1, Нарешті, остання риса, яку ми тут розглянемо/Вона полягав.

в особливому характері впливу новин. Проникаючи в нашу свідомість,

вони несуть з собою не лише конкретні імена, цифри, факти, а й пев-

ні думки про них, оцінки, характеристики. Цей коментар може бути

виражений відкрито - через прямі оцінки, порівняння, зіставлення,

показ значення тощо, й приховано - у визначеннях, епітетах, мета-

форичних висловах і тональності читання перед мікрофоном. Велика

доза коментаря закладається в новини на стадії добору фактів, ко-

жен з яких несе на собі відбиток авторського розуміння й оцінки.

Усе це - зібрані факти й коментарі до них - неминуче привно-

сить у свідомість людини певні да#і, які в одному випадку збігають-

ся з її психологічною установкою /і тоді вона стає ще жорсткішою/,

а в іншому - не збігаються або збігаються частково. Ці розбіжності

відіграють велику роль - вони розхитують жорстко фіксовану уста-

новку, породжують сумніви, пробуджують увагу. Тобто вони відчиняють

двері свідомості для сприймання та осягнення нової інформації.

Новини діють непомітно, приховано й саме через те ефективно.

За їхньою допомогою, як вказує Ю.А.Шерковін, засоби Ішсоьої інфор-

мації "формують, змінюють установки ставлення людей до фактів дійс-

ності, постачають населенню цілих країн думки й оцінки, активно

впливають на політичну поведінку величезних людських мас, проводя-

чи їх або в рух для досягнення певних суспільних цілей, або ж нав-

паки, в стан політичної сплячки й моральної нестями"*. Ось чому но-

Шерковин Ю.А. Процесом человеческой памяти // Сов. телевидз-.

ниє й радиовешние. - 1970. - V 9. - С. 14.

"Ї7~-"6-ЇОб4' І29

впни часто називають "троянським конем пропаганди" і вважають за

варіант відомого в психології процесу навіювання.

7.4. Вимоги до новин

Сучасні вимоги - це ті правила та норми, якими керуються радіо-

журналісти при підготовці новин для передачі по радіо, їх умовний

перелік може бути таким;. . •

І. Новини повинні бути - ясними ^лег.ир сприйматися на сяуу. -

оскільки слухач, на відміну від читача, не мас можливості поверну-

тися назад до сказаного, щоб уточнити його зміст* Через те в радіо-

мовленні завжди існує альтернатива: або новина став зрозумілою одра-

зу, або вона втрачається назавжди. Людина, яка зупинилася під час

прослуховування випуску й замислилась - "А Про то, власне, йде мо-

ва?" - не лише втратила цю новину, але, можливо, й наступну, з"яео-.

вуючи ту, яку не змогла зрозуміти з першого разу. -

Звідай бере свій початок потреба описувати новину для передачі

по радіо приблизно так, як ми звикли розповідати її один одному під

час усного неофіційного спілкування. Такий шлях викладу новин є

найприроднішим і водночас найпридатнішим для радіо,- оскільки забез-

печте ясність виклад^, робить новини легкими й ДОСТУПНИМИ дяя сприй-

мання на слух. Вважається,! що новина описана добре, якою слухач мойв

її легко переказати. - • •

2, Новини мапзть бути своєчасними - задовольняти потребу слуха-

чів-у свіжій інформації про поточні події, явища та процеси. Високо

цінуються оперативні новини, тобто повідомлення про найостанніші по-

дії дня. Через те слово "сьогодні" і "иойно" в особливо характерни-

ми для початків новин.

•Іноді, проте, новина може торкатися випадків, які сталися в

минулому. Тоді автор шукає "сьогодні"- під кутом зору наступного ви-

падку. Візьмемо, для ілюстрації Такий умовний приклад: .

Випадок у минулому , Нозий^ кут зору.

Три дні тому воротар універси- Воротар Іван Швець не буде сьо-

тетської футбольної команди пос- годні ввечері грати за футбольну

лизнувся на мокрій підлозі і команду університету. Три дні

вивихнув ногу. Лікар сказав, що тому він послизнувся на мокрій

Ьач Швець швидко одужає і за підлозі і вивихнув ногу. Лікар

кілька днів знову стане грати сказав,

за команду.

- 130

9.. .

Слід також мати на увазі, що часом новини бувають не пов"язані

а оперативним моментом, проте е цікавими для слухачів, оскільки

несуть в собі досі незнану інформацію, наприклад, сута пізнавально-

го характеру. У цім випадку брак оперативності компенсується пер-

віоністю вражень.

Якщо ж інформація застаріла, вона не може називатися новино»,

тому що перестає бути цікавою для слухачів. З цим явищем ми досить

часто зустрічались у наші дні на сторінках газет, які друкують важ-

ливі новини після того, як про них уже розповіло радіо і телебачен-

ня. І до того ж друкують без переробки тексту - тими самими слова-

ми і в тому самому обсязі. Читач у цьому випадку нудьгує, оскільки-

одержуе не свіжу первинну інформацію, а вторинну чи навіть третинну

щодо того, про що він- дізнався вже з інших джерел.