3. Далі ви скажете, що записуєте інтерв"в на плівку. Уважно

стежте за реакцією людини на другому кінці дроту. Як правило, ваше

повідомлення не викличе заперечень у людей, які звикли давати

інте'рв"ю -партійних лідерів, депутатів, господарських керівників,

державних службовців та ін. Навіть більше, вони часто очікують на-

годи, щоб довести до широкого загалу певні думки і факти.

Проте проста людина потребує делікатнішого підходу, попередньо-

го обмірковування. Такій людині репортер може сказати: "Я хочу

зробити магнітофонний запис нашоі розмови, частини з якої можуть

бути використані у випуску новин. Чи ви згодні?4.

Якщо об'єкт звертання заперечує, дайте зрозуміти, що для нього

це краще, оскільки звукозапис не дасть можливість спотворити його

заяву. Або запропонуйте зробити йому пробний запис з тим, щоб піз-

ніше вирішити, чи може запис бути придатним для радіомовлення.

Майже завжди після закінчення інтерв"в опитуваний знаходить, що

Див.: Качалина Д.Н. Научная организация управленческого тру-

да - оргпроектирование. - М., 1973. - С. 157-158.

158

залис буя неважким і що йому приємно, що він був корисним для ре-

портера, дві йому необхідні відомості.

Якщо ж ваші зусилля виявляться марними й об"вкт продовжує від-

мовлятися, вимкніть магнітофон і продовжуйте інтєрв"в роблячи

письмові нотатки.

4. Якщо об"вкт вагається або проявляв нерішучість у висловлен-

ні своїх поглядів, ви можете підштовхнути його, пояснивши, що ви

лише прагнете з "ясувати його позиції) в дискусії: "Ми вже знаємо

точку зору вашого опонента, і нам хотілось би подати врівноважену

картину,..".

5. Якщо він Продовжуй вагатися, ви можете запитати у нього,

Чому він відмовляється від інтерв"в або коментарів, його відповідь

може стати цікавою сама по собі.

6. Якщо ви запитуєте кого-небудь про подробиці події і він від-

мовляється допомогти, скажіть йому, що вже маєте інформацію з іншо-

го джерела, але хотіли б викласти її збалансовано, я урахуванням

його версії, щоб пояснити розбіжності й суперечності.

7. Якщо людина погоджується давати відповіді, тоді переходимо

до наступного етилу - що і як запитувати?

Найдоцільніше ставити запитання так, щоб на них не можна було

відповідати односкладова _ "так" або "ні". Наприклад: "Що ви ду-

маєте про .,.?", або "Чи згодні ви з ...?", або "Якщо закон буде

схвалений, які, на ваш погляд, вигоди від цього?". Такі запитання

викличуть цікавіші та змістовніші відповіді, ніж так звані "закри-

• ТІ"/ . • .-. -'• ,'.. . ..:•..--' : '

8. Одержавши позитивну або негативну відповідь, одразу ж з'я-

совуйте» чому опитуваний дотримується саме такої .точки зору.

9. Уважно стежте за відповідями, аа ходом міркувань. Вони мо-

жуть підказати вам наступне запитання, будьте дружнім і цікавим,

не тисніть, не змушуйте людину говорити те, чого вона не може ска-

зати. . ; ' ' ' . ' ' -

10. Коли співрозмовник відповідає, не переривайте його вигука-

ми "Цілком згоден з вами" або "Правильно!", не мимріть "Л розу-

мію", "Згоден", коли він говорить. Не стукайте по важілю телефон*,

оскільки будь-яке постукування записується на плівку і потім

ускладнює монтаж і редагування фонограми. Починайте говорити л»

тоді, коли співрозмовник висловився повністю.

139

11. Тривайте магнітофон увімкненим протягом усього інтерв"ю,

•е можна передбачити, коли співрозмовник скаже найважливіше.

12. Якщо співрозмовник повідомить щось сенсаційне, дивовижне,

не запитуйте у нього дозволу використати цо інформацію. Знаючи, що

розмова записується, він заздалегідь дав свій доввія.

Сказане, звичайно, не означав, що ви не можете радитися а ним

про доцільність розголосу тих чи інших відомостей.

ІЗ. Ніколи не обіцяйте опитуваному дати прослухати інтерв"ю до

передачі в ефір, оскільки так ви наживете собі цензора,

14. У кінці телефонної розмови скажіть, що ви дістали вичерпні

відповіді і подякуйте співрозмовнику за

В. 5. Як робити нотатки У блокноті

Студентам,, які звикли записувати основний зміст лекцій і першо-

джерел, навчитися робити нотатки у журналістських блокнотах неваж-

ко. Треба лише до навичок конспектування долучити ще й елементар-

ний психологічний підхід - шанобливо поводити себе з людьми в про-

цесі міжособового спілкування, виявити належну витримку і диплома-

тію.

Техніка запису ділових розмов містить ряд правил і вимог, які

ми і наводимо.

І, Репортер мав приступати до записів на одразу, а через одну-

дві хвилини після початку розмови. Демонстративне приготування до

запису може насторожити, скувати людину, у неї може з'явитися

боязнь, що її збираються взяти "на олівець". Через те краще спо-

чатку уважно послухати, а потім спокійно, не надаючи цьому особ-

ливого значення, відкрити блокнот і зробити в цьому необхідний за-

пис. Не перестаючи, проте, слухати і дивитися не опитуваного,

2. Інший шлях - почекати, коли опитуваний висуне думку і наве-

де для її обгрунтування ряд фактів і цифр. Тоді, дістаючи блокнот

і ручку, репортер може сказати; "Ви не заперечуєте, якщо я запишу

це" або: "З вашого дозволу я хотів би процитувати сказане". І в

той момент, коли робляться записи, дозволити опитуваному підгляда-

ти у ваш записник, підказувати необхідні слова і вислови. Потім

можна знову подивитися на опитуваного, поставити нове запитання

або ж дати йому можливість продовжити розповідь. Пізніше ви зможе-

160

те знову зробити кілька записів, причому цього разу можна зменшити

проміжки між ними, оскільки людина вже освоїлася а репортерським

блокнотом.

3. Завжди треба знаходити зручне місце для ведення записів.

Робіть нотатки не на коліні, а на столі: погані записи потім -важ-

ко піддасться розшифровці. Багато помилок трапляється саме через

те, що згодом автор не зміг розібратися Е них. Якщо у вас в дикто-

фон - застрахуйте себе ним, але не покладайтеся на нього повністю,

інакше ви залишитесь без записів.

4. Стежте уважно, розрізняючи головні факти від другорядних,

думки від аргументів. Не намагайтесь записувати все, що говорить

співрозмовник. Слід пам"ятати, що стенограф, навіть коли він мав

найвищу кваліфікацію, - лише стенограф, а не репортер.

5. Будьте впевнені, що ви правильно розумієте думку перед тим,

як почнете заносити її до свого записника. Якщо у вас з"явився

сумнів, попросіть пояснити. Якщо сумнів залишився, спробуйте вис-

ловити ваше розуміння відповіді і запитайте у співрозмовника, чи

правильне воно. Це особливо важливо у бесідах на науково-технічні

теми.

6. Перепитуйте по буквах прізвище та імена, які репортер не

знає і не зможе перевірити в редакції. Так само перевіряйте і циф-

РИ. ,

7. Робіть нотатки скорочено. Наприклад, сільське господарство -

с/г, Якщо ви будете писати слова повністю, то ніколи не встигнете

стежити за ходом думки опитуваного, вся ваша увага буде поглинута

письмом, в той час як вона мав бути сконцентрованою на тому, що і

як говорить співрозмовник. .;

8. Привчіть себе запам"ятовувати деякі подробиці /жести, мімі-

ку, деталі костюма, речі, що оточують опитуваного/ без відповідних

записів. Це ті специфічні деталі, які не можна побачити по радію і

які допоможуть вам відтворити місце дії для слухачів нашого мате-

ріалу.

9. Якщо ви маєте намір зберегти свої записи для майбутнього, вц

повинні впорядкувати їх одразу ж після закінчення розмови. На сві-

жу пам"ять це робити неважко. При цьому свої записи слід доповнюва-

ти подробицями, які до цього тримали в пам"яті.

10. Пам"ятайте: єдина функція ваших записів - допомогти пізні-

ше відтворити зміст проведеної розмови.

6.6, Техніка проведення звукозапису

ЯКЩО ТеКСТОВІ ПОВІДОМЛеННЯ ДОПОВНЮЮТЬ ЗВуКОааПИСИ, ВО"М НІбЙ

озвучують їх. Записи для озвучених повідомлень репортери роблять у

студії або на природних шумах. Згодом у монтажній апаратній із них

вибираються : необхідні "звукові цитати" і вводяться у тканину по-

відомлення. Часом це може бути не одна, а кілька цитат, які знахо-

дяться всередині репортерського тексту, як крем у багатошаровому

торті.

Техніка звукозаписів складається з ряду вимог щодо підготовки

та проведення звукозаписів, а також урахування супутніх звукозапи-

су психологічних взаємин "репортер - опитуваний". Головні з них

такі.

І. Перед початком запису репортер мав;

а/ вибрати сприятливе в акустичному відношенні місце запису -

приміщення не повинно бубоніти і резонувати. Тому слід уникати по- ;

рожніх кімнат і великих залів. Якщо запис проводиться на відкрито-

му повітрі - у полі, на будові, на широкому майдані - мікрофон

треба захистити від вітру. Вітер вдаряв в мікрофонну мембрану, як

палець в око. Часто він робить спустошення на плівці або ж обер-

тається незрозумілим гуркотом. Ро9в"язати цю проблему можна за до-

помогою пінопластових насадок на мікрофон або носовичка«яким тре-

ба огорнути мікрофон. Кожного разу треба ставити себе або свого

співрозмовника так, щоб закривати вітер.

Репортер також мав бути уважним щодо фонового шуму, музики або

роботи кімнатного репродуктора. Звичайно, коли над нашою головою

пролітав літак, ми не звертаємо уваги. При редагуванні звукозапису

звук літака може стати на заваді. Якщо ж у фонових звуках в раптові

зміни, треба на них звернути увагу і пояснити їх. -

Запис вийде неякісним і в тому випадку якщо розмову заглуша-

тимуть близький гуркіт моторів, скрегіт металу, дріб відбійних мо-

лотків тощо;

б/ провести пробний запис перед початком основного. У ході

пробного запису слід відрегулювати рівень запису і відповідним чи-

ном встановити мікрофон. Найкрице його тримати в руці на відстані

40-60 см від мовця. Не рекомендується підносити його ближче - на

відстань 10-15 см, оскільки в цьому випадку записується дихання»

ІбЙ

підкреслюються шиплячі звуки, зніжується загальна розбірливість

мови. Щоправда, іноді такі записи практикують молодіжні редакції,

прагнучи щось сказати своєму слухачеві "на вушко".

Мікрофон також не повинен бути встановленим на тому самому

столі, на якому стоїть магнітофон, оскільки вібрація, що виникав у

цім випадку, псує магнітозапис. Рівень запису встановлено правиль-

но, якщо під час його проведення стрілка індикатора коливається в

межах від 0 до 10 децибел; ' ' '-

в/ створити сприятливу психологічну атмосферу, щоб мікрофон

не гіпнотизував мовця. Дурнадіст мав допомогти йому побороти внут-

ріннв хвилювання, заспокоїти, усунути скутість. Гарний запис мож-

на зробити лише в обстановці невимушеності. Завжди доречно при

цьому познайомити співрозмовника з технологією підготовки ьпуноза-

писів до ефіру. Краще, коли він заздалегідь знатиме, що плівку

можна різати, клеїти, вилучати із запису невдалі вислови. Тоді він

не боятиметься обмовитися і почуватиме себе вільніше.

Якщо цього не робити, то у недосвідченої людини буквально в

перші ж хвилини після вмикання мікрофони спостерігається невимуше-

не посіпування обличчя, рясний піт на чолі, вона губиться, мова її

.став заплутаною. Усе це ускладнює взаємини репортера з опитуваним

і обох з мікрофоном. Іноді атмосфера перед мікрофоном настільки

згущується, що одержати якісний запис став неможливо.