
- •І. Загальні питання організації лабораторних робіт
- •1.1. Правила виконання лабораторних робіт
- •1.2.Техніка безпеки при виконанні лабораторних робіт
- •1.3. Методи відбору, консервацій і зберігання проб води
- •1.4. Основні типи аналізу води
- •1. Визначення температури води.
- •Лабораторна робота №2. Якісне дослідження природної води Теоретичний вступ
- •1. Проба на присутність солей кальцію.
- •2. Проба на присутність солей магнію.
- •3. Проба на присутність хлоридів.
- •4. Проба на присутність сульфатів.
- •7. Проба на окиснюваність води.
- •Експериментальна частина
- •1. Визначення забарвлення індикаторів в нейтральному, кислому та лужному середовищах.
- •2. Колориметричне визначення рН розчинів за допомогою універсального індикаторного паперу.
- •3. Визначення рН за допомогою рН-метра.
- •Експериментальна частина
- •Лабораторна робота №5. Визначення кислотності води Теоретичний вступ
- •Експериментальна частина
- •Визначення вільної кислотності (кв).
- •2. Визначення загальної кислотності (кз).
- •Лабораторна робота №6. Визначення загальної кальцієвої та магнієвої твердості води комплексонометричним методом Теоретичний вступ
- •Експериментальна частина
- •1. Визначення загальної твердості води
- •Лабораторна робота №7. Визначення йонів so42- у воді Теоретичний вступ
- •Експериментальна частина
- •Лабораторна робота №8. Визначення йонів хлору у воді Теоретичний вступ
- •Експериментальна частина
- •Лабораторна робота №9. Фотоколориметричне визначення феруму Теоретичний вступ
- •Лабораторна робота №10. Визначення у воді нітрогену амоніаку Теоретичний вступ
- •Лабораторна робота №11. Визначення нітрогену амоніаку фотоколориметричним методом Теоретичний вступ
- •Експериментальна частина
- •Лабораторна робота №12. Визначення нітрогену нітритів Теоретичний вступ
- •Експериментальна частина Прискорений метод
- •Приготування серії еталонних розчинів
- •Лабораторна робота №13. Визначення нітрогену нітратів Теоретичний вступ
- •Експериментальна частина
- •Експериментальна частина
- •Лабораторна робота №15. Визначення вільної карбонатної кислоти Теоретичний вступ
- •Лабораторна робота №16. Визначення зв’язаної карбонатної кислоти Теоретичний вступ
- •Лабораторна робота №17. Визначення стабільності води по відношенню до бетону Теоретичний вступ
- •Експериментальна частина
- •Розрахункова частина
- •Розрахункова частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Іv. Термінологічний словник
- •Рекомендована література
- •Скорочення лімітуючих ознак шкідливості речовин:
- •Ірина Євгенівна Манековська Яцков Микола Васильович
Експериментальна частина Прискорений метод
До 10 мл досліджуваної води в пробірку додають 5-6 крапель реактиву Грисса і занурюють пробірку на 5 хвилин у склянку з нагрітою до 700С водою. Розглядаючи забарвлення, що з’явилося в пробірці, на білому фоні, можна встановити приблизно вміст Нітрогену нітритів по табл.7 або одержане забарвлення порівняти з еталонними розчинами.
Таблиця 7
Забарвлення при спостере- женні збоку |
Забарвлення при спостере- женні зверху |
Вміст Нітрогену нітритів, мг/л |
Немає |
Немає |
Менше 0,001 |
Ледь помітне рожеве |
Ледь помітне рожеве |
Менше 0,002 |
Ледь помітне рожеве |
Світло- рожеве |
Менше 0,004 |
Блідо- рожеве |
Світло- рожеве |
Менше 0,02 |
Світло- рожеве |
Рожеве |
Менше 0,04 |
Рожеве |
Яскраво-рожеве |
Менше 0,07 |
Яскраво-рожеве |
Червоне |
Менше 0,2 |
Червоне |
Яскраво - червоне |
Менше 0,4 |
Приготування серії еталонних розчинів
Для приготування серії еталонних розчинів використовують стандартний розчин натрій нітриту NaNO2.
Розчин А. Розчиняють в дистильованій воді 1,970 г NaNO2 ч.д.а. і доводять об’єм розчину до 1 л. 1 мл цього розчину містить 0,4 мг (N). З цього розчину готують розчин Б.
Розчин Б. 100 мл розчину А доводять до 1 л дистильованою водою. 1 мл робочого стандартного розчину містить 0,04 мг (N).
Еталонні розчини готують в мірних колбах на 50 мл.
Заливають стандартний розчин Б в бюретку. В мірну колбу на 50 мл точно відмірюють з бюретки необхідний об’єм стандартного розчину, доливають дистильовану воду до мітки, перемішують. Наливають в пробірки по 10 мл еталонних розчинів, додають 5-6 крапель реактиву Грисса і занурюють пробірки на 5 хвилин в склянку з нагрітою до 700С водою.
Забарвлення досліджуваної води порівнюють з забарвленням еталонних розчинів.
Для кожного з еталонних розчинів обчислити: m(N), мг; масову концентрацію ρ(N), мг/л:
де VК – об’єм колби, л; VК = 0,05 л.
Результати обчислень представити в табличній формі за зразком:
№ стандартного розчину |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Дослід- жувана вода |
VСТ., мл |
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
- |
m(N), мг |
|
|
|
|
|
|
ρ(N), мг/л |
|
|
|
|
|
|
Запитання для самоконтролю
1. В результаті якої біохімічної реакції утворюються нітрити в природних водах?
2. Який реактив використовують для визначення Нітрогену нітритів? Який його склад?
3. Які реакції лежать в основі цього методу?
4. В чому полягає сутність методу?
5. Які гранично припустимі концентрації Нітрогену нітритів для питної води та для рибогосподарських водойм?