4* Запитальний - досить поширений в радіомовленні, містить за-

питання, у відповіді на яку криється суть новини:

- Чи зупините ви автомобіль, якщо крізь відчинене вікно у салон

залетить бджола? Не поспішайте з відповіддю. Подібна легковажність

уже ледь не коштувала життя нашому колезі.

' - Чи може бджола спричинити аварів на автомобільній дорозі?

Уявіть собі, може. Свідченням цього е випадок, що стався сьогодні

•ранці з радіожурналістом Н.

•'•• ^ :' '.'••" -". -"•• •:•" - 180 . ' ;' " -' ' '' .'' • " "

б. Описовий - містить яскраву словесну картинку чи мініатюрну

зарисовку, яка зображав людину, місце або перебіг події. Викликав

асоціативні спогади, дав зоровий образ того, про що йдеться:

Перемагаючи біль, водій вибрася з перекинутого автомобіля і

розповів цікаву історію про те, як бджола, круж/'яючи над його го-

лово», скерувала автомобіль у кювет.

Юрба зацікавлених людей, дорожна міліція, бите скло і поніве-

чена машина у кюветі - таку картину можна^було спостерігати сьо-

годні вранці поблизу аеропорту.

6. Цитатний - містить заяву або вислів людини, яка в джерелом

інформації:

- Ну, чому я не зупинився, коли в машину залетіла бджола? -

а подивом і прикрістю в голосі запитував себе радіожурналіст Н.,

коли розповідав у лікарні про аварій, причиною якоі стала бджола.

- Я ніколи не думав, що потраплю в таку майже анекдотичну

історію. - Ці слова належать нашому колезі, який сьогодні вранці

їхав на роботу, а опинився у лікарні.

- Спочатку я подумав, що це гуде літак, оскільки саме набли-

жався до аеропорту, - згадував після автоанарії радіожурналіст Н.

- Я ніколи не думав, що бджола так боляче кусав! '- Радіожур-

наліст Н., слова якого ми щойно процитували, потрапив сьогодні на

лікарняне ліжко після аварії, причиною якої стала бджола.

7. Звабливий - складається з одного або кількох речень, які

розпалюють інтерес, ваблять, спокушають слухача дізнатися, що ж

там сталося насправді:

Політ бджоли ледь не став "лебединою піснею" для нашого коле-

ги - радіожурналіста Н.

Досить часто факти у таких печатках подаються у хронологічнії!

послідовності, відкладаючи розв'язку до кінця:

За дивовижних обставин сталася сьогодні вранці аварія на при-

міському шосе поблизу аеропорту. Майже півгодини експерти держав-

тоінспекції не могли зрозуміти і встановити її причину. 1 лише

після того, як водій прийшов ?•> тями і почав відповідати на запи-

тання, справа стала прояснятися. Виявляється...

Вісті а травматологічного пункту, їх ми одержали від нашого

колеги - радіожурналіста Н., який потрапив туди сьогодні... як

пацієнт. Сталося це за незвичайних обставин...

Наведені тили початків, звичайно, не розкривають усіх можли-

востей для їх творення. Винахідливі репортери часом пишуть унікаль.

24-6-1064 181

ні печатки, пов"язують їх а літературними, історичними чи міфоло-

гічними героями. Деякі з них засновують початий на афоризмах, ві-

домих приказках, перефразах, як-от:

йкалить чи не вжалить? - Ця майже шекспірівська дилема поста-

ла сьогодні вранці перед нашим колегою - радіожурналістом Н., коли

до салону керованого ним автомобіля залетіла бджола.

У ряді випадків журналісти починають виклад з іронії, віршова-

ного рядка або й просто з безпосереднього звертання до слухача,

Наприклад:

- Якщо ви уважно стежите за дорогою і раптом у машину залітав

бджола й починав кружляти над вашою головою, що ви робите у цьому

випадку?

Іноді на початок виноситься адреса події, наприклад:

Неподалік від аеропорту на 13-му кілометрі приміського шосе

сьогодні вранці сталася дивовижна пригода...

Наведені вище різновиди початків, звичайно, не вичерпують

усіх можливих варіантів, що траплялися і трапляються в журналіст*

ській роботі. Насправді їх значно більше, а простір для журналіст-

ської творчості в роботі над початком практично не мав меж.

Можливо декому здасться, що тут надто багато приділено уваги

початку. Та саме початок, його перша фраза для радіослухачів ва-

жить найбільше. Гарний початок рекламує новину, збуджує інтерес

людей, змушує їх вдаватися у деталі та подробиці. А для автора

вдалий початок - це ключ, за допомогою якого він розкривав новину

і знаходить належну тональність викладу.

Після вдалого початку автор мав дуже сприятливий момент, щоб

повністю заволодіти увагою слухачів, змусити їх дослухати повідом-

лення до кінця. По суті, від якості початку залежить успіх усього

повідомлення. Якщо людину не зацікавив початок, то вся робота ли-

шається марною - повідомлення пролітав повз вуха, навіть якщо далі

вономиз чудове продовження.

Якщо всі ці нотатки про початок вам видадуться загальними й

непереконливими - увімкніть радіоприймач і послухайте з десяток

повідомлень, прислухаючись до початків. Ви не зможете сказати одра-

зу чому, але відчуєте, які а них хрящі порівняно з іншими. Можна

також простежити, як починають розповідь про одну й ту саму подію

репортери різної кваліфікації, різних редакцій. І, нарешті, докон-

че потрібно вибрати одне якесь повідомлення й спробувати написати

162

для нього кращий початок. Усе це спочатку може видатись вам шко-

лярством, але спробуйте, і ви скоро переконаєтеся в корисності цих

вправ.

9.4. Виклад подробиць

Це вже стало афоризмом: коди в вдалий початок, то далі новина

розповідається ніби сама собою.

Після початку автор просто викладав подробиці новини, які жив-

лять її, як корені живлять рослину. Подробиці задовольняють при-

родну допотливість слухачів, роблять новину повнішою і переконли-

вішою. Ось, наприклад, які подробиці було наведено після початку

в повідомленні про стотисячного жителя Луцька:

"...Ним виявився хлопчик, якого батьки назвали Анатолієм. мати

стотисячного жителя Луцька Надія Григорівна Грудзинська - робітни-

ця будівельного управління У 4. Батько - Леонід Іванович Грудзин-

ський - робітник приладобудівного заводу.

Від імені міськвиконкому батьків і новонародженого вітав по-

чесний житель міста, заслужений будівельник України Засиль Шафра-

нок. Він вручив їм пам"ятні подарунки - кришталеву вазу з дарчим

написом і адресу - лист майбутньому громадянину".

Далі, отже, переліком подробиць автор прагне розвинути і збага-

тити новину. Розуміння й мету цієї частини повідомлення, яку іноді

іменують "тілом" новини, коротко можна сформулювати так:

І/ вона пояснює і висвітлює деякі риси новини, подані в печат-

ку;