3. Новини мають бути точними . Кожне твердження, кожне ім"я чи

дата, кожна адреса чи вік людини, кожна цитата, наведені в повідом-

ленні, е фактичними, їх не можна ні перекручувати, ні прикрашати,

оскільки описуючи дійсність, журналіст згадує про реальних, а не

вигаданих людей, називає їхні імена, адреси. Тому він увесь час зо-

бов'язаний пильнувати, перевіряти- записи, встановлювати достовір-

ність деталей і подробиць. 3"ясовувати треба не лише прізвища, а й

імена, титули і посади, членство в політичних організаціях, дати,

час, місце події, адреси, суми грошей, юридичні звинувачення та ги.

Усе треба піддавати сумніву. Нічого не можна брати на віру. Особли-

во імена та прізвища. Журналіст не повинен покладатися на автори-

тет того, від кого одержав інформацію, ніхто не застрахований від

помилок. • .

4. Новини мають бути об'єктивними - базуватися на фактичному

викладі новини, а Не на тому, як бачить або бажає зобразити її упе-

реджена чи заінтересована особа. До відображення дійсності журна-

ліст повинен підходити чесно й безсторонньо, як літописець і доку-

менталіст сучасності. А це зобов"язує його описувати дійсність за

принципом "так було" або "так е". - - '

Деякі слухачі звинувачують радіожурналіотів у тенденційному

висвітленні подій з ухилом до рухівських ідей. Інші стверджують,

то цей ухил - комуністичний. І треба визнати, часом ці закиди бу-

вають справедливими. Проте у переважній більшості творчі працівни-

ки інформаційної служби тяжіють до політичного центру. Бони відвер-

то не симпатизують ні лівому, ні правому крилу, їхні цінності, за-

ІЗ!

галом, йдуть паралельно із загальнонародними цінностями, що й за-

безпечує журналістську об'єктивність при викладі новин.

5. Новини мають бути збалансованими, що забезпечується їхньою

повнотою, врівноваженістю й правильним співвідношенням фактів, ло-

гічних акцентів та оцінок.

Сказане проілюструємо на ряді прикладів. Спортивний репортер

може передати всі факти й думки про змагання правдиво, але якшо він

акцентував увагу слухачів' лише на успіхах своєї команди, порушиться

збалансованість. Він буде винним і в тому разі, якшо розповідатиме

про важливі чи драматичні моменти гри байдужим тоном.

Описуючи політичну подію, журналіст порушить її збалансованість,

якщо зобразить її однобічно, без урахування можливого спектра ду-

мок і оцінок. Такої, наприклад, помилки зараз часто припускаються

російські радіо- і тележурналісти, які зображають події в країнах

колишнього СРСР однобічно - лише в точки зору Росії, яка ніяк не

може змиритися з розпадом російсько-радянської імперії та появою в

результаті цього розпаду незалежних держав.

Збалансованість порушується й у тому разі, коди, розповідаючи

про певний економічний проект або проект нового закону, автор не

згадав про можливі альтернативні чи паралельні варіанти цих проек-

тів. . - . ''•;. '

Збалансованість новин базується на плюралізмі, який-визнав мно-

жинність точок зору, позицій, поглядів, терпимість до суперництва

різних партій, спілок, організацій, об"єднань у намаганні розкрити

всю різноманітність соціальних інтересів.

6. Новини мають' бути лаконічними - викладеними просто і стисло,

тут словам*мав бути тісно, а думкам - просторо.

Псчаткуючі репортери часто намагаються викладати: новини якомога

повніше, наводять масу другорядних деталей і подробице, які затьма-

рюють головне. Зайві слова і деталі, що не пов"язані з суттю новини,

невиправдані затягування ускладнюють сприймання. На слух краще

сприймаються короткі тексти.

- Звичайно, вимита лаконічності не означає, що всі повідомлення

мусять бути максимально короткими, а кожне речення - спрощеним. -

Слухач хоче знати новину в повному обсязі - всі деталі та подробиці,

що стосуються її. 1 через те будь-яке намагання "скоротити новину"

веде до невиправданого лаконізму, дратує слухачів, змушує їх вдава-

тися до інших джерел.

132

Лаконічність досягається не механічним скороченням тексту, а а*

рахунок відсутності у повідомленні всього, ка заважав динамічному

викладу новини. •

•'• Новину мають бути суопільно значущими. Редакції збирають і

поширюють не будь-які новини, а ті, шо мають суспільну вагомість,

становлять інтерес для широкого кола слухачів.

Скажімо, фермер купив собі новий костюм. Важлива це новина? Так,

але лише для самого фермера, його сім"ї та, можливо, ще знайомих.

І через те розповідати про неї по радіо, вочевидь, не варто.

Але додамо до сказаного, шо новий костюм зшитий на місцевій фаб-

риці за нещодавно придбаною французькою ліцензією, що він модний,

дешевин і що перша партія таких костюмів надійшла до районного уні-

вермагу. Суспільна значущість новини помітно зростав. Тепер вона

може зацікавити багатьох мешканців району.

Цей простий приклад показує, що суспільна вага новин прямо за-

лежить від кількості людей, чиї інтереси вони зачіпають. Подібних

прикладів зі сфери економіки, політики, науки, культури, спорту

можна навести багато. Завдання редакції в усіх цих випадках полягав

в тому, щоб в одному разі підкреслити значущість місцевої, новини

для широкого загалу слухачів /наприклад нового методу монтажу для

будівельників усієї України/, а в іншому - нприв"язати" загально-

значущу подію до тієї місцевості, в якій діє радіоредакція /наприк-

лад, показати- участь посланців-зони впливу радіоредакції в заключ-

ному турі всеукраїнського конкурсу художньої самодіяльності/.