Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТЕМА3.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
117 Кб
Скачать
☆

4.Розвиток внутрішньої торгівлі.

Місце України в зовнішній торгівлі Російської імперії.

Внутрішня торгівля – ярмарки. Січень - лютий, червень-серпень. Чому саме ця пора року ?

На першу половину ХІХ ст.. в Наддніпрянській Україні відбувається щорічно 2 тис. ярмарків із 4-х тис. в усій Російській імперії. Центри – Харків(Хрещенський, Троїцький, Успенський), Полтава, Суми (Введенський) Київ(Контрактовий), Єлисаветград (Георгіївський). Спеціалізовані ярмарки по продажу певного товару(зерно,вовна,коні).

Зовнішня торгівля.

Через чорноморсько - азовські порти.

Експорт Імпорт

Пшениця Вино

Жито Шовк

Мед Кава

Віск Чай

Риба Одяг

Худоба Взуття

КакаоВисновок до теми.

Залежне становище Наддніпрянської України у складі Російської імперії здеформувало її економіку і перетворило українську територію на ринок реалізації лише російської продукції, в першу чергу текстильної і металообробної промисловості Росії, тим самим штучно стримуючи розвиток цих галузей в Україні. Урбанізація, особливо створення нових міст на Півдні, супроводжувалось активними міграційними процесами, які призвели до зростання чисельності російського населення в Україні. Українці поступово перетворювалися серед міського населення у національну меншину.

Vі. Домашнє завдання.

  1. Підручник стор. 29 – 35

  2. Завдання в контурних картах стор.

  3. Повторити тему "Включення українських земель до складу Російської та Австрійської імперій". Питання 4. Зміни в побуті міста й села

  4. Випереджальне завдання. Підберіть ілюстрований ряд, а також уривки з художніх творів(наприклад, І. Нечуй-Левицький ""Кайдашева сім'я"),що ілюструють українське житло (селян, міщан) у першій половині ХІХ століття.2)Розпорядок робочого дня українських селян.

Уроки 14 - 15

ТЕМА. Соціально-економічне становище українського населення під владою Австрійської та Російської імперій і соціальні рухи.

Мета: визначити причини розгортання селянського руху, розкрити хід і наслідки соціальної боротьби в Україні в першій половині ХІХ століття;довести, що колонізаторська політика Російської та Австрійської імперій на українських землях призвела до посилення національного і соціального гніту, з'ясувати форми і характер протесту українського населення, проаналізувати найбільші соціальні виступи козаків, селян, військово поселенців в Україні; вдосконалювати базові компетенції аналізу соціально-економічних процесів в історії країни, роботу з понятійним апаратом, систематизацію навчального матеріалу за допомогою текстових таблиць;виховувати почуття гордості за наш народ, який чинив опір колонізаторській політиці Російської та Австрійської імперій.

Основні поняття. Національний гніт, соціальний гніт, соціальні рухи, військові поселенці, селянські виступи, опришки.

Обладнання.

  • наочний посібник

  • карта стор.10

Тип уроку. Вивчення нового матеріалу.

План.

1.Повсякденне життя українців у селі та місті.

А)житло українців села та міста;

Б)розпорядок робочого дня українських селян;

В)народна їжа, та харчування;

Г)українське вбрання.

2.Форми і характер протесту козаків, селян та військових поселенців.

3.Селянські виступи під приводом У.Кармелюка.

4."Київська козаччина "1855 р.

5.Селянські виступи в Галичині, Буковині та Закарпатті.

П.З. Чому повстання селян, козаків та військово поселенців в першій половині ХІХ століття зазнали поразки, як і в попередні століття ?

І.Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1.Що таке повсякденність?

2.Назвіть основні компоненти повсякденного життя тієї чи іншої верстви населення.

1.Повсякденне життя українців у селі та місті.(пункти А,Б,Г – повідомлення учнів). Параграф 11.Завдання по картках.

За даними І.Фундуклея у 1846 році в Чигиринському повіті Київської губернії середня селянська сім'я споживала таку кількість продуктів(узято 20 основних продуктів).

№з/п

Назва продукту

Кількість спожитих припасів

Міра ваги або об'єму

Вартість у рублях

1.

Жито

15

четверть

27,2

2.

Гречка

6

четверть

12,12

3.

Горох

2

четверть

4

4.

Картопля

11 - 7

четверть

9

5.

Морква

3,5

четверть

6.

Квасоля

3

четверть

7.

Цибуля

1,5

пуд

0,45

8.

Риба

1,7

пуд

2,8

9.

Олія

6

кварта

1

10.

Хлібне вино

3,5

відро

6,12

11.

Пшоно

5-3

четверть

19,2

12.

Просо

3-4

пуд

5,67

13.

Ячмінь

6-2

пуд

9,2

14.

Буряки

40

відро

2,4

15.

Капуста

15

відро

1,5

16.

Огірки

8

відро

0,8

17.

Сіль

6

пуд

3,6

18.

Сало

3

пуд

9

19.

Яловичина і свіже м'ясо

3

пуд

3,3

20.

Свійська птиця і поросята

20

Шт..

4

Підсумок :

121,36

Завдання до таблиці.

1.Яких продуктів селяни споживали найбільше?

2.Визначте річний бюджет селянської родини з чотирьох осіб, з яких лише двоє були працездатними.

В Київській губернії напередодні реформи 1861 року можна було придбати :

дійну корову за 30-50 рублів;

1 фунт масла вершкового або голландського сиру за 15 – 20 копійок;

3. Які з продуктів, що вживали наші предки присутні і сьогодні в нашому раціоні?

У середині ХІХ століття забезпеченість селянина одягом була такою:

Назва

Період експлуатації,

у роках

Вартість, у рублях

Кожух

3

6

Свита

2

3

Білизна

1

1

Нижня білизна

1

0,75

Чоботи (1 пара)

1

1,5

Шапка, рукавиці, пояс

3

0,55

Підсумок

12,8

Витрати на одяг однієї селянки.

Назва

Період експлуатації,

у роках

Вартість, у рублях

Кожух

5

5

Свита

3

2,5

Три сорочки

1

1,2

Запаска

1

0,3

Каптур або очіпок

1

0,15

Хустка

1

0,3

Намітка

8

0,64

Чоботи (1 пара)

2

1,2

Підсумок

11,29

Завдання 1.

1)Поміркуйте, про що свідчить подібність елементів українського традиційного вбрання по всій території України?

2)Визначте завдяки чому сума витрат на одяг однієї селянки була меншою порівняно з селянином, адже кількість предметів одягу селянки перевищувала кількість одягу в селянина.

3) Назвіть основні елементи вбрання українців у першій

половині ХІХ століття?

4)Чим одяг заможних верств суспільства відрізнявся від незаможних?

5)У чому полягали відмінності у вбранні жителів міст і сіл?