13.2. Порядок приймання на роботу та звільнення працівників та службовців

1. Працівників та службовців реалізують право на працю шляхом укладання трудового договору про працю на підприємстві, установи, організації.

2. При прийомі на роботу адміністрація підприємства, заведення, організації зобов’язана запросити від поступаючого:

а) пред’явлення трудової книги, оформлення в установленому порядку, а

якщо людина поступає в якості робочого або службовця вперше – довідка про останнє навчання, виданою за місцем проживання відповідно житлово-експлуатаційної організації, сільською або селищною Радою народних депутатів, вуличним комітетом (довідка видана вуличним комітетом, повинна бути завірена виконавчим комітетом відповідної Ради народних депутатів), а звільнення з воєнної служби зобов’язані пред’явити адміністрації воєнний білет;

б) пред’явлення паспорту відповідно закону про паспорт;

в) інваліди 1 и 2-ї категорії по зору надають довідку ВТЕК за інвалідністю по зору.

Приймання на роботу без вказаних документів не допускаються.

При прийомі на роботу, вимагающа спеціальних знань адміністрація підприємства, установи мають вимагати від робітників пред’явлення диплому або іншого документу про отримання освіти або професіональної підготовки.

Забороняється вимагати від працюючих при прийомі на роботу документи, бачення яких непередбачено законом.

Приймання на роботу оформляється наказом адміністрації підприємства, установи, організації яких оголошують працівнику про підписку. В приказі повинно бути вказано найменування праці (посади) відповідно з Єдиним тарифо-класіфікаціоним довідником робіт та професій працюючим або штатним розкладом і умовами оплати праці.

Фактичне допущення до праці відповідним посадовим обличчам вважаться підписання трудового договору незалежно від того чи був прийом на роботу оформлений належним чином.

3. При прийомі робітника чи службовця на роботу чи при переведенні його у встановленому розпорядку на іншу роботу адміністрація зобов’язана:

а) познайомити робочого або службовця порученною роботою, з умовами та оплатою праці, пояснити його права та обов’язки;

б) познайомити його правилами внутрішнього розпорядку та колективним договором, діючим на даному підприємстві, в установі, організації;

в) проінструктувати по техніці безпеки, гігієни на підприємстві, в гігієні праці, противопожежної охорони та інших правил по охороні праці.

4. На всіх працівників та службовців пропрацювавши більше 5 днів, заводяться трудові книжки в порядку встановленому діючим законодавством.

Всі робітники, а також ті службовці, праця яких виплачується відрядно, адміністрація зобов’язана при виплаті видавати розрахункові листи.

5. Завершення трудового договору може мати місто тільки на основі передбаченій законодавством.

Робочі та службовці мають право розірвати трудовий договір, заключний на необмежений термін, попередивши про це адміністрацію за два тижні.

По завершенню вказаного терміну попередження робітник або службовець може завершити роботу, а адміністрація підприємства, установи, організації зобов’язані видати працівнику трудову книжку та розрахуватися з ним.

За домовленістю між працівником та адміністрацією трудовий договір може бути розірваний і до закінчення строку попереджений про звільнення.

Миттєвий трудовий договір підлягає розірванню достроково за потребою робітника в зв’язку його хвороби або інвалідності, перешкоджаючих виконанню роботи за договором, порушення адміністрацією закону про працю, колективного чи трудового договору та за іншими поважними обставинами.

Розторгнення трудового договору за ініціативою адміністрації підприємства, установи, організації не допускається без попередньої згоди профспілки комітету підприємства, установи, організації за виключенням випадків, передбачених законодавством України.

Завершення трудового договору оформляється наказом.

6. В день звільнення адміністрація зобов’язана видати робочому або службовцю його трудову книжку з внесенням в неї помітки про звільнення і розрахуватися з ним.

Записи з причинами звільнення в трудовій книзі повинні виконуватися згідно з діючим законодавством та з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Днем звільнення вважається останній день роботи.