
- •12.00, 15.00, 16.00, 18.00, 21.00, 23.50 Та 00.52 і іГять інформа-
- •2 Год 20 хв то суто інформаційне мовлення займав як мінімум 45-50 хв,
- •1.6. Джерела інформаці|
- •1990 Р. Воно є самостійною структурою, має своїх кореспондентів
- •2,3. Реда кці йне Ігпщвл іння та принципу #ого, органі залі 1
- •1.2. Друга операція - це пошук і збирання інформації, необхід-
- •3.3. Третя операція - оперативне керівництво виконанням постав-
- •4.2. Друга операція цієї процедури - аналітичний контроль -
- •10.00. Особливий наголос "Діловий канал" робить на перебудові ста-
- •15.40/, Ця передача була започаткована спеціальною постановою Вер-
- •18 Циклових програм, розрахованих на слухачів від 3 до 17 ро-
- •3,4.4. ДапО-мІжні служби
- •4.2.1. Обов"язкн редакторського персоньлу
- •4.2.2. Обон"язки кореспондентів Інформаційної служби
- •4.2.3. Обов"язки творчих працівників
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори. - т. 20. - с. 84.
- •6.2.Специфіка інформації в радіомовному каналі
- •7,2. Визначення поняття "новина"
- •1 ОагІ ОанШ Но* ю «гПв'пвУ» Юг Ьгоабсазі// ТаЬ.ЬооК.1973.- лІпа.-р.Зз
- •1, Нарешті, остання риса, яку ми тут розглянемо/Вона полягав.
- •7.4. Вимоги до новин
- •2, Новини мапзть бути своєчасними - задовольняти потребу слуха-
- •3. Новини мають бути точними . Кожне твердження, кожне ім"я чи
- •4. Новини мають бути об'єктивними - базуватися на фактичному
- •5. Новини мають бути збалансованими, що забезпечується їхньою
- •6. Новини мають' бути лаконічними - викладеними просто і стисло,
- •8. Новини мають задовольняти людський інтерес.. У теорії журна-
- •7. Дивовижність і незвичайність теж допомогають робити факти
- •8. Сенсаційність - здатність новини справити на слухачів сильне,
- •9. Емоції та інстинкти зачіпають потреби в їжі, житлі, одязі;
- •10. Секс /від лат. Важив - стать/ - спрямовуюча сила в ..,
- •2. Соціальна приналежність слухачів, яким адресує свої переда-
- •4. Дружньо привітатися, чітко назвати своє прізвище, редакцій-
- •5. Чітко сформулювати мету свого приходу - чому прийшов, яку
- •6. Ніколи не починайте інтерв"ю а вибачення. Це справляв пога-
- •9. Уникайте переривати інтерв"в або відкладати його до іншого
- •3. Далі ви скажете, що записуєте інтерв"в на плівку. Уважно
- •2. У ході запису репортер мав;
- •8.7. Допоміжні джерела інформації
- •8 Надія, що у флашевій зоні зберігаються великі запаси нафти".
- •9.3. Художня обробка початкій
- •4* Запитальний - досить поширений в радіомовленні, містить за-
- •6. Цитатний - містить заяву або вислів людини, яка в джерелом
- •7. Звабливий - складається з одного або кількох речень, які
- •2/ Доповнює виклад подробицями, що не буди подані в початку;
- •1 На закінчення додамо, що нестача інформації із достовірних
- •10.5. Виклад новин за формулою Поля Байта
- •12.І. Політичні новини
- •12.2. Економічні новини
- •12.2.3, Праця
- •12.2.4. Захист споживачі в
- •2. При написанні наукових новин слід уникати характерної для
- •3. Тилова проблема, з якою доводиться постійно стикатися при
- •2. Мистецькі новини вимагають від їх автора широкої осізнанос-
- •3. У мистецьких новинах слід остерігатися голого переліку імен,
- •4. Якщо ж ви пишете про твір /гГєсу, книгу, кінофільм, карти-
- •9. Своєрідного хисту й чималих зусиль вимагають новини про
- •1992 Року. '
- •25 Квітня, замовляв своїм кореспондентам повідомлення про роботу у
- •13.3, Коментовані повідомлення
- •1Нтерв"ю задовольняє цей інтерес: воно може з"ясувати думку автори-
- •1Нтерй"ю в ефірі може виступати як самостійною передачею, так
- •2. Інтврв"в-опитуванну. Кета його - дістати короткі індивідуаль-
- •14 А, Коментар
- •15.3, Складені інформаційні передачі
- •15,3,1. Інформаційні випуски
- •1 Тижня, в них створюється широка панорама подій у нашій країні
- •15,3.2. Інформаційні програми
- •15.4. Інформаційні передач; журнального типу
- •15.5. Контактні інформаційні передачі
- •15.8. Еволюція Формотворення
- •1, Нарешті, про перші та заключні фрази інформаці йної передачі.
- •1 Див.: Любосветов д. По законом Зфира. - м., 1979, - с. 28.
- •117, Майже в два рази менше. При цьому вміст залишився той самий,
- •17.5. Зайаі слова
- •17,.?«Лі есдова активного стану
- •17.16, Абревіатури й
- •25 Кг цукру. В радіимішленні всі скорочення треба писати повністо:
- •17.17. Повтори в дексті
- •3. Уникати рими, яка іноді з"являеться в прозовому тексті пові-
- •18.4. Особливості вашого голосу й мовлення
- •18.8. Дикція
- •1 Це допомагав їм не лише уникнути одноманітності читання, ай доз-
- •18.14. Мікрофонна боязнь
- •18.15. Передачо новин
- •19,1, Учнів-ська пора інформаційного радіомовлення
- •19.2. У новій столиці України /1933-1941 рр./
- •1938 Роках. Саме тоді й виникла "Справа українського радіокомі-
- •1 Посилити більшовицьку пильність // Радіо. - 1934. - 9 10. -
- •19.3. Фронт в ефірі /і94і-і945 рр./
- •1951 Році, коли на вірш в.Сосври "Любіть Україну" впало звинувачен-
- •19.5. Хруїдовська "відлига" /1953-1964 рр./
- •1 Ось як протест проти такої оцінки людини виник рух комуністич-
- •1966 Року вона починає підготовку до відзначення 50-річчя Великого
4. Дружньо привітатися, чітко назвати своє прізвище, редакцій-
ну посаду, показати а разі потреби посвідчення. Уже згадуваний на-
ми англійський журналіст В.Х.Батлер особливу увагу початківців
звертав на те, як люди вимовляють "добрий день" і "доброго ранку".
Похмура, дражлива людина - пише він - виштовхує ці слова, Так,
як ніби вона хоче щось виплюнути, надзвичайно зайнята людина про-
мовляв ці слова автоматично, однотонним голосом. Бадьора й жвава
людина виголошує їх таким тоном, що змушув вірити у свою щирість.
Коли привітання звучить життєрадісно, та ще супроводиться дружньою
поспішною, то, за спостереженням Батлера, людина, якій воно адресо-
ване, розквітає і виявляє більшу готовність віповідати, ніж тоді,
коли "добрий ранок" доноситься до неї, як з порожньої діжки... У
цієї людини, вказує англійський журналіст, негайно підвищується
настрій, і навіть якщо до цього вона вирішила не давати інтерв"»,
вона змінить своє рішення .
Іноді репортери, повертаючись після невдалої спроби одержати
інтерв"ю, думають, що вони говорили щось не те, що треба. Насправ-
ді ж, якщо взяти до уваги спостереження Батлера, вся їхня помилка
полягала лише в тому, що вони не змогли добитися належної реакції,
коли представлялись тій чи іншій особі.
5. Чітко сформулювати мету свого приходу - чому прийшов, яку
інформацію сподіваєшся одержати. Якщо все це відомо з попередньої
Див.: Батлер Е.Х. Первив понятия о журналистике // Пер.
англ. - С. 4В.
• : І52 ' • : • '•-. -1 • ••
телефонної розмови, не зайво це раз нагадати. Заклопотана людина
могла й забути. Фразу, в якій репортер сформулює мотив свого при-
ходу, треба продумувати ретельно і заздалегідь. І ставитись до
неї з такою ж відповідальністю, як до першої фрази у повідомленні.
Якщо опитуваний поцікавиться, за чиїй дорученням репортер бере
інтерв"о, - відповідь має бути чесною і неупередженою: за власною
ініціативою чи за дорученням редакції. Якщо ж репортер скаже не-
правду, яка згодом виявиться, то вважайте., що ви нажили собі во-
рога. Обманута людина більше ніколи не захоче 8 ним спілкуватись,
оскільки, як казав ще Козьма Лрутков, "единаждн солгавши, кто ж
требе поворот".
6. Ніколи не починайте інтерв"ю а вибачення. Це справляв пога-
не враження. Такий початок: "Вибачте, що турбую, але чи не могли б
ви розповісти..." покаже лише недосвідченість репортера. Це - не
шлях завоювати довір"я і прихильність. У кращому випадку так ре-
портер зможе викликати до себе лише жаль.
Не варто, проте, починати і зі зверхньої фрази: "Я не думаю,
що зможу про все дізнатися від вас, але чи не змогли б ви...".
Або: "Я не знаю, чи зможете ви відповісти на всі мої запитання, але
спробуйте...". У цьому випадку людина думав: "За кого він мене
вважав? За невігласа чи що? Якщо вігі не знав, чи зможу я йому від-
повісти, то чому він звертається до мене?"
Найкраще починати інтерв"ю з конкретного запитання, яке одра-
зу ж настроїть розмову на діловий лад. Такий підхід корисний і в
тому разі, якщо ваш співрозмовник ділова людина і може приділити
репортерові лише кілька хвилин.
7. З самого початку Треба показати свою повагу до співрозмов-
ника і зацікавленість у ньому як джерелі інформації. Опитуваний
мав відчути, що може сказати репортерові щось важливе і цікаве. У
разі потреби підкреслити, що для радіослухачів важливо знати саме
його думку в даному питанні, а не когось іншого. Говорити все це,
одначе, треба таким тоном, щоб можла було повірити у вашу щирість
і щоб за вашими словами не відчувались лестощі.
8. Будьте дружнім і коректніш. Спробуйте одразу ж завоювати
довір"я і симпатію співрозмовника. Досягти цього можна приблизно
таким шляхом. Якщо ви зустрілися з юнаком, який став переможцем
конкурсу художньої самодіяльності, одразу ж привітайте його а цівю
перемогою, покажіть свою радість і задоволення його успіхом. Якщо
ви берете інтерв"ю у відомого письменника, вам доречно зауважити,
що ви в прихильником його таланту, що такі-то з написаних ним книг
вам особливо сподобались. Ягацо своєю щирістю і невимушеністю репор-
тер розтопить льодок недовіри, у нього будуть невеликі труднощі,
щоб одержати потрібні відомості, оскільки співрозмовник охоче а
ним співпрацюватиме. Дружній і коректний репортер завжди одержує
більше від людини, яка прихильно ставиться до нього.