12. Види і форми науково-дослідної роботи студентів.

1. Науково-дослідна робота в межах навчального процесу:

А) Курсова робота - самостійне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується з певного навчального курсу або з окремих його розділів. Метою написання курсової роботи є:

• поглиблення знань студентів з актуальних проблем окремої галузі науки; • систематизація отриманих теоретичних знань з певної навчальної дисципліни; • розвивиток умінь самостійного критичного опрацювання наукових джерел; • формування дослідницьких умінь студентів; • стимулювання студентів до самостійного наукового пошуку; • розвиток уміння аналізувати передовий досвід та узагальнювати власні спостереження; • формування вміння практичної реалізації результатів дослідження проблеми в самостійно виконаних розробках.

Б) Реферати - письмова доповідь чи виступ з певної теми, в якому зібрана інформація з одного або декількох джерел. Реферати можуть бути викладом змісту наукової роботи, художньої книги і т. п.

В) Презентація - документ або комплект документів, призначений для представлення чого-небудь (організації, проекту, продукту і т.п.). Мета презентації - донести до цільової аудиторії повноцінну інформацію про об'єкт презентації в зручній формі.

Г) Розробка методичних матеріалів

2) Поза навчальним процесом:

А) Науковий гурток – організаційне утворення на кафедрі, учасниками якого є широке коло студентів факультету, яке формується за напрямком наукової діяльності кафедри відповідно до затверджених тематичних планів роботи кафедри.

2) Лекторська робота

3) Участь в конференціях.

12. Раціональний трудовий режим дослідника й організація робочого місця.

Ефективність НД, як доводять учені, залежить від раціональної організації праці, оптимального використання потенційних можливостей науковця, доброго знання ним психології наукової творчості. Розумова діяльність - найскладні­ший, найважчий вид людської діяльності, яка потребує активіза­ції уваги, процесів мислення та інших психологічних функцій зазвичай супроводжується нервово-психологічною та емоційною напругою, підвищеною чуттєвістю, посиленням серцево-судинної діяльності і дихання, прискоренням утрати енергії тощо. Тому праця вченого прирівнюється до фізичної праці.

Надмірне фізичне навантаження наукового працівника можна випередити, якщо правильно організувати трудовий режим, який має грунтуватися на поєднанні психофізичних функцій дослідни­ка і його трудових навичок, тобто працездатності.

Працездатність це здатність людини працювати, бути ак­тивним учасником трудових процесів. І Ірацездатність у дослі­дницькій діяльності, за М.Т.Бі.;гухою, залежить від таких факторів:

• внутрішніх інтелектуальних здібностей, особливостей во­лі, стану здоров'я, ступеня тренування в цій праці:

• зовнішніх - обстановки, зовнішнього середовища, організа­ції робочого місця, режиму праці і відпочинку;

• організації праці,

• розумового навантаження.

Протягом дня працездатність змінюється. Найбільш плідним с так званий ранковий час (з 8 до 15 год.), причому максимальна працездатність з 10 до 13 год., потім післяобідній (з 16 до 19 год.) і вечірній (з 20 до 22 год.). Ступінь уваги й ефективності запам'ятовування змінюється у бік зменшення й уповільнення до кінця кожного періоду часу.

Організовуючи працю дослідника, необхідно враховувати ті фактори, які негативно впливають на продуктивність розумової праці: розмови, шепіт, рух людей, неможливість виконавця довго зосереджуватись на об'єкті НД тощо. Тому науковець мусить у собі виховати самоконтроль, цілеспрямованість і зосе­редженість. Знаючи обсяг роботи і термін її виконання, дослід­никові необхідно вести облік викопаної за день роботи, вста­новлюючи, які наукові знання, теорії, концепції, аксіоми, гіпо­тези придбав з метою їх перехоугу в майбутньому в якість знань з досліджуваної теми - наукову новизну.

Серед факторів, що сприяють підвищенню продуктивності праці, значну роль відіграють різні подразники, зокрема темпера­турні, звукові, світлові, нюхальні, смакові та ін. Як засіб підви­щення розумової працездатності гігієністи рекомендують, зокре­ма, обмивання обличчя холодною водою протягом 1 -2 хв. після 3­3,5 годин праці. Одним із факторів, що впливає на економічну і високопродуктивігу роботу, є циклічний режим дня і харчування. Впорядкованість і систематичність режиму притаманна людям з високою працездатністю. Водночас усім науковцям необхідно пам'ятати:

• сон повинен бути не менше 7-8 годин;

• у кімнаті необхідно додержувати гігієнічних вимог (свіже повітря, чистота і та. ін.);

• лягати спати потрібно в один і той самий час, не пізніше ніж о 23-24 годині;

• прийом їжі повинен відбуватися не пізніше, ніж за дві три години до сну, оскільки робота органів травлення заважає повно­цінному відпочинку;

• напружена робота повинна бути призупинена за 1-1,5 годин до сну, тому що інтенсивна діяльність мозку триває протягом значного часу після того, як дослідник встав із-зі столу;

• вставати потрібно також в один і той самий час. Вранці обов'язкова фіззарядка і душ або обтирання;

• харчуватися потрібно три чотири рази на день. Обов'язково в один і той самий час. Харчування не повинне бути переван­тажуючим.

Для покращення розумової діяльності медики рекомендують також різні штучні стимулюючі (фармакологічні) препарати. Деякі з них призначають для лікування на певний час, деякі - на короткий час. У будь-якому випадку самолікуванням займатися не варто. Якщо виникли перші симптоми порушення працездат­ності, потрібно звертатися до медичних працівників.

Оптимальна організація робочого місця науковця головна умова підвищення його працездатності.

Організація робочого місця тісно пов'язана з формами і методами організованої праці. Цей взаємозв'язок виражений в організації трудового процесу, бо виконуючи раціоналізацію прийомів праці, можна ліквідувати надмірне фізичне наванта­ження наукового працівника, досягти скорочення і уповільнення рухів, а також визначити потребу в забезпеченні робочого місця пристроями і пристосуваннями, що сприяють економії робочого часу. Правильно організувати робоче місце - означає:

• забезпечити його згідно зі спеціалізацією і технологічним призначенням, а також з урахуванням існуючого рівня технічного прогресу - обладнанням, інвентарем і виробничими меблями, засобами зв'язку і оргтехніки;

• налагодити безперебійне і ритмічне обслуговування робочого місця іншими службами матеріальним і інформаційним забез­печенням;

• створити сприятливі умови для виконання трудових процесів. Матеріально-технічні засоби повинні бути розміщені в зоні робочого місця згідно зі змістом викоігуваної роботи і вимогами раціональних трудових прийомів.

• Температурний режим також впливає на продуктивність праці. Коли низька температура, у людини, що працює сидячи, німіють кінцівки, зменшується швидкість рухів. Теплий одяг, хоч і знижує втрату внутрішнього тепла, створює незручність і загальмовує рухи, прискорює втомлення. Підвищення температу­ри також негативно позначається на продуктивності праці -прискорюється дихання, збільшується потовиділення, що призво­дить до втрати солі в організмі, з'являється відчуття слабості і кволості.

• Оптимальним температурним режимом у робочих приміщен­нях дослідників є 18-20 °С.

• Робоча поза є важливою передумовою правильної організації праці. Від неї залежить максимальна економія сил науковця.

• Неправильний вибір робочої пози призводить до розвитку у науковців кособокості. У переважної більшості їх після багато­річної праці праве плече вище лівого. Під час роботи необхідно стежити за правильним положенням корпуса тіла і ніг. Є певні рекомендації фізіологів щодо робочої пози науковців, яких треба додержуватись. Робочу позу науковця вважають правильною, якщо коліна в положенні сидячи знаходяться під робочою площиною (столом).

• З віком еластичність кришталика ока зменшується і до 40-45 років настільки слабне, що виконувати роботи на нормальній відстані від очей (ЗО - 35 см) стає неможливо. Тому при перших ознаках вікової далекозорості необхідно звертатись до лікаря. Дослідження показують, що чим раніше науковець починає працювати в окулярах, тим краще зберігається зір.

• Правильний вибір робочої пози не дасть бажаних наслідків, якщо науковці не виконуватимуть під час виробничої паузи фізичні вправи.

• Отже, комплекс заходів НОН па робочому місці працівника, зайнятого НДР, забезпечує здоров'я людини і виконання нею досліджень з найбільшою ефективністю.

15. Після вибору теми дослідник глибоко вивчає наявну соціально-економічну інформацію, в результаті чого має можливість сформулювати мету і завдання наукового дослідження. Своєрідним перехідним моментом від обрання теми до постановки мети і завдань наукового дослідження є складання плану дослідження. Таким чином, складання плану є важливим моментом наукової діяльності дослідника. Як свідчить досвід, кожний, хто береться здійснювати будь-яке наукове дослідження від самого початку роботи і до завершення її повинен мати план: план дисертації, план монографії, план доповіді, план статті тощо. Оскільки на початку наукового дослідження скласти остаточний варіант плану практично неможливо, то досліднику доводиться розробляти декілька варіантів: попередній план, робочий план, остаточний план. Попередній план наукового дослідження формується, як правило, на ґрунті гіпотези, тобто на ґрунті припущення. Якщо попередній план більш наближений до етапу вибору теми, то робочий план посідає золоту середину між темою і формулюванням мети та завдань наукового дослідження. Він більш точно відображає тему дослідження та більш повно охоплює мету і завдання цього останнього. Остаточний план становить собою реферативний виклад розміщених у логічному порядку питань, за якими надалі буде систематизуватися увесь напрацьований матеріал. Остаточний план, як правило, має форму плану-проспекту. Остаточний план найменше наближений до етапу вибору теми і найбільше пов'язаний з етапом формулювання мети та завдань дослідження. Таким чином, остаточний план виводить дослідника на етап формулювання мети і завдань дослідження. Щоб впоратися з ним, необхідно передусім старанно вивчити, опрацювати наукову інформацію, що стосується теми дослідження. Аналіз відібраної інформації може здійснюватися у хронологічному або тематичному порядку. При хронологічному порядку аналізу дослідник критично аналізує найважливіші ідеї, факти, теорії, співставляючи одну з одною та виокремлюючи етапи в історії досліджуваного питання. Тематичний аналіз передбачає систематизацію зібраної інформації за питаннями досліджуваної теми. В процесі опрацювання інформації формулюється мета дослідження. Мета повинна формулюватися коротко і максимально чітко, виражати те основне, що має намір зробити дослідник. Поряд з формулюванням загальної, основної мети можуть формулюватися і проміжні цілі. Поряд з метою дослідник повинен сформулювати завдання, в яких конкретизується і розвивається мета дослідження. Формулювання завдань наукового дослідження також має бути досить чітким, оскільки воно зводиться, як правило, до перерахування того, що має бути зроблено відповідно до мети дослідження. Формулювання завдання супроводжується формулюванням гіпотези, тобто наукового обґрунтованого припущення, передбачення про можливе існування якихось соціально-економічних явищ та причини їх виникнення.

Будь-яка гіпотеза будується на базі достовірних фактів, яких достатньо для теоретичного припущення, але замало для створення повноцінної концепції, теорії. В процесі дослідження з метою найкращого вирішення сформульованого завдання можуть висуватися декілька гіпотез. Гіпотези відіграють важливу роль на будь-якому етапі розвитку наукового знання про об'єкт дослідження, проте найбільшу роль вони відіграють на етапі лише зародження знань (науки) про той чи інший об'єкт.

16. Економічна інформація - інформація про суспільні процеси виробництва, розподілу, обміну та використання матеріальних благ, корисні дані сфери економіки, що відображають через систему натуральних, трудових і вартісних показників планову й фактичну виробничо-господарську діяльність та причинний взаємозв`язок між керуючим і керованим об`єктами. Економічна інформація використовується на всіх рівнях управління народним господарством країни, зокрема в усіх галузях агропромислового комплексу.

Економічна інформація мас такі особливості: відображує діяльність галузей економіки (підприємств, об'єднань, галузі) за допомогою натуральних, умовних і вартісних вимірників; фіксується, як дискретна величина на матеріальних носіях (документах, магнітних стрічках, дисках тощо); має лінійну форму (записується рядками). Крім того, вона є масовою і об'ємною, потребує багаторазового групування, арифметичної і логічної обробки для управління; буває цифровою, буквено-цифровою, алфавітною (буквеною); характеризується тривалістю збереження, циклічністю у виникненні і обробці у встановлених часових межах; виступає активною щодо впливу на господарський і механізм.

Носії економічної інформації, які використовуються у науково-дослідному процесі, виконують подвійну роль. По-перше, містять певні дані, що характеризують економічні процеси, які досліджуються, і, по-друге, - є доказами того, що такі процеси дійсно відбулися за участю службових осіб, які дали дозвіл виконувати їх, а також конкретних матеріально відповідальних осіб, що виконали ці операції. Залежно від характеру документування господарських операцій і цінностей первинні документи поділяють на оформлення операцій з коштами, матеріальними цінностями і розрахунками.

За призначенням розрізняють розпорядчі, виправдувальні, розпорядчо-виправдувальні первинні документи і документи бухгалтерського оформлення,

Розпорядчі - документи розпорядчого характеру на виконання господарських операцій (банківські чеки, вимоги на відпуск матеріалів, видаткові касові ордери та ін.).

Виправдувальні - засвідчують факт виконання господарських операцій (товарно-транспортні накладні, приймальні акти на надходження матеріалів, прибуткові ордери). Незалежно від способу виготовлення ці документи повинні відображати найменування і зміст операції, підставу для проведення її, підписи осіб, відповідальних за достовірність наведених у них даних.

Розпорядчо-виправдувальні - документи, які одночасно є розпорядчими і виправдувальними для господарських операцій (лімітно-забірна карта на відпуск матеріалів, подорожній листок автомобіля).

Документами бухгалтерського оформлення вважають такі, які складають працівники бухгалтерії на основі розпорядчих і виправдувальних або розпорядчо-виправдувальних первинних документів. До них належать регістри, накопичувальні відомості, машинограми, картки тощо. Це переважно зведені документи, які об'єднують однорідні господарські операції за економічними ознаками і методикою відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку (журнал-ордер з обліку матеріальних цінностей, машинограма обліку витрат на виробництво продукції та ін.). Називаються вони регістрами бухгалтерського обліку. Регістри бухгалтерського обліку є носіями зведеної інформації, яку приймають під час досліджень як початкову для подальшої деталізації матеріальної та іншої відповідальності, визначення резервів зниження витрато - і матеріалоємності виробництва, розміру збитків і невиправданих втрат тощо.

Функціонування автоматизованих систем обробки інформації (АСОІ) у різних галузях економіки зумовлює використання в науково-дослідному процесі технічних носіїв економічної інформації, які замінили документи при безпаперовій обробці інформації про виробничу і фінансово-господарську діяльність підприємств.

17. Економічна наука, господарська діяльність суспільства пов'я­зані з інформацією, яка називається економічною інформацією (ЕІ) і являє собою сукупність відомостей (даних), які відбивають стан (фінансово-господарську діяльність підприємств) або визна­чають напрям змін і розвитку народного господарства і його ланок. До ЕІ належать законодавчі акти, постанови, нормативні документи, інструкції, положення, які затвердженні державними і господарськими органами управління.

ЕІ притаманні деякі особливості, що випливають із її суті:

• відображує діяльність ланок народною господарства (під­приємств, об'єднань, галузі) за допомогою натуральних, умовних і вартісних вимірників;

• фіксується як дискретна величина на матеріальних носіях (документах, магнітних стрічках, дисках тощо);

• має лінійну форму (записується рядками);

• вона є масовою і об'ємною, потребує багаторазового групу­вання, арифметичної і логічної обробки для управління;

• буває цифровою, буквено-цифровою, алфавітною (буквеною);

• • характеризується тривалістю збереження, циклічнії-по \ виникненні і обробці у встановлених часових межах;

• • виступає активною щодо впливу па господарський механізм Властивості РЛ враховують під час створення комп'ютернії*

• інформаційних систем обробки даних, визначення вимог до mis видів забезпечення цих систем.

• El характеризується за такими критеріями: синтактикоіп, семантикою, прагматикою.

• Синтактика - структура Ш (символи алфавіту моин інформації, слова, речення, правила побудови їх).

• Семантика - зміст ЕІ.

• Прагматика - корисність ЕІ, тобто її властивості (досіо вірність, своєчасність, зручність сприймання, цінність тощо).

• Структурою ЕІ визначається її будова, виділення тих чи інших елементів. Ці елементи називають інформаційними одиницями. Найбільшими інформаційними одиницями є ті, які співвідносяться передусім з поняттям об'єкта управління. Чи такий об'єкт у сфері економіки беруть народне господарство і його ланки.

• Змістовність інформації - це її питома семантична місткість, яка дорівнює відношенню кількості семантичної інформації в по­відомленні до розміру даних, що його відтворюють.

• Корисність інформації зумовлена особливостями використан-пя її у тій чи іншій системі.

• Достовірність інформації - це властивість ЕІ відображати реально діючі об'єкти з необхідною точністю. Вимірюється достовірність інформації довірчою ймовірністю необхідної точ­ності, тобто ймовірністю того, що відображувані інформацією шачення параметра відрізняються від істинного значення цього параметра в межах необхідної точності.

• Своєчасність інформації - цс її властивість надходити на той чи інший рівень управління не пізніше заздалегідь призначеного часу, узгодженого з часом розв'язування завдань управління, оскільки вона є необхідною для вироблення управлінського рі­шення без порушення встановленої процедури і регламенту.

• Актуальність визначається ступенем збереження цінності інформації для управління в момент її використання і залежить від статистичних характеристик відображуваного об'єкта (від інтервалу зміни цих характеристик) і від інтервалу часу, який минув з моменту виникнення даної інформації.

• За даними дослідників у світі наукової літератури первинна інформація складає лише 25%, а решта - вторинна. Тому завдання з економіки НД полягає в тому, щоб відшукати в інформаційному потоці оригінальні видання, знайти таку інформацію, яка є найціннішою та актуальною у сучасних умовах.

• Є також інші ознаки класифікації ЕІ, яку досліджують за: спо­собом відображення - текстова, цифрова, алфавітна, алфавіт­но-цифрова, графічна (креслення, схеми, графіки); насиченістю даних - недостатня, достатня, зайва; корисністю використан­ня — корисна, некорисна; способом подання — директивна, розпо­рядча, звітна; ознаками обробки — оброблювальна і не оброблю­валаіа.

• Залежно від функцій ЕІ поділяють за функціями використання в інформаційному забезпеченні господарського механізму підприємства, об'єднання, галузі, а також для НД.