
- •Абдул-Бага
- •Основні постулати
- •Уявлення про бога
- •Уявлення про людство
- •Уявлення про душу
- •Ставлення до інших релігій
- •Ставлення до науки
- •Особливості релігії багаї
- •Цілі послідовників релігії багаї
- •Соціальні принципи
- •Містицизм релігії багаї
- •Навчання і поклоніння
- •Соціальне життя Закони
- •Місця поклоніння
- •Символи
- •Календар
- •Адміністрація
- •Поширення Розташування центрів
- •Кількість послідовників
- •Українська громада багаї
Міністерство освіти та науки молоді і спорту України
Вінницький національний технічний університет
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: ВСЕСВІТНЯ ВІРА БАХАЇ
Виконав ст.гр 1М-11
Остапов Сергій
Вінниця2012
Бахаїзм або Релі́гія Багаї́ (від араб. «بهاء» — «бага» — «світло», «слава») — всесвітня релігія, заснована Багауллою в Персії в 19-му столітті, яка на початку 21-го століття налічує близько шести мільйонів прихильників майже у всіх країнах світу (українські прихильники називають її Віра Багаї, але в літературі також існують терміни багаїзм, бехаїзм та релігія бахаї). Незважаючи на досить невелике число послідовників порівняно з традиційними релігіями, релігія багаї набула значного географічного розповсюдження, за цим параметром займаючи друге місце та майже наздоганяючи християнство.
Багаї вважають, що історія релігії — це просто процес освіти, запланований богом, і що засновники релігій — посланці бога і відкривачі його Плану. Багауллу розглядають як найостаннішого на цей час, центрального, але не останнього посланця бога. Він називав себе довгожданим вчителем і наставником усіх народів, що сповідують християнство, іслам, буддизм та інші релігії, і його місія — встановити міцні підвалини для єдності в усьому світі й урочисто відкрити епоху світла та справедливості, яка, як очікують багаї, неминуче прийде.
Принципи вчення релігії багаї — принципи єдності бога, єдності релігії та єдності людства.
Багаї називають період від проголошення Баба 1844 р. в Ширазі до смерті Абдул-Бага в 1921 р. Героїчною добою Віри. Протягом цього періоду ранні послідовники релігії багаї зазнали багато утисків та гонінь, але зуміли закласти основи віри в деяких країнах світу. Період після 1921 р. описується як Доба становлення. Шогі Еффенді характеризував цю еру як вихід релігії багаї з пітьми, становлення і «дозрівання» його адміністративних настанов і всесвітнє поширення віри. Він стверджував, що Доба становлення врешті-решт перейде в майбутню Золоту добу, в якій релігія багаї «охопить більшість людей цілого ряду країн».
В ніч з 23 на 24 травня 1844 року Сійїд Алі-Мухаммад із Ширазу (Іран) проголосив себе «Бабом» (араб. — «Брамою»), за одним із релігійних понять шиїтів. Його послідовники були відомі як бабіти. Ісламське духівництво вороже зустріло проповідь Баба і використовувало свій вплив на уряд для організації гонінь на Баба та його прихильників. Баба заарештували, катували і, нарешті, 9 липня 1850 року розстріляли в Тебрізі. У 1844—1863 рр. було страчено близько 20 000 його послідовників у всій Персії.
Багаї розглядають Баба як передвісника релігії багаї. Він проголосив швидку появу посланника Бога, «очікуваного всіма народами світу». Хоча, за його словами, він сам був носієм божественного одкровення, його метою було підготувати людство до приходу нового Месії, в якому багаї вбачають Багауллу, засновника Віри.
Смерть Баба лише зміцнила віру в справедливість його пророцтва про те, що з часом з'явиться «Обіцяний», явитель єдино дійсного і живого Бога, який об'єднає всіх людей. Рештки Баба були таємно вивезені з Ірану до Святої Землі і поховані на місці, вказаному Багауллою. Сьогодні на цьому місці в Хайфі (Ізраїль) розташована велична будівля з позолоченим куполом, в ній поховані земні рештки Баба. Це один із основних центрів паломництва багаї.
Мірза Хусейн Алі Нурі, відоміший під ім'ям Багаулла (Багаулла — «Божа Слава»), народився 1817 року в знатній і багатій перськійсім'ї. Відмовившись від придворних посад, належних йому за походженням, Багаулла уславився своїми щедрістю та привітністю, які здобули йому любов серед земляків.
Проте становище Багаулли в суспільстві недовго залишалося таким після проголошення ним підтримки релігії Баба. Розділивши долю багатьох бабітів, Багаулла втратив все своє майно, був ув'язнений, катований і висланий із країни. 1852 року уряд Росії запропонував притулок Багауллі, ув'язненому в тегеранській тюрмі Сіях-Чаль, проте той відмовився, віддавши перевагу засланню до Іраку. У Багдаді1863 року Багаулла оголосив, що він є «проявом божественного одкровення», яке обіцяв Баб. З Багдаду Багауллу вислали доКонстантинополя, потім до Адріанополя і, нарешті, до Акки, куди він прибув 1868 року.
Усипальня Багаулли в Бахджі, м. Акка,Ізраїль
В Адріанополі та Ацці Багаулла написав ряд послань тогочасним правителям. У них він оголосив майбутнє об'єднання людства і створення єдиної світової цивілізації. Королів, імператорів і президентів XIX століття він закликав узгодити свої розбіжності, скоротити запаси озброєнь і присвятити свої зусилля становленню миру в усьому світі.
Багаулла помер 29 травня 1892 року в містечку Бахджі (на північ від Акки) і був там похований. На той час його вчення вже поширилося за межі Близького Сходу.
Абдул-Бага
Аббас Еффенді, старший син Багаулли, народився 1844 року і з дитинства розділив страждання і вигнання свого батька. Він узяв собі ім'я Абдул-Бага («Слуга Бага»). Перед своєю смертю Багаулла призначив його єдиним повноважним тлумачем свого вчення. Багаї вбачають в Абдул-Бага модель досконалого способу життя.
Ще коли Абдул-Бага залишався турецьким в'язнем, в Акку прибули (1898) перші прочани — багаї з Заходу. Після звільнення 1908 року Абдул-Бага здійснив численні подорожі, які в 1911—1913 рр. привели його до Європи й Америки. Там він проголосив звістку Багаулли про єдність і соціальну справедливість в релігійних громадах, товариствах пацифістів, профспілках, університетах, перед журналістами та чиновниками.
Абдул-Бага помер 1921 року, зміцнивши основи релігії багаї і поширивши її по всьому світу.
У своєму заповіті Абдул-Бага призначив свого онука Шоґі Еффенді Раббані (1897—1957)
Основні постулати
Багаї вірять в єдиного бога, який надсилає свої повідомлення через численних посланців або вчителів, розглядаючи їх повідомлення як частину єдиної релігії, та звертається до всього людства, всіх, хто володіє розумом і чиї відмінності кольору шкіри і культури повинні бути заохочені, а не зневажені. Ці основні настанови релігії багаї часто описуються як єдність Бога, єдність релігії і єдність людства.
Ці центральні постулати основоположні не тільки для пояснення релігії багаї, але й для пояснення ставлення релігії багаї до інших релігій. Багаї розцінюють більшість інших релігій як створені і надіслані богом, хоча вони зараз замінені новим одкровенням. Багаулла в багатьох місцях заявляє, що заперечення будь-якого з попередніх релігійних пророків, яких Багаулла називає богоявленнями, рівнозначне запереченню їх усіх, як і самого Бога.
Уявлення про бога
Багаї вважають, що існує єдина вища істота, бог (Бог), яка створила всі інші істоти і всі сили у Всесвіті. Бог описується як «особистий бог, незбагненний, недоступний, джерело всього Одкровення, вічний, всезнаючий, всюдисущий і всемогутній» («бог проходить поряд», ст. 139). Багаї також вірять, що, хоча люди мають різні поняття про бога і його природу, і називають його різними іменами, всі вони згадують про одну й ту ж істоту. Вони вчать, що бог — особистий бог, який знає про своє створення, який має розум, волю і мету. В той же час багаї стверджують, що бог занадто великий для людини, щоб повністю зрозуміти його або створити його повне і точне зображення. Багаулла відносить такі імена бога яквсемогутній і вселюблячий до обмежених людських уявлень щодо влади та любові. Багаулла навчає, що людське знання про бога обмежене тими властивостями і якостями, які ми можемо відчути, і тому пряме знання суті бога неможливе.
До того ж Багаулла заявляє, що знання про властивості бога розкривається людству через посланців, яких він надсилає. Багаї вірять, що через щоденні молитви і роздуми вони можуть стати ближчими до Бога.
Уявлення про людство
Священні тексти релігії багаї навчають, що є тільки одне людство і всі люди рівні в очах бога. Релігія багаї робить наголос на єдності людства, що переступає всі розділення на раси,нації, роди, касти і соціальні класи, при цьому підкреслюючи розмаїття людства. Релігія багаї заявляє, що об'єднання людства — найважливіше питання в релігійних і політичних умовах сьогоднішнього світу. Писання релігії багаї підтверджують біологічну, політичну і духовну єдність людства, але роблять наголос на важливості культурної, національної та особистої різноманітності.