Урок №________ Дата _____

Тема. Фізичні та хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями. Умови перебігу реакцій обміну за участю солей

Мета:

• сформувати уявлення про середні та кислі солі, фізичні властивості солей;

• сформувати уявлення про особливості взаємодії між металами та солями;

• сформувати вміння застосову­вати ряд активності металів для прогнозування мож­ливості перебігу хімічних реакцій;

• розвивати навички складання хімічних рівнянь реакцій та визначення їх ти­пів;

• сформувати уявлення про хімічні властивості солей, про особливості та умови взаємодії солей з кислота­ми, основами, солями;

• розвивати вміння складати рів­няння реакцій обміну;

• розвивати вміння спостерігати та робити висновки.

• визначити умови перебігу реакції обміну та систематизувати знання про способи утво­рення солей;

• розвивати вміння спостерігати та робити висновки.

• розвивати вміння узагальнювати інфор­мацію.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: таблиця розчинності, Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, пробірки.

Матеріали: розчини солей: купрум(ІІ) хлориду, натрій карбона­ту, кальцій хлориду, натрій сульфату, калій нітрату, купрум(ІІ) сульфату, ферум(ІІ) сульфату, ферум(ІІІ) хлориду (або манган(ІІ) сульфату та хром(ІІІ) хло­риду), барій хлориду, кальцій карбонату, аргентум нітрату, натрій хлориду, розчин лугу, сульфатна кислота, хлоридна кислота.

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Дайте визначення солей.

2. Які властивості речовин відносять до фізичних?

3. За яким принципом розташовані метали в ряду активності Бекетова?

4. Яку інформацію можна отримати, користуючись рядом активності металів?

5. Які метали здатні реагувати з кислотами? Наведіть приклади.

6. Які речовини утворюються при взаємодії металів з кислотами?

Повідомляємо тему уроку і просимо учнів визначити мету уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Фізичні властивості солей

Солі мають немолекулярну будову, тому всі солі – за звичайних умов тверді кристалічні речовини з високими температурами плавлення. Багато солей добре розчинні у воді, але багато з них практично не розчиняють­ся. Щоб дізнатися про розчинність тієї чи іншої солі, можна скористатися таблицею розчинності солей у воді. Солі можуть мати різний колір. Багато солей є безбарвними речовинами, але деякі мають характерний колір. На­приклад, ферум(ІІ) сульфат має зелений колір, ферум(ІІІ) хлорид – темно-червоний, а калій хромат – яскраво-жовтий.

Демонстрація зразків солей.

3. Середні та кислі солі

Серед солей також існує декілька груп. Найпоширеніші типи солей – середні та кислі солі. До середніх відносять солі, у складі яких є тільки атоми металічних елементів та кислотні залишки. Якщо ж не всі атоми Гідрогену в кислоті заміщені атомами металічних елементів, то такі солі називають кислими.

Наприклад:

K₂SO₄, Na₂CO₃ – середні солі; KHSO₄, NaHCO₃ – кислі солі.

4. Хімічні властивості солей

а) Взаємодія солей з металами

Якщо сіль розчинна у воді, то атом металічного елемента в ній може бути витиснутий атомом більш активного елемента.

Якщо занурити в розчин купрум(ІІ) сульфату залізну пластинку, через якийсь час на ній виділиться мідь у вигляді червоного нальоту:

CuSО₄ + Fe → FeSО₄ + Cu↓.

Залізо розташоване в ряду активності лівіше за мідь, тому атоми Феруму можуть витиснути атоми Купруму із солі. Але якщо в розчин Ферум(ІІ) сульфату занурити мідну пластину, то ніякої реакції відбува­тися не буде:

FeSO₄ + Cu → .

Купрум можна витиснути будь-яким металом, що стоїть лівіше від ньо­го в ряду активності металів. Однак метали, що стоять на самому початку ряду, – натрій, калій тощо – для цього не придатні, тому що вони на­стільки активні, що будуть взаємодіяти не з сіллю, а з водою, в якій ця сіль розчинена.

Витиснення металів із солей більш активними металами дуже широко застосовується у промисловості для добування металів.

Лабораторний дослід №7. Взаємодія солей з металами.

б) Взаємодія солей з основами

Взаємодія розчину купрум(ІІ) хлориду з розчином натрій гідроксиду. Випадає синій осад купрум(ІІ) гідроксиду:

СuС1₂ + 2NaOH → Сu(ОН)₂ ↓ +2NaCl .

Розчинні солі здатні взаємодіяти з розчинними основами – лугами. Між ними відбувається реакція обміну, отже в продуктах реакції також будуть сіль та основа. Щоб взаємодія між сіллю та лугом відбулась, один із продуктів повинен випадати в осад. Отже, у такий спосіб одержують нерозчинні у воді основи:

Сіль (1) + луг → нерозчинний гідроксид + сіль (2).