язана із заборонними заходами,
припиненням екологічно небезпечних виробництв, що неминуче призве-
де до відмови від досягнень науково-технічного прогресу і зниження
досягнутого рівня життя. Друга - із продовженням забруднення нав-
колишнього середовища, що е своєрідною платою за досягнутий рівень .
життя. •
Це - головна дилема сучасності. Журналісти, які спеціалізують-
ся на природоохоронній тематиці, прагнуть збалансовано представити
аргументи кожної іа сторін: і тієї, яка переконана, цз треба зроби-
ти все можливе для надійного захисту здоров"я та збереження приєм-
ного для життя довкілля, і тієї, яка впевнена, що розвиток ядерної
енергетики та обробної промисловості мав тривати.
Висвітлення проблем навколишнього середовища вимагав від жур-
наліста широкої і різнобічної обізнаності з об'єктами, які беруть
участь у розв"язанні цих проблем. Адже новини на цю тематику можуть
стасуватися діяльності уряду та .Його установ на місцях, судів, про-
225
мисловості і сільського господарства, науки, медицини, харчування,
корисних копали:;, філософії, міських проблем, міжнародних відносин,
транспорту, освіти, сімейного життя. І список цей, очевидно, можна
продовжити. Та вже й наведений перелік свідчить, як багато повинен
знати журналіст, що спеціалізується на природоохоронній тематиці.
Тематика ця е дуже вдячною, вона інтенсивно розробляється і, отже,
е перспективною в інформаційному мовленні.
12.4. Наукові новини
Вони відображають нові знання про природу, суспільство й мис-
лення. Інтерес до новин з цієї галузі людської діяльності цілком
зрозумілий. Політики й дипломати, військові Й інженери, городяни
й селяни - люди різного віку й професій хочуть знати, що робить
наука для полегшення їхньої праці, захисту від хвороб, забезпечен-
ня швидкими й надійними видами транспорту тощо. Журналісти, які
пишуть про наукові здобутий, завжди впевнені, що влучать в інтерес
аудиторії: жадоба її знань до наукових новіш невситима.
Для кваліфікованої підготовки новин із галузі природничих наук
автор повинен мати ґрунтовні знання хоча б з однієї і з цихдисциплін.
Так, якщо людина мав базову освіту із біології, вона 3 успіхом.мо-
же писати про хімію, фізику, астрономію, генетику і, можливо, про
медицину. Для викладу новин із галузі суспільних наук потрібна
ґрунтовна гуманітарна освіта.
Далі перейдемо до розгляду специфіки викладу наукових нопин у
манері усної розповіді.
І. Найважливішим у науці в результат наукових пошуків. З нього
через те здебільшого й починається виклад наукових новин, щоб слу-
хач відразу ж зміг узнати, що нового створено, відкрито, винайдено,
побудовано, розв"язано, знайдено тощо. Долі автор подає деталі Й
подробиці, які розкривають суть новини, наповнюють її життям та
енергією. Закінчується виклад наукових новин здебільшого показом їх
значення /теоретичного чи практичного/або ж сповіщенням про те,
як упроваджується або освоюється новинка,-