4.2.3. Обов"язки творчих працівників

на інших /Інтегральних/ посадах

У штаті редакцій інформаційної служби в кілька посад, шо носять

інтегральний характер, вимагають від працівників, «о їх обіймають,

поєднувати а собі обов"язки кількох суміжних фахів - автора, редак- .

тора, диктора, а часом і режисера. До їх числа можна віднести поса-

ди політичного оглядача, ведучого, коментатора та режисера інформа-

ційної служби.

ОоЧ)В*язки політичного дг^яда^а. Посада політичного оглядача

з "явилась у штатному розписі центрального радіомовлення в 1994 р.

Введення цієї посади було зумовлено потребою оперативно й чітко про-

водити інформаційну політику українського радіомовлення.

На посаду політичного оглядача призначається, як правило, радіо-

журнал іст високої кваліфікації, людина широкого політичного круго-

зору, високої журналістської культури. Він готуо й організовує ма-

теріали, які висвітлюють діяльність владних структур держави, пору-

шує актуальні проблеми, аналізує важливі події та процеси Сучаснос-

ті. Систематично виступав а власними матеріалами в ефірі, готув вик-

лади офіційних документів і матеріалів преси.

Як і будь-яких творчий працівник, політичний оглядач бере участь

у розробці тематичних планів, готув передачі про актуальні події в

Україні та за кордоном, коментує їх. Виїздить на місця подій для їх

висвітлення.

78

Організовує і редагує матеріали та виступи позаштатних авторів,

несе відповідальність за точність наведених цитат, цифр та інших

фактичних даних. Працює з листами слухачів, готує в разі потреби

їхні огляди.

Політичний оглядач іномовлення, крім того, систематично вивчає

й узагальнює основні тенденції розвитку політики, економіки, куль-

тури тієї країни, на яку він веде мовлення, а також удосконалює

знання іноземної мови.

На політичного оглядача може бути покладена інша робота, шо

відповідав його кваліфікації, зокрема ведення прямих ефірних пере-

дач.

О._брв*яз.ки ведучого. Радіожурналіста, який веде в ефірі інформа-

ційні передачі, називають ведучим. Як правило, на посаду ведучого

призначають яскраво виражену творчу індивідуальність - радіожуриа-

ліста, який володіє високою культурою мікрофонного мовлення, мав

приємний голос, може легко контактувати зі слухачами та колегами,

які перебувають за межами студії. Ведучий представляв їх слухачки,

спрямовує хід розмови з ними.

Ведучий відбирав і редагує матеріали, шо надходять з різних

джерел, аналізує їх відповідність основним тематичним напрямкам дня,

готує виклади найважливіших матеріалів, замовляв в разі потреби

необхідні матеріали, працює з авторами, допомогає їм поліпшувати

зміст і структуру викладу. Дбає за тематичну різноманітність пере-

дачі, її верстку та композиційну організацію. Ведучий створює текст,

який не лише об"бднує окремі матеріали й компоненти наступної пере-

дачі в одне ціле, а й містить певні коментаторські висновки та оцін-

ки. Він також координує роботу всіх творчих працівників і служб, до

беруть участь у підготовці прямоефірної передачі.

На всіх радіостанціях, які залучають журналістів до ведення

інформаційних програм, ведучі прагнуть бути природними у своїх

взаєминах зі слухачами, вести з ними дружню розмову, в ході якої не

лише повідомляти новини, а й втягувати слухачів у процес їх осяг-

нення.

Важливо зазначити, що виконання своїх посадових обов'язків ве-

дучий мав поєднувати з високим почуттям відповідальності перед ко-

лективом редакції, який довіряв йому представляти свою продукцію в

ефірі.

Обов'язки коментатора. Радіожурналіста, який виступав з комен-

тарями до важливих подій, явищ і процесів сучасності, називають ко-

79

мантатором. Йоги тьорча праця потребує широких узагальнень, глибо-

ких висновків, правильних оцінок.

У практиці роботи інформаційної служби українського радіомов-

лення коментатори, нк правило, готують матеріали з різних актуаль-

них питань внутрішнього і міжнародного життя України та інших дер-

кав, а також виступають зі своїми матеріалами в ефірі. Часто пивуть

коментарі до державних документів, висвітлюють важливі події як

спеціальні кореспонденти.

Коментатор виечае питання, що підлягає коментуванню на рівні

фахівця, а потім переводить його в площину загальної зрозумілості

і доступності. Він залучає для коментування складних тем позаштат-

них авторів із числа кваліфікованих спеціалістів, редагує їхні

матеріали, відповідає за точність наведених цитат, цифр та інших

даних, працює з листами. •

Іноді виконання цих обов'язків коментатори поєднують з роботою -

і» підготовки та випуску інформаційних передач. Тоді вони входять до

складу редакції новин дня і працюють у складі зміни випускових ре-

дакторів.

Обов*язки режисера інформаційної служби. Режисери з "явились у

штаті інформаційної служби після запровадження у практику мовлення

редакторського методу ведення інформаційних програм і передач, ство-

рюваних за участю слухачів, так званих контактних передач. Вони ста-,

яи забезпечувати весь комплекс робіт, пов"язаних з підготовко!) та

проведенням Таких передач.

Від час прямоефірних передач режисер працює на пульті, керує

роботою асистента і звукооператора, шо входять до складу випускової

бригади. Спільно з ними й ведучим здійснює розробку й втілення тво -

чого задуму передачі, допомогае ведучому знайти природну манеру мов-

лення, стежить за драматургією викладу інформації, вдосконалює за

потребою структуру і верстку передачі, посилюючи або послаблюючи

увагу і враження слухачів. Дбав за звукове оформлення передач, до-

бирає відбивки.

Режисер повинен уміти створювати у студії психологічно сприят-

ливу для творчої роботи атмосферу, щоб диктор і ведучий працювали

перед мікрофоном спокійно, не турбуючись за технічний бік справи.

Режисер інформаційної служби також керує процесом монтажу інфор-

маційних передач у записі на плівку, бере участь у доборі складу

виконавців та учасників рекламних матеріалі».

ЯКУЮ режисер виконує ш й адміністративні обов"язки, він призна-

80

чається на посаду головного режисера. У цій ролі скеровує роботу

інших режисерів та асистентів, узагальнє і впроваджує кращий дос-

від створення радіопередач. Перевіряє готовність передач до запи-

су, бере участь у прийомі готових передач.

Головний режисер вносить пропозиції щодо розстановки режисерів,

враховує їхню завантаженість, сприяв росту професійної майстернос-

ті . Стежить за дотриманням виробничої дисципліни режисерським ко-

лективом, вносить пропозиції щодо заохочення кращих працівників або

накладання стягнень на порушників.

Завершуючи знайомство з обов'язками творчих працівників інфор-

маційної служби, зазначимо, що їх дотримання на практиці дав змогу

кожному співробітникові чітко уявити собі, чого від нього чекають

і яка його роль у творчо-виробничому процесі. Точний розподіл

обов'язків позитивно впливає на роботу ••олективу, підвищує особисту

відповідальність кожного працівника за доручену ділянку роботи.

Перевірте себе

І. Права та обвв"язки працівників інформаційної служби радіо.

2. Що переважає в роботі редакторського персоналу - організа-

торська чи творча діяльність?

3. Які основні обов'язки директора Творчо-виробничого об'єднан-

ня інформаційних і публіцистичних програм і його заступників?

4. Назвіть обов'язки відповідального секретаря,

б. Чи повинен завідуючий редакцією новин дня виступати ще й у

ролі ведучого інформаційних передач?

6. За якої умови редактор може бути призначений на посаду стар-

шого редактора?

7. Коло службових обов'язків власних кореспондентів. Як інфор-

маційна служба керує їхньою діяльністю?

в. У чому ви вбачаєте різницю між роботою кореспондента та ре-

дактора інформаційної служби?

9. Чи може бути редактор спеціальним кореспондентом?

10. Як організовано співпрацю інформаційної служби з позаштат-

ним активом?

II - 6-1064 8І

11. Обов"язки політичного огляде інформаційної служби.

12. Якими якостями має володіти ведучий інформаційних передач?

ІЗ. Особливості роботи коментатора в інформаційній службі.

14. Чи потрібні інформаційній службі режисери?

Розділ 5. ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ

5.1. Здну^чвння планування в діяльності

індормаш йнод служби

Свою діяльність інформаційна служба будує на основі редакційних

планів. Розробка цих планів - процес складний і відповідальний. Він

тісно пов"яааний з визначенням пріоритетів інформаційного мовлення.

Здійснюється планування на основі рішень владних структур, з ураху-

ванням наступних подій, актуальних процесів та явиш, що відбувають-

ся в тих регіонах, на які веде мовлення редакція.

Основна мета планування полягав в тому, щоб зосередити увагу

слухачів на найважливіших подіях у самій України та за її межами,

задовольнити їхню потребу Б оцінках і коментарях до цих подія, нада-

ти інформації цілеспрямованості, послідовності, забезпечити тематич-

ну й жанрову різноманітність. Метою планування в також організація

рітмічної роботи редакцій, рівномірний розподіл навантаження між

окремими працівниками і творчими підрозділами.

Кінцева мета планування - створення редакційного плану, який

становитиме цілісну програму дій редакційних колективів на певний

проміжок часу - місяць, тиждень, день. У ньому накреслюються шляхи

і способи досягнення поставлених цілей, вказуються виконавці, виз-

начаються строки реалізації запланованого.

Ретельно розроблений редакційний план іноді порівнюють а дорож-

ною картою у майбутнє, на якій накреслено правильний шлях до пункту •

призначення. Умінням складати таку "карту" повинен володіти кожен

журналіст, оскільки це вміння - важлива і необхідна передумова ефек-

тивного функціонування інформаційного радіомовлення.

5.2. Принципи планування

Планування діяльності інформаційної служби здійснюється на осно-

ві певних принципів, які в спільними для всіх редакційних колекти-

вів. Вони виникли у практиці редакційної роботи і згодом були сфор-

82

муяьовані у процесі наукового вивчення та узагальнення цієї практи-

ки. До таких спільних принципів належать:

централізм;

системний підхід до планування;

поєднання перспективності планів й оперативності їх виконання;

комплексність;

програмно-цільовий підхід;

гнучкість, еластичність планів;

урахування прямого та зворотного зв"язку.

Конкретним виявом принципу централізму при пльнуваннт в нероз-

ривна єдність творчого пошуку та ініціативи кожного творчого праців-

ника, всього редакційного колективу і централізованих планових за-

сад у їхній роботі. "Зверху", від редакційних керівників, надходять

рекомендації щодо планування; "знизу", від редакційних працівни-

ків, - конкретні пропозиції та заявки на висвітлення тем і подій.

Принцип централізму забезпечує колективність у розробці планів, від-

криває широкий простір для ініціативи кожного радіожурналіста, для

вияву його творчої індивідуальності.

Системни й підхід забезпечує дотримання певного порядку плану-

вання, який е для редакцій раціональним і практично корисним. Цей

порядок склався у процесі практичної діяльності; він передбачав під-

готовку не окремих, ізольованих один від одного планів, а певну

систему взаємозв'язаних і взаємодіючих планів - подіевих, тематичних

і спеціальних. У своїй сукупності вони забезпечують оперативне ві-

дображення дійсності, охоплюють усі сторони редакційної діяльності,

передбачають послідовність, ритмічність і безперервність роботи

редакцій.

Принцип поєднання перспективності "ланів і оперативності їх вм-

іщання пов"язаний з пошуками раціональних варіантів оперативного

відображення щоденної практики суспільного розвитку з урахуванням

цілей і завдань, визначених на перспективу. Тобто, редакції мають

дбати, щоб за поточними справами не втрачалась перспектива, щоб

кожна конкретна подія була за можливістю пов"язана з майбутнім, зоб-

ражалась як крок до досягнення цілей, передбачених на перспективу.

Поєднання перспективності планів і оперативності їх виконання за-

безпечує прийнятність у розробці основних тематичних напрямів інфор-

маційного мовлення.

Принцип комплексності зобов"язує охопити редакційними планами

всі найважливіші сторони внутрішньої і зовнішньої політики держави,

II54 83

економічного і соціального розвитку, врахувати всі фактори того чи

іншого суспільного процесу. Проте комплексність не означав їх все-

осяжність і всеохватність, оскільки зайва деталізація неминуче

вступає у протиріччя з динамікою суспільного розвитку. Тому комп-

лексність планів зумовлює ретельне обміркування всіх напрямків діяль-

ності редакційних колективів і виділення у кожному з них найважли-

віших.

Програмно-шльовкй підхід застосовується тоді, коли редакція

веде дсвгострокову компанію або висвітлює обговорення актуальних

проблем розвитку економіки чи культури. У цих випадках виникав.пот-

реба спланувати підготовку матеріалів, що мають певну цільову уста-

новку.

Принцип гнучкості. еластичності планів передбачав можливість

внесення змін до редакційних планів, шо зумовлені виникненням нових

проблем, подій і ситуацій.

У процесі редакційного планування треба враховувати інтереси та

запити слухачів, їхні думки щодо роботи інформаційного мовлення. Та-

кий підхід забезпечує добре налагоджений прямий {зворотний зв"язок

редакції з аудиторією. Дедалі більшу користь у цій справі приносять

результати конкретних соціологічних досліджень.

Реалізація названих принципів планування відкривав перед кожний

колективом широкий простір для ініціативи, дав змогу охопити планами

всі сторони і напрямки редакційної діяльності, забезпечити прийнят-

ність, послідовність, ритмічність і безперервність роботи редакції.

Знання й уміле застосування цих принципів дав змогу редакціям також

формувати реальні плани роботи, робити їх змістовними, життєвими,

гнучкими й еластичними, не лише визначати цілі, а й вказувати конк-

ретні шляхи і методи їх досягнення.

5.3. Основні форми^планування

У практиці інформаційного радіомовлення склалися три форми пла-

нування - тематичне, подієвє та спеціальне.

Тематичне планування здійснюється на основі рішень владних

структур а урахуванням основних намірів Української держави. Практи-

кою такого планування передусім передбачається розробка основних

тематичних напрямів інформування /наприклад, "Із щоденника реформ"/,

а далі - планування в рамках цих напрямів конкретних тем і матеріа-

лів /наприклад, мала і велика приватизація, підсумки сертифікати!

84

аукціонів, реформування системи управління, правове забезпечення

реформ; трудові колективи в умовах приватизації тощо/.

Тематичний напрям - це група споріднених тем, що в своїй сукуп-

ності розкривають певну галузь суспільного розвитку, висвітлюють її

в усіх можливих аспектах. Визначення основних тематичних напрямів

має політичне значення, через це їх прагнуть сформулювати образно,

ЛАКОНІЧНО, зробити їх назви легкими для сприймання та запам'ятову-

вання. Здебільшого така мета досягається за рахунок яскравих рубник

/наприклад, "Парламентські вісті", "Урожай-Зб", "Мистецька панора-

ма"/, які часто повторюються і через те стають швидко і добре зна-

ними серед широкого загалу слухачів.

Виділення тематичних напрямів дає змогу редакції зосередити ува-

гу на головному, на пропустити важливого, не втратити перспективу.

Розробка тематичних напрямів здійснюється за допомогою конкретних

матеріалів, теми яких уточнюються в процесі оперативного планування,

Подіеве планування тісно пов"язане з оперативною інформацією і

наділене на передбачення подій.

Чи можна передбачити події? Усі, звичайно, ні. Але найважливіші

з них редакції радіоінформації не лише можуть, ай повинні знати на-

перед. Адже більшість наступних подій /крім, звичайно, державних пе-

реворотів, катастроф, стихійних лих, нещасних випадків та ін./ не

тримається в таємниці й легко прогнозується.

Важливою особливістю подіевого планування в врахування стадії

розвитку події, явища чи процесу. Таких стадій при плануванні виді-

ляється три. Перша з них охоплює події в початковий період /закла-

дання фундаменту новобудови, відкриття чемпіонату, початок зйомок

нового фільму тощо/; друга - в момент їх кульмінаційного розвитку <

/перекриття русла ріки при спорудженні гідроелектростанції; іспити

у вузах, випробування нової машини тощо/; третя - відображає резуль-

тати діяльності людей /пуск прокатного стану, вручення символічного

ключа від нового навчального корпусу, презентація новії книги тощо/.

Звичайно, поділ цей умовний. Але він зручний при плануванні, оскіль-

ки одразу ж вказує на інформаційний привід - причину, що дозволяв'

редакції вивести новину на орбіту громадської думки.

Ураховується при плануванні й ступінь вірогідності настання

події. Одні з них, як відомо, відбуваються в точно визначені строки

/календарні свята, ювілейні дати, традиційні дні/, про інші відомо,

шо вони відбудуться обов'язково, але коли саме - невідомо /початок

сівби, відкриття навігації, приліт птахів із теплих країн/. Є й

12 - 6-1064 85

такі події, вірогідність настання яких залишається до певного часу

проблематичною. Вони залежать від певного результату - підсумків

голосування, підписання угоди, ратифікації договору тошо.

Залежно від важливості події редакції планують і свою участь

у її висвітленні. В одному випадку, скажімо, редакція пошле на міо-

це події спеціального кореспондента або й творчу бригаду, в іншому -

обмежиться передачею повідомлення інформаційного агентства, в

третьому - сама візьме участь в організації та проведенні події,

наприклад організації радіопереклику чи засідання "круглого столу".

Звичайно, планувати висвітлення наступних подій нелегко. Досить

часто життя ламав наперед складені плани, змушує редакції перероб-

ляти їх, вносити до них корективи й необхідні доповнення. Така не-

обхідність виникає в результаті швидкоплинного перебігу подій, поя-

ви нових, непередбачених, що потребують висвітлення. Здійснюється

необхідна в таких випадках корекція шляхом так званих нефі псованих

форм планування - оперативних усних завдайь авторам.

Спеці альнд плануванню здебільшого застосовується при підготовці

спеціальних випусків і передач. Воно спрямовується на поглиблену

розробку об"єктіа інформаційного відображення і через те може розг-

лядатись як продовження тематичного планування. Звичайно, воно тіс-

но поа"язане і з подієвим плануванням, в рамках якого конкретизуєть-

ся, наближається до оперативної події. Поєднуючи в собі можливості

Обох форм, спеціальне планування забезпечує планомірну роботу ре-

дакцій щодо повного, достовірного й оперативного інформування аудо-

торії.

Чітке розуміння зв"язків і взаємодії розглянутих форм плануван-

ня дає змогу редакціям організовувати роботу своїх працівників а

необхідною ефективністю, тонко й точно керувати процесом підготовки

інформації.

5.4. Система редакц| йних^пціані в

Система редакційних планів, що склалась на початку 70-х років,

у роки перебудови зазнала істотних змін. Раніше розробка редакцій-

них планів починалася зі складання річних /тематичних/ планів і

завершувалася планами, що регулювали виробництво і передачу інфор-

мації в ефір протягом мовної доби.

Сучасне життя, сповнене динаміки і швидкоплинних змін, відкину-

ло практику створення річних планів, розрахованих на тривалий пв-

86

ріод. А відтак відпала потреба і у розробці річної системи рубрик,

які визначали провідну тематику інформаційного мовлення. Не ведеть-

ся тепер і спеціальне планування, яким передбачалося проведення

організаційно-масових заходів за участю слухачів /громадських рей-

дів, оглядів, контрольних постів/ і внутрішньоредакційної роботи,

спрямованої на підвищення ідейно-політичного- та професійного рівня

працівників інформаційної служби.

Планування стало конкретнішим і прагматичнішим. Тепер в інфор-

маційних редакціях складається, як правило, три види планів - мі-

сячні, тижневі та плани мовного дня. Ці плани заздалегідь націлюють

редакції на підготовку інформації, необхідної для випусків і пере-

дач, і водночас передбачають її "виробництво" за днями, тижнями і

місяцями.

Місячні_плани. Відповідальний секретар і редакції Творчо-вироб-

ничого об'єднання готують два типи планів, розрахованих на місячний

отрок.

Перший з них передбачає підготовку необхідних для інформаційної

служби звукових матеріалів на календарний місяць. Він забезпечує

рівномірне навантаження на творчих працівників і своєчасне надання

їм технічних засобів зв"язку. В основі цього плану лежить графік

виробництва і надходження тематичних матеріалів з областей.

Такий план мав, дві особливості. Перша з них полягає в тому, що

ним охоплено лише робочі дні, хоч і передбачена можливість передачі

звукових оперативних матеріалів у вихідні дні.

Другою особливістю е те, що він розробляється лише для власних

кореспондентів Українського радіо і, до того ж, передбачав підготов-

ку та передачу не будь-яких матеріалів, а лише звукових - у записі

на плівку. Ця особливість змушує відповідального секретаря і заві-

дуючого редакцією кореспондентської мережі залучати до розробки мі-

сячного плану ше й працівників ав"язку. Результатом їхньої співпра-

ці стає графік надання інформаційній службі проводові каналів. У

ньому чітко визначено день і години прийому в Києві звукових мате-

ріалів з обласних центрів.

Місячний план зводиться на хронологічній основі і має такий

вигляд /див. таблицю/:

Липень - 95

т

ОЗ

І Час 3 Понеділок 4 Вівторок 5 Середа 6 Четвер 7 8 9 П"ятниця Субота Неділя

Графік надходжень тематичних матеріалів

І 9.00 Дніпропетровськ Тернопіль Кіровоград Запоріжжя Хмельницький

2 9.30 Кіровоград Запоріжжя Хмельницький Житомир Крим

3 10.00 Хмельницький Житомир Крим Миколаїв Луганськ

4 10.30 Крим Миколаїв Луганськ Луцьк Івано-Франківськ

5 11.00 Луганськ Луцьк Івано-Франківськ Одеса Донецьк

6 11.30 Івано-Франківськ Одеса Донецьк Черкаси Рівне

7 12.00 Донецьк Черкаси Рівне Ужгород Харків

а 12.30 Рівне Ужгород Харків Вінниця Львів

9 14.00 Харків Вінниця Львів Чернівці Суми

10 14.30 Львів Чернівці Суми Полтава Чернігів

II 15.00 Суми Полтава Чернігів Херсон Дніпропетровськ

12 15.30 Чернігів Херсон Дніпропетровськ Тернопіль Кіровоград

1 . - •

Рибальчик аГ е х о X о ?' Самаєва

*= X X 00

X X 03 а

X ш а 41

03 а 4» За

а 41 їа X

4) За X X

За .X X оз

X X оо а

X Ш а 41

св а 4> За

а 4> За X

41 За X X

3= X X 00

х X 00 а

X 09 а 4»

ш а 4» За

№

X

03

оз

X

ш

а

я

?

очо

СО

оо

оз

О9

ш

X

ОЕІ

а

О)

00

00

ш

4»

Л х X X св а 4І За X X ОЗ а 4» За X X оз 0 і X оо со х X !

о СХ>— І із 8 <г 1 .8

ф

а 41 3= X X оо а 4> X X а §с* *

?*

о •осл

?»

3-3

о рі 00

?•«

І5

Ш >ч ЧІ-ч

<8Й

-ї СО

*

Ом осп

<о

о

о

о

»і

а:

І

г з

м- їс»

за Ів>

?

а

а 4 п я

» 3{ «І м-

х ц »

* % Г *

*—І *а є

«о ж к о

82а»

-д

О

О

о&іояап

X ІВ СО ГО Т3 3і

О В В» 13 з: О

•д

5

«а

«

х

х я ш їа * д

З О X О

•доз з: з:

е5 їа а я ч а>

•а о к *»

Ф ^3 Ю м- О

'й а х о й

» * І т 1

Ь с о

а О НІ Я

а -а

1 ІЗ О

>> О СЯ X

Сх> X О

в о р -д

•§

ш

§

о

о

вккЬ

5 ш X

? ж м. V?

хо

я

о

•& -д -І х І

о *

ОБОХ

ажагіз

о

»

Я

л

о

з

1

о

- ? X

•<; » е ч

~і а % я

о X ш 5

а о> ш

(Я -з

ш

я І

Із з:

о х

а •< X

«. яі ' Й

ія >->• о ? X

«• їя 5 а

Я

І г . а о

•» о х а

о* • *~»' й

О X О

се

V

*8

я

X О

, І Д ^Л

X З

з.« §

Й 8

о -»

ш Я

5. Н.

X "**

о к

Р! •-•

О- Й)

2 §

о

о

°?

В - вечірня зміна; П - підготовка до ранку; Р - ранкова зміна;

Д - денна зміна; X - вихідний день.

Графік, як бачимо, складено просто, читається він легко й не

потребує особливих коментарів. Щоправда, розшифровки потребує абре-

віатура ТВО ШП НРУ. Так для скорочення у службових документах по-

значається Творчо-виробниче об"єднання інформаційних і публіцистич-

них програм Національної радіокомпанії України. Варто також додати,

шо в крайньому лівому стовпчику наведені прізвища завідуючих редак-

ціями "Новин дня", колективи яких працюють позмінне.

Тижневі плани. Система тижневого планування залежить від профі-

лю редакцій, то входять до Творчо-виробничого об"єднання.

Так, у практиці інформаційних редакцій тижневе планування зде-

більшого націлене на передбачення подій і допомогає редакціям зазда-

легідь готуватися до їх оперативного та аналітичного висвітлення.

Ось чому в об"єднанні існує правило, за яким обласні кореспонденти

зобов'язані подати до п"ятниці завідуючому редакцією кореспондентсь-

кої мережі творчі заявки на висвітлення подій, які очікуються на

наступному тижні. Аналогічні заявки подають і працівники центрально-

го апарату. Ці заявки уважно розглядаються на планерках об"єднання

і найважливіші з них включаються до зведення очікуваних подій.

Завдяки налагодженому таким чином притоку випереджальної інфор-

мації редакції завжди наперед знають про варті на увагу події -се-

сії рад, важливі засідання, зустрічі, візити, збори, прес-конферен-

ції, брифінги, пуски підприємств тощо. Тижневим плануванням охоп-

люється також підготовка матеріалів, пов"язаних з відзначенням все-

народних і професійних свят, ювілейних і пам"ятних дат. Усе це доз-

воляє вносити необхідні корективи до тематики публіцистичних прог-

рам.

Важливим елементом тижневого планування в інформаційних редак-

ціях е також графік викликів власних кореспондентів. Цей графік за-

вершує собою процес виробництва оперативної інформації в областях.

Він являє собою докладний розклад аа днями, годинами та хвилинами

її передачі у Київ. У графіку вказується тривалість сеансу зв'язку,

у який має вкластися кореспондент, його прізвище і номери телефонів,

на які адресується виклик. Ось, наприклад, який вигляд мав цей гра-

фік у п"ятницю:

90

П -ячниця

Тел. 226-77-64

6 хв 8.00 РІВНЕ Оврамець 2-08-34 /р./

Олексій Андрійович 2-21-25 /д./

6 хв 8.30 ТЕРНОПІЛЬ Баров 4-50-66 /д./

Євген Ігорович 2-97-27 /р./

6 хв 9.00 ЧЕРКАСИ Гончарук 47-60-17 /д./

Ніна Антонівна 45-42-05 /р./

6 хв 9.30 ЖИТОМИР Башинський 37-29-96 /р./

Віктор Антонович 37-78-37 /д./

5 хв 10.00 ХАРКІВ Мані в 47-16-55 /р./

Роман Олексійович

6 хв 10.30 ЛУГАНСЬК Кошак 63-41-74 /р./

Олександр Михайлович

ПРОГНОЗ ПОГОДИ

б хв 11.30 ОДЕСА Козюра 22-00-58 /р./

Віктор Іванович

6 хв 12.00 ХЕРСОН Кушко 4-15-85 /д./

Анатолій Петрович 4-12-82 /р./

б хв 12.30 СУШ Біловол 27-63-53 /р./

Констянтин Дмитрович 36-31-25 /д./

б хв 13.00 ЛЬВІВ Гливінський 74-31-25 /р./

Олександр Віталійович

б хв 13.30 ЧЕРНІГІВ Мус і єн ко 7-32-48 /д./

Ростислав Андрійович

ПРОГНОЗ ПОГОДИ

б хв 15.00 КРИВИЙ РІГ Чубенко 23-25-88 /р./

Євген Михайлович

Довідки: Бвро погоди - 225-11-90 Старший АТС - 224-01-48

22ІІ93І95 Ремонт АТС - 227-22-22

91

Подібним чином сеанси зв"язку а власними кореспондентами та бю-

ро погоди розплановані на всі дні тижня, зокрема і на суботу та не-

ділю.

А от у редакціях, шо готують публіцистичні програми, тижневі

плани здебільшого носять тематичний характер. Вони максимально кон-

кретні, розкривають головний зміст чергових випусків програми. Під-

готовка таких планів ведеться по п'ятницях - за три дні до початку

його дії. Того дня до відповідального секретаря об"єднання а усіх

редакцій надходять тематичні плани програм, включених до розкладу

передач на наступний тиждень. На основі цих планів він готує зведе-

ний план передачі публіцистичних програм. Вони розміщуються в ньому

у тій послідовності, в якій звучатимуть в ефірі - з понеділка до не-

ділі включно.

Зведений план теж розглядається на планірц} об"єднання, і в ра-

зі потреби до нього вносять корективи. Ці корективи, як правило,

носять характер усних вказівок директора ТВО, за якими ведучий або

редактор мав внести зміни або доповнення до тематики пропонованих

програм. Для прикладу наведемо уривок з такого плану. •

ПЛАН

мовлення редакцій ТВО ІПП НРУ /10.07 - 16.07.96 р./

Понеділок, 10 липня

"Діловий канал"

9.35 - 10.00

/Пищик/

•І,

"Автомобіль. Дорога. Ми" -

II.10 - 11.40

/Парака/

"Охтироькому заводу "Нафтопроммаш" -

70". Репортаж з підприємства за учас-

тю заступника голови правління

В.Марушенка.

Нові технології - майбутнє села". -

Розповідь а підсобного господарства

Миргородського району Полтавщини, де

Кабінет Міністрів України, обласне

управління с/г та фірма "Агрево"

провели День поля.

"Ви вирішили подорожувати автомобі-

лем" /за участю заст. начальника

Управління ДАІ МВС України В.В.Мат-

кове ь кого/.

92

3. "Споживач" - "Захистимо потерпілих від трестів". 1нтерв"в

12.10 - 12.28 а головою товариства "Інвестор" В.І.Капусо-

/Рудик/ вичем.

4. "Наша армія" - "Збройні сили України: сьогодні і в майбут-

15.10 - 15.40 ньому". Політичний аналіз першого Міністра

/Сиваоов/ оборони України К.Морозова.

5. "Європа-центр" - "Студентський гуртожиток". Як живеться сту-

17.30 - 18.00 дентам і абітурієнтам. Що потрібно вміти?

/Довгаль/ Окремо - молода сім"я в гуртожитку. Плюси і

мінуси інтернаціональної сім"ї.

6. "Політична студія" - Роль і значення історії в сучасній політи-

20.30 - 21.00 ці України. Коментар д-ра іст. наук Ю.Ша-

/Сивашов/ повала.

7. "бвропа-центр" - Розповідь про кінопрограму: кіно гарячих то-

23.00 - 23.50 чок, людина в зоні конфлікту. !нтерв"ю з ре-

/їванова/ кисером Г.Давиденком /Київ/, кінокритиксм

С.Тримбачем. Розповіді про нові фільми ре-

пертуару 1995 - 1996 рр. Інтерв"в з директо-

ром кіновернісажу П.Горделадзе.

Подібним чином у тижневому плані розписані передачі на всі дні

тижня: вказано назву дня та число місяця, назву програми, час її

виходу в ефір, прізвище ведучого /редактора/, а також коротко опи-

сано тематику програм.

Тижневий план з розбивкою передач за днями і навіть годинами

тижня - то своєрідний огляд результатів творчої діяльності редакцій,

що готують ці передачі, регулярна і дійова форма контролю за їх ро-

ботою.

Допоміжним інструментом тижневого планування в також індиві-

дуальні творчі заявки працівників центрального апарату ТВО. Чимало

матеріалів - репортажів, виступів, інтерв"ю та коментарів, присвяче-

них відображенню й коментуванню оперативних актуальних подій і тем,

запропонованих журналістами, також включають до інформаційних ви-

пусків і публіцистичних програм. Використання цих матеріалів збага-

чує тижневі плани, дав можливість керівникам редакцій та об"вднання

чіткіше уявляти творчий внесок кожного працівника у загальну справу.

Заздалегідь протягом тижня ТВО планують не тільки обсяги наван-

93

таження на творчих працівників, а й використання редакціями техніч-

них засобів. Потреба в них оформляється у вигляді наряду-замовлення,

приклад якого наводимо.

Головний технічний центр

Українського радіо

НАРЯД^ЗАМОВЛЕННЯ

Головному технічному центру Українського радіомовлення

на проведення

а/ ПРЯМОЇ ТРАНСЛЯЦІЇ б/ ЗАПИСУ ПО ТРАНСЛЯЦІЇ /потрібне підкреслити/

Творчий підрозділ _______ТВО ІГЩ Українського Радіо_______

Відповідальний редактор Зеднік 0.Р. . його тел.

Назва події ______Пленарні засідання ВР України

4-63

Дата проведення "11-14" липня 1995 р.

Час початку події 10 год. 00__хв.; її приблизна тривалість^гтроя.

Час ефіру: з__год.__хв. до год. _хе. по___програмі

Місце події, адреса Будинок Верховної Ради України____«__

Техніка: стаціонарний трансПУНКТ; пересувна"звукова станція____

/Шкод»,

___ Замовлення в спецавтопарк відправлено: ні, так /"?**_липня г

Аві»/

1995 р./ Коментування: немає; із студії; з апаратної місця події

С.фіст______•

/прізвище коментатора/

Тип події /відповідне підкреслити або вказати конкретно/:

збірний концерт;

опера, оперета, мозікя тощо;

драматичний спектакль;

богослужіння;

симфонічний, камерний, народний, естрадний, духовий

оркестр;

хор, хоровий ансамбль, ансамбль пісні і танцю;

ансамбль акуст, інструментів, ансамбль електрон, інстру-

ментів;

соліст /співак, читець/, вокальн. дует, тріо

соліст-інструменталіст_____

/інструмент/

94

супровід: власний на_________; акомпаніатор_

/інструмент/ /інструмент/

оркестр, ансамбль ____ ____

/який/

і нюв__ ____ , _________ •І--.1.-.- ______ . ____________

Чи потрібно пересувати мікрофони під час концерту: так; ні

Додаткова техніка, необхідна для проведення трансляції: 4

/мікрофон у залі, магнітофон для відтворення заздалегідь підготовле-

ного матеріалу товю/

Запис здати у фонотеку не пізніше ", __ "_,

без монтажу; у розмонтованому вигляді /монтажний лист додається/.

Директор »

Керівник творчого підрозділу ________ А.Д,,Табачвккй

/підпис/ /прізвище/

Плани мовного дня . Вони складаються на основі готових для пере-

дачі в ефір матеріалів, створення яких передбачалось усіма видами

редакційних планів. Тому можна сказати, що ці плани підсумовують і

синтезують увесь процес діяльності творчого колективу об'єднання.

Плани ранкових передач складаються сьогодні на завтра, решти -

протягом робочого дня. Формування цих планів - один з найвідповідаль-

ніших моментів. Треба врахувати основні події, що відбудуться в

Україні та за кордоном протягом дня, зважити, як і коли розповісти

про кожну з них. При розробці цих планів беруть до уваги й ті мате-

ріали, що вірогідно надійдуть до редакції з інших джерел - від інфор-

маційних агентств, позаштатних кореспондентів, з газет тощо. Завдан-

ня полягав у тому, щоб розподілити всі ці матеріали між випусками,

правильно визначити для кожного а них співвідношення матеріалів проб-

лемного й подіевого характеру, плівкових і текстових, великомасштаб-

них і локальних. Співробітники, що працюють над планами мовного дня,

дбають про жанрову різноманітність матеріалів у випусках, широту їх

географії. Вони також домогаються, щоб створювані плани були пов'я-

зані з попередніми і наступними, забезпечували прийнятність і послі-

довність інформаційного мовлення.

Таким чином, спланувати мовний день - це значить забезпечити

95

його політичне значущими, змістовними, цікавими матеріалами, домог-

тися того, щоб кожен випуск став невеликим, або виразним фрагментом

дійсності, містив заряд великої пізнавальної сиди.

Особлива увага при складанні планів мовного дня приділяється

інформаційним програмам, які носять оглядово-аналітичний характер.

Зважаючи на цю обставину, ведучі програм розробляють детальні плани

їх підготовки та випуску. Ось один з них.

СЦЕНАРНИЙ ПЛАН

вечірньої інформаційної програми УР 27.06.96 22.00 - 22.44

Вед.: и.Нагорняк

22.00 - Позивні, привітання, початок програми.

- Анонс /на музиці/.

- Погода /на музиці/.

22.02 - Перебування Президента України на Закарпатті. Розп. І.Свл-

менського у ПРЯМОМУ ЕФІРІ, приблизне звучання 2.45.

- музвідбивш.

?2.06 - На початку нашої програми - кримська сторінка.

- Указ Президента України щодо кримських подій.

- Інформація.

- Інформація про Крим Укрінформу.

-Голосування в Криму. Розп. А.Полоне ького, пд. У І, аа. 2.47.

- музвідбивка.

22.13 - Указ Президента України про новий графік робочого дня.

- Інформація про зустріч Марчука з головою мнгольського пар-

ламенту.

- муавідбивка.

22.16 - Економічний розділ програми.

- Конференція з проблем формування і розвитку фінано. ринку.

Розп. Стеценко, пл. * 2, зв. 2.18.

-Дві інформації /РЕЗЕРВ/.

- Рубрика "Із щоденника реформ". Розп. М.Довнича, пл. * З,

зв. б.І.

- музвідбивка.

?2.25 - На черзі - міжнародні новини.

22.27 - Освітня рубрика.

- Одна інформація.

96

- Відкриття спеціальності "Журналістика" у Луганську. Розп.

О.Колака, пл. № 4, зв. 2.40.

- Інформація про часопис "Освітяни" /РЙ32РВ/.

22.30 - Книжки від канадців а Торонто. Розп. В.Демченка, пл. # 5,

зв, 2.00.

. Вшанування героїв Берестецької битви. Розп. О.Оврамця,

пл. » 6, зв. ?.00.

- музвідбивка /довга/.

22.37 - Спорт. Розп. В.Щербачова, пл. У 7-, ав. 2.00.

- музвідбивка.

22.40 - Реклама.

22.42 - Погода.

22.43 - Можливо, анонс подій на завтра.

22.44 - Прощання, закінчення програми.

Нагорняк - вед.

Фвдоренко - реж.

Чумак - ред.

Сніцар - ред.

Для решти регулярних випусків окремі плани не складаються, що,

звичайно, не означає, шо їх підготовку пушено на самоплив. Усі вони

теж плануються і верстаються відповідне до провідних тем і головних

подій мовного дня, висвітлення яких передбачено редакційними плана-

ми. Перелік матеріалів, присвячених провідним подіям мовного дня,

зводиться до певного списку, який доводиться до відома випускових

редакторів, яким вони керуються при формуванні кожного конкретного

випуску. Ось, наприклад, цей список на 10 липня 1996 р.:

І. Засідання Президії Верховної Ради України.

2. Засідання Кабінету Міністрів України.

3. Початок офіційного візиту міністра закордонних справ України

до Ізраїлю.

3. Чергові торги на Українській міжбанківській валютній біржі.

5. Прес-конференція відомого політогодога і економіста Петра

Балея - товариство "Україна", 15.00.

6. Брифінг прес-служби Міноборони України. Тема: "Призов-95",

15.00.

ІЗ - 6-1064 97

7. Можливе пленарне засідання Верховної Ради Криму.

8. Липневі читання.

Підвищена увага приділяється вечірнім випускам, коли, ;.х відо-

мо, посилюється вплив телебачення, тому ТВО прагне розповісти про

основні події дня раніше за нього. Це значно скорочує отроки під-

готовки матеріалів, змушує власних кореспондентів працювати а ве-

ликим напруженням - адже більшість подій, на яких вони роблять зву-

козаписи, ніколи не закінчуються раніше 15-17 годин. Напружено пра-

цюють у передвечірні години й зв"язківці, які надають проводові ка-

нали для прийому звукової інформації, редактори й звукооператори,

в яких для остаточної "доводки" запланованих матеріалів іноді зали-

шаються ліченні хвилини. Цілком зрозуміло, що за таких обставин най-

менша неточність у лланах мовного дня позначається на всіх ланках

редакційної роботи. Через це при плануванні матеріалів для вечірніх

випусків ураховується все: характер подій і жанр, технічні можли-

вості і час, необхідний автору для запису, монтажу та передачі мате-

ріалу по проводах, а редактору - для остаточної підготовки його для

передачі в ефір.

На розробці планів мовного дня, як бачимо, замикаються зусилля

всіх працівників інформаційної служби. Проте на цьому планова робо-

та не припиняється - вона триває під час верстки кожного конкретно-

го випуску.

5_, 5. ^зче зела планування

Необхідною передумовою планування в наявність достатньої кіль-

коаті вихідної інформації. Ця інформація має бути оперативною, дос-

товірною і до того ж повністю характеризувати наступний об"ект ві-

дображення. Таку інформацію редакції дістають із різних джерел* які

умовно можна поділити на три групи - офіційні, неофіційні та внут-

рішньо редакційні.

Офіційні: джерела інформації - це передусім рішення владних

структур: укази і розпорядження Президента України, постанови й

розпорядження Кабінету Міністрів України, постанови й закони, схва-

лені Верховною Радою України, накази Й розпорядження Держтелерадіо

України. Ці документи мають директивний характер і викладені в них

думки та положення редакції державного мовлення враховують при

розробці планів мовлення.

98

Важливим джерелом е матеріали різноманітних прес-центрів, прес-

служб та інших організацій, які забезпечують зв"язок владних струк-

тур і підприємств із засобами масової інформації та громадськістю,

рішення міжнародних організацій, членом яких е Україна.

Чимало необхідних відомостей редакції черпають на прес-конфе-

ренціях, брифінгах, під час різноманітних семінарів, засідань, на-

рад тощо. Значну цінність як джерело інформації становлять для них

статисничні зведення та звіти, повідомлення інформаційних агентств

і телебачення, а також плани роботи громадських організацій.

Попередня обізнаність з плановою інформацією, шо має офіційний

характер, забезпечує узгодженість і координацію зусиль інформаційної

служби з діями держав-мх і громадських організацій, телебачення.

Широко використовують редакції нер&ішйні джерела інформації_.

Це насамперед - зв"язки журналістів з державними і громадськими дія-

чами та організаціями, зокрема партійними та профспілковими. Під

час розробки і складання планів редакції часто консультуються з фа-

хівцями та вченими.

Не менше значення мають і контакти, які постійно підтримують

працівники інформаційної служби з обізнаними людьми на закріплених

за ними об"єктах. Такі контакти дають змогу їм бути в курсі справ на

місцях, знати думки та оцінки слухачів, критичні зауваження, дідові

пропозиції. '••',.

Дедалі більшого значення при плануванні набирають відомості, шо

їх редакції одержують від соціологічних служб /про обсяги аудиторії

інформаційнОІ-публіцистичних програм, її структуру, запити, побажан-

ня слухачів, про зручний для них час прослуховування передач тощо/.

До розряду неофіційних джерел можна також віднести редакційну

пошту й телефонні звернення слухачів. У них теж міститься чимало

пропозицій, порад, оцінок і зауважень, що можуть або повинні бути

враховані у процесі планування.

Багатим в спектр і внутрішньорвдакційних джерел Інформації. До

них належать насамперед розпорядження та рекомендації керівників

редакцій Творчо-виробничого об"єднання щодо порядку планування.

Ці настанови забезпечують організованість та узгодженість у діях

різних працівників'різних підрозділів ЇВО, підносять дисципліну пла-

нової роботи, визначають певну послідовність, прийнятність і найдо-

цільніші способи досягнення поставленої мети.

У відповідь на планові установки редакції одержують від авторів

~ 13*'

письмові заявки та пропозиції. Вони е основною масою тих відомос-

тей, які будуть використані у процесі складання плану.

Чимало «удових задумів і пропозицій народжується на редакційних

летючках і планерках. У агамах редакційної роботи вони доповнюють-

ся, уточнюються, збагачуються і одержують конкретний строк реаліза-

ції. -

Періодично редакції проводять зустрічі зі слухачами. Таким зус-

трічам, як правило, передує велика підготовча робота. Попередньо

учасники зустрічі мають ознайомитися з інформаційними та публіцис-

тичними передачами за відрізок часу, що підлягав обговоренню. Слу-

хачів заздалегідь попереджають про день, місце ! час цієї зустрічі.

У підготовленій аудиторії легко завізується бесіда. Між слухачами

та радіожурналістами йде жвавий обмін думками, враженнями, а поба-

жання й пропозиції мають продуманий конструктивний характер.

Такі самі відомості Творчо-виробниче об"еднання одержує і в тому

випадку, коли провадить на сторінках газети "Говорить і показує

Україна" заочну конференцію слухачів.

Таким чином, в активі редакцій об'єднання в чимало джерел інфор-

мації, з яких вони черпають відомості, що є необхідними і достатні-

ми для складання редакційних планів.

Перевірте себе

І. Як ви розумієте термін "планування"?

2. Яке значення планування в діяльності інформаційної служби

радіо?

3. На яких засадах будується планування діяльності інформацій-

них радіоредакцій?

4. Які ви знаєте основні форми планування, що склалися в практи-

ці інформаційного радіомовлення? Назвіть їх і коротко охарактеризуй-'

те. •

5. Яких змін зазнала система редакційних планів після проголо-

шення незалежності?

6. У чому полягають особливості місячних планів інформаційної

служби та графіки їх реалізації? !

7. Чим відрізняється тижневий план інформаційної радіоредакції

від аналогічного плану редакції, що готує публіцистичні програми? >

6. Які моменти беруться до уваги при розробці планів мовного

дня?

100

9. Сценарні плани інформаційних програм, що носять оглядоьо-

аналітичний характер. Як їх складають?

10. Список орієнтовних подій мовного дня, як і ким він скла-

дається?

11. Які ви знаєте джерела планування?

Розділ 6. ІНФОРМАЦІЯ В КАНАЛІ РАДІОМОВЛЕННЯ

6.І. Інформація як центральне поняття журналістики

Сучасна наука до пояснення терміна "інформація" підходить з

позиції теорії відображення. У світлі цієї теорії інформація пос-

тає перед нами як результат взаємодії об"ектів матеріального світу

і притаманної всій матерії властивості відображення. Цим результа-

том у науці прийнято вважати певні "відомості про події та явища,

що відбуваються в суспільстві, державі та навколишньому середови-

щі"1.

Усі люди одержують відомості з навколишнього світу за допомо-

гою органів зору, слуху, дотику, смаку і нюху. Найважливішими серед

них є, звичайно, ті, які допомогають людям краще орієнтуватись у

соціальній дійсності. Зміст цих відомостей становить відображення

подій і процесів життєдіяльності суспільства, а його значення зу-

мовлюється не стільки біологічними, скільки соціальними умовами,

наявними у суспільстві економічними, політичними та ідеологічними

відносинами.

З огляду на раніше сказане інформацію в журналістиці можна

розглядати як певну суму чи сукупність різноманітних відомостей

/фактів, даних, знань/, які збирає й використовує у своїй роботі

журналіст і які може вилучити з його твору читач, глядач, слухач.

Таке визначення журналістської інформації в, звичайно, досить ши-

роким, оскільки його одержано шляхом проекції загальї.знаукового

тлумачення інформації на всю сферу журналістики. Та все ж воно й

досить конкретне, оскільки фіксує найважливіше для розуміння інфор-

мації в журналістиці - те, шо різноманітні відомості доходять до

слухачів не прямо, а опосередковано - через призму журналістського

відображення.

Закон України "Про інформацію" // Голос України. - 1992. -

2. жовт.

14 - 6-Ї064 Ш

У сучасній теорії журналістики інформація е центральним понят-

тям, як, наприклад, товар в економіці або образ у мистецтві. Вва-

жається, що головне покликання журналістики полягає у збирячні, пе-

реробці ти поширенні інформації серед людей. Тим самим вона задо-

вольняє потребу суспільства в інформації, яка за своїм значенням

стоїть в одному ряду з потребою харчування, спілкування та відпо-

чинку.

За сучасними уявленнями інформація е посередником між журналіс-

тикою та аудиторією і водночас "робочим інструментом'', за допомогою

якого журналістика впливає на характер мислення, соціальну та вироб-

ничу повед'нку людей. Дією інформації на Людей зумовлюється Й .

уявлення про журналістику як про "четверту владу". З урахуванням

цієї важливої ролі інформації саму журналістику тепер здебільшого

визначають як форму громадсько-політичної діяльності, пов"язану зі

збиранням, переробкою, оформленням і поширенням інформації.

Важливо, то журналістика поширює не будь-яку інформацію, а лиие

ту, яка йменується масовою. Масова інформація -говориться в Законі

України "Про інформацію" - це публічно поширювана друкована чи

аудіовізуальна інформація. Характерними особливостями Такої інфор-

мації в, по-перше, те, шо вона розрахована на найширші кола населен-

ня, а, по-друге, те, шо вона поширюється більш чи менш одночасно на

масову розосереджену аудиторію, Масова інформація е "важливим факто-

ром збирання, демонстрації та формування масової свідомості, грома-

Л

дянського виховання .

Слід також мати на увазі, що на практиці термін "інформація"

часто вживається у двох значеннях - традиційно журналістському та

загальнонауковому.

З позицій традиційно журналістських термін цей здебільшого зас-

тосовується на означення сукупності новин внутрішнього й мілмародно-

го життя /випуски радіотелевізійних новин або інформаційні добірки

в газеті/ або ж сукупності жанрів, у формі яких найчастіше викладаю-

ться ці новини/замітка,інтерв"ю, репортаж, звіт/. Іноді під інфор-

мацією мають на увазі лише один жанр -замітку.аболише нові знання*

Сучасне загальнонаукове уявлення про інформацію, як про відомості

«

найповніше виклав професор Московського університету Прохоров 6.П.

- М., 1993. -

І

С. 42.

2

ров Е

Див.: Основні» понятия теории журналистики.

Йив.: Введение в теорию журналистики: Учеб. пособие // Прохо-

., Гуревич С.М. й др. - йГ, 1980. - С. 6-26.

102

Він вважає, що інформацію несе в собі будь-яке журішлістське по-

відомлення, а не лише радіотелевізійні випуски новин або інформа-

ційні добірки в газетах, як про це пишуть традиціоналісти. Навіть

більше, з його погляду, інформаційне навантаження мав й характер

заголовку, і місце журналістського твору ка газетній шпальті чи у

випуску радіотелевізійної програми, а також інтонація диктора,

шрифтове виділення, формат набору тощо,

Професор Прохоров відзначав, що кожне журналістське повідом-

лення містить у собі як потенційну інформацію, ту, що закладено в

журналістський твір, так і реальну, яку реципієнт видобував із

журналістського твору і засвоює. Реальна інформація, за його пе-

реконаннями, в "працюючою", вона впливав на характер мислення та

поведінку людей, а, отже, прямо свідчить про ефективність журна-

лістики.

У подальшому викладі ми використовуватимемо поняття "інформа-

ція" саме в такому значенні - загальнонауковому. Водночас з огляду

на навчальні цілі даного посібника доцільно розглянути інформацію

ще в одному вимірі - діалектичному. Погляд на інформацію саме під

таким кутом зору в надзвичайно продуктивним, оскільки він дозволяв,

по-перше, чітко розмежувати поняття "інформація" та "новина", а,

по-друге,.одразу ж виявити неоднорідність інформації - те, що вона

за своїм складом в різною, ділиться на-дві суперечливі частини;

стару і нову інформацію.

Ставд інформація - це ті відомості, які людина вже засвоїла,

нагромадила у своїй пам"яті і які через те можуть розглядатись як

результат життєвого досвіду й набутих знань у процесі взаємодії

людини а природою та суспільством. Це ті відомості, над правиль-

ністю яких ми не замислюємось, оскільки вважаємо їх апробований* '

практикою. Це, зрештою, все інтелектуальне й духовне надбання лю-

дини, яке вона протягом усього життя постійно відкладала й нагро-

маджувала у своєму мозку. За своїм характером стара Інформація

наближається до об"ективних істин, щодо яких у Енгельса наводяться

відомості про те, "що два рази по два дорівнює чотири, що сума ку-

тів трикутника дорівнює двом прямим, що Париж знаходиться у Фран-

ції, що людина без їжі вмирав з голоду..." .

Подібних прикладів, звичайно, можна навести багато, проте,

ЗРОЗУМІЛО, вони не будуть знахідкою для інформаційної служби, але