Структура анотації книги

Орієнтовно змістово-структурна модель анотації виглядає так:

1. відомості про автора, упорядника

2. про текст, що містить видання

3. характеристика змісту твору

4. про науково-довідковий апарат

5. про оформлення, ілюстрації тощо

6. про читацьку адресу

7. цільове призначення видання

13. Бібліографія – відомості про джерело, які наведені за певними правилами,джерелами тощо. У цей час данний термін означає область науково практ. діяльності по нагромадженню, підготовці та застосуванню прктичної інформації.

Катало́г — список, перелік книжок, карт, рукописів, картин тощо, складений у певному порядку, щоб полегшити їхній пошук. Розрізняють алфавітний та систематичний каталоги.

Типи каталогів Абетковий каталог

Бібліотечний каталог, у якому картки розташовуються за абеткою прізвищ авторів або назв книг та інших документів. Абетковий каталог дозволяє користувачеві дізнатися чи є у бібліотеці книга, якщо відомі автор або її назва, які твори певного автора наявні у бібліотеці, уточнити рік видання книги, її об’єм, видавництво, одержати відомості про мову тощо. Для швидкого знаходження книг в абетковому каталозі використовують основні правила пошуку: якщо книга має одного автора, то її треба шукати по прізвищу автора; картку на книгу двох або трьох авторів за прізвищем першого автора; книги чотирьох і більше авторів потрібно шукати по назві книги. У такий спосіб знаходять книги, що не мають автора; книги за редакцією потрібно шукати за абеткою назви книги; законодавчі, офіційно-документальні матеріали, а також видання установ та організацій варто шукати в абетковому порядку за найменуванням організації, що видала їх.

Читацький абетковий каталог

Каталог, в якому бібліографічні записи розташовуються за абеткою прізвищ індивідуальних авторів, назв колективних авторів або документів, наданий у розпорядження користувачівбібліотеки.

]Систематичний каталог

Бібліотечний каталог, у якому описи документів розташовуються по галузях знання відповідно до певної системи класифікації. Матеріал розташовується в логічній послідовності від загального до часткового. Тому пошук літератури у систематичному каталозі є багатоступінчастим: спочатку потрібна галузь знання, потім часткове питання, а потім джерело. До систематичного каталогу звертаються для:

• підбору літератури по певному питанню, темі, галузі знання;

• пошуку книги, якщо невідомі точний заголовок або прізвище автора.

Предметний каталог

Каталог, у якому бібліографічні записи розташовуються за абеткою предметних рубрик. Він розкриває вміст фонду та забезпечує простий та оперативний пошук по конкретному питанню, про окремий предмет і близькі предмети. Користуватися предметним каталогом потрібно як енциклопедичним словником. Наприклад: Матеріалознавство потрібно шукати налітеру М, автоматизація — А і т. д. Цей каталог служить доповненням до систематичного.

14.Універса́льна десятко́ва класифіка́ція (УДК) — бібліотечна класифікація документів, широко використовується у всьому світі для систематизації творів науки, літератури і мистецтва, періодичного друку, різних видів документів і організації картотек. «Англійська мова і література» «Німецька мова і література», «Літературознавство», «Українське літературознавство» !??????????????

15. Бібліоте́чний катало́г — сукупність розміщених за певними правилами бібліографічних записів на документи, що розкривають склад і зміст фонду бібліотеки або інформаційного центру. Бібліотечний каталог функціонує у картковій або машиночитній формі (електронний каталог), на мікроносіях, а також у формі книжкового видання. Каталоги складаються з карток, що містять відомості про книги, журнали й інші друковані матеріали. Залежно від способу групування карток каталоги бувають: абетковий, систематичний, предметний. У раціонально організованій системі кожний з каталогів розкриває фонд у певному аспекті. Каталоги не дублюють один одного, а доповнюють. Всі каталоги становлять єдине ціле. Створенню каталогів передує бібліографічний опис джерела.

16. Метод - шлях, спосіб дослідження, який визначає планомірний підхід науковця до певної проблеми. Загальнонаукові методи – це методи характерні для більшості наук. До загальнонаукових методів належать:

1.Аналіз і синтез. 2.Індукція і дедукція. 3.Аналогія і моделювання. 4.Метод абстрагування. 5.Метод конкретизації. 6.Метод системного аналізу. 17. Метод аналізу – метод дослідження, який включає в себе вивчення предмета шляхом розкладання його на складники. Метод синтезу – метод вивчення об’єкта в його цілісності, у єдиному і взаємному зв’язку його частин. У процесі наукових досліджень синтез пов'язаний з аналізом, оскільки дає змогу поєднати частини предмета, розчленованого у процесі аналізу, встановити їх зв'язок і пізнати предмет як єдине ціле. Наприклад, метод можна застосувати при вивченні мови твору як цілісної структури. 18. Індукція - процес логічного висновку на основі переходу від конкретного положення до загального.

Наприклад: Цей лебідь білий.

Всі лебеді білі.

Більярдна куля починає рухатись коли її вдарити києм.

Для кожної дії існує зворотна їй та еквівалентна протидія. У НД метод індукції можна застосувати,наприклад, при аналізі архетипів. Дедукція – метод логічного висновку на основі переходу від загального до конкретного. Головною відмінністю індукції від дедукції є те, що для її застосування не вимагається знати усі факти до того як зробити умовивід. Оскільки на практиці неможливо все з'ясувати перед тим як робити умовивід, дедукція не має широкого застосування у реальному світі. Індукція, натомість, оперує набором неповних фактів, та на їх основі робить висновок який напевно слідує, не даючи жодних ґарантій щодо його істиності. Незважаючи на це, індукція дає можливість набувати нові знання, котрі не є очевидними при розгляді вихідних тверджень.