
- •І. Загальні питання організації лабораторних робіт
- •1.1. Правила виконання лабораторних робіт
- •1.2.Техніка безпеки при виконанні лабораторних робіт
- •1.3. Методи відбору, консервацій і зберігання проб води
- •1.4. Основні типи аналізу води
- •1. Визначення температури води.
- •Лабораторна робота №2. Якісне дослідження природної води Теоретичний вступ
- •1. Проба на присутність солей кальцію.
- •2. Проба на присутність солей магнію.
- •3. Проба на присутність хлоридів.
- •4. Проба на присутність сульфатів.
- •7. Проба на окиснюваність води.
- •Експериментальна частина
- •1. Визначення забарвлення індикаторів в нейтральному, кислому та лужному середовищах.
- •2. Колориметричне визначення рН розчинів за допомогою універсального індикаторного паперу.
- •3. Визначення рН за допомогою рН-метра.
- •Експериментальна частина
- •Лабораторна робота №5. Визначення кислотності води Теоретичний вступ
- •Експериментальна частина
- •Визначення вільної кислотності (кв).
- •2. Визначення загальної кислотності (кз).
- •Лабораторна робота №6. Визначення загальної кальцієвої та магнієвої твердості води комплексонометричним методом Теоретичний вступ
- •Експериментальна частина
- •1. Визначення загальної твердості води
- •Лабораторна робота №7. Визначення йонів so42- у воді Теоретичний вступ
- •Експериментальна частина
- •Лабораторна робота №8. Визначення йонів хлору у воді Теоретичний вступ
- •Експериментальна частина
- •Лабораторна робота №9. Фотоколориметричне визначення феруму Теоретичний вступ
- •Лабораторна робота №10. Визначення у воді нітрогену амоніаку Теоретичний вступ
- •Лабораторна робота №11. Визначення нітрогену амоніаку фотоколориметричним методом Теоретичний вступ
- •Експериментальна частина
- •Лабораторна робота №12. Визначення нітрогену нітритів Теоретичний вступ
- •Експериментальна частина Прискорений метод
- •Приготування серії еталонних розчинів
- •Лабораторна робота №13. Визначення нітрогену нітратів Теоретичний вступ
- •Експериментальна частина
- •Експериментальна частина
- •Лабораторна робота №15. Визначення вільної карбонатної кислоти Теоретичний вступ
- •Лабораторна робота №16. Визначення зв’язаної карбонатної кислоти Теоретичний вступ
- •Лабораторна робота №17. Визначення стабільності води по відношенню до бетону Теоретичний вступ
- •Експериментальна частина
- •Розрахункова частина
- •Розрахункова частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Іv. Термінологічний словник
- •Рекомендована література
- •Скорочення лімітуючих ознак шкідливості речовин:
- •Ірина Євгенівна Манековська Яцков Микола Васильович
Експериментальна частина
Відбирають мірною колбою або піпеткою 100 мл досліджуваної води, переносять її в конічну колбу на 250 мл. Потім додають 5 мл розчину сульфатної кислоти (1:3), після чого доливають з бюретки точно 25 мл 0,01 н. розчину KМnO4.
Колбу нагрівають на електроплитці до початку кипіння і підтримують кипіння точно 10 хвилин. Частина калій перманганату витрачається на окиснення органічних речовин, що містяться у воді. Для того, щоб визначити, яка частина калій перманганату залишилась невитраченою, після закінчення кипіння колбу знімають з плитки, доливають з бюретки точно 25 мл 0,01н. розчину щавлевої кислоти Н2С2О4 і перемішують. Щавлева кислота відновлює калій перманганат, що не прореагував, і розчин знебарвлюється:
2KМnO4 + 5H2C2O4 + 3H2SO4 = K2SO4 + 2MnSO4 + 10CO2 + 8H2O.
До знебарвленого розчину додають краплями з бюретки калій перманганат до появи блідорожевого забарвлення.
Окиснюваність води (Х) в мг/л кисню визначають за формулою
(мг О2/л),
де V - об’єм розчину KМnO4, доданого до кип’ятіння, мл; V1 - об’єм того ж самого розчину, доданого після кип’ятіння, мл; V2 - об’єм роз-чину Н2С2О4, мл; - об’єм води, взятої для титрування, мл; СН.1. - нормальність розчину KМnO4; СН.2. –молярна концентрація еквівалента (нормальність розчину) щавлевої кислоти; 8 – молярна маса еквівалента кисню.
Результати представити в табличній формі за зразком:
, мл |
мл |
мл |
СН.1. KMnO4 |
V2 С2Н2О4, мл |
СН.2. С2Н2О4 |
МЕ(О) |
Х, мг О2/л |
|
|
|
|
|
|
|
|
Запитання для самоконтролю
1. Що характеризує окиснюваність води?
2. Які речовини зі складу природних вод належать до таких, що можуть окиснюватись?
3. В яких одиницях виражають окиснюваність води?
4. Яка окиснюваність є важливою характеристикою питних та природних вод?
5. Яку окиснюваність визначають для вод, забруднених промисловими стоками?
6. Які вимоги щодо окиснюваності питної води і вод, що надходять в стави коропових та форелевих господарств?
7. На чому заснований метод визначення парманганатної окиснюваності води? Яка відбувається реакція?
Лабораторна робота №15. Визначення вільної карбонатної кислоти Теоретичний вступ
Карбон(VI) оксид (вуглекислий газ) знаходиться у воді, головним чином, у вигляді розчинних молекул газу. Однак, частина їх (≈1%) реагує з водою, утворюючи карбонатну кислоту:
L
(СО2 + Н2СО3) – це вільна карбонатна кислота.
Вміст вільної карбонатної кислоти в природних водах дуже різноманітний – від декількох десятих до 2-3 тис.мг/л . Найменший вміст спостерігається в морях, солоних озерах, найбільший – в підземних і забруднених стічних водах. В річках і озерах концентрація вільної карбонатної кислоти рідко перевищує 20-30 мг/л.
При низьких значеннях рН (рН<4,2) у воді є практично тільки вільна карбонатна кислота.
Вільну карбонатну кислоту у воді визначають титруванням проби води 0,1н. розчином натрій карбонату (Na2CO3) в присутності індикатора фенолфталеїну до появи незникаючого впродовж 2-3 хвилин рожевого забарвлення. При цьому відбувається реакція, яку можна представити рівнянням
СО2 + Н2О + Na2CO3 L 2NaHCO3.
Рожеве забарвлення з фенолфталеїном дає розчин натрій карбонату. Поява рожевого забарвлення свідчить про те, що додана надлишкова крапля натрій карбонату і вільної карбонатної кислоти у воді вже немає.
Експериментальна частина
До 100 мл досліджуваної води додають 2-3 краплі фенолфталеїну, а потім титрують 0,1н. розчином натрій карбонату до слабкорожевого забарвлення. Титрування повторюють два рази. Другий раз титрують швидко, тому що вільна карбонатна кислота легко випаровується.
Кількість вільної карбонатної кислоти (обчислюють за формулою
(мг/л),
де V – об’єм 0,1н. Na2CO3, витраченого на титрування, мл; СН. – молярна концентрація еквівалента (нормальна концентрація) розчину Na2CO3; - об’єм досліджуваної води (мл); 22 – Ме(СО2).
Результати дослідів представити в табличній формі за зразком:
№ з.п. |
, мл |
мл |
СН. , Na2 СO3 |
XB, мг/л |
1 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
Сер. |
|
|
|
|
Запитання для самоконтролю
1. Що розуміють під вільною карбонатною кислотою?
2. При яких значеннях рН в природній воді міститься тільки вільна карбонатна кислота?
3. Який реактив використовують для визначення вільної карбонатної кислоти?