
- •12.00, 15.00, 16.00, 18.00, 21.00, 23.50 Та 00.52 і іГять інформа-
- •2 Год 20 хв то суто інформаційне мовлення займав як мінімум 45-50 хв,
- •1.6. Джерела інформаці|
- •1990 Р. Воно є самостійною структурою, має своїх кореспондентів
- •2,3. Реда кці йне Ігпщвл іння та принципу #ого, органі залі 1
- •1.2. Друга операція - це пошук і збирання інформації, необхід-
- •3.3. Третя операція - оперативне керівництво виконанням постав-
- •4.2. Друга операція цієї процедури - аналітичний контроль -
- •10.00. Особливий наголос "Діловий канал" робить на перебудові ста-
- •15.40/, Ця передача була започаткована спеціальною постановою Вер-
- •18 Циклових програм, розрахованих на слухачів від 3 до 17 ро-
- •3,4.4. ДапО-мІжні служби
- •4.2.1. Обов"язкн редакторського персоньлу
- •4.2.2. Обон"язки кореспондентів Інформаційної служби
- •4.2.3. Обов"язки творчих працівників
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори. - т. 20. - с. 84.
- •6.2.Специфіка інформації в радіомовному каналі
- •7,2. Визначення поняття "новина"
- •1 ОагІ ОанШ Но* ю «гПв'пвУ» Юг Ьгоабсазі// ТаЬ.ЬооК.1973.- лІпа.-р.Зз
- •1, Нарешті, остання риса, яку ми тут розглянемо/Вона полягав.
- •7.4. Вимоги до новин
- •2, Новини мапзть бути своєчасними - задовольняти потребу слуха-
- •3. Новини мають бути точними . Кожне твердження, кожне ім"я чи
- •4. Новини мають бути об'єктивними - базуватися на фактичному
- •5. Новини мають бути збалансованими, що забезпечується їхньою
- •6. Новини мають' бути лаконічними - викладеними просто і стисло,
- •8. Новини мають задовольняти людський інтерес.. У теорії журна-
- •7. Дивовижність і незвичайність теж допомогають робити факти
- •8. Сенсаційність - здатність новини справити на слухачів сильне,
- •9. Емоції та інстинкти зачіпають потреби в їжі, житлі, одязі;
- •10. Секс /від лат. Важив - стать/ - спрямовуюча сила в ..,
- •2. Соціальна приналежність слухачів, яким адресує свої переда-
- •4. Дружньо привітатися, чітко назвати своє прізвище, редакцій-
- •5. Чітко сформулювати мету свого приходу - чому прийшов, яку
- •6. Ніколи не починайте інтерв"ю а вибачення. Це справляв пога-
- •9. Уникайте переривати інтерв"в або відкладати його до іншого
- •3. Далі ви скажете, що записуєте інтерв"в на плівку. Уважно
- •2. У ході запису репортер мав;
- •8.7. Допоміжні джерела інформації
- •8 Надія, що у флашевій зоні зберігаються великі запаси нафти".
- •9.3. Художня обробка початкій
- •4* Запитальний - досить поширений в радіомовленні, містить за-
- •6. Цитатний - містить заяву або вислів людини, яка в джерелом
- •7. Звабливий - складається з одного або кількох речень, які
- •2/ Доповнює виклад подробицями, що не буди подані в початку;
- •1 На закінчення додамо, що нестача інформації із достовірних
- •10.5. Виклад новин за формулою Поля Байта
- •12.І. Політичні новини
- •12.2. Економічні новини
- •12.2.3, Праця
- •12.2.4. Захист споживачі в
- •2. При написанні наукових новин слід уникати характерної для
- •3. Тилова проблема, з якою доводиться постійно стикатися при
- •2. Мистецькі новини вимагають від їх автора широкої осізнанос-
- •3. У мистецьких новинах слід остерігатися голого переліку імен,
- •4. Якщо ж ви пишете про твір /гГєсу, книгу, кінофільм, карти-
- •9. Своєрідного хисту й чималих зусиль вимагають новини про
- •1992 Року. '
- •25 Квітня, замовляв своїм кореспондентам повідомлення про роботу у
- •13.3, Коментовані повідомлення
- •1Нтерв"ю задовольняє цей інтерес: воно може з"ясувати думку автори-
- •1Нтерй"ю в ефірі може виступати як самостійною передачею, так
- •2. Інтврв"в-опитуванну. Кета його - дістати короткі індивідуаль-
- •14 А, Коментар
- •15.3, Складені інформаційні передачі
- •15,3,1. Інформаційні випуски
- •1 Тижня, в них створюється широка панорама подій у нашій країні
- •15,3.2. Інформаційні програми
- •15.4. Інформаційні передач; журнального типу
- •15.5. Контактні інформаційні передачі
- •15.8. Еволюція Формотворення
- •1, Нарешті, про перші та заключні фрази інформаці йної передачі.
- •1 Див.: Любосветов д. По законом Зфира. - м., 1979, - с. 28.
- •117, Майже в два рази менше. При цьому вміст залишився той самий,
- •17.5. Зайаі слова
- •17,.?«Лі есдова активного стану
- •17.16, Абревіатури й
- •25 Кг цукру. В радіимішленні всі скорочення треба писати повністо:
- •17.17. Повтори в дексті
- •3. Уникати рими, яка іноді з"являеться в прозовому тексті пові-
- •18.4. Особливості вашого голосу й мовлення
- •18.8. Дикція
- •1 Це допомагав їм не лише уникнути одноманітності читання, ай доз-
- •18.14. Мікрофонна боязнь
- •18.15. Передачо новин
- •19,1, Учнів-ська пора інформаційного радіомовлення
- •19.2. У новій столиці України /1933-1941 рр./
- •1938 Роках. Саме тоді й виникла "Справа українського радіокомі-
- •1 Посилити більшовицьку пильність // Радіо. - 1934. - 9 10. -
- •19.3. Фронт в ефірі /і94і-і945 рр./
- •1951 Році, коли на вірш в.Сосври "Любіть Україну" впало звинувачен-
- •19.5. Хруїдовська "відлига" /1953-1964 рр./
- •1 Ось як протест проти такої оцінки людини виник рух комуністич-
- •1966 Року вона починає підготовку до відзначення 50-річчя Великого
4.2.2. Обон"язки кореспондентів Інформаційної служби
Основними постачальниками оперативних повідомлень для інформа-
ційної служби е кореспонденти. У радіомовленні термін "кореспондент"
розглядається як збірне поняття, яким охоплено всю г&му репортерсь-
ких професій: власний кореспондент, кореспондент, спеціальний ко-
респондент, позаштатний кореспондент. Будь-яка а цих професій пов'я-
зана з виконанням певного кола обов'язків.
Обов"язки власноро кореспондента. До 1941 р. і тривалий час у
повоєнні роки "Останні вісті" мали мережу власних кореспондентів,
які забезпечували редакцію оперативною інформацією і були її повно-
важними представниками на місцях. Згодом, з розвитком інших видів
мовлення, їхні обов"язки і повноваження розширились. У 1960 р. вони
стали власними кореспондентами Українського радіо і буди зобов'яза-
ні готувати матеріали для всіх мовних редакцій.
У наш час власні кореспонденти Національної радіокомпанії Украї-
ни акредитовані в усіх обласних центрах. Перед ними відкриті двері
управлінських структур, кабінетів господарників і вчених, вони
"свої лади" на полях, будовах і в цехах. Про все нове, важливе И
цікаве, помічене на місцях, власні кореспонденти повідомляють до
Головної редакції інформації, забезпечуючи тим самим висвітлення
життя областей в інформаційних випусках.
Власний кореспондент - це висококваліфікований радіожурналіст,
75
який з місця постійної акредитації регулярно постачає мовним редак-
ціям матеріали, що висвітлюють життя закріпленого за ним регіону.
Коло службових обов'язків власних кореспондентів широке й різ-
номанітне. Вони повинні систематично виступати в ефірі а власними
матеріалами, виїздити на місця для висвітлення подій, брати участь
у розробці перспективних і поточних планів радіомовлення. Але власні
кореспонденти не лише готують свої авторські матеріали. Вони також
формують авторський актив радіо, замовляють матеріали позаштатним
авторам, організовують їхні висипи перед мікрофоном. А це обтяжли-
ва і копітка робота, пов"язана з написанням матеріалів, їхнім реда-
гуванням, перевірко» на точність, записам на плівку тощо.
Досвід свідчить, Ідо найкраще виконують свої обов"язки ті власні
кореспонденти, які в процесі роботи підтримують тісні зв"язки а
владними структурами, позаштатним активом, редакціями місцевих га-
зет, радіо і телебачення, спираються на них у своїй роботі.
Успішна робота власного кореспондента значною мірою залежить та-
кож від редакції, її вміння допомогти йому, спрямувати його репор-
терську діяльність, 3 цією метою інформаційна служба систематично
проглядає і при потребі коригує плани роботи власних кореспондентів,
періодично проводить з ними наради, запрошує в редакції на практику.
Чимало порад вони дістають від працівників апарату центрального ра-
діомовлення під час їхніх відряджень і співпраці при підготовці ма-
теріалів.
Постійна увага з боку редакції допомогае власним кореспондентам
відчути свою июдвнну причетність до створення інформаційних передач.
Обов"гаии кореспондента.. Кореспондент - це творчий працівник,
який забезпечує редакцію оперативною інформацією та іншими матеріа-
лами подіевого характеру, готує і веде репортажі в місця подій,
виступає в передачах з власними матеріалами.
Посада кореспондента найчастіше зустрічається у штатному розк-
ладі обласних редакцій інформації. Тут вони готують матеріали на
різну тематику, відповідають за висвітлення певної сфери діяльності,
ао передбачено розподілом редакційних обов'язків.
Водночас кореспондент бере участь у розробці перспективних і
поточних планів, формує авторський актив, організовує матеріали по-
заштатних авторів і їхні виступи перед мікрофоном. Редагує матеріа-
ли нештатних авторів, забезпечує точність наведених у них цифр, ци-
тат та інших фактичних даних, консультує авторів і виступаючих
76
з неясних питань. Важливим обов'язком кореспондентів е р< бота з
листами і телефонними зверненнями слухачіР.
Обов"язки_спєціальногд, кор_еспо;ш!нта. Спіпробгтник редакції,
який виконує спеціальне завдання редакції, на&ивається спеціальним
кореспондентом. Сказане означає, що спецкором може стати кожен пра-
цівник редакції, якшо він дістає від редакції спеціальне завдання.
Проте у штатному розкладі головних редакцій інформації е ще й
кілька посад спеціальних кореспондентів. Радіожурналісти, які обій-
мають ці посади, мають високий ступінь фахової кваліфікації, їм, як
правило, доручається готувати найвідповідальніші оперативні, публі-
цистині та документальні матеріали і передачі з внутрішнього та
міжнародного життя. Дл.я створення таких матеріалів спеціальні ко-
респонденти виїздять на місця подій •• у нашій країні та за кордо-
ном. Тому їх іноді ше називають роз"їзними кореспондентами.
Часто вони супроводять делегації, іноді їм доручають оперативне
висвітлення важливих листів слухачів, розробку складних актуальних
тем, що не ввійшли до планів роботи власних кореспондентів. При
цьому спецкор може залучати до реалізації редакційного завдання
власного кореспондента.
За всіх обставин спеціальний кореспондент мав виступати в ефірі
з власними матеріалами, які «.своєрідним звітом за виконання редак-
ційного завдання.
Як штатний працівник спеціальний кореспондент бере участь у
розробці редакційних планів» вносить пропозиції щодо формування
основних напрямків інформаційного мовлення. Подібно до кореспонден-
та він також організовує й редагує авторські матеріали, готує вис-
тупи перед мікрофоном, забезпечує їх високу інформаційну насиченість
і точність і Працює з листами, враховує їх при створенні передач, го-
тує відповіді авторам листів.
Позаштатний кореспондент. Інститут позаштатних кореспондентів
почав формуватись на радіо одразу ж після того, як розпочалось ре-
гулярне інформаційне мовлення у формі радіогазет. Спочатку його
основу становили робкори, Які надсилали дописи з підприємств, будов
і шахт. Потім до них прилучилися соціальне активні селяни, представ-
ники нової радянської інтелігенції - вчителі, лікарі, інженерно-
технічні працівники. З плином часу ці люди створили мережу позаштат-
них кореспондентів і стали постачати інформаційній службі матеріали
з тих місць, де вона не мала власних кореспондентів.
У наші дні з інформаційною службою теж співпрацю* чимало поза-
77
штатних кореспондентів. У своїй переважній більшості - це працівни-
ки інформаційних радіоредакцій обласного або міського радіомовлення,
міських і районних газет. ч
У системі облавного радіомовлення позаштатними кореспондентами
найчастіша бувають завідуючі відділами радіоінформації місцевих га-
зет, співробітники міських радіоредакцій.
Редакції зв"яаані з позаштатними кореспондентами як безпосе-
редньо, так і через власних кореспондентів, які зацікавлені у.плід-
ній роботі своїх помічників, координують а ними свою діяльність.
Редакції розглядають плани роботи позаштатних кореспондентів,
дають їм оперативні завдання, періодично проводять з ними наради,
рецензують їхні матеріали, викликають на стажування до редакції,
надсилають інструктивні дисти та матеріали методичного характеру а
питань журналістської творчості.