
- •І. Загальні питання організації лабораторних робіт
- •1.1. Правила виконання лабораторних робіт
- •1.2.Техніка безпеки при виконанні лабораторних робіт
- •1.3. Методи відбору, консервацій і зберігання проб води
- •1.4. Основні типи аналізу води
- •1. Визначення температури води.
- •Лабораторна робота №2. Якісне дослідження природної води Теоретичний вступ
- •1. Проба на присутність солей кальцію.
- •2. Проба на присутність солей магнію.
- •3. Проба на присутність хлоридів.
- •4. Проба на присутність сульфатів.
- •7. Проба на окиснюваність води.
- •Експериментальна частина
- •1. Визначення забарвлення індикаторів в нейтральному, кислому та лужному середовищах.
- •2. Колориметричне визначення рН розчинів за допомогою універсального індикаторного паперу.
- •3. Визначення рН за допомогою рН-метра.
- •Експериментальна частина
- •Лабораторна робота №5. Визначення кислотності води Теоретичний вступ
- •Експериментальна частина
- •Визначення вільної кислотності (кв).
- •2. Визначення загальної кислотності (кз).
- •Лабораторна робота №6. Визначення загальної кальцієвої та магнієвої твердості води комплексонометричним методом Теоретичний вступ
- •Експериментальна частина
- •1. Визначення загальної твердості води
- •Лабораторна робота №7. Визначення йонів so42- у воді Теоретичний вступ
- •Експериментальна частина
- •Лабораторна робота №8. Визначення йонів хлору у воді Теоретичний вступ
- •Експериментальна частина
- •Лабораторна робота №9. Фотоколориметричне визначення феруму Теоретичний вступ
- •Лабораторна робота №10. Визначення у воді нітрогену амоніаку Теоретичний вступ
- •Лабораторна робота №11. Визначення нітрогену амоніаку фотоколориметричним методом Теоретичний вступ
- •Експериментальна частина
- •Лабораторна робота №12. Визначення нітрогену нітритів Теоретичний вступ
- •Експериментальна частина Прискорений метод
- •Приготування серії еталонних розчинів
- •Лабораторна робота №13. Визначення нітрогену нітратів Теоретичний вступ
- •Експериментальна частина
- •Експериментальна частина
- •Лабораторна робота №15. Визначення вільної карбонатної кислоти Теоретичний вступ
- •Лабораторна робота №16. Визначення зв’язаної карбонатної кислоти Теоретичний вступ
- •Лабораторна робота №17. Визначення стабільності води по відношенню до бетону Теоретичний вступ
- •Експериментальна частина
- •Розрахункова частина
- •Розрахункова частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Іv. Термінологічний словник
- •Рекомендована література
- •Скорочення лімітуючих ознак шкідливості речовин:
- •Ірина Євгенівна Манековська Яцков Микола Васильович
Лабораторна робота №13. Визначення нітрогену нітратів Теоретичний вступ
Нітроген нітратів визначають за допомогою розчину дифеніламіну в сульфатній кислоті (0,5 г дифеніламіну (С6Н5)2NH в 100 мл концентрованої сульфатної кислоти, густина якої 1,84 г/мг).
Перед визначенням готують серію еталонних розчинів. Для цього використовують стандартний розчин калій нітрату.
Розчин А. Розчиняють в дистильованій воді 0,7216 г KNO3 ч.д.а. і доводять об’єм розчину до 1 л. 1 мл стандартного розчину А містить 0,1 мг Нітрогену нітратів.
Розчин В. 100 мл розчину А доводять до 1 л дистильованою водою. 1 мл робочого стандартного розчину містить 0,01 мг Нітрогену нітратів.
Наливають стандартний розчин в бюретку. В мірку колбу на 50 мл точно відмірюють з бюретки необхідний об’єм стандартного розчину, доливають дистильовану воду до мітки, перемішують.
Для кожного з еталонних розчинів обчислюють: масу m(N), мг; масову концентрацію ρ(N), мг/л:
де VСТ. – об’єм стандартного розчину, мл; VК – об’єм колби, л.
Результати обчислень подати в табличній формі за зразком:
№ стандартного розчину |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Досліджувана вода |
VСТ., мл |
|
|
|
|
|
|
- |
m(N), мг |
|
|
|
|
|
|
|
ρ(N), мг/л |
0,1 |
0,5 |
1 |
2 |
5 |
10 |
|
Експериментальна частина
У шість пробірок відбирають піпеткою по 2 мл відповідного розчину калій нітрату, в сьому пробірку наливають 2 мл досліджуваної води. В кожну пробірку додають по 0,1 мл 8%-ного розчину NаCl (щоб збільшити густину розчину), перемішують, а потім обережно по стінці доливають по 2 мл дифеніламіну в сульфатній кислоті.
Забарвлення (синю смужку на межі поділу двох розчинів) порівнюють з забарвленням еталонних розчинів на білому фоні.
Запитання для самоконтролю
1. В результаті якої біохімічної реакції нітрати утворюються в природних водах?
2. Який реактив використовують для визначення Нітрогену нітратів?
3. Який метод лежить в основі визначення нітратів природних вод?
4. Яку речовину використовують для приготування серії еталонних розчинів?
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №14.
ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРМАНГАНАТНОЇ
ОКИСНЮВАНОСТІ ВОДИ
Теоретичний вступ
Окиснюваність води – це умовна величина, яка характеризує забруднення води різними речовинами, що можуть окиснюватись. Це, головним чином, речовини органічного походження, а також деякі неорганічні: Н2S, Fe2+, NO2-.
Розрізняють перманганатну та біхроматну окиснюваність.
При визначенні перманганатної окиснюваності окисником є KМnO4 в кислому середовищі.
Перманганатна окиснюваність є важливою характеристикою питних та природних вод. Якщо вода забруднена промисловими стоками, визначають біхроматну окиснюваність, що характеризує вміст усіх речовин, що легко та важко окиснюються. В цьому випадку окисником є K2Cr2O7.
Окиснюваність виражають в мг кисню, необхідного для окиснення домішок, які містяться в 1 л води. В чистих джерельних та артезіанських водах окиснюваність дорівнює 1,0-2,0 мг О2/л.
Окиснюваність річкової води змінюється в широких межах. Високі значення характерні для річок, басейни яких розміщені в болотистих місцевостях.
Перманганатна окиснюваність для питної води не повинна перевищувати 4 мг О2/л, для води коропових господарств - 15 мг О2/л, а для форелевих – 10 мг О2/л.
Метод визначення перманганатної окиснюваності заснований на тому, що розчин калій перманганату KМnO4 в присутності речовин, що можуть окиснюватись, виділяє кисень, який використовується на окиснення. В кислому середовищі відбувається реакція
2KМnO4 + 3H2SO4 = K2SO4 + 2MnSO4 + 3H2O + 5О.