58. Монографія.

Це спеціальне наукове дослідження, присвячене літературному викладу однієї проблеми. Монографія відрізняється від статті більш широкою постановкою проблеми, аргументованістю роздумів, їх доказовістю, посиланням на докази (літературні джерела, інші фактографічні матеріали).

Структура монографії виражена самостійними структурними підрозділами, які мають заголовки, певну систему кодування таблиць, схем та ін. Заголовки та підзаголовки розділів, параграфів повинні містити динамічний виклад матеріалу дослідження, тобто розкривати їх зміст.

Висновок є обов’язковою частиною монографії. У ньому викладають результати дослідження, формулюються основні положення, концепції автора, вказуються проблеми, які потребують подальшої розробки. Робити висновки після кожної частини розділу, параграфа необов’язково, але слід наводити короткі резюме, які посилюють сприйняття викладеного матеріалу.

В кінці монографії подають список використаної літератури, додатки, умовні позначення та інші атрибути наукового апарату. Література з теми дослідження має пізнавальне значення, тому до списку слід включати статті, які містяться в збірниках наукових записок, звіти з розроблених науково-дослідних тем, виконаних іншими дослідниками. Ці звіти, як правило, зберігаються в бібліотеці організації, де вони були виконані, і є власністю вузького кола спеціалістів.

59. Дисертація.

Це кваліфікаційна наукова робота в певній галузі знань, яка містить сукупність наукових результатів і положень, висунутих автором для публічного захисту, і засвідчує особистий внесок автора в науку та його здобутки як науковця. Основою дисертації є виконані й опубліковані наукові праці, відкриття або значні винаходи, впроваджені у виробництво машини або технологічні процеси.

Зміст дисертації подають на початку роботи з найменуваннями та номерами початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності). Якщо в дисертації вжито специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у дисертації окремим списком, який розміщують перед вступом. Перелік друкують двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа - їх детальну розшифровку. Якщо в дисертації спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

60.Рецензія (відгук про наукову роботу) – це робота, в якій критично оцінюють основні положення й результати рецензованого дослідження. Особливу увагу звертають на актуальність його теоретичних положень, доцільність та оригінальність прийнятих методів дослідження, новизну та достовірність отриманих результатів, їх практичну корисність.

При складанні рецензії зазвичай дотримуються такої послідовності:

• обгрунтування необхідності (актуальність) теми дослідження;

• оцінка ідейного та наукового змісту (основна частина рецензії), мови, стилю;

• послідовність викладу результатів дослідження;

• оцінка ілюстративного матеріалу, обсягу досліджень та рукопису викладу (рекомендації про скорочення чи доповнення);

• загальні висновки; підсумкова оцінка дослідження.

Критика рецензента повинна бути принциповою, науково обгрунтованою, вимогливою, але разом з тим доброзичливою, спрямованою на покращення наукового дослідження.

62.Послідовність виконання дипломної роботи

Вступна частина

Основна частина

Додатки

Список використаної літератури

63. Підготовчий етап курсової роботи