8. Новини мають задовольняти людський інтерес.. У теорії журна-

лістики поняття "людський інтерес" означав зацікавленість кожної

окремої людини життям інших людей. Пізнаючи інших, ми пізнаємо са-

мих себе. Тому найкращий шлях зробити випуски новин цікавими - не

обезлюднювати їх, розповідати про різні випадки та ситуації, в яких

опиняються люди. Досить часто короткі розповіді про ці випадки в

цікавими та емоційно забарвленими і до того ж мають гумористичне

забарвлення. У передачах українського.іномовлення розповіді такого

характеру часто відсувають на самий кінець інформаційного випуску.

Там вони відіграють роль останнього життєрадісного акорду, готуючи

слухачів до наступних пізнавально-розважальних передач.

7.5.^Чинники^ що підвищусть цікавість новин

Розглянемо типову ситуацію. Домогосподарка повернулася додому

й увімкнула радіо, щоб дізнатися про останні події у світі. Бона

18 - 6-1064 133

порається на кухні й у піввуха слухав новини.-Раптом одне а пові-

домлень привертав її увагу. Вона починає дослухатися до нього а

інтересом. - - -

Що зумовило цей інтерес? Яка причина змусила жінку забути на

хвилину про свої оправи й зосередитися на слуханні повідомлення, по

її зацікавило? • .

Відповідаючи на ці запитання, досвідчені радіожурналісти вка-

зують на ряд чинників, які підвищують інтерес слухач** до новини.

Назвемо основні з них.

*• Оперативність -- один з перших чинників, який збуджує інте-

рес слухачів. Вони хочуть діставати останні відомості про -події,

які щойно відбулися або ще тривають. Елемент часу при цьому має

першочергове значення. Через те на запитання "Коли це сталося?" по-

відомлення мав відповідати -- "сьогодні", "годину тому", "щойно",

"зараз, коли ви слухаєте випуск" тощо. Така оперативність, як.

стверджують психологи, викликав у слухачів почуття задоволення від

усвідомлення поінформованості - стьну, який більшість людей розгля-

дав як безперечну престижну цінність.

Якшо подія сталася першого вересня, автор не повинен сподівати-

ся на слухацький інтерес третього вересня, оскільки про неї вже

встигло розповісти телебачення і навіть газети. З тієї ж Самої при-

чини результати сьогоднішнього голосування у Верховній Раді України,

які ще можуть бути цікавими наступного дня, не будуть цікавим через

три дні.

Нині, коли деякі газети мають по два і більше видань на день,

а радіотелевізійні станції транслюють випуски новин через кожні

півгодини, чинник оперативності набував особливого значення, оскіль-

ки, як помітив М.Г.Пальгунов, "будь-яка новина оволодівав громадсь-

кою думкою у тій версії, про яку вона найраніше взнала"1. Уст нас-

тупні версії, з його погляду» сприймаються як спроба відійти від

істини або як спроба якось підправити чи спростувати версію, то

вже'стала відомою.

Ось чому боротьба за оперативність в за своєю суттю боротьбою

за політичний вплив, за відповідну орієнтацію аудиторії, а сама

оперативність виступає у цім випадку ще й як важливий чинник ефек-

тивності цього впливу. Відтак, чим оперативнішою е новина, тим

більше вона цінується, тим цікавішою вона є для слухачів і тим

сильніше враження справляє на них. ~"г"

1 Пальгунов Н.Г. Заметки об информации. - М., 1967. - С. 27.

" • '•••'•' . І34 . .';'" ' . • ...-. ':

2« Актуальніст^. Цікавими бувають не тільки абсолютно оператив-

ні новини, а й такі, шо в важливими для даного часу, містять свіжі

відомості в питанні, яке в даний момент в особливо назрілим або

злободенним. Наприклад, у 1989 р. гласність і драматичні події у

Східній Європі на тривалий час зробили актуальними будь-які вісті,

то їх діставали західні радіостанції з колишнього Радянського Союзу

та залежних від нього країн так званої соціалістичної співдружності,.

Подібно до цього вже тривалий час актуальними е відомості,

пов"язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській А?С, про

діяльність Народного Руху України. Кожний новий факт, новя думка чи

судження стосовно цього виявляються цікавими для людей.

Звичайно, ніякої шнали виміру актуальності в реадкціях не існує.

Проте у. кожному колективі, в кожного журналіста з роками і досвідом

виробляється професійне відчуття актуальності. Ця професійна інтуї-

ція найчастіше й допомогае вибрати з океану різноманітних відомос-

тей ті з них, шо е цікавими та важливими для слухачів у даний момент,

підказують їм доцільне рішення з того чи іншого питання,

3> Близькість. Новини стають цікавішими, якщо вони наближаються

до слухачів як географічне, так і стосовно їхніх інтересів.

Звичайно, повідомлення про загибель людей на місцевому поштамті

в результаті обвалу будівельних конструкцій викликав більший інте-

рес, ніж розповідь про аналогічну руйнацію в далекому Китаї.

Природно, -розповідь про катастрофу літака на аеродромі обласно-

го центру е цікавішою для мешканців цього центру, ніж розповідь

яро аналогічну катастрофу в іншому місці.

Журналісти, проте, не обходять увагою і географічне віддалені

події, якщо вони близько зачіпають життя- і добробут слухачів. Так

у 1968 р., коли американські солдати гинули у В"єтнамі, там працю-

вало 63? американських журналістів, а у 1974 р., коли гармати вже

замовили, кількість їх там зменшилась до 35 чоловік.

З підвищеною увагою люди слухають повідомлення про справи під-

приємств, на яких вони працюють, проблеми, з якими вони часто сти-

каються на роботі, повідомлення, шо зачіпають їхню професійну гор-

дість, культурні запити. Слухачів вабить внутрішній перегук нової

інформації а їхньою власною долею /здоров"ям, благополуччям/, з

груповими інтересами /міста чи села, в якому вони живуть/, якщо по-

відомлення зачіпають їхні національні почуття /прояви поваги до

історії свого народу, мови, культури та ін.А

~І8*

135

Ці приклади свідчать, ию новини стають цікавішими для ладей,

якщо наближаються до їхнього "я", до їхніх- особистих і суспільних

інтересів. Якщо ж ці інтереси не брати до уваги, тоді нови-'ч стають

цікавими дише для небагатьох, оскільки на їхньому шляху до свідо-

мості людини виростав психологічний бар"єр - реакція на ігнорування

інтересів людей. Цей внутрішній процес і веде до неприйняття інфор-

мації, часто зводить її цікавість до нуля. -

4. Важливість.- чинник, що підкреслює суспільну значущість но-

вини, вказує на її цікавість для широкого загалу слухачів.

Звичайно, наказ ректора, що стосується кожного студента, ціка-

витиме більшу кількість слухачів університетської радіостанції, ніж

той, що стосується одного факультету. Більший інтерес викликав но-

вина, що стосується не одного села або господарства, а всіх мешкан-

ців зони впливу радіоредакції.

При викладі новини репортер робить наголос на тому, що е особ-

ливо важливим для слухачів. Наприклад, звертає увагу студентів на '•

значення наступного засідання вченої ради, яка затвердить набір гу-

манітарних дисциплін, обов'язкових для вивчення на природничих фа-

культетах. Чи, можливо, зацікавить їх змістом додаткових запитань,

які викладачі збираються внести в екзаменаційні білети а загально-

освітніх дисциплін. Або заінтригує очікуваними змінами в існуючій

системі розподілу молодих спеціалістів.

Важливість розширює діапазон адресного звертання новини, робить

її цікавішою.

5. Славнозвісність - чинник, пов"язаний з іменами відомих або

видатних людей - державних діячів, уславлених воєначальників, .на-

родних героїв, улюблених письменників, популярних співаків, артистів

та ін. Людям завжди цікаво знати, що думають і роблять інші люди.

1 вдвічі цікавіше, якщо ці люди - непересічні особистості, здобули

авторитет, славу та визнання, стали популярними. Тому іноді кажуть,

'що імена роблять-новини.

Це саме стосується загальновідомих історичних і природних місць,

пам"яток, речей, випадків, ситуацій, відомих літературних, малярсь-

ких, музичних творів тощо. Поява нового в добре відомому збуджує

цікавість людей. ' •'" - V

6. Конфлікт - зіткнення протилежних інтересів, думок, поглядів»

серйозні розбіжності, гостра суперечка. 1- передусім, звичайно, кон-

флікти соціального характеру. Це можуть бути повідомлення про між-

національні конфлікти або про класові бої, наприклад, про страйки

' • •'':.:'• : -• - : : •'''" ''- • Ізб • ' •-•; •_ ' . •••...:.;:'. .•--.•:'•.

Гірників чи конфлікт людини з класом, класу з суспільством, ліщини

з класом і суспільством. Це можуть бути описи конфліктів іншого ро-

ду - людини з людиною, людини з природою, людини з твариною, твари-

ни з твариною, тварини з природою та ін. Ми часто уникаємо інформа-

ції, яка містить конфліктні зіткнення. А тим часом людина та її .-..

життя влаштовані так, Ідо все невиразне вона, залишає без уваги. 1

лише те, шо вирізняється напруженістю, енергією, конфліктом, потрап-

ляв за адресою - залишається в серцях слухачів і, зрештою, надалі

визначав їхню поведінку. " ' .

Конфлікт додав новинам драматизму, робить їх цікавішими.