1. Інтегровані соціальні служби: теорія, практика, інновації: Навч.-метод. комплекс / Авт.-упоряд.: О.В.Безпалько, З.П. Кияниця та ін. / За заг. ред. І.Д. Зверева, Ж.В. Пет- рочко. - К.: Наук. світ, 2007. - 528 с.

2. Кепвелл є., Баттерфос ф., Фраціско в. Відбір ефективних методів оцінки // “Практика сприяння здоров’ю”. - 2000. - № 1(4). - с. 307-313.

3. Оцінка потреб дитини та її сім’ї: Метод. Посіб. / Авт.-упоряд. Кияниця з.П., Кузьмінський в.О., Петрочко ж.В. Та ін. / За заг. Ред. Звєрєвої і.Д. - к.: Держсоцслужба, 2007. - 142 с.

4. Проведення комплексної оцінки потреб дитини в інтернатному закладі / Ю. Алі- мова, О.В. Безпалько, І.Д. Зверева та ін. - К.: Видавництво ПП “Март”, 2006. - 131 с.

5. Руководство по оказанию комплексной помощи беспризорным и безнадзорным несовершеннолетним. - СПб.: Санкт-Петербургская общественная организация “Врачи детям”, 2008. - 146 с.

   Практичне заняття.

   Прогнозування та планування роботи з вихованцем

Питання до розгляду:

1. Прогнозування та планування роботи з вихованцем як результат оцінки його потреб.

2. Розробка планів соціально-педагогічної роботи (з групою, дитиною).

Матеріали практичного заняття

Планування і прогнозування роботи з вихованцями в притулку чи центрі со­ціально-психологічної реабілітації є найважливішими умовами ефективності роботи з дитиною та її найближчим соціальним оточенням.

Планування - це основна складова здійснення процесу реабілітації дитини в закладі, що полягає в розробці та практичному впровадженні індивідуального плану, що визначає кроки до досягнення реабілітаційних цілей, включаючи шля­хи, інструменти та способи їх реалізації.

Стосовно кожної дитини, яка потрапила в заклад соціального захисту, скла­дається індивідуальний план роботи з нею.

Індивідуальний план роботи - це документ, що відображає логіку, зміст та процедуру надання послуг з метою подолання складних життєвих обставин, у яких опинилась дитина.

Під час планування роботи, складання індивідуального плану роботи з дити­ною та батьками або особами, які їх замінюють, необхідно:

• визначити проблему, яку необхідно вирішити, чи потребу, яку необхідно задовільнити (виявлення проблеми);

• зібрати й проаналізувати всю наявну інформацію з метою зрозуміти характер і причини виникнення проблеми чи потреби і встановити ресурси й сильні сторони дитини та її сім’ї (за умови її наявності), які можуть бути використані для вирішення проблеми (оцінка);

• уточнити, чого слід досягнути, і конкретизовано визначити бажані результати, на досягнення яких будуть направлені всі зусилля (формування мети і завдань);

• визначити всі можливі дії, здійснення яких може привести до досягнення бажаних результатів, порівняти різні підходи й вибрати найбільш ефективні дії;

• вирішити, хто, як, де і коли буде здійснювати кожну дію;

• встановити, чи призвели ці дії до досягнення бажаних результатів (оцінка ефективності).

Варто зауважити, що особливості плану визначатимуть обставини, за яких дитина потрапила в заклад, її правовий статус, вік, соціально-психологічні особ­ливості та завдання щодо постійного місця влаштування:

• повернення в біологічну сім’ю;

• усиновлення;

• встановлення опіки/піклування;

• влаштування у прийомну сім ’ ю;

• влаштування в ДБСТ;

• влаштування в державний заклад.

Службою у справах дітей виконавчого органу Київської міської ради (Київ­ської міської державної адміністрації) пропонуються наступні компоненти інди­відуального плану роботи з дитиною та її батьками або особами, що їх заміню­ють, які базуються на основі оцінки потреб дитини та її найближчого соціального оточення (див. Додаток А).

За даним планом можуть працювати як спеціалісти служби у справах дітей, так і працівники закладу, де перебуває дитина, за потреби, розширюючи окремі компоненти:

1. Соціальний блок (компонент):

• вивчення соціального оточення дитини та можливостей залучення до реабілітації;

• робота з батьками або особами, що їх замінюють;

• залучення установ і організацій для надання допомоги дитині та її найближчому оточенню.

2. Правовий блок (компонент):

• встановлення юридичного статусу дитини;

• у разі потреби спільно із ССД притягнення батьків до відповідальності;

• забезпечення житлових та майнових прав дитини.

3. Медичний блок (компонент):

• на основі визначення стану здоров’я дитини сприяння в лікуванні та реабілітації;

• профілактичні медичні заходи, формування культури здорового способу життя (спільно із психологом та вихователями);

4. Психологічний блок (компонент):

• розвиток пізнавальної сфери дитини (здійснюється на основі діагностики);

• розвиток і корекція психоемоційної сфери, мотиваційної, поведінкової (індивідуальна та групова розвивально-корекційна робота; здійснюється на основі діагностики).

5. Педагогічний блок (компонент):

• забезпечення розвитку дитини відповідно до віку;

• відновлення або сприяння в отриманні освіти - забезпечення навчання в школі, інших закладах;

• формування культури здорового способу життя (спільно з медиком та психологом);

• формування культури спілкування тощо.

Індивідуальний план роботи з дитиною та її соціальним оточенням має носи­ти комплексний характер і має як складатись, так і реалізовуватись із залучен­ням психолога, педагога, юриста, медичного працівника, вихователя, які по­винні працювати як єдина команда. План обов’язково повинен узгоджуватись між працівниками, які працюють з дитиною та сім’єю, може вестись окремо різними спеціалістами, кожним у напрямку своєї діяльності.

Періодично слід проводити наради та обговорення стосовно реалізації плану, труднощів які виникають, необхідності внесення нових доповнень та ін. Дуже важливо, щоб кожен працівник не планував свою роботу автономно, без узго­джень, оскільки тоді такий підхід не має цілісності й результативність його не­висока. Окрім працівників, які працюють у закладі, до планування та реалізації запланованих дій слід залучати й інші служби та відомства (державні, недер­жавні). Індивідуальний план, який створено спільно усіма спеціалістами закла­ду, а також інших структур, і зафіксовано на папері з підписами всіх дотичних до його реалізації фахівців, дає змогу забезпечити однакове розуміння всіма цілей і стратегій роботи з дитиною та узгодженість дій, що мають бути виконані для досягнення цілей. Такий план, відповідно до Наказу Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 18.11.2008, погоджується, затверджується й координується Комісією з прав захисту прав дитини при держадміністрації.

При можливості, особливо в частині роботи з батьками, важливо, щоб батьки були залучені до планування і розуміли, що лише від спільності зусиль буде залежа­ти кінцевий результат - досягнення встановлених цілей - повернення дитини в сім’ю.

Надзвичайно важливою складовою реалізації індивідуального плану є оцін­ка ефективності допомоги (оцінка впливу), що надається.

Оцінка ефективності допомоги, що надається, та динаміки позитивних змін здійснюється безперервно з метою постійного підвищення якості соціально- психологічної допомоги та оптимізації зусиль усіх членів міждисциплінарної ко­манди фахівців, що залучені до процесу реабілітації дитини та її сім’ї. Зокрема, постійну оцінку динаміки випадку відповідальний за реалізацію свого компонен­та плану спеціаліст здійснює в ході своєї щоденної роботи, відслідковуючи вико­нання завдань і заходів індивідуального плану.

Періодична оцінка проводиться спеціалістом, відповідальним за конкретний блок, спільно з особою, що є відповідальною за реалізацію плану в цілому (на­приклад, це може бути методист або ж керівник закладу).

Крім того, усі фахівці, що залучені до виконання індивідуального плану робо­ти з дитиною, оцінюють свої колективні зусилля по роботі з дитиною та її випад­ком у рамках нарад, міжвідомчих зустрічей, якщо можливо - супервізій.

Слід пам’ятати, що виконання всіх завдань індивідуального плану не завжди означає досягнення кінцевої мети. Це пов’язано зі змінами реальних життєвих ситуацій, появою нових проблем, потреб і запитів. У зв’язку із цим після вико­нання поставлених завдань повинні бути сформовані нові. Отже, спеціалісти, що реалізують індивідуальний план у частині своїх компонентів, повинні якомо­га оперативніше реагувати на можливі зміни, проблеми та труднощі, а також вносити корективи в план, інформуючи при цьому всіх, хто дотичний до його реалізації.

Основними критеріями ефективності реалізації індивідуального плану є:

• досягнення найкращої з можливих життєвої ситуації дитини, де забезпечуються всі її права, дотримуються інтереси та реалізуються потреби, створено можливості для її повноцінного розвитку;

• забезпечення умов для її позитивної соціалізації, особистісного росту, повноцінного життя в суспільстві.

Список рекомендованої літератури: