1. Сутність технологічних процесів експлуатації свердловин

Перед тим, як добувати нафту або газ, свердловину необхідно збудити, тобто забезпечити приплив нафти або газу до поверхні землі.

Способи збудження нафти:

- промивання водою, нафтою, буровим розчином;

- продувка повітрям чи газом за допомогою компресора;

- тартання (витяг нафти зі свердловини за допомогою желонки – довгого цебра з дном, що відкривається,).

свабірування (витяг нафти із свердловини за допомогою підвішеного на тросі поршня)

Способи видобутку нафти класифікуються:

• ФОНТАННИЙ, що полягає у використанні природного тиску нафтового пласта.

Для цього використовують спеціальну фонтанну арматуру, яка складається з :

- трубної голівки, що забезпечує підвіску фонтанних труб, герметизацію і контроль простору між фонтанними трубами й експлуатаційною колоною :

-фонтаної ялинки, що направляє струмені фонтана в збірники нафти, а також регулює роботу фонтана.

Тиск фонтанної арматури повинний відповідати максимальному тиску на устя свердловини (від 4 до 25 МПа і більш).

Продукція свердловини по фонтанних трубах надходить у фонтанну ялинку і далі транспортується через робочу викидну лінію на збірний пункт. Бічні відводи трійника і хрестовини трубної голівки служать для приєднання міжтрубного та затрубного простору до насоса або компресора під час підкачування у свердловину води, нафти або газу в період освоєння свердловини або глушіння фонтана.

КОМПРЕСОРНИЙ спосіб полягає у використанні енергії стиснутого повітря або газу, отриманого на компресорній станції. Спосіб використовують у випадку, якщо енергії пласта виявляється недостатньо для підйому нафти. Розрізняють ерліфтний (повітряний підйом) та газліфтний (газовий підйом) компресорний спосіб.

Повітря або газ подаються в свердловину спеціальною компресорною станцією під тиском 4-5 МПа. За рахунок різниці тиску суміш нафти з газом або повітрям по внутрішній трубі піднімається на поверхню і направляється в трап (герметизована судина для відділення нафти від газу). Повітря в эрліфтній системі використовується тільки 1 раз, а потім викидається назовні. У випадку газліфтного способу, газ при наявності газолінового заводу циркулює в системі постійно (перевага газліфтного способу перед эрліфтним). Якщо немає газолінового заводу, то газ так само як і повітря викидається після однократного використання назовні і спалюється на свічі. При компресорному способі експлуатації в свердловину опускають насосно-компресорні труби в один або два ряди.

ГЛИБИННО-НАСОСНИЙ спосіб здійснюється за допомогою спеціальних насосів, що опускаються в свердловину. Плунжер насоса, одержуючи рух від верстата -качалки, забезпечує усмоктування нафти з вибою і її нагнітання в піднімальні труби. Качалку разом з електроприводом встановлюють в устя свердловини.

З усіх вище названих способів видобутку нафти найдешевшим є фонтанний, за допомогою якого добувається близько 60% нафти, за допомогою глибинно-насосного - 20-30%, компресорного - 10-15% нафти.

Висновок: Таким чином, видобуток нафти пов'язаний зі здійсненням двох основних процесів: буріння та експлуатації свердловин, що у свою чергу являють собою складні технологічні процеси, які вимагають глибокого вивчення з метою безаварійного та безпечного їх проведення.