1 Маркс к., Енгельс ф. Твори. - т. 20. - с. 84.

~Ї* 103

без цієї існуючої в нашій голові інформації, без наших знань про

світ, що нас оточує, ми не можемо сприйняти й зрозуміти ту інфор-

мацію, яка надходить до нас із зовнішнього світу. Крім того, тре-

ба мати на увазі й те, що стара інформація завжди таїть у собі

можливість появи нової інформації, яка виникав зі старої або в

її продовженням. Тому стара інформація - це не мертвий капітал,

не зайвий багаж, який людина носить разом із собою все життя, а та

необхідна база, з позицій якої людина може осягнути або витворити

нові зміни в навколишньому середовищі.

Діалектичною протилежністю старої інформації в нова інформа-

ція - досі незнані нами відомості про природу, мислення й суспільст-

во. Потяг до засвоєння такої інформації виробився в людині давно,

ще в ті часи, коли широка, хоч і не завжди глибока обізнаність із

навколишніми змінами, предметами Й ситуаціями, могла вберегти ії

від катастроф і забезпечити виживання. Зараз, звичайно, життя лю-

дини менше залежить від непізнаних раптових змін та явищ. Та все ж

жагуча потреба нової інформації не аідмерла, вона живе в нас у

вигляді орієнтовного рефлексу "що це таке?". Діючи на безумовній,

інстинктивній основі, цей рефлекс і змушує нас уважно стежити за

всім тим новим, що з'являється у світі.

Поява нової інформації - об"ективно існуюча закономірність,

оскільки життя ніколи не стоїть на місці і кожен день народжує но-

ві факти, дані, знання. Поширювані за допомогою засобів масової

інформації, вони сигналізують про певні зміни в галузі політики,

науки, техніки, культури, розповідають про появу нових ідей, від-

криттів, виконання намічених раніше планів тощо. Нові відомості

задовольняють нашу піанавальну потребу, розвивають наші уявлення

про предмети, процеси та явища, дспомогають краще орієнтуватися в

навколишній дійсності, приймати правильні рішення, належним чином

коригувати своп поведінку. Саме через те нова інформація особливо

високо цінується в журналістиці. У ній вбачають не лише сировину,

на базі якої читачі, слухачі й глядачі можуть формувати свої дум-

ки, а й засіб, за допомогою якого порівняно легко можна впливати

на суспільну практику і свідомість людей.

Зрозуміло, що коли нова інформація старів, вона знекровлюється

й непомітно помирав. Старіння нової інформації - це втрата неп

актуальності й громадської значущості. Ніщо, проте, не зникав без-

слідно: колишня ноаа інформація з часом трансформується у стару

104

інформацію, поповнює собою арсенал тих знань, які люди здобули

у процесі пізнання навколишнього світу.

Для написання своїх творів, які надалі ми йменуватймемо пові-

домленнями, журналісти використовують не лише нову, а й стару

інформації. Комбінація обох цих видів інформації дозволяв їм пов-

ніше описати останні зміни в навколишній дійсності, показати тло,

на якому вони виникли і стали продовженням давно відомого. При

цьому, звичайно, автори можуть не лише констатувати зібрані факти,

дані, знання, а й висловлювати свої думки з приводу описуваних

змін, прагнути їх оцінити, розв"яснити чи прокоментувати.

Таким чином, журналістика базує свою діяльність на інформації,

яка в для неї основополокеним поняттям і практично вдиним засобом

впливу на свідомість людей. Особливу цінність при цьому мав нова

інформація, яка в практиці журналістської роботи найчастіше йме-

нуоться новинами. Саме про них як основний духовний продукт, який

виробляв і яким оперує інформаційна служба, і піде мова в наступ-

ному розділі.