
- •12.00, 15.00, 16.00, 18.00, 21.00, 23.50 Та 00.52 і іГять інформа-
- •2 Год 20 хв то суто інформаційне мовлення займав як мінімум 45-50 хв,
- •1.6. Джерела інформаці|
- •1990 Р. Воно є самостійною структурою, має своїх кореспондентів
- •2,3. Реда кці йне Ігпщвл іння та принципу #ого, органі залі 1
- •1.2. Друга операція - це пошук і збирання інформації, необхід-
- •3.3. Третя операція - оперативне керівництво виконанням постав-
- •4.2. Друга операція цієї процедури - аналітичний контроль -
- •10.00. Особливий наголос "Діловий канал" робить на перебудові ста-
- •15.40/, Ця передача була започаткована спеціальною постановою Вер-
- •18 Циклових програм, розрахованих на слухачів від 3 до 17 ро-
- •3,4.4. ДапО-мІжні служби
- •4.2.1. Обов"язкн редакторського персоньлу
- •4.2.2. Обон"язки кореспондентів Інформаційної служби
- •4.2.3. Обов"язки творчих працівників
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори. - т. 20. - с. 84.
- •6.2.Специфіка інформації в радіомовному каналі
- •7,2. Визначення поняття "новина"
- •1 ОагІ ОанШ Но* ю «гПв'пвУ» Юг Ьгоабсазі// ТаЬ.ЬооК.1973.- лІпа.-р.Зз
- •1, Нарешті, остання риса, яку ми тут розглянемо/Вона полягав.
- •7.4. Вимоги до новин
- •2, Новини мапзть бути своєчасними - задовольняти потребу слуха-
- •3. Новини мають бути точними . Кожне твердження, кожне ім"я чи
- •4. Новини мають бути об'єктивними - базуватися на фактичному
- •5. Новини мають бути збалансованими, що забезпечується їхньою
- •6. Новини мають' бути лаконічними - викладеними просто і стисло,
- •8. Новини мають задовольняти людський інтерес.. У теорії журна-
- •7. Дивовижність і незвичайність теж допомогають робити факти
- •8. Сенсаційність - здатність новини справити на слухачів сильне,
- •9. Емоції та інстинкти зачіпають потреби в їжі, житлі, одязі;
- •10. Секс /від лат. Важив - стать/ - спрямовуюча сила в ..,
- •2. Соціальна приналежність слухачів, яким адресує свої переда-
- •4. Дружньо привітатися, чітко назвати своє прізвище, редакцій-
- •5. Чітко сформулювати мету свого приходу - чому прийшов, яку
- •6. Ніколи не починайте інтерв"ю а вибачення. Це справляв пога-
- •9. Уникайте переривати інтерв"в або відкладати його до іншого
- •3. Далі ви скажете, що записуєте інтерв"в на плівку. Уважно
- •2. У ході запису репортер мав;
- •8.7. Допоміжні джерела інформації
- •8 Надія, що у флашевій зоні зберігаються великі запаси нафти".
- •9.3. Художня обробка початкій
- •4* Запитальний - досить поширений в радіомовленні, містить за-
- •6. Цитатний - містить заяву або вислів людини, яка в джерелом
- •7. Звабливий - складається з одного або кількох речень, які
- •2/ Доповнює виклад подробицями, що не буди подані в початку;
- •1 На закінчення додамо, що нестача інформації із достовірних
- •10.5. Виклад новин за формулою Поля Байта
- •12.І. Політичні новини
- •12.2. Економічні новини
- •12.2.3, Праця
- •12.2.4. Захист споживачі в
- •2. При написанні наукових новин слід уникати характерної для
- •3. Тилова проблема, з якою доводиться постійно стикатися при
- •2. Мистецькі новини вимагають від їх автора широкої осізнанос-
- •3. У мистецьких новинах слід остерігатися голого переліку імен,
- •4. Якщо ж ви пишете про твір /гГєсу, книгу, кінофільм, карти-
- •9. Своєрідного хисту й чималих зусиль вимагають новини про
- •1992 Року. '
- •25 Квітня, замовляв своїм кореспондентам повідомлення про роботу у
- •13.3, Коментовані повідомлення
- •1Нтерв"ю задовольняє цей інтерес: воно може з"ясувати думку автори-
- •1Нтерй"ю в ефірі може виступати як самостійною передачею, так
- •2. Інтврв"в-опитуванну. Кета його - дістати короткі індивідуаль-
- •14 А, Коментар
- •15.3, Складені інформаційні передачі
- •15,3,1. Інформаційні випуски
- •1 Тижня, в них створюється широка панорама подій у нашій країні
- •15,3.2. Інформаційні програми
- •15.4. Інформаційні передач; журнального типу
- •15.5. Контактні інформаційні передачі
- •15.8. Еволюція Формотворення
- •1, Нарешті, про перші та заключні фрази інформаці йної передачі.
- •1 Див.: Любосветов д. По законом Зфира. - м., 1979, - с. 28.
- •117, Майже в два рази менше. При цьому вміст залишився той самий,
- •17.5. Зайаі слова
- •17,.?«Лі есдова активного стану
- •17.16, Абревіатури й
- •25 Кг цукру. В радіимішленні всі скорочення треба писати повністо:
- •17.17. Повтори в дексті
- •3. Уникати рими, яка іноді з"являеться в прозовому тексті пові-
- •18.4. Особливості вашого голосу й мовлення
- •18.8. Дикція
- •1 Це допомагав їм не лише уникнути одноманітності читання, ай доз-
- •18.14. Мікрофонна боязнь
- •18.15. Передачо новин
- •19,1, Учнів-ська пора інформаційного радіомовлення
- •19.2. У новій столиці України /1933-1941 рр./
- •1938 Роках. Саме тоді й виникла "Справа українського радіокомі-
- •1 Посилити більшовицьку пильність // Радіо. - 1934. - 9 10. -
- •19.3. Фронт в ефірі /і94і-і945 рр./
- •1951 Році, коли на вірш в.Сосври "Любіть Україну" впало звинувачен-
- •19.5. Хруїдовська "відлига" /1953-1964 рр./
- •1 Ось як протест проти такої оцінки людини виник рух комуністич-
- •1966 Року вона починає підготовку до відзначення 50-річчя Великого
2. Соціальна приналежність слухачів, яким адресує свої переда-
чі редакція, відіграє особливо важливу роль при доборі новин для
: '139.- . ' •..".:. .."'••'•
ефіру. Звичайно, вузівська радіоредакція вклвчае до своїх випусків
ті новини, які в першу чергу в цікавими та важливими для студентів
і викладачів. Проте редакція обласного, міського чи районного ра-
діомовлення, зважаючи на класову приналежність слухачів, насичує
випуск новинами, що е цікавими й важливими насамперед для мешканців
даної області, міста чи району.
Рівень освіти, професійний склад, народні звичаї й традиції,
знання запитів Та- інтересів аудиторії теж часто визначають, якого
змісту новини можуть бути важливими для слухачів, підказують спосіб
їх викладу. '••-••
3. Цідрізок часу, що е у розпорядженні редакції, впливав на
обсяг і тривалість викладу новин. Звісно, в десятихвйлмнному випус-
ку подія може бути описаною детальніше й повніше, ніж у п'ятихви-
линному, де про подія е можливість лише згадати ~ дуже коротко, на
рівні хроніки.
4. Попе_ре_дні телевіз|йн| передаяДі газдтн^ Публ^нації змінюють
важливість новин для слухачів, оскільки про зміст їх вони вже
встигли дізнатися з інших джерел. У цьому випадку редакція має шу-
кати новий кут зору для зображення вже,описаних чи показаних подій,
підновлювати застарілу інформацію.
б« Збіг V Чаді /одночасність/ часто змінює важливість новин,
оскільки всі вони в момент підготовки випуску оцінюються в порів-
нянні й ніби проходять своєрідний конкурс на право бути включеними
до складу випуску. Пріоритет завжди мають найважливіші новини. А
якщо таких виявляється багато, то за межами випуску опиняються ті,
які не мають цього переважного права.
Так, протягом одного дня в 1989 р. сталася ціла нізка важливих
подій: китайська молодь і сиди правопорядку зіткнулися на площі -
Тяньаньминь, польський народ проголосував проти однопартійної кому-
ністичної політичної системи, спалахнули заворушення в Узбекистані,
Це був день, переповнений серйозними новинами з усього світу. І
тому потік новин про ці загальноважливі події витиснув із випусків
ті матеріали, які за інших обставин могли 6 стати новинами і бути
переданими в ефір,
7.7. функції новин у рад;оновленні
У практиці радіомовлення новини виконують досить широке - коло
обов"язків. Вони першими відображають найважливіші події як у житті
140
нашої країни, так і за кордоном, першими знайомлять слухачів з дум-
ками, оцінками й коментарями стосовно цих подій.
Вони розширюють кругозір і коло інтересів слухачів, створсччи
той високий отупінь обізнаності, коли люди все знають, про все мо-
жуть судити, на все йдуть свідомо.
Новини допомогають слухачам не лише орієнтуватися в складних
подіях і процесах сучасності, а й формують у них спільність погля-
дів,-думок, оцінок, зміцнюють воли мас, розвивають їхни ініціативу,
спонукають до активних і сміливих дій. За допомогою новин радіо за-
дає своїй аудиторії певну орієнтацію, створює певний суспільний
настрій, формує соціальні почуття. -
Новини дають можливість слухачам Порівнювати результати досяг-
нень як різних суспільних систем, так і різних трудових колективів.
Під їхнім впливом люди починають розмірковувати, оціншати свої
вчинки, звіряють свої плани та дії, прагнуть обрати оптимальну лі-
нію поведінки. -
Новини запобігають появі чуток і пліток, якщо радіо передас не
лише "хороші" новини, а й "погані" - такі, що відображають негатив-
ні або небажані риси нашого життя, факти, явиша чи тенденції сус-
пільного розвитку. Поєднання "хороших" і "поганих" новин необхідне
для ефективної пізнавальної діяльності людей, воно дає їм змогу
побачити, де суспільство просунулося вперед, де стоїть на місці, а
де, можливо, й відступав назад. Іншими словами, там, де в, як спра-
ведливо зауважив колись К.Маркс, "повсякденне втручання в рух і
можливість бути безпосереднім рупором цього руху", де новини забез-
печують "відображення історії-в усій її повноті , там, звичайно,
не виникає сприятливого грунту для появи нездорових чуток і пліток.
Таким чином, новини щоденно й оперативно відображають картину
реальних змін у суспільній практиці. Вони активно впливать на сві-
домість людей, беруть участь в .управлінні суспільством.
Перевірте себе
І. Чому іноді новину називають "знайомою незнайомкою"?
2. Чи відповідають ваші уявлення про новину тим, які ви зустрі-
чаєте в книгах? Якщо ні, то спробуйте дати власне визначення понят-
V Маркс К., Енгельс Ф. Повідомлення про вихід -пече
2еИипд РоІШзсЬ О'КопотівсИе Явуце" // Твори. - Т, 7. - С. І,
Ш
тя "новина". Наведіть конкретні приклади для його ілюстрації, обго-
воріть зроблене визначення у навчальній групі.
3. Що таке "трикутник новин" і то означав кожна з його граней?
4. Назвіть і розкрийте характерні риси новини,
6. Яким вимогам мають відповідати новини для передачі по радіо?
6. Які чинники здатні підвищити інтерес слухачів до новин?
7. Спробуйте доповнити перелік функцій новин у радіомовленні,
наведений в останньому підрозділі даного розділу.
Розділ 8. ЗБИРАННЯ НОШІ .
При підготовці новин для передачі по радіо левову частку часу
забирає збирання відомостей, необхідних для написання повідомлень.
Збирання новин - це таке саме мистецтво журналістики, як уміння
брати інтерв"ю чи вести прямий ефірний репортаж. Воно вимагає від
журналіста особливих якостей, глибоких і різнобічних гнань, високої
професійної культури.
Показовою щодо цього може бути розповідь одного а кореспонден-
тів ТАРО:
"...Зайшов я одного разу, - пише він, - у Міністерство морсько-
го флоту до знайомого спеціаліста.
- Як ти невчасної.. Цікавого нічого немає. Зайди край» на тому,
тижні. Зараз ніколи, роботи - прівра, а тут те новий острів.
- Який острів? -
- Я ж сказав: новий. На Чорному морі. Возись із ним» чорт би
його забрав, назву придумуй, на карти нанось!
- Звідки він узявся? '•'•'•
- Звичайне виверження звичайного вулкана. Ось і острів.
- Виверження вулкана? На Чорному морі? Новий острів? 1 нічого
нового? '-•'-. •
- А шо тут особливого? Поблизу Темрюка на Чорному морі, на дні,
е грязеві вулкани. Іноді вони починають діяти і стільки викидають
грязі, що утворюється острів. Тільки його хвилями швидко розмивав.
А потім, дивишся. Неподалік інший а"явився. Кочові острови, загалом.
Я не став більше відбирати у нього час.- Інформація під заголов-
ком "Кочові острови" а"явилася у пресі наступного ж дня.
- Вам просто підвезло! - переконливо сказав з цього приводу мо-
лодий товариш по роботі. У мене ж -«хоч лікті кусай. Та й спека
пекельна, просто Небувала жара в Москві. 40 градусівІ Ніколи такої
не було.
142 '
Я тут же підняв телефонну трубку, зв"язався з інститутом Прог-
нозів і Написав замітку "Небувала спека в Москві .
На жаль, в теорії журналістики мистецтву збирання новин не на-
дається належної уваги, У нас досі те не виконано жодного наукового
дослідження, присвяченого цій темі. Мало пишуть на цю тему й самі
журналісти. У результаті ми не маємо своєї, професійної, суто прак-
тичної науки про пошук і збирання новин. Такому мистецтву через те
не вчать і на факультетах та в Інституті журналістики, хоча потреба
* цьому очевидна. - '«• '-
Наступні підрозділи - перші кроки у цьому напрямі.
6,1. ДжерЛй^нформації пщ^
Найчастіше журналісти дістають потрібну їм інформацію в тих
місцях, кчди вона постійно ст і кається і де найлегше дізнатися про
Наступні події. Це передусім ті з них, в яких акумулюється інформа-
ція про діяльність найвищих законодавчих і виконавчих органів дер-
жави - прес-служби і секретаріати Верховної Ради, Президента і Ка-
бінету Міністрів України. Це також міністерства і відомства, облас-
ні, міські,- районні та місцеві органи державної влади та самоуправ-
ління, прокуратура, суди, міліцій, митний контроль, банки та ін.
Саме в цих пунктах справи людей і влада найчастіше стикається
і саме тут журналісти дістають відомості про нові закони, економіч-
ні плани і результати їх виконання, дипломатичні візити, соціальні
конфлікти, про податки і ціни, різноманітні судові справи і банх-
рутства, стихійні лиха та- епідемії, про весілля, народження, смерті
тощо. За багатьма з цих пунктів інформаційна служба закріпляв своїх
співробітників, які за редакційним завданням мають систематично
висвітлювати їхню діяльність. .-..-•. - -
Найважливішим джерелом інформації в цьому випадку стають доку-
менти і записи - прес-релізи або інформаційні повідомлення, стено-
грами засідань, проекти бюджетів, різноманітні постанови, укази,
розпорядження/доповідні записки, звіти, акти, тексти доповідей»
повідомлень тощо. Більшість репортерів швидко оволодіває цими відо-
мими джерелами. Перелік їх можна продовжити,- адже живемо у світі -
записаних слів. Тому будь-яка суспільне значуща подія - заявка,
Рогозинский П. Іурналист в командировка. - М., І96І, - С. З,
кова розвідка, монографія, винахід, банківський звіт, акт ревізії -
завжди фіксується на папері і тягне аа собою цілий шлейф документів.
Ніколи не слід забувати про існування цих документів. Вони е не
лише цінним джерелом інформації, а й важливо» підтримкою, якщо хтось
захоче спростувати або заперечити написане вами повідомлення.
Другим важливим джерелом інформації е лади, від яких ви дістава-
тимете^ інформаців НА .об/сцтах. Важливо, щоб ці особи були безпосе-
редньо причетні до описуваних вами подій, людьми обізнаними і компе-
тентними, готовими нести відповідальність за свої слова.
"Ніколи не бійтеся звертатися цо високопоставленої особи, яка
очолює ту чи іншу установу, - радить початкуючим репортерам відомий
англійський журналіст Е.Х.Батлер. - Тоді ви будете переконані, що
одержали точні відомості. Якщо потрібен матеріал про фабрику - йдіть
до директора, дрібний службовець навряд чи знає більше про її робо-
ту, ніж початкувчи й репортер про складний процес інформації. Якщо
вас передоручили іншій особі - тех непогано, вам йдуть назустріч" .
З роками, з досвідом журналісти помічають, що люди, від яких
БОНН дістають необхідні відомості, неоднакові, різні за своїм харак-
тером. Уже згадуваний нами Е.Х.Батлер перелічує основні типи людей,
з якими журналістові доводиться зустрічатися і розглядає основні
трудноті у спілкуванні з ними.
Перший тип - це "любнязні люди". Вони завжди охоче відповідають
на всі запитання, з ними у репортерів не бував утруднень.
Другий - "нелюб'язні люди". Вони, як правило, починають з фрази:
"Я нічого не знаю. Мені сказали, щоб я нічого не повідомляв для пре-
си". Найприкріше у цьому те, що в дев"яти з десяти випадків потріб-
на вам інформація має безневинний характер. Але "нелюб"язні люди"
дотримуються такої позиції, ніби вони охороняють державну таємницю.
Найкраще у цьому випадку звернутися за дозволом на одержання необ-
хідної інформації до начальника "нелюв"язної людини".
Третій тип - "пихат; люди", їх теж можна зустріти всюди. 6 чи-
мало випадків, коли єдиний спосіб спілкування з ними - незалежність
і сміливість. Ви дивитесь їм прямо у вічі і як би неприємно при
цьому ви себе не почували - не ніяковійте і не бентежтесь. Якщо пи-
хатий осел посадив вас у крісло нижче, ніж у нього, відкиньтеся на-
зад і зробіть вигляд, що ви добре в лаштувались. Ні коли не сидіть на
Батлер Е.Х. Ііервьіе понятия о журналистике.// Пер. с англ. -
Лондон, 1965. - С. 23.
144 '
КІНЧИКУ стільця, оскільки це створює враження, що ви нервуєте. Як-
що ж вас не запросили сісти, нехай це вас також не засмучує. Ви
просто дізнались таким чином, що пихатому типу треба вчитись г&рних
манер. - .
Наступний тип - "балакуни". 6 такі балакучі лади, для яких пот-
рібна ціла вічність) щоб викласти пару фактід. Тут нічого не за-
лишається робити - треба витерпіти всю цю балаканину і пошвидше
відкланятися. Балакун може сказати і щось.корисне, але вам треба
вирішити, чи варто заради цього перенапружуватися, лицемірити.
1, нарешті, "службовці установ". Одні з них довіряють журналіс-
там, постачають цінну інформацію, попереджають, коли її можна ви-
користати. Інші відповідають на запитання ухильно, говорять неконк-
ретне. Є й такі, шо дивляться на репортера вороже - часто в силу
свого бюрократичного чванства або помилок, на яких вони обпеклися.
Цілком зрозуміло, шо не всі люди, з якими вам доведеться зуст-
річатись, включені Батлєром до згаданого переліку. Але намагайтеся
бути дружніми з усіма, хто може стати для вас надійним джерелом
інформації. Тому, буваючи на об"ектах, залишайте їм свої координа-
ти - візитну картку або номер телефона, супроводячи цю процедуру •
проханням завчасно повідомляти про наступні події. Прагніть бути у
добрих стосунках з усіма,-хто може бути вам корисний. Приятельські
стосунки допомогають руйнувати бар"ери, які існують між представни-
ками засобів масової інформації та потрібними вам людьми.
Трете важливе джерело інформації'- власні спостереження жу)дн§-
діста. які він може одержати від перебування на місці події. Ска-
жімо, журналіст побував на жнивному полі, сходив у море на риболо-
вецькому сейнері, відвідав спортивне змагання... У кожному з цих
випадків він може зробити такі звукозаписи і помітити такі деталі,
які допоможуть слухачам ніби перенестися на місце події.
Важливим джерелом інформації в прес-конференції. на яких часто
зачитуються офіційні документи або виголошуються важл''8і заяви.
Присутній на прес-конференції журналіст може не тільки записати на
магнітофон сказане на прес-конференції, а й за потребою з"ясувати
незрозуміле, дістати роз"яснення компетентних осіб за тематикою
прес-конференції. •
Звичайно, гарний репортер, крім названих, має у своєму активі
ше кілька інших джерел, з яких він черпає інформацію для своїх
повідомлень.
Так, репортери, які спеціалізуються на висвітленні культурної
• І45.
тематики, іноді відвідують той відділ друкарні, де дають дозвіл
на друкування різноманітних оголошень, програм і запрошень. Досить
часто там вони дізнаються про наступні прем"ери, гастролі, творчі
зустрічі, ювілеї. Часом раніше, ніж у самій установі, оскільки такі
водії до певної пори тримаються в таємниці.
"У кожному місті, - зазначав а цієї нагоди Відомий російський
журналіст А.З.Рубінов, -е а десяток місць, де про наступні події
знають заздалегідь. Дуже часто це дещо незвичні місця. Ну, скажімо,
інспеція пожежної охорони, А там раніше-, ніж усюди, можна взнати
про проект нового цеху, театру, стадіону, пуск-будинку в експлуа-
тацію. За існуючими законами, пожежника запрошують як експерта. По-
жежники іноді розриваються, на частини: стільки запрошень у них. 1
стільки новин" .-
Іноді початкуючий репортер вважав, шо дізнаватися про цікавих
людей можна в аеропорту чи на вокзалі. Звичайно, це наївно. Скіль-
ки не чергуй на вокзалах, хоч ночуй там, всеодно припустиш цікаво-
го пасажира. А в управлінні готельного господарства завжди, зазда-
легідь знають, хто приїде і де буде жити.
Початківцю, очевидно, теж не зайво знати, що секретар міськра-
ди в кращим джерелом інформації, ніж сам голова міськради, оскіль-
ки до нього СТІКАСТЬСЯ вся документально зафіксована інформація.
Багато цікавих відомостей репортер може дістати під час перег-
ляду телевізійних програм і читання преси. Часто в телепередачах і
газетних статтях дише мимохідь згадують щось нове, але не розкри-
вають його суть. Ідучи слідами цих виступів, репортер може розвину-
ти новину, поглибити її, збагатити цікавими деталями та подробиця-
ми. '- '. V •-.. ' . , . •-'.'- ' - •• ••
Згадаймо також листи, телеграми, телефонні дзвінки слухачів, у
яких вони часто підказують нові теми або просить розповісти про
знаменні події у власному житті, житті їх знайомих чи виробничник
колективів.
Репортери - це- "очі Й вуха" інформаційної служби. 1 чим більше
вони мають у своєму розпорядженні надійних джерел інформації, тим
легшою і паіднітою в їхня робота.
* Рубинов А. Любовь, которая не кончается // Журналист. -
1972. - У 2. - С. 34.
..•'•• .'••' •••:'.'--/ І4б '•. • •' •••;.. ' ; • ' :" '
9,2, Як збирати новини
Цікаве повідомлення репортер може написати лише аа тієї умови,
якщо-він-глибоко вивчить об"єкт зображення, розкопав всі факти, що
заслуговують на увагу. Це --чорнова, важка і часом виснажлива робо*
та, яку треба виконувати з урахуванням основних характеристик нови-
ми і чинників, шо підвищують її цікавість і важливість.
Техніка збирання новин вимагав від вас як від репортера влас-
ного погляду на об"єіт зображення, Такий погляд може сформуватись,
якою ви виконуєте такі чотири вимоги)
І. Урахуєте поради редактора, дізнавшись від нього, що саме
очікується й якого характеру повідомлення ви маєте підготувати.
2. Дізнаєтесь, хто « найпоінформованішою особою аа темою, яяа
вас цікавить, і проконсультуєтеся з нею.
3. Складете план запитань, шо будуть поставлені людині, яка е
джерелом необхідної для гас інформації.
4. Заздалегідь підготуєтесь до висвітлення об"бкта зображення.
Наприклад, часто подія лише намічається, а репортер уже йде на
зближення з нею, переглядав підшивки газет, довідники, аналізує ло-
передні повідомлення на аналогічну тему, вибирає порівняльний мате-
ріал. Якщо це а"їад учених, то він заздалегідь а"ясовує дані про
найцікавіших осіб - його учасників, їхні біографії, основні тези до-
повідей, порівняльні дані про розвиток науки у кас і за кордоном,
у минулому і тепер.
Можливо, що багато заготовок репортер не використає при висвіт-
ленні події, але мати їх під рукою він повинен. Попередня обізна-
ність з наступною подією допоможе йому висвітлити її оперативно,
кваліфіковано й при цьому уникнути "мук творчості". Вони ж, як ві-
домо, виникають через недостатню обізнаність автора а об"ектом зоб-
раження. . -
"Муки журналістської творчості", - справедливо завважує Ю.А.Да-
зебник, - завжди пов"яаані а обмеженістю, неясністю матеріалу, з
вузькістю вражень, асоціацій та-уявлень. 1, навпаки, ясність най-
дрібніших деталей теми, широке уявлення про перспективи відкритої
журналістом новизни, полегшує процес літературної'творчості для ви-
сокого польоту думки" .
Лазебнин Ю.А. Проблеми літературної майстерності в журналісти-
ці. - К., 1963. - С. ЗІ.
19* 147
Після цих найзагальніших порад і вимог розглянемо саму техніку
Обирання новин на конкретному прикладі. Скажімо, від вашого універ-
ситетського викладача ви одержали завдання підготувати повідомлення
Про студентів-відміннйків Інституту журналістики за минулу екзаме-
наційну сесію. Що і як ви-повинні роботи в цьому випадку?
Насамперед треба з"ясувати у викладача, для,якої передачі і
якої тривалості звучання ви маєте підготувати Повідомлення на зада-
ну тему.
Як правило, початківець підходить-до виконання одержаного зав-
дання лише а неясною ідеєю, не чітко уявляв, як дістати потрібні
факти і думки. Він згадує про шість запитань, що характеризують но-
вину. Відповіді на них, звичайно, дозволять йому підсумувати свої
пошуки-адекватним повідомленням, але воно ніколи не змусить слухача
вигукнути: "О, це чудова новина!".
Справжня робота із збирання необхідних відомостей вимагав, июб
репортер дістав кокну деталь про кожну особливість, що характеризує
новину. Потім він зможе вибрати найважливіші та найцікавіші з них.
Щоб зацікавити слухача, Треба "копати глибше" очевидних фактів. Лише
виснажлива робота "на розкопках" новини може зробити ваше повідом-
лення цікавим для багатьох слухачів.
Як можна це зробити? - •
Давайте почнемо з трикутника новиь: відомості-- інтерес -слу-
хач. Згадайте, що ваше завдання як автор полягає у тому* щоб роби-
ти факти цікавими для слухачів.
- А хто слухачі? У даному випадку це стосується студентів, які
слухатимуть ваше повідомлення у навчальній радіопрограмі. Знання
того, хто вони і які у них інтереси допоможе- автору писати для них.
• Далі, вам треба зібрати відомості, шо будуть цікавими для ваших
слухачів. Але знову ж таки, як зібрати?
Звичайний шлях - звернутися до методиста денної форми навчання.
Ця особа є найобізнанішов людиною щодо теми, шо вас цікавить. Від
неї ви можетз дістати список відмінників, а також деякі коментарі
до нього, що можуть піднести цікавість і важливість вашого повідом-
лення. Але ГОЛОВНе - СПИСОКІ
Що і як можна видобути з нього?
Якщо ви початківець, то можете підрахувати кількість відмінни-
ків і порівняти їх число з попереднім роком. Можливо ви відкриєте,
шо минулий семестр був найвромайнітим на відмінників за п"ять по-
передніх років. Ви також можете назвати прізвище методиста, дати
• • - ' . • ••'..' '148 •' / ; : .'••.-.•'.'•'•-.
його коментарі до списку, який він вам вручив. Зрештою, ви можете
перелічити прізвища відмінників. Таке повідомлення, однак, навряд
чи викличе великий інтерео у слухачів. Тут треба проявити кмітли-
вість і винахідливість, поставити перед цим списком побільше таких
запитань, які принесуть цікаві факти, допоможуть побачити більше,
ніж це видно з першого погляду. При цьому, звичайно, ви можете ба-
зуватись на знанні чинників, що підвищують цікавість новин. Давай-
те візьмемо кожен із них і подивимось-, яку інформацію за їх допомо-
гою ми можемо виділити із цього списку. * •
Своєчасність. Звичайно, ваше повідомлення не може претендувати
на абсолютну оперативність.-Але спробуйте подати відомості про цей
список так, щоб студенти слухали їх ніби вперше, діставали з вашого
повідомлення нову інформацію, первісну в найширшому значенні цього
олова.
Актуальність. Після завершення семестру відомості про список
відмінників в важливими для студентів протягом тривалого часу, їх
цікавить, чи багато в цьому-списку з"явилося нових прізвищ і хто
саме поповнив його, хто вибув із списку і чому? Як багато прізвищ
повторюється? Хто одержить підвищену стипендію, а хто може претен-
дувати на іменну? Скільки серед відмінників киян і скільки іногород-
ніх? Відповіді на ці запитання дадуть можливість виявити деякі ці-
каві факти.
• Близькість і в'ажливлсуь, притаманні фактам, які ви дістаєте, ана-
лізуючи список відмінників. • ' -
Славнозвісність. Безумовно, до списку входять студенти, які вже
здобули собі певний авторитет після зарахування до Інституту. Необ-
хідно спеціально зосередити увагу на цих прізвищах. Можливо, репор-
тер помітить, що до списку входить прізвище юнака, який у минулому
семестрі став ще й рекордсменом з- певного виду спорту. Або що хтось
із них дістав золоту медаль за наукову розробку, став лауреатом
конкурсу художньої самодіяльності, автором поетичної збірки, в виз-
наним студенеьким лідером- і т.ін.
Ви також можете звернутися до відмінників із рядом запитайь.-
Наприклад, поцікавитися, що відмінники вважають за головний .стимул
для навчання - жагу знань, підвищену стипенцію чи самолюбство? Від-
мінник - це особистість чи пристосуванець до вимог викладачів?-
Скільки відмінників вчаться рівномірно протягом усього семестру, а
скільки віддають перевагу "авралам" під час сесії?-Яку роль відво-
дять відмінники везінню? Скільки відмінників одержують оцінки "авто-
ТО - 6-1064 ' ' - 149
матом"? Як вони взагалі ставляться до іспитів як форми контролю аа
аканнями студентів? Чи об'єктивна вона? Чим захоплюються відмінни-
ки у вільний від занять час? Чи в він у них взагалі? Чи відчувають
вони на собі заздрощі?
Розслідування, подібне до цього, дасть вам у руки цікаві від-
повіді, які ви зможете процитувати у своєму повідомленні. •
Конфлікт. Ви запитуєте, який конфлікт можна знайти у списку
відмінників? Отже, яких прізвищ більше у списку - нових чи старих?
Більше старшокурсників чи студентів молодших курсів? Стажистів чи
школярів? Такі запитання можуть викликати конфлікт,.зіткнення ду-
мок, суперечку. Відповіді на них дадуть вам можливість включити ці-
кві відомості до повідомлення або підказати якусь особливість спис-
ку відмінників.
Дивовижність і незвичайність. Можливо ви помітите* що у списку
не з"явилося жодного нового прізвища. Або що серед відмінників дужі
мало іногородніх студентів чи нагороджених медалями після закінчен-
ня школи. Або що відмінники не показують кращих результатів у нав-
чанні з фахових дисциплін. Вам слід дізнатися, у чому тут справа.
Вивчення причин теж дасть можливість процитувати відповіді виклада-
чів і студентів.
Сенсаційність. Можливо, ви помітите, що у списку відмінників
з"явилось прізвище студента, який досі, мав репутацію двієчника. Лбй
дізнаєтесь про феноменальні здібності одного з відмінників, наприк-
лад, у вивченні іноземних мов.
Емоції та Інстинкти* Аналізуючи список ви помітите, що серед
відмінників е сліпий студент. Тоді ви можете зіграти на співчутті
і симпатії. Або, наприклад, дізнаєтесь, що серед відмінників 8 хло-
пець, який зазнав серйозної травми в автомобільній катастрофі і
був через те відсутній на заняттях протягом усього семестру. З'ясу-
вання того, як їм вдалося зайняти місце серед, кращих студентів
інституту, дасть вам можливість використати відповіді у формі пря-
мих цитат.
Секс. Кого більше у списку відмінників - дівчат чи хлопців? Чи
траплялося подібне раніше? Що є причиною? можливо, дівчата винахід-
ливіші чи вони працюють більше? Чи багато серед відмінників одру-
жених? Як впливав сімейне життя на навчання?
Дістати відповіді на ці запитання ви можете серед викладачів,
студентів та осіб із цього списку. Ці відповіді теж можна включити
150
до повідомлення. Використання прямих цитат, подібно до гарного діа-
логу в новелі, додає інтересу новинам.
Прогрес. Якщо ви помітили, що список відмінників минулого се-
местру містить більшу кількість прізвищ, ніж, приміром, торік, ви
можете відзначити це як позитивне явище.
Звичайно, не всі чинники і не однаковою мірою притаманні нови-
нам. Але, як ви могли бачити, знання їх може допомогти репортеру
зібрати багато цікавих фактів і цитат. З урахуванням цих чинників
він може скласти список запитань, грунтовно підготуватися до розмо-
ви з особами, яких треба опитати. Зрозуміло, що в Цьому випадку
репортери помічають більше, ніж ті, що задовольняються відповідями
На основі запитання повідомлення - що, де, коли, хто, чому, як?
Щкаві факти, як і скарби, розкопують люди наполегливі, допит-
ливі і, додамо, професійно грамотні.
§.3^ Техніка проведення інтерв'ю
Переважну більшість відомостей, неоохідних для підготовки текс-
тових повідомлень, репортер дістав від людей, які можуть надати
йому необхідні факти або тих, чия думка може становити певну цін,- -
Кість для інших людей. Розмови з такими людьми будуються на основі
Певних правил і вимог, а саме:
І, Заздалегідь підготуватися до зустрічі з людиною, в якої
він збирається взяти інтерв"ю, зібрати всі можливі та необхідні де-
ні про неї, скласти список запитань. Така попередня відготовха доз-
воляв репортеру легше налагодити контакт а майбутнім співрозмовни-
ком і провести розмову по-діловому. .
Скажімо, ви дізнались, що ваш майбутній співрозмовник заповзя-
тий рибалка. Тоді, вітаючись, ви можете ніби ненароком закинути:
"Лань і справді добрий. А на Дніпрі, кажуть, такий кльов, що рибал-
ки ледь встигають наживку чіпляти на гачок". Заповзят'й рибалка
обов'язково "клюне" на вашу репліку...
Добра попередня підготовка дозволяв швидко налагоджувати діло-
ві контакти, додав впевненості журналісту у розмові, допомогав зіб-
рати всю необхідну інформацію.
2. Завжди вчасно прибувати на зустріч: пунктуальність підносить
авторитет репортера в очах ділової людини.
3. Завжди мати охайний, принагідний випадку зовнішній вигляд.
Адже, ях відомо, спочатку зустрічають по одежі. Дуже погано, коли
20* 151
на офіційну зустріч репортер приходить без краватки, а на жнивному
полі з"являяться у білосніжній сорочці і чорному костюмі. Людям та-
кож неприємно мати справу з неохайним репортером, Або з таким, у
якого одяг і зачіска перебувають в різкому контрасті з усталено»
модою. Непринагідний випадку зовнішній вигляд часом може зіпсувати
всю справу:.побачивши перед собою нечепуру або екстравагантного ди-
вака опитуваний скористається першим-ліпшим приводом, щоб уникнути
спілкування з таким типом. Хід його міркувань при цьому йтиме приб-
лизно таким шляхом: "Відомо, що люди, які уважно стежать за своєю
зовнішністю, уважно ставляться і до виконання своїх обов'язків,
цей репортер - нечепура, отже, і працівник з нього, очевидно, не-
важний. Ні, краще я утримаюсь від розмови з ним. % наплутає
щось...".