8.7. Допоміжні джерела інформації

Наша лам"ять недосконала. Журналісти не можуть тримати всі Не-

обхідні їм знання у головах. Але вони повинні знати, де в разі пот*

реби можна знайти ці відомості. Такими додатковими джерелами інфор-

мації для них е: ,

./'.. 164

словники;

енциклопедії; .

різноманітні довідники те путівники;

підшивки газет і журналів;

абірники законів і урядових постанов;

книги крилатих фраз, цитат, присл і в" їв-і приказок;

телефонні книги;

бібліотечні каталоги;

фонотека;

електронні бази і банки даних.

Майже все в у довідковій редакції та бібліотеці Українського

радіо.Кожен журналіст може за потреби одержати тут необхідні відо-

мості, перевірити або уточнити цитати, пригадати забуте... Чимало

а цих "джерел* лежать на редакційних полицях і стелажах.

8.8, Професійні якості репортера

На завершення підрозділу додамо відомості, орієнтуючись на які,

майбутні журналісти зможуть підвищувати свою професійну культуру.

Як свідчить досвід, найкращі новини знаходять і пишуть репортери,

які володіють такими якостями:

І/ великим інтересом до людей і до того, що а ними трапляється;

2/ здатністю легко сходитися, вільно спілкуватися а людьми ріаі

ного віку, статі, професії та адміністративного рангу; ;

З/ здатністю викликати довір"я і привертати симпатії людей до

себе; :

V умінням створювати такі ситуації, коли у вашій присутності

люди почувають себе вільно й невимушене;

5/ почуттям відповідальності й пунктуальності»

6/ готовністю поважати довір"я співрозмовника, враховувати його

прохання і виконувати обіцяне, тримати дане слово;

7/ готовністю і бажанням дізнаватися і робити більше, ніж це

передбачено редакційним завданням;

8/ здатністю працювати швидко й акуратно;

9/ вільно говорити й писати сучасною українською мовою;

10/ розумінням, що в кожній події в, як правило, два боки спра-

ви, і в зв"язку в цим готовністю утримуватися від її оцінок до того

часу, доки не будуть з"ясовані і'зважені всі факти, що характери-

аують цю подію з обох боків;

22 - 6-1064 Ібб

II/ широтою інтересів}

12/ широким освітнім кругозором;

ІЗ/ особливим "Іпохом" на новини;

здатністю швидко визначити, чи дана інформація буде цікавою ті

корисною для слухачів;

здатністю знаходити "ключі" до новин, що допомогають з'ясову-

вати їх особливості і чинники цікавості;

здатністю визначати відносну важливість кожного окремого факту

і його місце в системі фактів, що характеризують новину;

здатністю пов"язувати одержувану інформацію з іншими відомос-

тями, які в у розпорядженні репортера;

14/ гострою спостережливістю;

15/ великою начитаністю і почуттям задоволення, яке вони діс-

тають від читання гарної літератури;

16/ багатим словарним запасом.

Наведений список - своєрідна мірка ділових якостей репортера.

За ним початківці можуть перевірити себе, визначити, які якості у

них уже в, а які ще треба набути. Потім на заняттях з фаху вони

можуть обговорити, чому кожна з цих якостей в необхідною для успі-

ху репортера. Згодом, після завершення університету, ви знову змо-

жете проаналізувати себо за цим списком. Вам буде цікаво побачити,

де ви маєте деяке поліпшення.

Цим списком також може користуватись і викладач для аналізу та

розвитку репортерських якостей своїх вихованців.

Перевірте себе

І. Згадайте історію появи повідомлень про кочові острови на

Чорному морі та нзбувплу спеку в Москві, описану на початку розділу.

Як ви гадаєте, що забезпечило успіх - репортерський "нюх На новини"

чи професійні навички пошуку та збирання новин?

?. Де, на яких об'єктах, в яких організаціях та установах про-

фесійні журналісти найчастіше дістають потрібну їм інформацію для

написання повідомлень?

З, Документи і записи; особи - обізнані й компетентні, готові

нести відповідальність за надану інформацію; власні спостереження

журналіста, які він може одержати під час перебування на місці по-

дії...

166

Доповніть цей список ще кількома джерелами, з яких журналісти

одержують інформацію, для своїх повідомлень.

4. Припустімо, ви одержали завдання від вашого викладача під-

готувати повідомлення для навчального випуску новин. Приготуйте

запитання, які дозволять розкрити тему повідомлення. Сформулюйте

їх а урахуванням правила шести запитань і вимог до новин. Спробуй-

те подумати про кожне запитання - чи дістанете ви у відповідь ці-

каву та корисну інформацію?

5. Базуючись на знанні чинників, що підвищують цікавість но-

вин, спробуйте зібрати інформацію для написання повідомлень на

одну з цих тем:

підсумки футбольного чемпіонату у вашому вузі;

початок вузівського конкурсу на кращу наукову студентську ро-

боту»

першокурсники приступають до формування органів студентського

самоврядування.

Проаналізуйте, чи вдалось вам зібрати більше цікавої та корис-

ної інформації, ніж тоді , якби ви задовольнились відповідями на

запитання: що, де, коли, хто, чому і ик?

6. Визначте теми майбутніх повідомлень, для яких як опитувані

/джерела інформації/ можуть бути такі персони: декан факультету,

ваш баскетбольний тренер, завідуюча вузівською їдальнею, викладач

історії, голова студради. У процесі розмови а ними застосуйте тех-

ніку проведення інтерв"ю, описану в цьому розділі.

7. Спробуйте провести телефонне інтерн"в, в якому ви виступа-

тимете як репортер, а ваш друг - як опитуваний. Запишіть, його на

плівку і згодом проаналізуйте з урахуванням правил проведення те-

лефонних розмов та інтерв"ю.

8. З метою розвитку мистецтва нотування записів попросіть роз-

повісти голову студентського профкому про плани проведення літніх

і зимових канікул: викладача іноземної мови про студемта з його

навчальної групи, який переміг на конкурсі і завоював премію; інже-

нера навчальної лабораторії про плани переоснащення лабораторії

найсучаснішим обладнанням.

Запишіть ці розповіді у блокнот і подайте їх на розгляд викла-

дачеві для оцінки. Спробуйте систематизувати ваші записи в поряд-

ку зменшення їхньої вагомості.

9. Для збагачення практики а техніки інтерв"ю та запису нота-

167

ток запросіть у Навчальну аудиторію за згодоп викладача одного із

лідерів Студентського братства для інтерв"ю про діяльність цієї

самодіяльної організації. Ретельно занотуйте запитання та відпо-

віді і зіставте свої записи із нотатками інших учасників цієї

зустрічі на практичному занятті.

10. Візьміть репортерський магнітофон і зробіть кілька запи-

сів на природних фонах - у навчальній аудиторі!, службовому офісі,

у метро, на вокзалі, на вулиці, де гуляє вітер, тощо. Перепишіть

ці записи на стаціонарний магнітофон і з"ясуйте, в якому випадку

ваші слова тонуть у хаосі сторонніх шумів і звуків, коли і чому

запис "бубонить", які спустошення на плівці зробив вітер... Пере-

вірте також, чи не лягли на плівку зайві шуми.

11. Ви запросили для інтерн"» у записі на плівку студента,

який ніколи ще не виступав по радіо. Природно, він хвилюється. Що

ви зробите для того, щоб запис пройшов у спокійній довірливій

атмосфері; познайомите співрозмовника з технологією підготовки

звукозаписів до ефіру; рознажере цікаву історію чи анекдот, щоб

зняти психологічну напруженість; почнете розмову, а потім, коли

вона стане природною і довірливою, непомітно ввімкнете магніто-

фон?

Як, ваш погляд, мсжна створити сприятливу для проведення зву-

козапису атмосферу, щоб мікрофон не гіпнотизував мовця?

12. Чи прослухаєте ви разом із співрозмовником одержану фо-

нограму? Що ви робитимете, якщо в ній виявляться фактичні помилки,

Іайві шуми або технічний брак: зробите повторний запис окремих

фрагментів, щоб усунути ці вади, чи зробите повторний запис усів!

розмови?

ІЗ. Яких обіцянок ви маєте уникнути, коли будете прощатися а

Іпитуваним?

14. Назвіть допоміжні джерела інформації, які використовують-

ся у редакційній практиці для одержання необхідних відомостей або

перевірки зібраних фектів. .

15. Визначне ваш можливий успіх як репортера, перевіривши себе

•а списком професійних якостей, поданих наприкінці розділу. Обго-

воріть у навчальній аудиторі!, чому кожна із них в необхідною для

успіху репортера.

168

Розділ 9. ВИКЛАД НОВИН ДЯЯ ПКРВДАЧІ ПО

9.1. Основний технологіями ПРИНЦИП викладу новин

З самого початку слід зауважити, що не існ/ег якогось єдиного

методу викладу новин для передачі по радіо. 'Щоб пересвідчитись

у цьому, досить послухати випуски кількох різних радіостанцій -

українських і зарубіжних. Дуже скоро ви впевнитесь, що одну й ту

саму новину можна описувати по-різному. Проте більшість повідом*

Лень, якщо прислухатись, все ж пишуться за одним і тим самим прин-

ципом. Він полягав в максимальному наслідуванні структури усно!

розповіді новин.

Яка ж структура цієї розповіді і що означав викласти новину

в манері усної розповіді?

Як свідчить практика усного неофіційного спілкування, розпо-

відь новин люди завжди починають з головного - того, що може одра-

зу виявитися цікавим і важливим для співрозмовника. Після цього

вони переходять до викладу подробиць, а наприкінці можуть дати

ще Й якусь оцінку чи тлумачення розказаному,

На підтвердження давайте згадаємо, що каже студент після ви-

ходу а екзаменаційної аудиторії. Насамперед він повідомляв голов-

не * оцінку і тим,самим одразу задовольняв цікавість однокурсни-

ків. Далі йдуть подробиці: який номер білета дістався, які в

ньому були запитання, як вік готувався, які буди труднощі, що до-

датково запитував викладач і т.п. Вичерпавши тему і задовольнивши

інтерес товаришів, він вголос чи подумки може підбити підсумки:

"Ну, тепер я а чистою совістю і легким серцем Іду на канікули!".

Саме так, у такій послідовності люди розповідають новини у

Тому випадку, холи вони були безпосередніми учасниками або очевид-

цями події. Якщо ж новина став їм відомов з інших джерел - розпо-

віли на роботі, почув від знайомих, прочитав у газеті, побачив на

виставці - в структуру усної розповіді вплітається ще один еле-

мент: посилання на джерело інформації. ч\

Загалом структура усної розповіді новини являв собою своєрідну

композицію із чотирьох елементів: ,

І/ найважливішого і найцікавішого в новині;

2/ посилання на джерело інформації;

169

З/ викладу подробиць;

4/ можливих коментарів, висновків та узагальнень.

З урахуванням цих основних компонентів досвідчений репортер

і будув своє повідомлення.

Такий спосіб викладу новин часто порі вивить а побудово» "пере-

вернуто! піраміди", в якій головне теж криється в першому абзаці,

а розвиток подається в наступних. Робиться це з тіев метою, щоб

одразу ж викласти суть новини, а потім подати подробиці а тенден-

цією до зменшення їхньої вагомості та цікавості.

Так чи інакше, але розмовна манера викладу новин зараз в домі-

нуючою і в пресі, і в радіомовленні. Користуючись нею, автор праг-

не відповісти на запитання: що, де, коли, хто, чому і як? Схема-

тично це можна показати на таких прикладах.

Нарадо. Що ухвалили її учасники? Коли і де вона відбулася?

Чому вона збиралася? Як вона проходила? Хто на ній виступав? Що

було сказано? Яке значення мав ухвала наради?

Рекорд. Що являє собою рекордний результат? Коли його було

встановлено?. Хто його встановив? Де це сталося? Як це сталося?

Авзргд. Що сталося? Хто потрапив у аварію? Як це стялося? Чому?

Де це відбулося? Коли?

Пожежа,. Де вона була? Коли? Хто постраждав? Як її гасили? Чому

виникла пожежа? Які збитки? Що буде з погорільцями?

НЕІФО.ДО.ГГ» Хто помер? Коли помер? Де помер? Чому? Що в причиною

смерті? Як, за яких обставин помер? Чим прославився небіжник? Коли

похорон? ^

^еилетдус; Коди він стався? Де? Якою була сила підземних пош-

товхів? Як часто вони повторювалися? Які наслідки землетрусу?

Хто постраждав? Що зруйновано?

Запитання ці, як бачимо, можуть ставитися у рівній послідов-

ності, іноді повторюватися, іноді бути випущеними. І тут немає

нічого дивного. Адже ці запитання основні і не завжди обов"яакові.

Дуне можливо, що на деякі з них відповісти одразу ви не зможете,

бо ще не встигли належним чином дослідити зображуваний об"вкт.

Важливо інше. Як, в якій послідовності викладати відповіді?

Що можна поставити на порте місце, що - на друге, трете і т.д.

Ніхто, крім автора, не може вирішити, яку відповідь поставити

на початок, а які подати далі, оскільки порядок їх викладу в кож-»

кому конкретному випадку залежить від конкретних обставин.

170

Давайте тепер на конкретному прикладі розглянемо, як, в якій

послідовності виклав відповіді не основні запитання автор такого

повідомлення:

"Сьогодні у Сумах відкрився новий універсам. Він споруджений

на прибутки місцевого машинобудівного об'єднання.

Виділити частину свого прибутку для будівництва універсаму

об'єднання змогло завдяки економічній реформі. Вона, нагадаємо,

дає можливість підприємствам вільно витрачати надпланові прибутки.

Бюджет міських властей Сум, на який ведеться будівництво

об"ектів культури, охорони вдоров"я, Торгівлі, далеко не безмеж-

ний. Але кожному хочеться, щоб у рідному місті було більше мага-

зинів, кінотеатрів, спортивних майданчиків. Тому збори трудового

колективу об'єднання одностайно вирішили передати цього року час-

тину прибутків на спорудження універсаму і кінотеатру, а в наступ-

ному - на критий стадіон".

Спочатку, як бачимо, автор подав відповіді на запитання коли?

/сьогодні/, де? /в Сумах/ і що? /відкрився новий універсам/, під-

кресливши тим самим оперативність події. І правильно зробив,

оскільки відповіді саме на ці запитання найчастіше й допомогам1*

слухачеві вирішити, чи варто слухати повідомлення до кінця.

Далі ми знаходимо відповідь на запитання як, за яких обставин

було споруджено новий універсам /за рахунок надпланових прибутків

машинобудівного об'єднання/. Про причину нояви нового універсаму

інформує відповідь на запитання чому? /кожному хочеться, щоб в

рідному місті було більше магазинів, кінотеатрів, спортивних май-

данчиків/. І, нарешті, відповідь на запитання хто? означає причет-

ність до події всіх працівників об'єднання /так вирішили збори

трудового колективу/.

Зверніть увагу, повідомлення складається із трьох абзаців. Ко-

жен наступний несе нові подробиці. Прикрийте перший з кінця абзац,

потім другий - повідомлення все одно не втрачав головного. Отже,

воно побудовано правильно відповідно до вимоги наслідувати струк-

туру усної розповіді новини. Графічно структура цього повідомлен-

ня можна зобразити так:

171

Повідомлення про відкриття нового

універсаму в Сумах

Подробиці, цо роз"яснюоть

новину

Менш важливі подро-

биці до тієї САМОЇ

новини

Зовні, як ми бачимо, викладена за таким принципом новина І

справді нагадує перевернуту піраміду.

У практиці радіомовлення застосування описаного принципу зу-

мовлюється такиии причинами:

І/ він забезпечує найприррдніший шлях викладу новин і легкість

їх сприймання на еяух) -

2/ дав можливість описувати новину, не чекаючи остаточного

з'ясування всіх подробиць і відповідей на воі запитанняІ

З/ слухач мав можливість діставати найважливіші факти в першу

чергу, а відтак і можливість певного вибору - слухати новину далі

чи обмежитись почутим]

4/ полегшує роботу редактора, який в разі потреби може скоро-

чувати і переробляти повідомлення без переписування;

5/ полегшує верстку випуску, оскільки всі повідомлення легко

скорочуються залежно від потреби чи тривалості звучання випуску.

На завершення додамо, цо написані в манері усно! розповіді

повідомлення мають дивовижну живучість. Тут, очевидно, правомір-

ним е порівняння а ящіркою. Ви наступили їй на хвіст, а вона втек-

ла, втративши ледь не половину свого тіла. Так і радіоповідомлен-

ня, воно благополучно витримує ампутацію, якщо повністю "не вмі-

щається" у випуск, Інформатийно-пізнавальна сила початку такого

повідомлення настільки велика, що редактор у разі потреби може

залишити у випуску лише його, а від переліку подальших подробиць,

коментарів та оцінок відмовитися. • .

9.2. Початок повідомлення,

П"еса починається а розробки матеріалу і йде до розв"яаки,

яков завершувться розвиток сюжету. Тим часом радіоповідомлення як

172

носій новини мав протилежну структуру. Воно починається із розв'я-

зки і потім розвивається, даючи подробиці в хронологічній послі-

довності або мірою зменшення їхньої важливості та цікавості.

На початку повідомлення , як ми вже знаємо, треба виклисти

найсуттєвіше - те, що може одразу ж привернути увагу слухачів,

виявившись для них цікавим і важливим. Причому зробити це треба

дуже коротко - одним-двома реченнями. Згадайте, як почав виклада-

ти новину автор повідомлення про новий універмаг у Сумах. А ось

це кілька прикладів початку, взятих нами а випусків новин за

останні роки: •

Сьогодні в Києві відкрився Міжнародний симпозіум "Голодомор-

33";

У Харкові ліквідовано міський комітет парті! комуністів;

Виставка українських грошей різних часів відкрилася сьогодні

в Дніпропетровську;

На Івано-Франкіщині почалося спорудження першої черги ново-

го потужного хімічного підприємства, яке виготовлятиме дефіцитний

поліетилен і поліпропілен;

У Запоріжжі закінчився 3"їзд солдатських матерів;

Перше з Україні промислове родовище золота знайшли геологи

в Карпатах неподалік від Берегово;

Кінофестиваль^ "Золотий Док" розпочався в Одесі.

Виклад, як бачимоі починається з розв"язки - константації від-

критого суспільного акту, в якому проявилася новина.

Проте такі прості початки в практиці радіомовлення зустрічапть-

ся нечасто. Більшість же перших фраз повідомлення вимагав серйоз-

них роздумів і узагальнень, щоб буквально у кількох словах вирази-

ти зміст багатьох речень. Цей процес нагадує промивку золота, коли

доводиться переробити гору породи, щоб видобути крупинку жовтого

металу. У цих випадках першу фразу новини одразу не напишеш. Треба

продумати все, що відбулося, виділити в події головне і а нього

починати.

У практиці зарубіжного радіомовлення перші фрази повідомлення

часто називають заголовками новин. В ужиток працівників інформа-

ційних агентств міцно ввійшло слово "лід" /від аигл. юіееб І -

'вести/. Воно теж означає одну або кілька перших фраз, що містять

новицу. ііи ж користуватимемось тією назвою, що поширена серед

українських радюжурналістів. Перше речення, в яких викладена суть

новини* вони здебільшого йменують початком повідомлення.

173 .

Візьмемо для прикладу такий випадок: репортер одержав завдан-

ня підготувати звіт про обласну нараду вінницьких буряківників.

Вінничина - цукровий Донбас республіки. Тим-то сам факт наради -

вже подія і новина. ножна через та починати традиційно; "Сьогодні

у Вінниці... На нараду прибули... З ДОПОВІДАВ виступив...".

Досвідчений репортер, проте, не стане займатися лише поверхо-

вої) константаціею очевидних фактів. Адже головне не в тому, що

відкрилася нарада й на ній хтось виступив із доповіднії. Головне

в іншому, в тому, цо справді цікавого та нового було на цій на-

раді. Досвідчений репортер через те уважно вислухав доповідь, а

за можливості й прочитав а олівцем у руці* ретельно проаналізує

виступи учасників наради, за потреби поговорить з кимось із них

додатково і вибере в усього цього найважливіше, таке, що може ста-

ти і цікавим, і корисним для слухачів. Відповідно до цього він

може почати своє повідомлення так:

"Наступного року вінницькі буряківники вирощуватимуть цукрову

сировину а мінімальними ввтратами ручної праці. Про це стало ві-

домо з доповіді...". Або:

"Цукрові буряки, вирощені нинішнього року буряківниками Він-

ницьої області, виявилися найдешевшими в країні. Таке повідомлен-

ня зробив... Він виступив на обласній нараді буряківників, яка

сьогодні відкрилась у Вінниці...". Або;

"Рекордну кількість сировини виростили нинішнього року він-

ницькі буряківники...*. Або:

"Серйозне занепокоєння а приводу забруднення бурякових план-

тацій гербіцидами висловили сьогодні учасники наради, що відкри-

лась у Вінниці.,.". Чи й так:

"Коли ви сядете пити чай і кинете у склянку ложечку цукру, зга-

дайте добрим словом вінницьких буряківників. Вони виростили кожну

другу тонну цукрової сировини, цо надійшла цього року на переробні

заводи України. Цей факт наводився сьогодні на нараді...".

Приступаючи до викладу новин дня пере дачі по радіо,не слід забу-

вати, що вона сприйматиметься на слух. А черва те першу фразу

треба писати дуже просто і арозуміло, так, щоб вона відразу х била

в ціль, сповіщала новину, пробуджувала цікавість людей. Початок

радіоповідомлення, що написаний а орієнтацією на слухове сприйман-

ня, прийнято вважати вдалим. Наведемо основні характеристики таких

початкі». Отже, правильний початок:

174

відразу ж сповіщав про подіє - відкритий акт, в якому вияви-

лася новина /Сьогодні в Києві відкрився Мі«народний симпозіум "Го-

лодомор-ЗЗ"/ або ж містить головну думку, що гостро виражає

головну ідею повідомлення, а якою далі а повідомленні все пов'я-

зується Де мінімальними затратами ручної праці вирощуватимуть у

наступному році цукрову сировину вінницькі буряківники/;

ніколи не прагне розповісти про Все одразу. Як правило, він

містить відповіді лише на ті а шести запитань, які можуть най-

більше зацікавити слухачів і надати новині належного значення.

Здебільшого тут помітні відповіді на запитання що? де? коли? і

хто?

Досить часто на практиці виникають різні суперечки а приводу

того, яка х саме відповідь найбільше підходить для початку. Ви

як автор вважаєте - одна, випусковий -інша, редактор - третя.

Заради намагайтеся мати власну думку, це допоможе вам розвинути

інтуїцію і виробити власні погляди на ці речі, а також навчить

вас бути самостійними і на залежати від допомоги колег. Спочатку

ви будете витрачати на пошуки початку багато часу, але потім

звикнете і станете оперувати фактами без особливих утруднень, ров*

думів і сумнівів;

став ефективнішим, коли на перше місце у першій фразі вино»

ситься обивкт новини, характерна обставина чи риса новини, яку

бажано виділити або підкреслити. Ось як залежно від цього змі-

нюється будова вступної фрази:

Сьогодні у Луцькому палаці щастя відбулася урочиста реєстра-

ція стотисячного жителя міста.

Стотисячного жителя Луцька врочисто зареєстровано сьогодні в

міському палаці щастя.

Урочиста реєстрація стотисячного жителя Луцька відбулася сьо-

годні в міському палаці щастя.

У Луцькому палаці щастя Сьогодні відбулася урочиста реєстрацій

стотисячного жителя міста.

Усі ці речення виражають одну й ту сему новину, однак можна

помітити, що саме автор вважав за головне в кожному конкретному

випадку: часову обставину, кількісний ріст наслення, ритуал чи

місце події. Уміння виділити й поставити на належне місце в речен-

'ні головне дуже важливе для підготовки хронікальних повідомлень,

які найчастіше складавться з однієї фрази;

175

ніколи не починається дуже здалеку, оскільки у цьому випадку

повідомлення став довгим, розволікшім і млявим. Слухач не розумів,

де ж саме новина. Ось приклад:

"Більше ста років минуло відтоді, як поблизу Надвірне! почади

видобувати нафту. З того часу цей промисловий район зазнав бурх-

ливого розвитку. Пробурено сотні свердловин, потужними фонтанами

нафти і газу була ознаменована праця розвідників підземних надр.

Раніше корисні копалини відбирали в основному з верхніх шарів,

які залягають під землею на глибині ?-3 кілометри. За останній

час бурові бригади почали проникати ще глибше, А нині, як повідо-

мив нашого кореспондента начальник Надвірнянського управління бу-

рових робіт Янкевич, почалася проходка свердловини "Надвірна-І",

якій належить подолати шеотикілометрову глибину»