
- •12.00, 15.00, 16.00, 18.00, 21.00, 23.50 Та 00.52 і іГять інформа-
- •2 Год 20 хв то суто інформаційне мовлення займав як мінімум 45-50 хв,
- •1.6. Джерела інформаці|
- •1990 Р. Воно є самостійною структурою, має своїх кореспондентів
- •2,3. Реда кці йне Ігпщвл іння та принципу #ого, органі залі 1
- •1.2. Друга операція - це пошук і збирання інформації, необхід-
- •3.3. Третя операція - оперативне керівництво виконанням постав-
- •4.2. Друга операція цієї процедури - аналітичний контроль -
- •10.00. Особливий наголос "Діловий канал" робить на перебудові ста-
- •15.40/, Ця передача була започаткована спеціальною постановою Вер-
- •18 Циклових програм, розрахованих на слухачів від 3 до 17 ро-
- •3,4.4. ДапО-мІжні служби
- •4.2.1. Обов"язкн редакторського персоньлу
- •4.2.2. Обон"язки кореспондентів Інформаційної служби
- •4.2.3. Обов"язки творчих працівників
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори. - т. 20. - с. 84.
- •6.2.Специфіка інформації в радіомовному каналі
- •7,2. Визначення поняття "новина"
- •1 ОагІ ОанШ Но* ю «гПв'пвУ» Юг Ьгоабсазі// ТаЬ.ЬооК.1973.- лІпа.-р.Зз
- •1, Нарешті, остання риса, яку ми тут розглянемо/Вона полягав.
- •7.4. Вимоги до новин
- •2, Новини мапзть бути своєчасними - задовольняти потребу слуха-
- •3. Новини мають бути точними . Кожне твердження, кожне ім"я чи
- •4. Новини мають бути об'єктивними - базуватися на фактичному
- •5. Новини мають бути збалансованими, що забезпечується їхньою
- •6. Новини мають' бути лаконічними - викладеними просто і стисло,
- •8. Новини мають задовольняти людський інтерес.. У теорії журна-
- •7. Дивовижність і незвичайність теж допомогають робити факти
- •8. Сенсаційність - здатність новини справити на слухачів сильне,
- •9. Емоції та інстинкти зачіпають потреби в їжі, житлі, одязі;
- •10. Секс /від лат. Важив - стать/ - спрямовуюча сила в ..,
- •2. Соціальна приналежність слухачів, яким адресує свої переда-
- •4. Дружньо привітатися, чітко назвати своє прізвище, редакцій-
- •5. Чітко сформулювати мету свого приходу - чому прийшов, яку
- •6. Ніколи не починайте інтерв"ю а вибачення. Це справляв пога-
- •9. Уникайте переривати інтерв"в або відкладати його до іншого
- •3. Далі ви скажете, що записуєте інтерв"в на плівку. Уважно
- •2. У ході запису репортер мав;
- •8.7. Допоміжні джерела інформації
- •8 Надія, що у флашевій зоні зберігаються великі запаси нафти".
- •9.3. Художня обробка початкій
- •4* Запитальний - досить поширений в радіомовленні, містить за-
- •6. Цитатний - містить заяву або вислів людини, яка в джерелом
- •7. Звабливий - складається з одного або кількох речень, які
- •2/ Доповнює виклад подробицями, що не буди подані в початку;
- •1 На закінчення додамо, що нестача інформації із достовірних
- •10.5. Виклад новин за формулою Поля Байта
- •12.І. Політичні новини
- •12.2. Економічні новини
- •12.2.3, Праця
- •12.2.4. Захист споживачі в
- •2. При написанні наукових новин слід уникати характерної для
- •3. Тилова проблема, з якою доводиться постійно стикатися при
- •2. Мистецькі новини вимагають від їх автора широкої осізнанос-
- •3. У мистецьких новинах слід остерігатися голого переліку імен,
- •4. Якщо ж ви пишете про твір /гГєсу, книгу, кінофільм, карти-
- •9. Своєрідного хисту й чималих зусиль вимагають новини про
- •1992 Року. '
- •25 Квітня, замовляв своїм кореспондентам повідомлення про роботу у
- •13.3, Коментовані повідомлення
- •1Нтерв"ю задовольняє цей інтерес: воно може з"ясувати думку автори-
- •1Нтерй"ю в ефірі може виступати як самостійною передачею, так
- •2. Інтврв"в-опитуванну. Кета його - дістати короткі індивідуаль-
- •14 А, Коментар
- •15.3, Складені інформаційні передачі
- •15,3,1. Інформаційні випуски
- •1 Тижня, в них створюється широка панорама подій у нашій країні
- •15,3.2. Інформаційні програми
- •15.4. Інформаційні передач; журнального типу
- •15.5. Контактні інформаційні передачі
- •15.8. Еволюція Формотворення
- •1, Нарешті, про перші та заключні фрази інформаці йної передачі.
- •1 Див.: Любосветов д. По законом Зфира. - м., 1979, - с. 28.
- •117, Майже в два рази менше. При цьому вміст залишився той самий,
- •17.5. Зайаі слова
- •17,.?«Лі есдова активного стану
- •17.16, Абревіатури й
- •25 Кг цукру. В радіимішленні всі скорочення треба писати повністо:
- •17.17. Повтори в дексті
- •3. Уникати рими, яка іноді з"являеться в прозовому тексті пові-
- •18.4. Особливості вашого голосу й мовлення
- •18.8. Дикція
- •1 Це допомагав їм не лише уникнути одноманітності читання, ай доз-
- •18.14. Мікрофонна боязнь
- •18.15. Передачо новин
- •19,1, Учнів-ська пора інформаційного радіомовлення
- •19.2. У новій столиці України /1933-1941 рр./
- •1938 Роках. Саме тоді й виникла "Справа українського радіокомі-
- •1 Посилити більшовицьку пильність // Радіо. - 1934. - 9 10. -
- •19.3. Фронт в ефірі /і94і-і945 рр./
- •1951 Році, коли на вірш в.Сосври "Любіть Україну" впало звинувачен-
- •19.5. Хруїдовська "відлига" /1953-1964 рр./
- •1 Ось як протест проти такої оцінки людини виник рух комуністич-
- •1966 Року вона починає підготовку до відзначення 50-річчя Великого
10. Секс /від лат. Важив - стать/ - спрямовуюча сила в ..,
людському житті. До останнього часу теорія журналістики сором'яз-
ливо обминала цей елемент, хоча на практиці він часто використову-
вався в повідомленнях про кохання, шлюб і розлучення. Звичайно, ро-
зуміння й тлумачення сексу різниться залежно від типу редакції.
Так, у молодіжних і юнацьких передачах більше йдеться про кохання
та одруження-. У бесідах лікаря може роз"яонюватися природа статево-
го потягу, чуттєва збудливість, збочення на еротичному грунті тощо.
У пресі звернути увагу на секс допомогавть фотографії. У практиці
інформаційного радіомовлення секс здебільшого тлумачиться як ре-
зультат природного поділу Суспільства на дві статі - чоловічу й жі-»
НОЧу. - - - ;
Скажімо, усім цікаво знати, чому сучасні виборці на виборах
президента країни часто віддають перевагу жінкам, а но чоловікам?
Або чому серед православних віруючих більше жінок/ніж чоловіків?
1 • , ' *\
138
Або хто краще вчиться у вузах - хлопці чи дівчата? Досить часто
диктор або журналіст пропонує прислухатися до наступного повідом*
лення жінкам або чоловікам, оскільки воно може виявитися цінним
і корисним для них і т.ін.
II. Прогрес.. Будь-які- прогресивні зміни у справах і поглядах
людей, їхньому суспільному становищі, в ідеях і цілях, настроях
і бажаннях. Особливо це стосується новин про поліпшення життя. Це
можуть бути відомості про зниження цін на певні товари чи послуги,
досягнення в лабораторії вчених чи за столом дипломатичних перего-
ворів, про нові ліки чи засоби транспорту. Це може бути ТАКОЖ опис
нових будинків, поліпшення доріг, нових винаходів чи раціоналіза-
торських- пропозицій. Будь-який прогрес у суспільному житті привер-
тав увагу людей, підвищує їхній інтерес до новин.
7гб. ЧинникиР до змінюють важливість новин
' "- - • - " - і ' •
Важливість новин також не в сталою величиною. Вона змінюється
залежно від ряду чинників. Назвемо такі з них.
І. Політична, л^нДя _редакдіІІ може збільшувати або зменшувати
значення новин для слухачів. Цю залежність легко простежити, якшо
. проаиааізовувати зміст інформаційних програм кількох радіостан-
цій - українських і зарубіжних. Дуже скоро ми помітимо, по одна
й та сама новина може бути викладена по-різному. В одному випадку
широко - з наведенням деталей і подробиць, роз'ясненням та оцін-
кою; у другому - коротко, майже похапцем, на ріпні хронікальної
констатації; у третьому - взагалі не включатися до програми. Трап-
ляється так тому, що політична лінія редакції зумовлюється політи-
кою держави, в якій діє радіоредакція. Залежно від цієї політики
редакція змінює важливість окремих подій і фактів,-оскільки й сам»
в продовженням і елементом державного управління суспільством.
На значення новин також-впливає позиція'редакції щодо розв'я-
зання міжнаціональних чи трудових конфліктів, ставлення до полі-
тичних організацій, партій та об'єднань, прийнята в редакції Прак-
тика висвітлення кримінальних злочинів, проституції, наркоманії
тойю.
Політичні та релігійні погляди окремих працівників редакції
теж можуть змінити значення деяких фактів, деталей і подробиць.