Міністерство освіти і науки України
Миколаївський державний університет імені В.О.Сухомлинського
Природничий факультет
Кафедра біології
Лариса Чеботар
ФІЗІОЛОГІЯ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
(методичний комплекс)
Лабораторні роботи
Індивідуальні роботи
Тестовий контроль знань
Ситуаційні запитання та задачі
Миколаїв – 2009
УДК 612(075.8)
ББК 28.01я7
Рецензенти:
Рекомендовано
Методичний комплекс для студентів вищих навчальних закладів освіти з Фізіології вищої нервової діяльності, побудований за кредитно-модульною структурою, кожний змістовий модуль посібника включає в себе логіку викладення, основні терміни, лабораторні та індивідуальні роботи для перевірки рівня знань змістових модулів підготовлені тестові завдання та ситуаційні питання та задачі. Посібник адресований студентам природничих факультетів. Він може стати у нагоді учням спецшкіл з поглибленим вивченням біології.
Змістовий модуль 1
Тема 1. Фізіологічні механізми поведінки людини і тварин Логіка викладу і засвоєння матеріалу
Нижча і вища нервова діяльність. Аналітико-синтетична діяльність кори головного мозку. Роль мотивацій в забезпеченні цілеспрямованої поведінки людини.
Умовні та безумовні рефлекси. Біологічне значення. Механізм і умови утворення умовних рефлексів. Класифікація умовних рефлексів.
Гальмування умовнорефлекторної діяльності. Характеристика зовнішнього і позамежного гальмування умовних рефлексів. Залежність вираженості зовнішнього (індукційного) гальмування від типу нервової системи. Фізіологічна характеристика згашувального, диференціювального і запізнювального гальмування.
Фізіологічні механізми сну і сновидінь. Теорії сну. Сновидіння. Порушення сну та засоби його нормалізації.
В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
відмінні особливості нижчої і вищої нервової діяльності;
механізми аналітико-синтетичної діяльності кори головного мозку;
роль мотивацій і емоцій в забезпеченні цілеспрямованої поведінки людини;
біологічне значення, класифікацію і відмінні особливості умовних і безумовних рефлексів;
механізми і умови утворення умовних рефлексів;
характерні особливості гальмування умовнорефлекторної діяльності;
фізіологічні механізми сну і сновидіння, засоби забезпечення повноцінного сну.
вміти:
використовувати знання матеріалу теми для оптимізації процесів адаптації людини до дії чинників довкілля;
враховувати закономірності гальмування умовнорефлекторної діяльності в навчальному процесі зокрема при навчанні дітей руховим навичкам;
враховувати типи ВНД учнів при організації їх фізичної і інтелектуальної діяльності;
використовувати знання фізіології сну при плануванні заходів спрямованих на організацію ефективного пасивного відпочинку.
Основні терміни і поняття
аутотрейнінг; гальмування: – диференційоване; – запізнювальне; – зовнішнє (індукційне); – позамежне (охоронне); – «умовне гальмо»; гіпноз; динамічний стереотип; домінанта; емоція; індукція; інстинкт; інструментальне навчання; іррадіація; мотивація; пасивний відпочинок; рефлекси: – безумовні; – вищих порядків; – екстерорецептивні; – інтерорецептивні; – орієнтувальні; – умовні; сновидіння; сон: – повільний; – швидкий; цілеспрямована поведінка.
Лабораторна робота № 1
Тема Визначення властивостей уваги.
Мета: закріпити поняття уваги, дослідити її властивості.
Обладнання: картка для визначення властивостей уваги, секундомір або годинник із секундною стрілкою.
Це треба знати
Увага – процес вибіркового зосередження свідомості на предметах і явищах зовнішнього світу, на своїх діях, образах, думках і почуттях.
Обсяг уваги характеризується кількістю матеріалу, що запам’ятовується й відтворюється. Він залежить від кількості блоків інформації, число яких дорівнює 7+2 – правило Міллера. Відповідно до цього правила однаково запам’ятовується, наприклад при читанні, одночасно 7+2 букви, цифри, слова й ідеї.
Переключення уваги виражається в довільному свідомому переміщенні уваги з одного предмета на інший, у швидкому переході з одного виду діяльності на інший. Воно диктується самим ходом діяльності, виникненням або постановкою її нових завдань.
Завдяки розподілу уваги є можливим одночасне виконання двох або більше дій (видів діяльності). Це відбувається тільки в тому разі, коли вони здійснюються значною мірою автоматично.
Концентрація уваги виховується, головним чином, у процесі накопичення досвіду в певному виді діяльності. Вона виражається цілковитою захопленістю предметом, явищем, думками, переживаннями, діями, на яких зосереджена свідомість людини. За наявності зосередженості людина стає високостійкою до перешкод, її не так легко можна відволікти.
Стійкість уваги – це здатність бути довгий час зосередженим на певному предметі або на одній і тій самій справі. Вона вимірюється часом зосередження за умови збереження виразності відображення у свідомості предмета або процесу діяльності. Стійкість залежить від багатьох причин: значущості справи, цікавості до неї, підготовленості робочого місця, навичок.