
- •12.00, 15.00, 16.00, 18.00, 21.00, 23.50 Та 00.52 і іГять інформа-
- •2 Год 20 хв то суто інформаційне мовлення займав як мінімум 45-50 хв,
- •1.6. Джерела інформаці|
- •1990 Р. Воно є самостійною структурою, має своїх кореспондентів
- •2,3. Реда кці йне Ігпщвл іння та принципу #ого, органі залі 1
- •1.2. Друга операція - це пошук і збирання інформації, необхід-
- •3.3. Третя операція - оперативне керівництво виконанням постав-
- •4.2. Друга операція цієї процедури - аналітичний контроль -
- •10.00. Особливий наголос "Діловий канал" робить на перебудові ста-
- •15.40/, Ця передача була започаткована спеціальною постановою Вер-
- •18 Циклових програм, розрахованих на слухачів від 3 до 17 ро-
- •3,4.4. ДапО-мІжні служби
- •4.2.1. Обов"язкн редакторського персоньлу
- •4.2.2. Обон"язки кореспондентів Інформаційної служби
- •4.2.3. Обов"язки творчих працівників
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори. - т. 20. - с. 84.
- •6.2.Специфіка інформації в радіомовному каналі
- •7,2. Визначення поняття "новина"
- •1 ОагІ ОанШ Но* ю «гПв'пвУ» Юг Ьгоабсазі// ТаЬ.ЬооК.1973.- лІпа.-р.Зз
- •1, Нарешті, остання риса, яку ми тут розглянемо/Вона полягав.
- •7.4. Вимоги до новин
- •2, Новини мапзть бути своєчасними - задовольняти потребу слуха-
- •3. Новини мають бути точними . Кожне твердження, кожне ім"я чи
- •4. Новини мають бути об'єктивними - базуватися на фактичному
- •5. Новини мають бути збалансованими, що забезпечується їхньою
- •6. Новини мають' бути лаконічними - викладеними просто і стисло,
- •8. Новини мають задовольняти людський інтерес.. У теорії журна-
- •7. Дивовижність і незвичайність теж допомогають робити факти
- •8. Сенсаційність - здатність новини справити на слухачів сильне,
- •9. Емоції та інстинкти зачіпають потреби в їжі, житлі, одязі;
- •10. Секс /від лат. Важив - стать/ - спрямовуюча сила в ..,
- •2. Соціальна приналежність слухачів, яким адресує свої переда-
- •4. Дружньо привітатися, чітко назвати своє прізвище, редакцій-
- •5. Чітко сформулювати мету свого приходу - чому прийшов, яку
- •6. Ніколи не починайте інтерв"ю а вибачення. Це справляв пога-
- •9. Уникайте переривати інтерв"в або відкладати його до іншого
- •3. Далі ви скажете, що записуєте інтерв"в на плівку. Уважно
- •2. У ході запису репортер мав;
- •8.7. Допоміжні джерела інформації
- •8 Надія, що у флашевій зоні зберігаються великі запаси нафти".
- •9.3. Художня обробка початкій
- •4* Запитальний - досить поширений в радіомовленні, містить за-
- •6. Цитатний - містить заяву або вислів людини, яка в джерелом
- •7. Звабливий - складається з одного або кількох речень, які
- •2/ Доповнює виклад подробицями, що не буди подані в початку;
- •1 На закінчення додамо, що нестача інформації із достовірних
- •10.5. Виклад новин за формулою Поля Байта
- •12.І. Політичні новини
- •12.2. Економічні новини
- •12.2.3, Праця
- •12.2.4. Захист споживачі в
- •2. При написанні наукових новин слід уникати характерної для
- •3. Тилова проблема, з якою доводиться постійно стикатися при
- •2. Мистецькі новини вимагають від їх автора широкої осізнанос-
- •3. У мистецьких новинах слід остерігатися голого переліку імен,
- •4. Якщо ж ви пишете про твір /гГєсу, книгу, кінофільм, карти-
- •9. Своєрідного хисту й чималих зусиль вимагають новини про
- •1992 Року. '
- •25 Квітня, замовляв своїм кореспондентам повідомлення про роботу у
- •13.3, Коментовані повідомлення
- •1Нтерв"ю задовольняє цей інтерес: воно може з"ясувати думку автори-
- •1Нтерй"ю в ефірі може виступати як самостійною передачею, так
- •2. Інтврв"в-опитуванну. Кета його - дістати короткі індивідуаль-
- •14 А, Коментар
- •15.3, Складені інформаційні передачі
- •15,3,1. Інформаційні випуски
- •1 Тижня, в них створюється широка панорама подій у нашій країні
- •15,3.2. Інформаційні програми
- •15.4. Інформаційні передач; журнального типу
- •15.5. Контактні інформаційні передачі
- •15.8. Еволюція Формотворення
- •1, Нарешті, про перші та заключні фрази інформаці йної передачі.
- •1 Див.: Любосветов д. По законом Зфира. - м., 1979, - с. 28.
- •117, Майже в два рази менше. При цьому вміст залишився той самий,
- •17.5. Зайаі слова
- •17,.?«Лі есдова активного стану
- •17.16, Абревіатури й
- •25 Кг цукру. В радіимішленні всі скорочення треба писати повністо:
- •17.17. Повтори в дексті
- •3. Уникати рими, яка іноді з"являеться в прозовому тексті пові-
- •18.4. Особливості вашого голосу й мовлення
- •18.8. Дикція
- •1 Це допомагав їм не лише уникнути одноманітності читання, ай доз-
- •18.14. Мікрофонна боязнь
- •18.15. Передачо новин
- •19,1, Учнів-ська пора інформаційного радіомовлення
- •19.2. У новій столиці України /1933-1941 рр./
- •1938 Роках. Саме тоді й виникла "Справа українського радіокомі-
- •1 Посилити більшовицьку пильність // Радіо. - 1934. - 9 10. -
- •19.3. Фронт в ефірі /і94і-і945 рр./
- •1951 Році, коли на вірш в.Сосври "Любіть Україну" впало звинувачен-
- •19.5. Хруїдовська "відлига" /1953-1964 рр./
- •1 Ось як протест проти такої оцінки людини виник рух комуністич-
- •1966 Року вона починає підготовку до відзначення 50-річчя Великого
8 Надія, що у флашевій зоні зберігаються великі запаси нафти".
Тут все видав невправного автора, а "флашева зона" /?/ просто
дратує. Коли в цій розповіді виділити головне і поставити його на
початок, повідомлення відразу ж став цікавим і динамічним:
"Першу надглибоку свердловину почади бурити на прикарпатсько-
му нафтопромислі поблизу Надвірної. Сталева труба має проникнути
на шість кілометрів углиб землі, де розвідники надр сподіваються
знайти великі поклади нафти. З виправданням цих передбачень тут
пов"язують наді? на друге народження надвірнянських промислів,
верхні нафтоносні шари яких помітно збідніли.
Нагадаємо, що нафту поблизу Надвірної видобувають уже понад
сто років";
може відкриватися специфічним загальноцікавим словом. Наприк-
лад: "Венсел^, тобто цінний папір, що гарантує оплату, повертаєть-
ся до життя".
Специфічні слова навмисне висувають на перший план у повідом-
ленні, тому що вони досить повно виражають головний зміст новини
Й загострюють увагу слухачів. Цим прийомом, до речі, іноді послу-
говувася О.Купрін, два оповідання якого починаються так:
_• "Гамбрінус. Так називалася пивниця в модному торговельному міс-
ті на півдні Росії. Хоч воно...".
1 Куприн А.И. Собрание со чинений: В 9т. - Т. 4. - л. 372.
176
* АНегі Цей уривистий владний вигук був першим спогадом
тасіетоізеїіе Нори а її темного, одноманітного, бродячого ди-
тинства. Це слово..." .
ніколи на бував пввробтяженмм іменами, назвами, другорядними
подробицями та деталями, які здебільшого переобтяжують його й
затуманюють зміст. Усе це в разі потреби можна викласти у наступ-
них реченнях. Ось приклад фрази, перевантаженої деталями:
"Нову яскраву сторінку в архітектуру стародавнього Чернігова
вписали дев"ятиповерхові службові та житлові будинки, споруджені
на центральних вулицях міста Й житловому масиві Бобровиця".
Простіше головну ідею цього початку можна викласти так: "Пер-
ші висотні будинки з"явилися на вулицях стародавнього Чернігова"}
інформує про те, що відбулося в останній момент, і вже після
цього нагадує про попередні поді!. Такий початок особливо придат-
ний для висвітлення ланцюга послідовних подій - поїздка іноземної
делегації, переговори, велогонки, перебіг якогось конфлікту і т.
ін. Наприклад, автор написав:
"Закінчився черговий етап багатоденних велоперегонів по най-
більших містах України. У них беруть участь команди Москви, Санкт-
Петербурга, Києва та прибалтійських держав. До останнього етапу
Харків - Полтава лідером була команда Москви. Але цього разу їй
не пощастило. В одного з велогонщиків зламалося колесо, й вік
зійшов з дистанції. Тепер за сумою очок на перше місце вийшла ко-
манда Києва".
В ефір пішло;
"Команда Києва вийшла на перше місце в багатоденних велопере-
гонах по найбільших містах України. Кияни виграли сьогодні етап
Харків - Полтава й обійшли москвичів, які раніше посідали перше
місце.,.";
стає сильнішим, якщо він пов"язув об"ект новини а пгіередніик
наступними або поточними подіями, головний факт з іншими важливи-
ми фактами. Досягається це за допомогою таких елів-авнязок, як де
й воли. Наприклад:
"Футбольна команда київського "Динамо'' вилетіла сьогодні до
Симферополя, де вона розпочне підготовку до нового сезону й прове-
де ряд тренувальних зустрічей з іншими командами великої ліги".
1 Куприн А.И, Собрание сочинений: В 9 т. - Т. 2. - С. 157.
23 - 6-1064 І77
"Грій оплесків вибухнув сьогодні під склепіннями Верховної
Ради України", коли на електронному табло засвітилися результати
голосування депутатів за прийняття Декларації про державший су-
веренітет України";
уникав по можливості починатися з таких елів і фраз, як: ми-
нулого тижня, зовсім недовго, на днях, нещодавно, згідно з, завт-
ра, був, буде і т.п.
З усього цього видно, що гарним і правильним початок став
тоді, коли автор уміло добирав й розміщує в першому реченні кожне
слово, прагнучи тим самим збудити інтерес слухачів. Відшукати на-
лежний початок авторові допомогають:
репортерський досвід;
знання справи, про яку він пише;
урахування особливостей аудиторії» якій він адресує своє по-
ВІДОМЛЄННЯ}
знання чинників, що підвищують цікавість і важливість новини.
Тому він дуже ретельно все це зважує подумки, а потім викладав не
папері. Якщо початок не вдався, він починав все знову, оскільки
знав, що коли в вдалий початок, то далі новина розповідається ніби
сама по собі. Тут, можливо, спрацьовує шосте чуття, яке розвиває-
ться з досвідом, з роками і яке дозволяв репортерові знайти єдино
правильний заспів для новини, скристалізувати в ньому всю її
важливість і цікавість, донести її до слухача дуже коротко, дина-
мічно, без зайвих слів.
Звичайно, не слід надто наголошувати на тому, що написання по-
чатку залежить від інтуїції, Й тим самим ніби містифікувати твор-
чий процес. Тільки ж правда, що жоден репортер не знав й не
може сказати наперед, з чого і як він почне виклад новини. Можли-
во, він уже забув про ті шість запитань або ніколи й не чув про
них. Він просто прагнутиме почати якомога краще і цікавіше, докла-
даючись на свій досвід та інтуїцію.
Багато репортерів, працюючи над початком, вдаються до такого
способу - запитують себе, з чого б він почав розповідь цієї нови-
ни своєму знайомому. Відповідь, як правило, містить суть новини.
Скориставшись усним підходом, далі вони вже особливо не турбують-
ся про початок. Більшість репортерів добре розповідає. І частина
таємниці написання повідомлень саме й полягав в перетворенні усно-
го на письмове.
Г?8