L1.Т2.3.3. Кріплення трубопроводів.
Теплове розширення трубопроводів слід враховувати при виборі способу їх кріплення. Є два типа кріплення трубопроводів: опори нерухомі – виключається можливість руху труби відносно опори і рухомі опори – в місці кріплення допускається зміщення труби відносно опори що дозволяє компенсувати напруження в трубопроводі (наприклад яке виникає в результаті теплового розширення). Закріплення трубопроводів проводиться або до спеціальних конструкцій – естакад або до несучих конструкцій будівлі і можуть бути виконані як опори або підвіски.
Найбільш поширеними засобами кріплення трубопроводів є хомут та скоба. Хомути використовуються для кріплення трубопроводів (рухоме або не рухоме) в вертикальному положенні труби (рис.2.9.а) або як елемент підвіски труби в горизонтальному положенні (рис.2.9.г). В рухомому варіанті кріплення скобою необхідно передбачити поверхню ковзання для основи хомута, при нерухомому варіанті кріплення основу хомута приварюється або прикручується до несучого елементу. Скоби з стального прутка використовуються для нерухомого кріплення труби в вертикальному положенні. Рідше скоби використовують як елемент підвіски.
В горизонтальному положенні труби в більшості випадків особливого кріплення не вимагають – труби просто укладаються на опори. Можливе використання в горизонтальному положенні в якості рухомої опори ролика (рис.2.9.в). При підвісці труб слід використовувати стяжні замки для точного нівелювання труби.
Кількість опор труби в горизонтальному положенні розраховується з умови допустимого прогинання туби між опорами (рухомими чи нерухомими). Розрахунок проводиться як балки на двох опорах навантаженої розподіленими зусиллям. Зусилля визначається по сумі маси одиниці довжини трубопроводу та рідини, при повному заповненні труби.
L1.Т2.4.Теплоізоляція трубопроводів.
Ізоляція трубопроводів використовується як у випадку гарячих трубопроводів – для збереження тепла середовища що транспортується, так і випадку транспортування по трубопроводу охолоджених рідин, для запобігання їх нагрівання. З конструктивної точки зору ці два випадки не відрізняються один від одного. Є різниця лише в використанні матеріалу теплоізоляції.
L1.Т2.4.1.Матеріал для теплоізоляції трубопроводів.
В якості матеріалу ізоляції в більшості випадків використовують:
П
ри
температурі трубопроводу до 100оС
– жорсткі пінопласти (пінополістирол,
пінополіуретан);
В температурному діапазоні від 100 до 600оС – використовують фасонні елементи або мати з скловолокна або мінеральної вати;
В області високих температур (до 1200оС) використовуються спеціальні матеріали з керамічних волокон (глиноземи).
Така градація пов’язана з тим, що кожен теплоізоляційний матеріал має температури, вище якої його використання неможливе. Теплоізоляційний матеріал для вищих температур завжди є дорожчим. Можливе комбіноване використання теплоізоляційних матеріалів, що дозволяє здешевити теплоізоляцію. Але це суттєво ускладнюрє її монтаж і експлуатацію, тому на практиці використовується рідко.
L1.Т2.4.2.Конструкція теплоізоляції.
Теплопроводи
з умовним проходом до DN80 та товщиною
теплоізоляції до 50 мм переважно ізолюються
з використанням фасонної оболонки в
вигляді труби розрізаній по твірній
(рис.2.10). Таку оболонку накладають на
трубу та закріплюють металічною або
металізованою самоклеючою стрічкою.
Зверху теплоізоляцію захищають
облицюванням. Облицювання є обов’язковим
щоб захистити ізоляцію від механічних
пошкоджень та намокання. Облицювання
для даного діаметра може бути металічним
(бляха) але може і бути з іншого матеріалу
(наприклад пресований картон оброблений
антипіреном).
Для ізоляції трубопроводів з умовним проходом більше DN80 слід використовувати теплоізоляцію з армуванням теплоізоляційного матеріалу (рис. 2.11). Елементи армування складаються з хомутів для кріплення до трубопроводу та розпірок. В проміжки між розпірками вкладаються ізолюючий матеріал або фасонні елементи з нього. Зверху теплоізоляція захищається кожухом з м’якого металу (сталь, алюмній).
Теплоізоляція наноситься по всій довжині трубопроводу включаючи елементи фітингу кріплення трубопроводу, фланцевих та різьбових з’єднань труб а також арматури. На фланцевих з’єднаннях і вмонтованих елементах ізоляція повинна бути виконана розбірною, щоб забезпечити доступ для ремонту без пошкодження ізоляції. В основному це досягається за рахунок розбірних кожухів та накладних елементів теплоізоляції.