1.3. Класифікація логістичних витрат

Розгляд логістичних витрат за класифікаційними ознаками дасть змогу не тільки структурувати логістичні витрати, а й планувати необхідно-прийнятний склад і структуру витрат на майбутнє, обліковувати, аналізувати, контролювати і регулювати їх величину та рівень, за умов коректного розрахунку, а також досліджувати чинники формування витрат, тобто здійснювати ефективне управління ними з позиції загальної економічної ефективності діяльності логістичної системи.

У сучасній теорії логістики відзначаються різноманітні підходи до класифікації логістичних витрат (таблиця 1.2).

Підхід I. За формою прояву загальні витрати, а в них і логістичні поділяються на чотири групи:

1) явні витрати – безпосередні грошові виплати постачальникам факторів виробництва, проміжних виробів і ділових послуг;

2) неявні витрати – (умовно оцінена) упущена вигода альтернативних варіантів, що не набуває форми фактичних грошових виплат;

3) збиток – фактичні (потенційні) витрати, яких зазнає або може зазнати підприємство, не отримуючи компенсацію у формі доходу;

4) безповоротні витрати – являють собою раніше здійснені втрати, які вже не підлягають відшкодуванню і не можуть впливати на рішення підприємства (наприклад, інвестиційні витрати підприємства).

Таблиця 1.2

Підходи до класифікації витрат, виокремлення та характеристика в них логістичних складових

Підходи до класи- фікації витрат	Види витрат	Характеристика логістичних витрат
1	2	3
Підхід І. За формою прояву	• явні витрати • неявні витрати • збиток • безповоротні витрати	Наявність логістичних складових у всіх видах витрат дає змогу розглядати їх здатність до релевантності, яка притаманна більшою або меншою мірою пер­шим трьом видам витрат
Підхід II.. За терміном отриман­ня доходів відповідно до здійснених витрат	• вичерпані (спожиті) витрати • невичерпані (неспожиті) витрати	Витрати розглядаються з пози­цій розрахунку та планування поточної та/або потенційної ефективності
Підхід III. Зважаючи на періоди здійснення (фактич­ного списання) витрат	• поточні логістичні витрати звітного періоду • логістичні витрати майбутніх періодів • логістичні витрати минулих періодів	У логістичному управлінні такий розподіл повинен враховувати/передбачати доцільність (із урахуванням мож­ливості) їх здійснення у конкретному періоді
Підхід IV. За ознакою розподілу витрат у діяльності підприємств	• витрати надзвичайних подій • витрати звичайної діяльності (операційної, інвестиційної, фінансової)	Логістичні витрати як поточні узгоджуються із витратами операційної діяльності і наявні у складі: транспортно-заготівель­них, загальновиробничих, адмі­ністративних, збутових, інших витрат операційної діяльності
Підхід V. За порядком визна­чення фінансових результатів	• включаються у собівартість продукції; • не включаються до собівартості продукції (витрати періоду)	Логістичні витрати формують­ся згідно з елементами опера­ційних витрат, визначаються за складовими витрат операційної діяльності
Підхід VI. За ознакою фіксації витрат у системі бухгалтерського обліку	• витрати товарно-матеріальних цінностей, палива та енергії; • витрати, пов’язані із оплатою праці; • витрати, пов’язані із нарахуваннями на заробітну плату; • амортизація необорот­них активів; • податки і обов’язкові платежі; • витрати, пов’язані із страхуванням активів, відповідальності, ризиків; • інші витрати	Фактичні витрати використаних (використання засобів) ресурсів у логістичних операціях (діях, процесах)

Продовження табл. 1.2

1	2	3
Підхід VII. Стосовно фаз прос­торово-часового переміщення ма­теріальних, інфор­маційних і фінансо­вих потоків	• витрати фази постачання; • витрати фази виробництва; • витрати фази дистрибуції; • витрати фази утилізації та/чи рециклювання відходів	Уможливлюється оцінювання логістичних витрат на узагальнювальному рівні, а також за структурними підрозділами підприємства
Підхід VIII. Залежно від способу віднесення витрат на об’єкт витрат	• прямі; • непрямі	Переважна частина логістичних витрат є непрямими, тому необ­хідний коректний розрахунок і регулювання їхнього рівня, особливо у сфері дистрибуції
Підхід IX. Згідно з розподілом непрямих витрат за системою АВС-рахунка	• витрати засобів (ресурсів); • витрати видів діяльності (дій/операцій, процесів, процедур, функцій)	У логістичному управлінні розглядаються витрати одиниці продукції/клієнта, партії продукції/групи клієнтів, каналу дистрибуції тощо
Підхід X. За поведінкою або ознакою змінності чи реагування витрат на зміни параметрів діяльності	• постійні; • змінні	Змінюються залежно від пара­метрів логістичної діяльності

Підхід II. Розглядаючи витрати за терміном отримання доходів відповідно до здійснених витрат, і зокрема логістичних витрат, можна виокремити дві групи витрат:

1) вичерпані (спожиті) витрати – це збільшення зобов’язань або зменшен­ня активів у ході поточної діяльності для отримання доходу звітного періоду;

2) невичерпані (неспожиті) витрати – це збільшення зобов’язань або зменшення активів у ході поточної діяльності для одержання доходу або іншої вигоди в майбутніх періодах.

Підхід III. Зважаючи на періоди здійснення (фактичного списання) витрат, розрізняють:

1) поточні логістичні витрати звітного періоду;

2) логістичні витрати майбутніх періодів;

3) логістичні витрати минулих періодів.

Підхід IV. За ознакою розподілу витрат у діяльності підприємств логістичні витрати можна розглядати за напрямами, що представлені в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3

Місце логістичних витрат у витратах діяльності підприємств

Логістичні витрати в діяльності підприємств
У загальних витратах діяльності	У витратах звичайної діяльності	У витратах операційної діяльності
Витрати звичайних подій	Операційні	Транспортно-заготівельні витрати
Витрати надзвичайних	Фінансові	Загальновиробничі витрати
подій	Інвестиційні	Адміністративні витрати
		Витрати на збут
		Інші витрати операційної діяльності

Так, місцями виникнення логістичних витрат можна вважати місця виконання логістичних функцій: складування матеріалів, транспортування матеріалів, внутрізаводське транспортування, складування готових виробів, пакування готових виробів тощо. Спільне використання ознак місця виникнення та елементів витрат (аналітичних рахунків) дозволяє встановити носії витрат, як це показано в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4

Перетин носіїв логістичних витрат

Місце виникнення логістичних витрат	Аналітичні позиції
	Зарплата, надбавки	Матеріали, паливо	Нетривалі предмети	Амортизація	Ремонти	Власні і сторонні транспортні послуги	Фінансові витрати, відсотки	Витрати збитків	Витрати страхування
Отримання матеріалів	+	+	+	-	+	+	+	+	+
Складування	+	-	+	-	-	+	-	+	-
Внутрішнє транспортування	+	-	+	+	+	+	-	-	+
Складування готових виробів	+	+	+	-	-	+	+	-	-
Відправлення готових виробів	-	-	+	+	-	+	+	+	-

Підхід V. Поточні витрати звітного періоду задля визначення фінансових результатів у системі фінансового обліку необхідно розподіляти на такі, що:

1) включаються у собівартість;

2) не включаються у собівартість (логістичні витрати періоду).

Відповідно можна аргументувати наявність поточних логістичних витрат у двох вищевказаних групах, а тому необхідно обґрунтувати їх характерис­тику і склад. Отож, логістичні витрати, які входять до собівартості, охоплюють витрати, які пов’язані із просторово-часовим переміщенням матеріальних потоків до виробництва і у технологічному процесі. Логістичні витрати періоду – це витрати, що пов’язані із логістичним управлінням, дистрибуцією продукції та/або її зворотним поверненням тощо.

Підхід VI. Зважаючи на сучасну практику обліку, доцільно виокремити такі складові логістичних витрат за ознакою фіксації витрат у системі бухгалтерського обліку:

1) витрати товарно-матеріальних цінностей, палива та енергії, використаних у логістичних процесах;

2) витрати, пов’язані із оплатою праці працівників, зайнятих у логістичній діяльності підприємства;

3) витрати, пов’язані із нарахуваннями на оплату праці працівників, зайнятих у логістичній діяльності підприємства;

4) амортизація необоротних активів, зайнятих реалізацією логістичних процесів;

5) податки і обов’язкові платежі під час реалізації логістичних процесів;

6) витрати, пов’язані із страхуванням активів, відповідальності, ризиків тощо у логістичній діяльності підприємств;

7) інші витрати логістичної діяльності підприємств.

Вказана система розподілу (видів) витрат створює найкращі можливості для контролю за витратами, що здійснені під час виконання логістичних функцій, та їх чинниками, а також для дослідження структури витрат, якщо ці функції можна коректно виміряти. Точнішу і більш економічно обґрунтовану величину логістичних витрат можна ідентифікувати у разі впровадження і ведення додаткового обліку за логістичною діяльністю. Проте нагромадження інформації за вказаними видами вимагатиме додаткових витрат праці і не завжди буде характеризуватися своєчасністю і повнотою.

Підхід VII. Стосовно фаз просторово-часового переміщення матеріальних, інформаційних і фінансових потоків можна розглядати елементи логістич­них витрат у складі чотирьох груп, таких як:

• витрати фази постачання;

• витрати фази виробництва;

• витрати фази дистрибуції;

• витрати фази утилізації та (або) рециклювання відходів.

До витрат фази постачання належать витрати фізичного переміщення матеріалів, частин від постачальника до матеріальних складів, витрати транспор­ту, контролю і приймання матеріалів, витрати організації замовлень, витрати планування і керування підсистемою постачання, а також витрати обслугову­вання інформаційного потоку, які супроводжують фізичні процеси надходжен­ня і переміщення матеріалів.

Логістичні витрати фази виробництва пов’язані із внутрішніми логістичними процесами, які стосуються потоків сировини, матеріалів, напівфабрика­тів, готових виробів, інформації, грошових коштів. У названі витрати входять:

• витрати енергії;

• витрати фізичного переміщення матеріалів між технологічними операціями і процесами;

• витрати нагромадження та утримання запасів (у цехових складах), що забезпечують безперервність виробництва і реалізації;

• витрати перетворення інформації щодо процесів фізичного переміщення матеріальних потоків між пунктами їх зосередження;

• способи та джерела фінансування логістичних процесів та пов’язаних з ними об’єктів виробництва.

Витрати фази дистрибуції поділяють на такі складові, як: витрати транспортування, витрати утримання запасів готових виробів на складі, витрати консолідації/деконсолідації матеріалів, витрати пакування та інформаційно-управлінські витрати.

Логістичні витрати утилізації та (або) рециклювання відходів охоплюють групування логістичних витрат, які за внутрішнім змістом подібні до трьох вищезазначених видів логістичних витрат. Так, до складу таких витрат вклю­чають витрати, пов’язані із нагромадженням, складуванням і транспортуванням відходів, витрати переробки, утилізації тощо. Аналіз цих витрат зумовлює збільшення інформаційних витрат, від яких зрештою і залежить якісна реалі­зація процесів зворотної логістичної функції надалі, особливо якщо це сто­сується екологічно небезпечних матеріалів.

Підхід VIII. Залежно від способу віднесення витрат на об’єкт витрат логістичні витрати, як і сукупні витрати підприємств, можливо поділити на прямі та непрямі.

Прямі витрати - це витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкта витрат економічно можливим способом, тобто такі витрати безпосередньо пов’язані з виготовленням і реалізацією товарно-матеріальних цінностей і можуть бути прямо віднесені на її одиницю.

Непрямі витрати - це витрати, що не можуть бути відразу віднесені до певного об’єкта витрат економічно можливим способом, а повинні бути макси­мально точно розподілені між певними об’єктами витрат (наприклад, заробітна плата управлінського і обслуго­вуючого персоналу, утримання й експлуатація основних фондів тощо).

Одні й ті самі витрати можуть бути одночасно прямими і непрямими щодо різних об’єктів. За характером переважної частини логістичних витрат вони є непрямими. Особливістю усіх непрямих витрат є те, що не завжди коректно здійснюється їх віднесення на конкретні об’єкти витрат. Тому необхідне переведення відповідної частини цих витрат у ранг прямих, що дасть змогу отримати правильні фінансові результати, ефективно оцінювати фінан­сово-господарську діяльність підприємства, зумовлювати вигідні умови спів­праці із партнерами.

Підхід IX. Проблему розподілу непрямих витрат найефективніше дає змогу вирішити сучасна і до деякої міри інноваційна управлінська система ABC – рахунку витрат. Вертикальний потік інформації в системі ABC - рахунку витрат характеризує економіку і методи організації робіт на підприємстві. Він також формує основні елементи, необхідні для того, щоб надати достовірну і корисну фінансову інформацію про стратегії та операційну діяльність підприємств. Концепція управління АВС/М (АВС/М - Activity Based Costing/Managed), на відміну від відомих підходів, оперує одночасно як фінансовими (витрати ресурсів, витрати діяльності, показники ефективності), так і нефінансовими даними (види діяльності).

Види діяльності можуть потенційно містити перелік завдань, набір функцій тощо. Види діяльності становлять центральний елемент витратної моделі, який найбільшою мірою впливає на точність і правильність розрахунків.

За допомогою драйверів видів діяльності (баз розподілу на конкретні види діяльності), витрати розподіляються за об’єктами витрат. Вони вимірюють, як часто ті чи інші види діяльності виконуються за кожним типом виробу чи безпосередньо для клієнта, або ж час, що необхідний для здійснення визначе­ного виду діяльності. Для точнішого розрахунку витрат драйвери видів діяльності поділяють на два типи: операційний (неповною мірою врахо­вує параметр часу) та часовий драйвер, який розподіляє витрати на вид діяль­ності на основі витраченого часу на його виконання і надає найточніші резуль­тати, коли змінюється час на окрему операцію.

Мета ABC-рахунка витрат полягає в тому, щоб вибрати правильну кількість і відповідні типи драйверів видів діяльності для адекватного розподілу витрат на види діяльності.

Крім вказаного розподілу витрат, корисним також буде розгляд витрат у системі ABC-класифікації згідно із ієрархією витрат, відповід­но до якої витрати можна розміщати в такі категорії (щодо об’єктів):

1) витрати (на рівні) одиниці продукції (Unit level) – витрати засобів (ресурсів), що необхідні або витрачені для продукування дій (операцій) задля виробництва і реалізації одиниці продукції;

2) витрати (на рівні) партії готових виробів (Batch level) – витрати засобів (ресурсів), що необхідні або витрачені для продукування дій (операцій) задля ви­робництва і реалізації відповідної партії готової продукції;

3) витрати на підтримку подальшого виробництва продукції підприємством (Product level) – витрати засобів (ресурсів), що необхідні або витрачені для виконання дій (операцій) з підтримки специфіки виробництва продукції (удосконалення технологій, нових розробок тощо);

4) витрати для підтримки діяльності/роботи підприємства (Facility level) – витрати засобів (ресурсів), що необхідні або витрачені для виконання дій (операцій), пов’язаних із функціональною здатністю (роботою) підприємства;

5) витрати (на рівні) клієнта, або покупця (Customer level) – витрати засобів (ресурсів), що необхідні або витрачені для виконання дій (операцій) для специфічного обслуговування, утримання конкретних клієнтів з метою подальшої взаємовигідної співпраці.

Підхід X. У ринкових умовах діяльність підприємств становить комплекс взаємопов’язаних господарських процесів. Характер реагування витрат на зміни у діяльності підприємства визначає їх поведінка. Тому за поведінкою, або ознакою змінності, чи за ознакою реагування витрат на зміни параметрів діяльності витрати поділяють на постійні і змінні (залежно від прийнятих параметрів). Такий розгляд витрат є особливо важливим на стадії планування, оскільки його метою є саме попереднє формування витрат.

З іншого ж боку, змінність витрат означає (передбачає) їх поведінку у разі зміни параметрів діяльності підприємства. Найчастіше такою величиною є обсяг виробництва про­дукції. Крім того, параметрами можуть бути рівень використання виробничих потужностей, обсяг переробленої сировини, час роботи працівників, тривалість роботи машин тощо. Змінність логістичних витрат з позицій логістичної діяль­ності може стосуватися величини матеріальних потоків, обсягу виробництва і реалізації, обсягу утримуваних запасів тощо. Треба зауважити, що за поділу витрат на постійні і змінні у кожному випадку необхідно зважати на умови діяльності конкретного підприємства.

Постійні логістичні витрати – це такі складові логістичних витрат, які не змінюються у певних межах зміни логістичної діяльності. Постійні логістичні витрати не залежать від величини матеріальних та інформаційних потоків та обсягів запасів, які утримуються і об’єднують:

• амортизацію приміщень і обладнання складів;

• амортизацію транспортних засобів;

• орендні платежі за користування складськими приміщеннями;

• витрати на електроенергію;

• витрати на оплату погодинної праці із обов’язковими нарахуваннями;

• витрати на заробітну плату управлінського персоналу;

• витрати на оплату телекомунікаційних послуг;

• витрати оподаткування майна логістичного призначення.

Постійними витратами є переважно непрямі витрати. Із збільшенням обсягів логістичної діяльності на одиницю матеріальних, інформаційних чи фінансових потоків припадає щоразу менша величина логістичних витрат.

Зауважимо, що постійні витрати залежно від обсягів логістичної діяльності і у межах довгострокового періоду доцільно розглядати в двох категоріях:

• безумовно-постійні витрати (постійні);

• умовно-постійні витрати (частково постійні).

Безумовно-постійні логістичні витрати, незважаючи на будь-які зміни, залишаються незмінними в гіпердовготерміновому періоді. Умовно-постійні логістичні витрати лише за певних умов (часових, кількісних) є безумовно-постійними; вони можуть періодично змінюватися залежно від зміни певних логістичних процесів. Умовно-постійні логістичні витрати необхідно розглядати в двох категоріях: загальні постійні витрати, на формування яких має вплив лише вище керівництво підприємства, та особливі/специфічні постійні логістичні витрати (наприклад, фази постачання, виробництва чи дистрибуції) – розмір яких залежить від рішення менеджера нижчого рівня.

У разі інтенсифікації господарської діяльності простежується тенденція до зниження частки постійних логістичних витрат у структурі сукупних витрат під­приємства. Водночас впровадження "високих" технологій, автоматизація, роботи­зація бізнес-процесів зумовлює протилежну тенденцію – зростання їх частки.

Оскільки змінними логістичними витратами є такі витрати, величина яких залежить від обсягу товарно-матеріальних та інформаційних потоків під­приємства у процесах постачання та дистрибуції, утримуваних запасів, тому такі зміни логістичних витрат, спричинені змінами обсягу логістичної діяльності (обсягу постачань, обсягу виробництва, обсягу реалізації, наявності товарно-матеріальних цінностей), можуть мати різний характер. Аналізуючи характер змінності логістичних витрат, можна виокремити чотири типи змінних витрат:

1) пропорційні змінні логістичні витрати, які виникають тоді, коли на кожну одиницю приросту обсягу товарно-матеріального потоку (логістичної діяльності, запасів) відбувається приріст логістичних витрат в однаковій відсотковій величині, тобто темпи змін є однаковими; пропорційні змінні логістичні витрати в розрахунку на одиницю матеріального потоку у такому разі залишаються незмінними (наприклад, транспорті витрати, витрати на сировину, матеріали, комп­лектуючі, відрядна заробітна плата);

2) прогресивні змінні логістичні витрати виникають в ситуації, коли щоразу збільшений обсяг логістичної діяльності (товарно-матеріальних, інфор­маційних потоків, обсяг запасів) спричиняє ще більший приріст логістичних витрат (темпи зростання логістичних витрат випереджають темпи зростання обсягу логістичної діяльності); у такому разі логістичні витрати в розрахунку на одиницю матеріального потоку мають тенденцію до зростання;

3) дегресивні змінні логістичні витрати відзначаються в ситуації, коли кожна наступна одиниця приросту обсягу логістичної діяльності зумовлює у відсотковому відношенні щоразу менший приріст логістичних витрат (темпи зростання логістичних витрат відстають від темпів зростання обсягу логістичної діяльності); логістичні витрати в розрахунку на одиницю логістичної діяльності тоді щоразу зменшуються;

4) регресивні змінні логістичні витрати виникають в ситуації, коли із зростанням обсягу логістичної діяльності зменшуються логістичні витрати; витрати на одиницю матеріального потоку в такій ситуації щоразу зменшуються.

Отже, змінні логістичні витрати залежать від ринкової активності підпри­ємства і масштабів його логістичної діяльності. Чим інтенсивнішою є логістична діяльність, тим, відповідно, змінні фактичні логістичні витрати є значнішими. До них належать витрати використання допоміжних матеріалів (наприклад, води, палива, енергії, мастильних матеріалів), а також оплата праці із нарахуваннями.

На основі даних про величини умовно-постійних та змінних витрат логістичної системи розраховується критичний обсяг виробництва – рівень беззбитковості (обсяг виробництва у натуральній або грошовій формі, при реалізації якого покриваються як постійні, так і змінні витрати, але не має прибуток).

Якщо аналізувати змінність логістичних витрат поелементно (витрати переміщення матеріального потоку; витрати запасів; інформаційно-управлінсь­кі витрати), то необхідно відзначити особливості логістичних витрат стосовно їх поведінки:

1. Витрати транспортування матеріалів і товарів (інших необоротних матеріальних активів) є сумою постійних і змінних витрат. Питома вага постій­них витрат у сукупних витратах переміщення є порівняно високою і здебіль­шого незалежною від обсягу транспортованої продукції. Змінні витрати транс­портування поділяються на витрати, які залежать:

• від величини транспортованої маси (обсягу) вантажу;

• від відстані перевезень;

• одночасно від маси вантажу та від відстані перевезень.

2. Витрати запасів складаються з окремих економічно різноспрямованих щодо змінності складових, а отже, виникає необхідність дослідження відповід­них їхніх властивостей.

2.1. Витрати формування запасів виникають в окремих сферах діяльності підприємства (постачання, виробництва, збуту). Вказані витрати можна визначати як витрати перебігу матеріального та інформаційного потоку у фазі закупівлі (постачання). Отже, витрати формування запасів – це насамперед витрати інформаційних процесів (витрати інформаційних процесів служб поста­чання і збуту). Витрати формування запасів є змінними, хоч детальний їхній розгляд дає змогу виокремити постійну складову (наприклад, амортизація, обслуговування комунікаційного, комп’ютерного обладнання тощо), однак порівняно із іншими складовими логістичних витрат їх швидше можна зарахувати до умовно-змінних, оскільки витрати закупівлі формуються прямо про­порційно до величини закуплених матеріалів (кількості трансакцій), тоді як витрати інформаційних процесів (утримання відділів закупівель) належать до умовно-постійних витрат.

2.2. Витрати утримання запасів охоплюють витрати капіталу у запасах, витрати складування, витрати обслуговування запасів, витрати ризику запасів, які є змінними і напряму залежними, насамперед, від величини утримуваних запасів у сфері постачання, виробництва, збуту. Умовно-постійною частиною є частина логістичних витрат, виникнення якої зумовлено експлуатацією основних засобів в процесах утримання запасів.

2.3. Витрати втрачених користей (трансакцій) виникають у ситуації нестачі запасів у відповідній кількості, якості, умові (поставки, оплати, утримання, пакування тощо), місці і часі. Можна стверджувати про характерну редукцію цих витрат за достатньої наявності і прийнятної "готовності" запасів. Проте надмірність запасів, скорочення попиту, зменшення споживання запасів можуть спричинити зростання "зайвих" витрат утримання таких активів.

3. Інформаційно-управлінські витрати залежать від якості логістичної інфраструктури, кваліфікації персоналу. Найчастіше переважна частина їх є умовно-постійною. Хоча, безперечно, в певних випадках залежність витрат на оплату праці та інших пов’язаних із ними витрат від обсягу логістичних певних потоків є не менш істотною.

Отже, у загальному вигляді до логістичних витрат належать (таблиця 1.5):

1. транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ);

2. витрати на формування та зберігання запасів;

3. адміністративні витрати.

Таблиця 1.5

Основні складові логістичних витрат

Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ)	Витрати на формування та зберігання запасів	Адміністративні витрати
- витрати на формування мережі, вибір та оцінювання постачальників; - транспортні витрати; - оплата послуг зв’язку; - представницькі витрати, відрядження; - нестачі в путі в межах норм природного убутку	- витрати на проведення інвентаризації; - ставки по кредитах на поповнення оборотних засобів; - витрати зберігання; - вартість ризиків (страхові платежі, ставки страхових премій)	- частина загальних адміністративних витрат, яка виникла у логістичній службі фірми або віднесена на неї при розподілі: заробітна плата співробітникам логістичної служби, амортизаційні відрахування на офісні меблі та оргтехніку.

Частина ТЗВ залежить від річної кількості замовлень, решта ТЗВ (приймально-розвантажувально-перевірочні, транспортні витрати та ін.) залежить від розміру партії поставки.

Наведені вище перші вісім ознак класифікації (групування і розподілу підходів) витрат унаочнюють функціональність, місце логістичних витрат та розкривають їх економічну сутність. Недостатньо повне виявлення усіх непрямих витрат (зокрема у сфері логістики) і не досить коректний їх розподіл між об’єктами зумовлюють потребу дослідження їх за управлінською системою ABC – рахунку витрат (дев’ята класифікаційна ознака). Аналіз по­ведінки витрат насамперед необхідний для коректного управлінського обліку, контролю та регулювання повних витрат підприємства і рівня логістичних витрат зокрема (десята класифікаційна ознака).

Логістичні витрати знаходять своє місце у будь-якому підході до структуризації повних витрат. Незалежно від поділу логістичних витрат вони прямо або непрямо, явно або приховано впливають на фінансово-майновий стан підприємства. Тому знання структури, рівня, чинників, які формують та регулюють логістичні витрати, мето­дики їх розрахунку та обліку є необхідною умовою їх зменшення.

На рівні підприємства логістичні витрати обчислюються у відсотках від суми продажу та у грошових одиницях при розрахунку на одиницю ваги сировини та комплектуючих виробів.

Склад логістичних витрат необхідно розуміти як сукупність окремих елементів логістичних витрат, загальновизнаних у теорії логістики (однак поки не визнаних на законодавчому рівні, а відтак – не взятих до уваги в практиці вітчизняних підприємств).

Логістичні витрати на підприємствах зазвичай складають 5-35% від обсягу продаж залежно від виду діяльності, географічного масштабу діяльності і співвідношення вагових і цінових характеристик матеріальних ресурсів та готової продукції. Витрати на логістику, як правило, складають одну з найбільших статей витрат, пов’язаних з веденням господарської діяльності, поступаючись лише витратами на сировину і матеріали у виробництві або собівартості реалізованої продукції в гуртовій або роздрібній торгівлі.

Аналіз структури логістичних витрат показує, що найбільшу частку в них займають витрати на управління запасами (20-40%), транспортні витрати (15-35%), витрати на адміністративно-управлінські функції (9-14%).