РОЗДІЛ 7

ОРГАНІЗАЦІЯ КЕРІВНИЦТВА

Тема 14. Організація керівництва

14.1. Загальна характеристика діяльності керівника

14.2. Діапазон керованості та фактори, що його визначають.

14.3. Раціональний розподіл функцій в апараті управління.

14.4. Розподіл завдань.

14.5. Техніка і форми передачі розпоряджень.

Визначення термінів

Керівник – це особа, яка реально виконує особливі функції керівництва, управління та організації у процесах виробництва.

Вимоги – це те, що повинен робити працівник.

Обмеження – це чинники (як внутрішні, так і зовнішні стосовно організації), які визначають межі того, що може робити працівник.

Поділ праці – це диференціація і спеціалізаціяч трудової діяльності, що призводить до відособлення різних її видів, коли окремі групи управлінських працівників зайняті різною діяльністю, спрямованою на досягнення загальної мети.

Кваліфікаційний поділ праці – це ознака поділу праці, за якою співробітники виконують різну роботу, що відповідає їх кваліфікації та досвіду. Кооперація праці – це форма організації праці, яка передбачає спільну участь багатьох працівників і забезпечує погодження їх колективних дій у одному і тому ж управлінському процесі.

Департаменталізація – це процес розподілу видів діяльності і ресурсів у логічні виробничі одиниці для виконання визначених організаційних завдань.

Масштаб робіт – це кількість виконуваних робіт, їх обсяг.

Глибина робіт – це визначення обсягу контролю, що працівник використовує, щоб змінювати чи впливати на свою роботу.

Влада – це узаконена сила організації, зв'язана з кожною позицією всередині її.

Делегування – це процес, за допомогою якого менеджер передає завдання і владу підлеглим, що приймають на себе відповідальність за ці види діяльності.

14.1. Загальна характеристика діяльності керівника

Управління є специфічною сферою людської діяльності. Ефективність її залежить не стільки від особистих особливостей людини, скільки від знань та розуміння управлінських завдань, способів стимулювання та об’єднання зусиль усіх членів організації у напрямку реалізації цілей організації.

Керівник – це особа, яка реально виконує особливі функції керівництва, управління та організації у процесах виробництва.

Щоб перейти від одного стану до іншого, потрібно виконувати якісь роботи. Завдання, які відображають способи діяльності щодо досягнення намічених цілей, і є специфічною функцією управління. Керувати – це означає знати (і вміти), що потрібно зробити для того, щоб досягти бажаного результату.

Діяльність керівника спрямована на управління підпорядкованою йому системою загалом, на керівництво процесом діяльності цієї системи та на створення її внутрішньої функціональної структури.

У діяльності конкретного керівника всі три функції постають у своєрідному поєднанні, значимість кожної з них виявляється тільки в особливій ситуації (на етапах становлення, за умов докорінної реорганізації, при істотних нововведеннях, у ситуаціях кризи тощо). Проте навчитися керувати, стати справжнім керівником можна тільки тоді, коли людина оволодіє всіма трьома зазначеними функціями й виявиться здатною не тільки ухвалювати відповідні рішення, але й перебирати на себе відповідальність за всі результати та наслідки.

Відомо, що у будь-якій організації управління здійснюється на кількох рівнях. Як правило, більшість управлінців не приймають рішень стосовно стратегічних цілей розвитку та зміни організації. Саме цих людей звичайно називають менеджерами.

Менеджмент діє у певній ситуації. Це означає, що до нього завжди висувають певні вимоги, він повинен діяти за умов обмежень.

Вимоги – це те, що повинен робити працівник.

Обмеження – це чинники, які визначають межі того, що може робити працівник. Обмеження бувають:

– ресурсні (кількість та різновиди наявних ресурсів);

– правові;

– угоди з профспілкою;

– технологічні, які визначаються характеристиками процесів та устаткування, що використовуються менеджером в його роботі;

– фізичне розташування робочого місця менеджера та його підрозділу;

– політика організації та прийняті в ній процедури;

– прагнення та очікування інших людей, їхня готовність схвалити дії менеджера.

Будь-яка менеджерська посада передбачає певні можливості вибору роботи. Менеджер повинен виконувати і специфічні робочі функції.

1. Прогнозувати та планувати.

2. Організовувати.

3. Керувати (розпоряджатися).

4. Координувати.

5. Контролювати.