
- •12.00, 15.00, 16.00, 18.00, 21.00, 23.50 Та 00.52 і іГять інформа-
- •2 Год 20 хв то суто інформаційне мовлення займав як мінімум 45-50 хв,
- •1.6. Джерела інформаці|
- •1990 Р. Воно є самостійною структурою, має своїх кореспондентів
- •2,3. Реда кці йне Ігпщвл іння та принципу #ого, органі залі 1
- •1.2. Друга операція - це пошук і збирання інформації, необхід-
- •3.3. Третя операція - оперативне керівництво виконанням постав-
- •4.2. Друга операція цієї процедури - аналітичний контроль -
- •10.00. Особливий наголос "Діловий канал" робить на перебудові ста-
- •15.40/, Ця передача була започаткована спеціальною постановою Вер-
- •18 Циклових програм, розрахованих на слухачів від 3 до 17 ро-
- •3,4.4. ДапО-мІжні служби
- •4.2.1. Обов"язкн редакторського персоньлу
- •4.2.2. Обон"язки кореспондентів Інформаційної служби
- •4.2.3. Обов"язки творчих працівників
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори. - т. 20. - с. 84.
- •6.2.Специфіка інформації в радіомовному каналі
- •7,2. Визначення поняття "новина"
- •1 ОагІ ОанШ Но* ю «гПв'пвУ» Юг Ьгоабсазі// ТаЬ.ЬооК.1973.- лІпа.-р.Зз
- •1, Нарешті, остання риса, яку ми тут розглянемо/Вона полягав.
- •7.4. Вимоги до новин
- •2, Новини мапзть бути своєчасними - задовольняти потребу слуха-
- •3. Новини мають бути точними . Кожне твердження, кожне ім"я чи
- •4. Новини мають бути об'єктивними - базуватися на фактичному
- •5. Новини мають бути збалансованими, що забезпечується їхньою
- •6. Новини мають' бути лаконічними - викладеними просто і стисло,
- •8. Новини мають задовольняти людський інтерес.. У теорії журна-
- •7. Дивовижність і незвичайність теж допомогають робити факти
- •8. Сенсаційність - здатність новини справити на слухачів сильне,
- •9. Емоції та інстинкти зачіпають потреби в їжі, житлі, одязі;
- •10. Секс /від лат. Важив - стать/ - спрямовуюча сила в ..,
- •2. Соціальна приналежність слухачів, яким адресує свої переда-
- •4. Дружньо привітатися, чітко назвати своє прізвище, редакцій-
- •5. Чітко сформулювати мету свого приходу - чому прийшов, яку
- •6. Ніколи не починайте інтерв"ю а вибачення. Це справляв пога-
- •9. Уникайте переривати інтерв"в або відкладати його до іншого
- •3. Далі ви скажете, що записуєте інтерв"в на плівку. Уважно
- •2. У ході запису репортер мав;
- •8.7. Допоміжні джерела інформації
- •8 Надія, що у флашевій зоні зберігаються великі запаси нафти".
- •9.3. Художня обробка початкій
- •4* Запитальний - досить поширений в радіомовленні, містить за-
- •6. Цитатний - містить заяву або вислів людини, яка в джерелом
- •7. Звабливий - складається з одного або кількох речень, які
- •2/ Доповнює виклад подробицями, що не буди подані в початку;
- •1 На закінчення додамо, що нестача інформації із достовірних
- •10.5. Виклад новин за формулою Поля Байта
- •12.І. Політичні новини
- •12.2. Економічні новини
- •12.2.3, Праця
- •12.2.4. Захист споживачі в
- •2. При написанні наукових новин слід уникати характерної для
- •3. Тилова проблема, з якою доводиться постійно стикатися при
- •2. Мистецькі новини вимагають від їх автора широкої осізнанос-
- •3. У мистецьких новинах слід остерігатися голого переліку імен,
- •4. Якщо ж ви пишете про твір /гГєсу, книгу, кінофільм, карти-
- •9. Своєрідного хисту й чималих зусиль вимагають новини про
- •1992 Року. '
- •25 Квітня, замовляв своїм кореспондентам повідомлення про роботу у
- •13.3, Коментовані повідомлення
- •1Нтерв"ю задовольняє цей інтерес: воно може з"ясувати думку автори-
- •1Нтерй"ю в ефірі може виступати як самостійною передачею, так
- •2. Інтврв"в-опитуванну. Кета його - дістати короткі індивідуаль-
- •14 А, Коментар
- •15.3, Складені інформаційні передачі
- •15,3,1. Інформаційні випуски
- •1 Тижня, в них створюється широка панорама подій у нашій країні
- •15,3.2. Інформаційні програми
- •15.4. Інформаційні передач; журнального типу
- •15.5. Контактні інформаційні передачі
- •15.8. Еволюція Формотворення
- •1, Нарешті, про перші та заключні фрази інформаці йної передачі.
- •1 Див.: Любосветов д. По законом Зфира. - м., 1979, - с. 28.
- •117, Майже в два рази менше. При цьому вміст залишився той самий,
- •17.5. Зайаі слова
- •17,.?«Лі есдова активного стану
- •17.16, Абревіатури й
- •25 Кг цукру. В радіимішленні всі скорочення треба писати повністо:
- •17.17. Повтори в дексті
- •3. Уникати рими, яка іноді з"являеться в прозовому тексті пові-
- •18.4. Особливості вашого голосу й мовлення
- •18.8. Дикція
- •1 Це допомагав їм не лише уникнути одноманітності читання, ай доз-
- •18.14. Мікрофонна боязнь
- •18.15. Передачо новин
- •19,1, Учнів-ська пора інформаційного радіомовлення
- •19.2. У новій столиці України /1933-1941 рр./
- •1938 Роках. Саме тоді й виникла "Справа українського радіокомі-
- •1 Посилити більшовицьку пильність // Радіо. - 1934. - 9 10. -
- •19.3. Фронт в ефірі /і94і-і945 рр./
- •1951 Році, коли на вірш в.Сосври "Любіть Україну" впало звинувачен-
- •19.5. Хруїдовська "відлига" /1953-1964 рр./
- •1 Ось як протест проти такої оцінки людини виник рух комуністич-
- •1966 Року вона починає підготовку до відзначення 50-річчя Великого
9.3. Художня обробка початкій
Можливостей для написання вдалих почати*в став ще більше, коди
автор вдається до художньої обробки фактів, їх творчого осягнення
і викладу. Особливо це стосується тих випадків, коди у репортера
в факти, які не можна вважати цілком свіжими, або коли він оперує
фактами, які можна і треба зробити цікавішими. Здаючись до худож-
ньої обробки, автор може одні й ті самі факти зробити цікавішими,
промовистішими/подати їх барвисте, не порушивши при цьому їхньої
точності.
Деякі навчальні посібники з журналістики, щоб допомогти почат-
ківцям розвинути своє вміння писати початий, подають класифікації)
вдалих початків. Список таких початків, наприклад, містить книга
Д.М.Прилюка "Теорія і практика журналістської творчості" .У ній
виділяється кілька типів газетних початків. Вам варто ознайомити-
ся з ними і простежити, як вдалий початок може викликати інтерес
до журналістського твору, піднести його читабельність, додати си-
ди і забарвлення написаному.
Подібно до цього вдалий початок виручав і радіожурналіста.
Спробуємо проілюструвати сказане рядом прикладів, взявши аа осно-
ву їх творення таку умовну ситуацію.
Уранці працівники інформаційної служби обласного радіо дізна-
лися, що їхній колега радіожурналіст Н. на роботу не виявився.
Згодом стало відомо, що він потрапив у автомобільну аварію і його
відвезли до лікарні. Причиною аварії, як а"ясувалося, стала бджо-
ла, що вкусила водія-журналіста за кермом. Після цього він на
мить втратив контроль над автомобілем і залетів у кювет. Сталося
це поблизу від аеропорту, коли журналіст повертався з приміської
Дачі.
Як і а чого можна почати розповідь про цей випадок?
Звичний шлях - викласти його за допомогою відповідей на шість
запитань: що? /сталася аварія/, де? /поблизу аеропорту/, коли?
/сьогодні вранці/, як? /автомобіль залетів у кювет/, чому? /водія
вкусила бджола/, хто? /радіожурналіст Н./. Проте особливого успі-
Див.: Прилюк Д.М. Теорія і практика журналістської творчос-
ті. - К., 1983. - С. 234-242.
23 179
ху на цьому шляху автор навряд чи здобуде. Викладена за такою
схемою новина звучатиме плоско і безбарвно, слухати її буде не ду-
же цікаво.
Інший шлях - застосувати для обробки вже відомих нам факті*
творчу уяву і деякі хитрощі, до яких вдаються досвідчені радіожур-
кмісти, щоб зацікавити слухача, зробити початок ефективнішим. У
цім випадку автор може одержати цілий Набір початків, апробованих
журналістської) практикою. Для початківця важливо знати основні з
них.
І. Вражаючий - складається а фрази, що містить сенсаційний
факт, наприклад:
Бджола поклала сьогодні водія у лікар*.
Неймовірно, звичайна бджола сьогодні ледь не вкоротила віку
нашому колезі із редякці1 новин.
Аварією закінчився поєдинок з бджолою, який вів сьогодні у
своєму автомобілі по дорозі на роботу радіояурналіст Н.
?• ІІШЖДОШ& •* містить фразу, що вбуджув цікавість, інтри-
гує слухача:
Сумний і водночас кумедний випадок стався сьогодні вранці я
нашим колего» - радіожурналістом Н.
Пригода, що сталася сьогодні а радіожурналістом Н., могла б
розсмішити багатьох, якби вона не закінчилася для нього так сумно»
З- Контрастний - складається із парадоксу або пари фактів, що
підкреслюють протилежності чи крайнощі«у розумінні яких криється
новина:
Радіожурналіст Н., який регулярно веде передачі про безпеку
руху на автошляхах області, сам сьогодні вранці одержав повчальний
урок на чо тему.
Минулого вівторка ви слухали огляд пригод на автошляхах облас-
ті, а сьогодні його автор - радіожурналіст Н. сам потрапив у одну
» них.