L1.T3.2.2. Заслінки.

Заслінки – тип запірної арматури в якій запірний елемент (затвор) виконує зворотно-оборотній рух навколо осі перпендикулярній осі потоку.

З аслінки експлуатуються в трубопроводах з номінальним тиском до PN25. В якості запірного елементу використовується диск, який за допомогою стопору чи самоблокуючого редуктора можна встановити в одному з положень. На рисунку __ приведений схематичний малюнок заслінки взятий зі підручника першої половини минулого століття в оточені фотографій заслінок в сучасному виконанні. Як можна побачити революційних змін в конструкції заслінок не відбулось. Як і в першій половині минулого століття поворотний механізм з підшипниками заслінки знаходиться в середовищі, що перекачується. Це один з основних недоліків конструкції заслінок – попадання більшості середовищ в підшипник (крім масел), м’яко кажучи, не сприяє їх довговічності.

Але це лише поверхневий погляд. Розвиток технологій металообробки дозволяють виготовляти наперед змазані закриті підшипники, що практично зробили цю проблему неактуальною. Використання обрезинених сідел зробили заслінки найбільш дешевою альтернативою для засувок в діапазоні тисків до PN25. А використання в якості запірного елементу з високоякісної сталі обтічної форми дозволяє використовувати заслінки в якості регулюючої арматури для трубопроводів з невеликим прохідним діаметром. Даний тип заслінок став надзвичайно популярним і відомим під назвою заслінка батерфляй (від анг. butterfly). В вільній продажі (не по спеціальному замовленню ) доступні засувки цього типу до DN300 при PN16.

L1.T3.2.2. Крани.

В кранах, в якості запірних органів, використовуються кульові (рис.3.11.а) або конусоподібні (пробкові) (рис.3.11.б) елементи з наскрізним отвором. Запірний елемент щільно підігнаний в відповідного профілю сідлі з прокладок, що забезпечують герметичність і закріплений на штоку. З допомогою останнього пробку або шар можна провертати навколо осі суміщаючи отвір з каналом. Це приводить до практично повного відкриття просвіту трубопроводу. Історично розвиток кранів починався з пробкових. Пояснюється тим, що масове виробництво «кульових» кранів є технологічно складним. Недоліком пробкових кранів є те при терті конуса в конусоподібному сідлі деталі скоро зношувались і появлялось протікання. Для усунення протікань конус затягувався сильніше необхідного, а це приводило до його заклинювання. Ремонт пробкового крану полягає в притиранні пари і відновлення дзеркальних поверхонь. Цю процедуру з одним пробковим краном можна повторювати лише пару раз. Дальше кран повністю виходить з ладу. Прогрес в виробництві кранів багато в чому зумовлений використанням в якості ущільнюючого матеріалу поліфторетилену (тефлону), який володіє текучістю під тиском. Дану властивість використовують для самоущільнення. В результаті суттєво продожується строк експлуатації. Практично на даному етапі не іде мова про ремонт таких кранів. Побутові взагалі виготовляються нерозбірними і не придатними до ремонту, промислові – розбірні, але через відносну дешевизну практично не ремонтуються. Слід зауважити, що розвиток «шарових» кранів практично витіснив пробкові, які, якщо не проводити їх ремонт, не мають переваг. По при те, ряд фірм продовжують випуск пробкових кранів з використанням ущільнення з тефлону. При наявності готових фасонних тефлонових прокладок як запчастин до крану, їх ремонт все ж значно простіший ніж у «кульових» -- немає необхідності їх демонтажу з лінії.

З апірна апаратура даного типу випускається як для фланцевого монтажу в трубопровід так і за допомогою різьбових з’єднань. При тому саме для кранів – різьбове з’єднання є доволі поширеним.

Крани можна використовувати для грубого регулювання потоку, але їх ресурс при тому зменшується. Крани випускаються для відносно малих діаметрів трубопроводу (до DN150). Крім того температурні діапазон їх експлуатації не є широким. Погано зарекомендували себе крани цього типу і в холодний період року в трубопроводах на відкритих площадках та в не опалюваних приміщеннях при прокачуванні води по трубопроводах. Часто такі трубопроводи на холодний період року звільняються від води для запобігання розморожування. Повне видалення води з «кульового» крану практично неможливе (частково вода попадає під прокладку) а це може привести до незворотного пошкодження крану при замерзанні води.

На відміну від всіх інших типів запірної арматури, за допомогою кранів можна проводити комутацію (переключення) трубопроводів одним елементом. Для цього крани випускають трьох і навіть чотирьох ходовими. Так на рис 3.11 приведені фотографії трьох ходових кранів.