- •Хід уроку
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •1. Фізичні властивості солей
- •3. Середні та кислі солі
- •4. Хімічні властивості солей
- •Лабораторний дослід №7. Взаємодія солей з металами.
- •Лабораторний дослід №8. Взаємодія солей із лугами в розчині.
- •Лабораторний дослід №9. Реакція обміну між солями у розчині.
- •V. Узагальнення та систематизація знань
- •VI. Домашнє завдання
- •VII. Підбиття підсумків уроку
Лабораторний дослід №8. Взаємодія солей із лугами в розчині.
в) Взаємодія солей з кислотами
У реакцію із солями можуть вступати також кислоти. Причому солі можуть взаємодіяти як розчинні, так і нерозчинні у воді. Між ними також відбувається реакція обміну, отже в продуктах реакції будуть сіль та кислота:
Сіль (1) + кислота (1) → кислота (2) + сіль (2).
Реакції між сіллю та кислотою відбуваються у декількох випадках:
а) сіль, що утворюється, випадає в осад (до цього випадку також можна віднести утворення нерозчинної силікатної кислоти);
Взаємодія розчину барій хлориду з сульфатною кислотою. Випадає білий осад барій сульфату. Ця реакція є незворотною завдяки утворенню осаду:
BaCl2 + H2SO4 → BaSO4 ↓ + 2НС1 .
Силікатна кислота представляє собою безбарвну аморфну речовину. При утворенні силікатної кислоти в реакціях обміну утворення осаду як такого, не спостерігається. Розчин, в якому утворюється силікатна кислота ніби заморожується (при намаганні вилити його з пробірки він не виливається) за рахунок того, що силікатна кислота утворює гель:
Na2SiO3 + 2НС1 → 2NaCl + H2SiO3↓ .
б) кислота, що утворюється, є леткою (сульфідна кислота) або нестійкою і розкладається в момент утворення (карбонатна або сульфітна кислота).
Іноді кислота, що утворюється, розкладається з виділенням газу:
Н2СО3 → СО2 ↑ + Н2О ;
H2SO3 → SО2↑ + H2O.
Або кислота є леткою і погано розчиняється у воді, як, наприклад, сульфідна кислота H2S . В таких випадках реакція можлива, навіть якщо сіль, що утворюється, розчиняється у воді.
Взаємодія кальцій карбонату (вапняк, крейда, мармур) з хлоридною кислотою. Рідина ніби закипає: карбонатна кислота, що утворюється, моментально розкладається і виділяється багато вуглекислого газу:
СаСО3 + 2НС1 → СаС12 + CO2↑ +H2O
У випадку дії хлоридної кислоти на ферум(ІІ) сульфід або натрій сульфіт бурхливого виділення газу не спостерігається. Але чітко відчувається запах продуктів реакції: в першому випадку запах тухлих яєць, що обумовлений сірководнем, а в другому випадку – різкий запах сірчистого газу.
FeS+2НС1 → FeCl2 + H2S↑;
г) Взаємодія між солями
Між самими солями також можуть відбуватися реакції обміну. Звісно, якщо в реакцію вступають дві солі, то і продуктами реакції мають бути
дві солі:
Сіль (1) + сіль (2) → сіль (3) + сіль (4).
Взаємодія двох солей можлива тільки в тому випадку, якщо обидві вихідні солі розчинні у воді і хоча б один з продуктів реакції випадає в осад. Учитель демонструє відповідні реакції.
AgNО3 + NaCl → AgCl↓ + NaNО3;
ВаС12 + Na2SO4 → BaSО4↓ + 2NaCl .
Іноді в реакцію можуть вступати дві солі, одна з яких є нерозчинною. Але реакція може відбуватися тільки в тому випадку, якщо вихідна сіль є більш розчинною, ніж та, що утворюється. Наприклад, кальцій сульфат є малорозчинною сіллю, а барій сульфат – нерозчинною, отже можлива наступна реакція:
CaSO4 + ВаС12 → BaSO4↓ + СаС12 .
Аргентум йодид і аргентум хлорид – нерозчинні солі, але аргентум йодид є більш нерозчинною сіллю, ніж аргентум хлорид, отже можлива реакція:
AgCl + NaI → AgI +NaCl .
Аргентум хлорид білого кольору, а аргентум йодид – жовтуватого. Про перебіг реакції можна судити по зміні кольору осаду, але такі реакції, завдяки тому що вони відбуваються між твердими речовинами, протікають надто повільно і змін, що відбуваються, практично не видно.
