1 На закінчення додамо, що нестача інформації із достовірних

джерел завжди породжує різноманітні чутки та плітки, а іноді навіть

стає причиною масової паніки. Така паніка через відсутність досто-

вірної інформації виникла, наприклад, у Києві в ніч а 24 на 25 січ-

ня 1991 року. .

Від квартири до квартири, по телефону і безпосередньо, через

родичів, знайомих і сусідів, передавалася чутка про чергову аварів

на Чорнобильській АБО. Там, за чутками, ніби прорвало На цей раз

греблю відстойника і радіоактивна вода ринула через Прип"ять у

Дніпро. Всі кинулися запасатись ще придатною для вживання водою. На

верхніх поверхах вона враз щезла, що ще більше підстьобнуло Пані-

ку...

А радіо тим часом мовчало, і ніхто не поспішив розвіяти тривогу

людей. І лише о 8 годині ранку ведучий інформаційної програми ва-

ходйвся заспокоювати мешканців столиці, посилаючись на олова черго-

вого зміни на ЧАБС і начальника виробничого управління водопровід-

но-каналізаційного господарства міста, які в один голос заявили,

що ніяких підстав для тривоги не існує.

Це повідомлення хоч дешо й збило накал панічних настроїв, але

було сприйнято а великою дозою скепсису. Багато киян, що провели

безсонну ніч, продовжували сумніватись у правдивості переданої

інформації, мовляв, диму без вогню не бував. ,

Тому Українське радіо змушене було шв кілька разів переривати

свої передачі, щоб передати екстренне повідомлення - тепер уже від

імені Урядової комісії з надзвичайних обставин. Вона запевнила, ЩО

нічого страшного не трапилось, що ЧАБС працює у нормальному режимі,

Д89

а причиною паніки, очевидно, могло стати їв, шо на Прип"яті льодо-

ва шуга утворила кілька заторів, унаслідок чого рівень води в річ-

ці піднявся на один метр. Зараз, говорилося в повідомленні Урядо-

вої комісії, військові та криголам розчищають ці затори, рівень во-

ди нормалізується. Якість води в міському водопроводі не виходить

за межі норми і перебував під постійним контролем.

І лише після цих роз"яенень паніка серед населення міста стала

вщухати, а життя входити у нормальну колію.

?,,6. Кіннівка поаідомлення

Оскільки виклад новин ведеться в манері усної розповіді, то на

кінець повідомлення потрапляють найменш важливі факти. Просто

констатацію одного з них і може завершитися виклад. Розповідь про

новину таким чином вичерпується.При цьому автор пшгне сформулювати

останнє речення так, щоб воно стало логіко-інтонаційною крапкою і

давало знати слухачеві, що опис новин завершено. Наприклад, пові-

домлення про наступну виставку квітів автор закінчив так:

"Побачити все це квіткове море можна буде на організованому

"Роксоланов" міжнародному театралізованому святі квітів, яке від-

будеться в столиці України з II по Ш квітня".

Досить часто, проте, автор не обмежується простим описом новин

і констатацією фактів, шо характеризують її. Наприкінці повідомлен-

ня він прагне ще й якось підсумувати свою розповідь, дати оцінку

описаному, показати значення новини. Ось кілька прикладів таких

кінцівок.

Звістку про початок створення автоматизованої системи управлін-

ня газопосточанням автор закінчив так: "З упровадженням цієї систе-

ми траси голубого палива стануть практична безлюдними".

В іншому повідомленні йшлося про реставрацію зношених шин. Це

повідомлення закінчувалося так: "Експлуатація таких шин, за підра-

хунками фахівців, в Україні дасть за рік понад 100 мільйонів кар-

бованці б економії".

А ось повідомлення щодо можливих промислових розробок золота

поблизу Берегова на Закарпатті дістало таку авторитетну кінцівку:

"Отже, замість обережного знака запитання сьогодні можна ставити

оптимістичний знак оклику: "Вірити!".

У цих випадках, як бачимо, автори прагнули зробити якийсь вис-

новок, витлумачити описану новину. Іншими словами, тут вони відпо-

190

відали на запитання: що означав описана новина? що вона нам дав?

яке мав значення для майбутнього? 1 намагалися зробити це таи, щоб

висновок випливав із раніше наведених фактів так само природно, як

із зернини виростав рослина. Цим досягається ідентифікація в оцін-

ці новин.

' Тому-то й над кінцівкою, як і над початком, треба працювати

особливо ретельно, домагатися, щоб вона була масштабною за узагаль-

неннями, правильною за законами логіки. Така вимога грунтується на

результатах спостережень психологів щодо сприймання тексту на слух.

Вони виявили, ню в цьому випадку особливо добре залам"нтовуються

початок і кінець тексту як структурні частини, що найбільше виді-

ляються. V

Дехто із журналістів, проте, вважає, що підсумкова кінцівка не

обов'язкова у повідомленні, оскільки автор у цім випадку ніби-то

нав"язуе слухачам свою оцінку зображеного. Тим часом, як вважають

вони, слухач має право діставати а ефіру "чисту інформацію". Звід-

си вимога: писати так, шб повідомлення само підводило слухачів до

певних висновків та узагальнень, щоб усе це само собою витікало із

раніше сказаного.

Щодо "чистої інформації", то тут двох думок бути не моле. Та-

кої, як відомо, в журналістиці взагалі не існує. Адже уже самим

відбором факту для розголошення автор дав йому оцінку. Тому будь-

яке повідомлення,' що передається через засоби масової інформації,

в повідомленням коментований і бути іншим не може.

А от вимога писати ненав"язливо - правильна. Вона зобов"язує

автора викладати факти об"ективно і неупереджено, таким чином, щоб

вони були сприйняті слухачами як первинна інформація, Для автора -

це, отже, особливим чином зроблений коментар, для слухача - неко-

ментоване повідомлення.

Тому слід солідаризуватися з тими редакторами, які рішуче від-

сікають надумані, тенденційні, невмотивовані кінцівки. Кінцівки, у

яких підкреслюється очевидне, теж нікому не потрібні. Це - нагро-

мадження зайвого. Тільки хто сказав, що кінцівка має бути сама

такою, а не іншою? У розглянутих нами раніше прикладах кінцівка в

органічною частиною повідомлення і відділити її від викладу - зна-

чить збіднити новину.

Влучна кінцівка ніколи не буває зайвою, якщо автор зумів осяг-

нути новий факт, підніс його до рівня масштабів явища. А коли автор

. /'• : :>-'-:ч ' .- ш •'••.. ' '.. ' . . . . ;-

не володів фактом, тоді факт набирав необмеженої влади над автором

і починав існувати сам по собі - у "чистому" вигляді.

Влучна кінцівка розширив горизонти уяви про об"еит зображення,

і досягається ця мета досить економними засобами - лише одним-дво-

ма реченнями. Інша оправа, що не завжди й не кожному вдається вро-

бити її необхідною, таксо, щоб вона допомагала слухачеві збагнути

суть описаної події. Однак усе це стосується, скоріше, того, що

вагому, яскраву кінцівку часом буває не легше написати, ніж знайти

влучний, правильний і доречний початок повідомлення.

Гарна кінцівка - то як останній музичний акорд, як крапка в

реченні. Бона завжди мав бути такою, щоб слухачі відчули, що далі

говорити нічого. За кінцівкою повідомлення майже завжди можна без-

помилково визначити міру й глибину проникнення автора в тему.

Перевірте себе

І. Як ми розповідаємо один одному новини під час усного неофі-

ційного спілкування? Назвіть основні структурні елементи усної роз-

повіді новини.

2. Чому автор має наслідувати усну манеру викладу новини при

підготовці повідомлення для передачі по радіо?

3. Чому розмовну манеру викладу новини часто порівнюють із на-

писанням повідомлення за методом "перевернутої піраміди"?

4. Назвіть кілька схематичних прикладів усномовного викладу но-

вин, заснованих на правилі шести запитань,

6. Побудуйте графічну структуру новини, описаної за методом

наслідування усної розповіді новини.

6. Яка різниця між розробкою та викладом матеріалу в п"еоі ТА

радіоповідомленні?

7. Що і як треба викласти на початку радіоповідомлення, щоб

одразу ж привернути увагу слухачів?

в. Чому пошук вдалого початку викладу новин іноді порівнюють з

процесом промивки золота?

9. Назвіть і проіліктруйте конкретними прикладами основні типи

початків, написаних з орієнтацією для сприймання на слух.

10. Спробуйте взяти звичайний життєвий випадок, описаний У

пресі, і, вдаючись до художньої обробки фактів, написати кілька но-

вих початків до розповіді про нього, які б могли зацікавити радіо-

192

слухачів і змусити їх послухати подальший виклад. Орієнтуйтеся при

цьому на основні типи художніх початків, застосованих для опису

випадку із бджолою.

11. Яку роль відіграють у повідомленні подробиці новини? І

чому частину повідомлення, в якій вони викладені, називають "тілом4

новини? •

12. Дотримуючись яких правил і в якій послідовності автор має

викладати подробиці новини? \

ІЗ. Як і за рахунок яких прийомів досягається зв"язний монтаж

фактів?

14. Чому, викладаючи новину для передачі по радіо, автор мав

посилатися на джерело інформації, з якого вона стала йому відомою?

15. З яких джерел радіожурналісти найчастіше черпають новини?

Спробуйте скласти список джерел інформації репортерів радіостанції,

яку ви постійно слухаєте, і за нагоди попросіть завідуючого редак-

цією новин цієї станції доповнити складений вами описок.

16. Що являє собою кінцівка радіоповідомлення? Наведіть кілька

прикладів кінцівок,.у яких автор прагне підсумувати свою розповідь,

дати оцінку описаному або показати значення новини.

Розділ 10. ОСНОВНІ МЕТОДИ ВИЮ1ДДУ НОШ

У практиці інформаційного радіомовлення виробилось чимало ме-

тодів викладу новин, заснованих на принципі наслідування структури

усної розповіді. Деякі з них описані теоретично, введені у підруч-

ники і тепер вивчаються майбутніми радіожурналістами. Розглянемо

основні з них.

10,1 униклая новин на одну тему .

Як правило, такого типу новина базується на фактах, серед яких

один є головним. Перед викладом новини треба ретельно проаналізува-

ти зроблені нотатки і визначити головний факт. Решту фактів, ш мо-

жуть бути деталями й подробицями до нього, треба викласти у такій

послідовності, щоб їх важливість поступово зменшувалась.

Методика викладу такого типу новин вимагає:

а/ включити до початку головний факт;

б/ додати у зазначеній послідовності деталі та подробиці, и*о

роз'яснюють головний факт;

25 _ 6-1064 .

в/ стежити за тим, щоб виклад розвивався від абзаца до абзацу

і аоб його можна було обмежити у будь-якому місці.

Проілюструємо сказане таким умовним прикладом:

"Цикл лекцій з історії живопису почали слухати студенти п"ято-

го курсу Інституту журналістики /головний факт/.

Програмою нового циклу передбачено ознайомити видускників з

європейським живописом доби раннього феодалізму та Відродження,

розвитком реалізму, імпресіонізму, модернізму та інших течій у

живопису /найважливіші подробиці/.

Читають лекції наукові працівники музею живопису та відомі мис-

тецтвознавці, яких Інститут залучає для висвітлення окремих періо-

дів історії живопису. Серед них... /другорядні подробиці/.

Лекції читаються у приміщенні музею живопису. Починаються вони

•юсереди о 17 годині /найменш важливі подробиці/".

Графічно цей метод викладу новин можна зобразити так:

Початок, шо містить головний факт

Найважливіші подробниці

Другорядні подробиці

Найменш важливі

подробиці

10,, %з Виклад новин^ що рбнеднуоть к|лька^ тем

Такого типу новина містить, як правило, кілька рівноцінних

фактів. Методика її викладу вимагав:

а/ включити до початку всі факти за порядком їх важливості і

без будь-яких деталей і подробиць;

б/ далі за допомогою деталей і подробиць роз"яснити кожен факт

у тій самій послідовності, в якій вони викладені у початку.

Приклад:

"Затвердженню навчального плану на нинішній рік /факт V І/,

уточненню графіка роботи навчальної радіостудії /факт * 2/ та пе-

регляду списку рекомендованої літератури /факт У З/ було присвяче-

не останнє засідання кафедри телебачення і радіомовлення.

Важливою особливістю нового навчального плану в те, що поряд

їв засвоєнням основ радіо- і тележурнал істики, в ньому значна

194

кількість часу відведена для вивчення студентами нових методі* ро-

боти в ефірі, зокрема методиці ведення прямих ефірних передач /под-

робиці до факту * І/.

Зміни у навчальному плані змусили внести корективи й до графі-

ка роботи радіостудії. Тепер у ранкові години студенти проходити-

муть у студії індивідуальний тренаж і готуватимуть навчальні мате-

ріали. А "пік" студійного навантаження перенесено на проміжок часу

від ІЗ до 14 годин. Саме в цей відрізок часу навчальна студія вес-

тиме пряме ефірне мовлення /подробиці до факту К 2/.

Показово й те, що зі списку рекомендованої літератури вилучено

одразу аж вісім книг, що застаріли і вчать майбутніх журналістів

відображати дійсність лише з однієї точки зору - позицій комуніс-

тичної свідомості, їх місце зайняли книги й статті, які допоможуть

студентам ознайомитися з новим законодавством у галузі мовлення,

глибоко вивчити сучасну техніку збираний та переробки інформації,

рекламну справу. До списку рекомендованої літератури включено також

два зарубіжні підручники у перекладі на українську мову /подробиці

до факту У З/".

Графічно цей метод мав такий вигляд:

Початок /факт У І, У 2, 1» 3/

, Подробиці до факту У І

Подробиці до факту У 2

Подробиці до факту У 3

ІДЛ. Виклад прдіевої новину

Будь-яка подія, що вже завершилась або т розвивається, у кін-

цевому підсумку або на даному етапі її розвитку має певний резуль-

тат. Методика викладу подіевих новин вимагав;

а/ спочатку викласти останній результат, який би підсумовував

розвиток події; .

б/ далі переказати попередні події, у хронологічній або логіч-

ній послідовності;

в/ знову переказати ці самі подробиці, але вже під певним кутом

зору.

25*

196

Продемонструємо сказане таким умовним прикладом:

"3:1 - з таким сенсаційним рахунком закінчився матч між давні-

ми суперниками - футбольними командами А і Б /початок, в якому ви-

кладено результат/.

Матч почався гострими атаками футболістів команди А. їм вдало-

ся захопити ініціативу, і вже на 15-й хвилині у воротах команди Б

опинився перший гол.

Успіх окрилив футболістів команди А. Через п"ять хвилин вони

послали у ворота суперника другий гоя, а наприкінці першого тайму -

ше один.

Такий хід поєдинку приголомшив футболістів команди Б. Надійний

захист воріт їм вдалося організувати лише після перерви. Та все к

відігратися вони не встигли.

У другому таймі футболісти команди Б налагодили також і гру

атакуючих ланок. Вони дедалі частіше турбували ворота суперників.

Під час однієї з таких атак їм вдалося провести один гол-відповідь

/перипетії матчу викладені в хронологічній послідовності/.

"Ми програли цей "матч психологічно і тактично, - сказав нашому

кореспонденту тренер команди Б. - Чесно кажучи, ми не чекали від

команди А, середньої за своїми можливостями, Такого напору. Ми

сподівались, що вона оборонятиметься. 1 прорахувались...".

"До матчу з командос Б ми почали готуватися заздалегідь, - роз-

повів тренер команди А. -'Розуміли, що це команда сильна. Але й

наша останнім часом зміцніла. Тому вирішили нав"язати супернику

відкритий футбол. Результат ви знаєте який..." /хід матчу з точки .

зору тренерів/".

Опис даної новини можна продовжити, роз"ясновчк в наступних

абзацах значення перемоги та її наслідки для обох команд.

Графічно цей метод можна зобразити так:

\ Початок, в якому викладено результат події / .

\Переназ подробиць у хронологічній послідовності /

\ Переказ подробиць під певним кутом зору /

„ Д.І-.УІ-П^.-_-•_- _ -...-„ г -.-.-.-_- л_ітг_ —м-_гцл^---г,.-.-г_-_-!-.- -_л, _ •- ~ .-•!_- —. ---ЦГ-- т-ц--І-І_- Хитг^

\ Роз'яснення значення описаної події /

196

10.4. Вищая новин за допомогою дотування

Найчастіше цей метод застосовується для викладу промов, допо-

відей, інтерввю, заяв, виотупів, прес-конференцій». Згідно з ви-

могами цього методу треба спочатку:

а/ написати початок, який у будь-якій прийнятній формі підсу-

мовував би сказане, містив висновок з почутого або його оцінку;

б/ далі викласти найважливіші думки промовця чи опитуваного,

розміщуючи їх у порядку зменшення вагомості;

в/ виклад цитат чергувати а авторським зв"язувчим текстом, яки|

відіграє роль перехідних містків від цитати доЦитати. Сказане,

звичайно, не означав, що кожен абзац повинен бути цитатою або пе-

рехідним містком. Автор може викласти дві цитати підряд і одну пе-

рехідну фразу, і навпаки. Шаблону тут не повинно бути.

Для прикладу наведемо інтерв"ю Індіри Ганді, яке вона дала не-

задовго до своєї трагічної загибелі, Ось ян воно було викладено аа

допомогою методу цитування /для наочності цитати подано великими лі-

терами/; •

"Прем'єр-міністр Індії Індіра Ганді високо оцінила роль дер-

жав, що не приєднались, у розв'язанні багатьох актуальних проблем

сучасності, В інтерв"ю інформаційному агентству ПТІ з нагоди двад-

цятиріччя руху неприєднанню вона підкреслила,, що "ПОЯВА РУХУ СТАЛА

ЛОГІЧНИМ РЕЗУЛЬТАТОМ АНТИЩІШАЛІСТИЧШІ ЮРОТЬБИ НАРОДІВ АЗІЇ, .

АФРИКИ ТА ІНШИХ РЕГІОНІВ" /підаумовуйчий^очаток/.

Керівник Індії вказала на важливу роль руху в даний момент,__

коли, за П словами /перехідна фраза/, "СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ НОВЕ ЗА-

ІТЮТРЕННЯ МІ»НАГОДЮІ НАПРІ-ІЕНОСТІ". "КРАЇНИ, ЩЗ НК ПРИГНАЛИСЯ,

ПОВИННІ АКТИВНО БОРОТИСЯ ЗА РОЗВ"ЯЗАНИЯ СПІРНИХ ПИТАНЬ МИРНИМ 1ВД-

ХОМ, ЗА ЗМІЦНЕННЯ ДРУЖБИ МІЖ РІЗНИМИ КРАЇНАМИ", - сказала, вона.

Даючи відсіч тим силам, які хотіли в змусити рух відмовитись

від активно! боротьби, позбавити його антиімперіалістмчної спрямо-

вості, Індіра Ганді підкреслила, «о /перехідна фраза/ "НЕПРИЄДНАН-

НЯ НЕ ОЗНАЧАЄ НЕЙТРАЛІТЕТ І БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ НА МІ1НАГОДНІЙ АРЕНІ".

Торкнувшись інших цілей руху, вона вказала, що, цитуємо, /пере-

хідна фраза/, "ПРОЦЙС ДОЮЮНІЗАЦІ1 В СВІТІ Щ НЕ ЗАВЕРНЕНИЙ, СВОГО

ВИЗВОЛЕННЯ ЧЕКАЄ НАМІБІЯ, ЧОРНА БІЛЬШІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ПІВДШЮ-АФРИ-

КАНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ШВЕ В УМОВАХ АПАРТЕЇДУ".

Індіра Ганді відзначила далі важливість завдання досягнення

молодими державами економічної самостійності /перехідна фраза/:

"ПОЛІТИЧНА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ - ЦЕ ТІЛЬКИ ПЕРШИЙ КРОК. СВОБОДА НЕ НОВЕ

БУТИ ПОВНОЮ БЕЗ ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ НАРОДІВ. -

заявила вона /перехідна фраза/. - НА КРАЇНИ, 11Р РОЗВИВАЮТЬСЯ, ЧИ-

НЯТЬ ЯК ЕКОНОМІЧНИЙ, ТАК І ПОЛІТИЧНИЙ ТИСК. ЗА ЦИХ УМОВ УЧАСНИКИ

РУХУ МАЮТЬ КООРДИНУВАТИ ЗУСИЛЛЯ ДЛЯ РОЗВ"ЯЗАННЯ ЗЛОБОДЕННИХ ЕКОНО-

МІЧНИХ ПРОБЛЕМ, - підкреслила прем"єр-міністр /перехідна фраза/".

Графічно метод цитатної побудови можна зобразити так:

Початок підсумкового характеру

перехідна фраза

ЦИТАТА

перехідна фраза

ЦИТАТА

перехідна фраза

ЦИТАТА