
- •Хід уроку
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •1. Фізичні властивості солей
- •3. Середні та кислі солі
- •4. Хімічні властивості солей
- •Лабораторний дослід №7. Взаємодія солей з металами.
- •Лабораторний дослід №8. Взаємодія солей із лугами в розчині.
- •Лабораторний дослід №9. Реакція обміну між солями у розчині.
- •V. Узагальнення та систематизація знань
- •VI. Домашнє завдання
- •VII. Підбиття підсумків уроку
Лабораторний дослід №9. Реакція обміну між солями у розчині.
Умови перебігу реакцій обміну за участю солей
Більшість реакцій, що характеризують хімічні властивості солей, – це реакції обміну. Реакції обміну можуть відбуватися тільки за деяких умов.
Взаємодія солей з лугами, кислотами та іншими солями супроводжувалась утворенням нерозчинних речовин – випаданням осадів. Зіллємо два розчини солей – кальцій хлориду та натрій карбонату. Між цими речовинами відбувається реакція обміну і утворюються дві нові солі:
СаС12 + Na2CO3 → СаСО3↓ + 2NaCl .
Про протікання реакції можна судити по випадінню осаду кальцій карбонату. При необхідності одержання продуктів реакції у чистому вигляді осад можна відфільтрувати. А друга сіль – натрій хлорид – добре розчиняється у воді, її виділити можна випаровуванням води з розчину, що залишився після фільтрування.
Випадіння осаду може спостерігатися і в інших реакціях. Якщо до розчину кальцій гідроксиду додати вуглекислий газ, то про перебіг реакції свідчить помутніння розчину – це випав білий осад кальцій карбонату (крейди):
Са(ОН)2 + СО2 → СаСО3↓ + Н2О .
Для одержання кальцій карбонату в чистому вигляді його можна відфільтрувати і висушити.
Отже, утворення осаду – це одна з умов перебігу реакцій обміну у водних розчинах.
Реакції між сіллю і кислотою протікають у випадку, якщо кислота, що утворюється, є леткою (сульфідна кислота) або нестійкою і розкладається в момент утворення з виділенням газу (карбонатна або сульфітна кислоти), наприклад:
Na2S + 2НС1 → 2NaCl + H2S ↑ ;
Na2SO3 + 2НС1 → 2NaCl + SO2↑+H2O .
Отже, виділення газу – це ще одна з умов перебігу реакцій обміну у водних розчинах.
Варто пам'ятати, що багато нерозчинних солей (карбонати, сульфіти, сульфіди) у кислотному середовищі виділити не можна.
Так, якщо злити розчини ферум(ІІ) хлориду і сульфідної кислоти, то реакція не відбуватиметься завдяки тому, що більш вигідним є перебіг зворотної реакції з утворенням сірководню:
FeCl2+H2S → FeS+2HCl .
Тому, якщо необхідно добути одну сіль з іншої, краще діяти на неї розчинною сіллю, а не кислотою. Наприклад, для добування ферум(ІІ) сульфіду з ферум(ІІ) хлориду необхідно використати іншу розчинну сіль – натрій сульфід:
FeCl2 + Na2S → FeS↓ +2NaCl.
Про протікання реакції між розчинами лугу і кислоти можна судити по зміні забарвлення індикатора. При додаванні краплями нітратної кислоти до розчину калій гідроксиду, підфарбованому фенолфталеїном, про закінчення нейтралізації свідчить той факт, що малинове забарвлення фенолфталеїну змінюється на безбарвне.
KOH + HNO3 → KNO3+H2O .
У даному випадку утворюється сіль (калій нітрат) і вода. При необхідності одержання чистої солі воду можна випарувати. Утворення води важлива умова перебігу реакцій нейтралізації.
Якщо змішати розчини натрій сульфату і калій нітрату, можна чекати, що буде протікати реакція відповідно до рівняння:
Na2SО4 + 2KNO3 → 2NaNO3 +K2SO4 .
Однак ніяких змін у розчині не відбувається. У такому випадку говорять, що реакція не протікає. Це і зрозуміло: всі чотири солі добре розчинні у воді.
Таким чином, у водних розчинах реакції обміну протікають тільки за умов, якщо один із продуктів реакції виділяється у вигляді газу, випадає в осад або якщо виділяється вода. Такі реакції називають необоротними (інші реакції називають оборотними).