Тема 2. Негативні фактори природного, техногенного, соціально – політичного і воєнного характеру в житті людини. Людина як елемент системи людина – навколишнє середовище

Навчальні запитання

1. Класифікація негативних факторів середовища життєдіяльності.

2. Природні небезпеки. Правила поведінки населення.

3. Техногенні небезпеки.

4. Соціальні та політичні небезпеки. Правила поведінки населення.

5. Види зброї масового ураження.

6. Людина як елемент системи «людина- техніка- навколишне середовище».

Функції аналізаторів людини у сприйнятті небезпечних факторів та забезпеченні безпеки людини.

Анотація теми

1. Класифікація негативних факторів середовища життєдіяльності.

Небезпечні та шкідливі фактори

Приступаючи до розгляду цієї теми, необхідно уважно вивчити надану класифікацію (Рис. 4).

Випадковi

Рис. 4. Класифікація негативних факторів техногенного, природного, соціально-

політичного характеру.

2.2. НС природного характеру.

Землетрус – це підземні поштовхи та коливання земної поверхні, які виникають унаслідок раптових зсувів та розривів земної кори чи верхньої частини мантії і розповсюджуються на великі відстані у вигляді потужних коливань. При розгляді цього питання слід дати характеристику інтенсивністі землетрусів, ступінь коливання поверхні землі за 12 - бальною шкалою Ріхтера.

Ураганом називається довготривалий вітер величезної руйнівної сили. Швидкість вітру при ураганах досягає 50 м/сек.

Необхідно вивчити правила поведінки людей, які спрямовані на збереження життя людини, під час землетрусів, ураганів та інших природних стихійних лих.

2.3. НС техногенного характеру.

При розгляді даного питання зверніть увагу, що все більших масштабів набувають транспортні катастрофи.

Слід розглянути види транспортних катастроф: авіаційні аварії і катастрофи, випадки тероризму на авіалініях, аварії на залізничному транспорті (при зіткненні з іншими видами транспорту, при виникненні пожежі та вибуху), на водному транспорті, (в умовах пересування судів по річці, морю можливі вибухи, пожари, витік хімічних речовин) і та .ін.

Необхідно звернути увагу на різноманітність уражень під час указаних катастроф (ушкодження м’яких тканин, переломи, опіки, кисневе голодування при розгерметизації літака, переохолодження, ураження хімічними речовинами і та. ін.).

Аварії на виробництві з викидом СДОР. На підприємствах хімічної, нафтопереробної, целюлозопаперової, м’ясомолочної та харчової промисловості можуть відбуваться аварії з викидом СДОР.

У зонах можливого зараження СДОР знаходиться 135 міст України, в тому числі і місто Одеса.

При розгляді даного питання необхідно визначити, від яких факторів залежать розміри осередка ураження, класифікацію СДОР, заходи безпеки та захисту населення в залежності від виду СДОР, порядок дій населення в осередках ураження (додаток А).

Аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах

Радіаційною аварією називають подію на об’єкті з радіаційно-ядерною технологією, на якому сталася втрата регулювального контролю над джерелом іонізуючого випромінювання, що призвело (або могло призвести) до опромінення людей.

Необхідно вивчити, які зони радіоактивного забруднення місцевості у разі аварії на АЕС виділяють, які критерії визначення цих зон, характеристику зон, які одиниці виміру радіоактивності застосовуються для характеристики ступеня ураження людини (Табл. 2) .

Таблиця 2. Радіаційні характеристики зон радіоактивного

забруднення місцевості у разі аварій на АЕС

Найменування зони	Індекс зони	Доза опромінення за перший рік після аварії (рад)			Потужність дози опромінення через 1 год. після аварії
		На зовн. межі	На внутр. Межі	В серед. зони	На зовн.межі	На внутр. межі
Радіаційної небезпеки Помірного забруднення Сильного забруднення Небезпечного забруднення Надзвичайно небезпечного забруднення	М А Б В Г	5 50 500 1500 5000	50 500 1500 5000 --------	16 160 866 2740 9000	14 мрад/год 140 мрад/год 1.4 мрад/год 4.2 мрад/год 14 мрад/год	140рад/год 1400 мрад/год 4.2 рад/год 14 рад/год ----------

Необхідно з’ясувати, що ступінь ураженості місцевості та різних об’єктів характеризується кількістю радіоактивних речовин, що припадають на одиницю площі поверхні та вимірюється в кюрі (Кі) – внесистемна одиниця виміру активності.

Кюрі – це активність такої кількісті речовин, в якій відбувається 3,7 х 10 ¹⁰ розпадів атомів за 1 сек. У системі СІ за одиницю активності прийнято бекерель (Бк) – це кількість радіоактивних речовин, в якій відбувається 1 ядерне перетворення за сек. 1Кі = 3,7 х 10¹⁰ Бк

При вивченні цього питання слід звернути увагу на визначення поглиненої, еквівалентної, експозиційної доз випромінювання.

2.4. НС соціально-політичного характеру.

Вирішення будь-якого протиріччя глобального, регіонального, міжнаціонального, релігійного характеру з позиції сили супроводжується насильством. Суспільно – політичні конфлікти проявляються в різноманітних формах.

Вивчаючи це питання, необхідно розглянути види соціально-політичних конфліктів, фактори, що сприяють їх розвитку, види тероризму та його особливості у сучасних умовах, правила поведінки населення при даних НС.

2.5. Види зброї масового ураження. Ядерна зброя є найбільш руйнівною серед інших видів зброї масового ураження.

У сучасній ядерній зброї використовують два типи ланцюгової ядерної реакції:

• реакція ділення ядер атомів важких елементів;

• реакція синтезу ядер атомів легких елементів.

Приступаючи до вивчення правил поведінки населення у ядерному

осередку ураження, слід розглянути уражуючі фактори ядерного вибуху та характеристику їх впливу на організм людини.

Під хімічною зброєю розуміють ОР та засоби їх застосування. ОР – це

високотоксичні хімічні сполуки, які спричиняють масове ураження людей, тварин, заражають повітря, місцевість з розташованими на ній спорудами, водоймами, лісами, а також одяг, продукти харчування, фураж.

Важливим при вивченні цього питання є класифікація хімічної зброї.

Слід знати напрямки дії різних видів хімічної зброї та в залежності від цього характер уражень людини.

Необхідно розглянути положення Женевської конвенції щодо застосування хімічної зброї.

Приступаючи до вивчення питання щодо біологічної зброї, спочатку слід розглянути її види та засоби застосування.

Треба знати характер уражень людини в залежності від того чи іншого збудника захворювання, можливі симптоми захворювань.

2.6. Людина як елемент системи «людина – навколишнє середовище».

Слід уяснити, що система – комплекс взаємозв’язаних та взаємодiючих мiж собою елементiв, призначених для вирiшення конкретної задачi.

Взаємодії в системі «людина – машина – навколишнє середовище» можуть розвиватися за різними напрямками. За допомогою рис. 5, 5.1., рис.6. необхідно простежити сутність взаємозв’язків і взаємодій у цій системі.

Необхідно приділити увагу вивченню функцій тактильної, температурної, больової чутливості, а також зорового, слухового, рухового аналізаторів людини у сприйнятті небезпечних факторів та забезпеченні безпеки людини при вивченні компонентів системи «людина – навколишнє середовище», рівнів і особливостей її існування див. Рис.7 та Рис. 8.

За цiльовим призначенням

За характером ланки “людина”

За типом та структурою ланки ”машина”

За характером взаємодії компонентів системи

Керуючi

Моносистеми

Iнструментальнi

Обслуговуючi

Безперервної взаємодії

Навчальнi

Полiсистеми

Простi

Складнi

Епiзодичної взаємодії

Iнформацiйнi

Дослiдницькi

Системно-технiчнi комплекси

Рис.5. Системи “людина - машина”

Без участi людини.

Робота виконується тiльки людиною.

Беруть участь як людина, так і автоматизованi технiчнi пристрої.

Автоматичнi системи

Неавтоматизованi системи

Автоматизованi системи

Людина

Машина

Рис.5.1. Системи “людина - машина”

Машина

Людина

аналiзатор

аналiзатор

Рис.6. Ситема «людина –машина» зі зворотними зв`язками.

Зовнiшнi дiї

захист людини

засоби захисту

керуюча дiя

наслiдок

мета

Людина

Машина

аналiзатор

аналiзатор

Рис.7. Система “людина - машина” з пiдсистемою захисту людини.

Зовнiшнi дiї

захист людини

засоби захисту

наслiдок

керуюча дiя

мета

Людина

Машина

аналiзатор

Надзвичайнi ситуацiї

аналiзатор

Охорона навколиш-нього середовища

ф

Захиснi заходи

Рис.8. Система “людина - машина” з пiдсистемою захисту навколишнього середовища.

Слід уяснити спільні риси та особливості систем «людина – машина»:динамічність, цiлеспрямованiсть, самоорганiзацiя, даптивнiсть.

Контрольні запитання та завдання

1. Наведіть класифікацію надзвичайних ситуацій (НС) за походженням.

2. Визначте суть кількісної характеристики оцінки ступеня небезпеки.

3. Наведіть приклади і дайте характеристику природних катастроф.

4. Охарактеризуйте дії населення щодо захисту домівки під час повеней.

5. Дайте характеристику правил поведінки населення на затопленій місцевості.

6. Перелічте правила поведінки населення підчас урагану.

7. Які особливості надання допомоги при аваріях на водному транспорті.

8. Дайте характеристику уражень СДОР.

9. Наведіть класифікацію СДОР.

10.Дайте характеристику взаємовідносин і взаємодій у системі «людина- машина - навколишнє середовище».

Література: 8,10,12,19.