7,2. Визначення поняття "новина"

Ключ до розуміння поняття "новина" дав нам сучасна наука, роз-

глядаючи інформацію в діалектичній єдності старої та нової. До

обсягу поняття "новина" включається нова інформація, тому ставити

знак рівності між інформацією та новиною не'можна. Доже інформа-

ція -це загальний і широкий термін, він е родовим щодо терміна "но-

вина". Новина, навпаки, - термін вужчий, ним позначається конкрет-

ний різновид суспільної корисної інформації - лише нова інформація.

У журналістиці кожна конкретна новина являв собою щось нове II

одиничне, а також характеризується певною сукупністю відомостей.

Але тут ця сукупність постає перед нами в певній упорядкованості -

1 ОагІ ОанШ Но* ю «гПв'пвУ» Юг Ьгоабсазі// ТаЬ.ЬооК.1973.- лІпа.-р.Зз

належним чином опрацьованою, організованою і втіленою у конкретний

тип журналістського повідомлення. Серед загалу цієї сукупності ми

легко можемо виділити головні факти, що становлять ядро і суть но-

вини, і другорядні - деталі Й подробиці, супутні їм думки та оцін-

ки, а часто ще й відомі нам факти, дані чи знання, за допомогою

яких'новина розкривається з належною повнотою та виразністю.

Неважко помітити, що все це подається в різних типах журна-.

дістських повідомлень - у формі коротких текстових повідомлень, ре-

портажу, інтерв"ю тощо, У журналістиці певна сукупність відомостей

став новиною лише тоді, коли вона проходить стадію творчої обробки

й набував конкретної форми та впорядкованості. Фактичний зміст і

принагідна випадкові форма його організації становлять суть і

структуру будь-якої журналістської новини.

Саме тому під новиною в журналістиці розуміють певну сукупність

відібраних, упорядкованих і втілених у відповідну форму відомостей,

що стосуються чогось одиничного /події, явища, процесу/ й які ра-

ніше не були відомі слухачам, читачам чи глядачам.

Два чинники в необхідними для новин - інтерес і важлирість.

Справді, те, що е важливим, як правило, виявляється й цікавим для

слухачів, 1, навпаки, цікавою новина бував тоді, коли вона в сус-

пільне» значущою.

Інтерес і важливість не в синонімами, а вказані між ними залеж-

ності не завжди підтверджуються на практиці. Бувають випадки, коли

дуже важлива новина не викликав ніякого інтересу у слухачів. Так,

якщо ви не знайомі з основами хімічного аналізу, то повідомлення

про те, що розроблено метод виявлення в суміші однієї мільярдної

/І/•частки відсотка домішки, залишить вас абсолютно байдужим, на-

віть якщо вам сказати, що це - видатне досягнення вітчизняної нау-

ки. І, навпаки, новина, яка найбільше зацікавлює слухачів, часто

бував найменш важливою. Такі новини, наприклад, містять збірні

"мозаїки", "калейдоскопи", "панорами", до складу яких входять різ-

номанітні пікантності типу "Мова звірів", "Будинок із піни", "Вуж

на шиї", "Розумні каракатиці", "Слони регулюють рух" та ін.

Цікавість і важливість новин з плином часу змінюється: вони

швидко застарівають і часто протягом доби перетворюються на свою

протилежність - стару інформацію. Тому на практиці редакції нама-

гаються комбінувати інтерес і важливість, прагнучи таким способом

зробити новини цікавішими.

126

Кожна конкретна новина в журналістиці базується на своєрідному

трикутнику: відомості — інтерес - слухач. Одна грань цього трикут-

ника означає та, що новини за&жди й за будь-яких умов мають спира-

тися на реальні, а не вигадані відомості: факти, дані, знання. Во-

ни не можуть бути неправдивими, оскільки повідомлення, що донесло

в мільйони квартир новину, насичену конкретними життєвими фактами,

вже перестає бути просто журналістським твором - воно набирав сили

документа. ,

Друга грань означав, що новини мають бути цікавими, тобто за-

довольняти індивідуальні інтереси слухачів. Адже ступінь і широта

інтересів у різних людей неоднакова й мінлива. Через Те одна нови-

на цікавить лише незначну кількість людей, друга - багатьох, а

третя - всіх* Інформаційну службу радіо найбільше влаштовують Ті

новини, які в цікавими, а відтак і важливими для значної більшості

слухачів.

Третя Грань означав, що журналіст повинен знати аудиторію,

якій він адресує новину - її професійний і віковий склад, рівень

освіти» інтереси, запити, звички, особливості тощо. Він мусить ура-

хувати найзручніший для слухачів час сприймання новин, умови їх

прослуховування, навіть тип приймача. Знання всіх цих обставин до-

помогае легко повпязувати новини з інтересами людей, роботи їх ці-

кавими, важливими і корисними.

Отже, основою згаданого трикутника в певна сума конкретних до-

кументальних відомостей, а завдання журналіста полягав у тому, щоб

викласти ці відомості цікаво і з урахуванням особливостей аудито-

рії, якій він їх адресує.

7.3. Характерні риси новини :

Серед характерних рис новин насамперед виділяється швидкошшн-

цість. Життя ніколи не стоїть на місці, кожен день народжує щось

нове, несказаній незвідане. І те, що сьогодні вважається новиною»

завтра найчастіше перестав нею бути. Часом трапляється й так, що

новина,, передана в ранковому або денному випусках, встигав безна-

дійно застаріти до вечірнього випуску. Й це не вада новини, а її

істотна особливість. За сучасних темпів розвитку життя і засобів

поширення нової інформації ніщо так швидко не застарівав Й не тран-

сформується у свою протилежність, як новини.

127

Колишня новина не просто зникає, а ніби долається, "знімаєть-

ся" новими відомостями, які містять у собі момент внутрішнього

зв"язку а інформацією, що застаріла. Утримання та збереження нови-

ною позитивного змісту старої інформації - передумова подальшого

розвитку й збагачення сьогоденної новини й водночас можливість |ї

нового заперечення ше новішими відомостями.

Новину можна тлумачити ще й як момент нової інформації - нині

особливо короткого відрізку часу, протягом якого вона живе повнок-

ровним і багатим життям, Тільки-но новина пізнається суспільством,

включається ним у систему раніше засвоєної інформації, вона непо-

мітно починає втрачати якості свіжої інформації або, як ми кажемо,

застаріває.

Далі спинимось на такій рисі новин, як висока протягальна. скл^.

Бона випливає з їхньої властивості задовольняти пізнавальну потре-

бу людини - одну з найперших і найважливіших,

"Про людську допитливість, -зазначає з цього приводу 6.1.Про*

ній, - говорять з поблажливою посмішкою, А проте це одна з найваж-

ливіших психологічних рис людини, що виробилася в процесі філоге-

незу, оскільки лише якнайширша, хоч і не завжди глибока, обізна-

ність із предметами й ситуаціями могла вберегти її від катастроф і

забезпечити виживання. Ось звідки в людини ця невтолима жага інфор*,

мацїі, це прагнення зрозуміти, здогадатися, пізнати речі, навіть

здавалося б, зовсім нікчемні" .

Для сучасної людини обізнаність чи необізнаність не є альтер-

нативною життя або смерті. Проте і сьогодні для кожного з нас ши-

рока обізнаність з новими фактами, явищами та процесами є життєво

важливою, оскільки вона допомогає нам краще орієнтуватись у сього-

денні, належним чином коригувати свою поведінку та характер мислен-

ня. Велика притягальна сила новин багаторазово посилюється самим

їхнім змістом - завжди свіжим, часто раптовим і непередбаченим,

рідше неймовірним і винятковим /сенсаційним/. Ця особливість зміс-

ту надає новинам додаткового магнетизму, особливо збуджує, загост-

рює увагу людей. У результаті новини виявляються здатними порівня-

но легко пробивати різноманітні психологічні фільтри й бар"єри у

свідомості людей і фіксуватися їхньою пам"яттю.

Тому наступна риса пов"язана саме з цією особливістю новин -

їхньої) здатністю порівняно легко проникати у свідомість людей і

* Пронин Е.Й. Печать й обшественнов мнение. - й., І971. - С.29.

128

там карбуватися слідами пережитого досвіду. Причому здатність ця

зростає відповідно до рівня новизни та незвичайності відомостей:

чим вони свіжіші, раптовіші та неймовірніші, тим повніше на їхньо-

му змісті концентрується увага, тим ясніше й глибше западають вони

у свідомість людини, тим вужчим стає обсяг уваги й тим нижчою вияв-

ляється здатність людини критично оцінювати.одержувані відомості.

Найбільшою пробивною силою, звичайно, володів сенсація, яка часто

справляє приголомшливе враження. .

Аби збільшити пробивну силу рядових новин, на радіо застосо-

вують ряд творчих прийомів, то активізують і загострюють увагу

слухачів; оригінальний початок, звертання до слухача, наслідування

структури усного мовлення, особливий лад мови, шумові ефекти, му-

зику ТОЩО.