2

М ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПСИХОЛОГО-ПРИРОДНИЧИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА БІОЛОГІЇ

Лабораторний практикум

із зоології (в двох частинах)

Частина 2

Зоологія хребетних

Рівне - 2012

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА

СПОРТУ УКРАЇНИ

РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПСИХОЛОГО-ПРИРОДНИЧИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА БІОЛОГІЇ

О.Г. Рудь, І.О. Сяська,

В.П. Марциновський, Т.М. Гусаковська

Лабораторний практикум

із зоології ( в двох частинах)

Частина 2

Зоологія хребетних

навчальний посібник

для студентів спеціальності 0101 «Педагогічна освіта», 6.010101 «Дошкільна освіта» та 6.010102 «Початкова освіта»

Рівне 2012

УДК 59 (075.8)

ББК 28.693.3

Методичні рекомендації до лабораторно-практичних занять з курсу „Зоологія хребетних” для студентів спеціальності 01.01. „Педагогічна освіта”, 6.010101 „Дошкільна освіта” та 6.010102 „Початкова освіта” денної і заочної форми навчання / О.Г. Рудь, І. О. Сяська, В.П. Марциновський, Т.М. Гусаковська / Рівненський державний гуманітарний університет, 2012 . - 54 с.

Розробники: Рудь Олег Григорович, кандидат ветеринарних наук, доцент кафедри біології Рівненського державного гуманітарного університету; Сяська Інна Олексіївна, кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри біології Рівненського державного гуманітарного університету; Марциновський Віталій Петрович, кандидат біологічних наук, професор кафедри біології Рівненського державного гуманітарного університету; Гусаковська Тетяна Михайлівна, старший викладач кафедри біології Рівненського державного гуманітарного університету

Рецензенти: Клименко Олег Миколайович, доктор біологічних наук, професор, завідуючий кафедрою зоології та іхтіології Білоцерківського державного аграрного університету;

Сондак Василь Володимирович, доктор біологічних наук, професор кафедри водних біоресурсів Національного університету водного господарства та природокористування;

Затверджено вченою радою Рівненського державного гуманітарного університету

Протокол від „___” ________ 2012 р.

О.Г. Рудь, І.О. Сяська,

В. П. Марциновський,Т.М. Гусаковська

© РДГУ, 2012

Лабораторна робота №8

ТЕМА: ТИП ХОРДОВІ. ЗОВНІШНЯ І ВНУТРІШНЯ БУДОВИ ЛАНЦЕТНИКА. БУДОВА РИБ, НА ПРИКЛАДІ РІЧКОВОГО ОКУНЯ.

МЕТА: ОЗНАЙОМИТИСЬ З ЗАГАЛЬНИМИ ОЗНАКАМИ ХОРДОВИХ ТВАРИН. ВИВЧИТИ ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ЛАНЦЕТНИКА І РІЧКОВОГО ОКУНЯ.

ОБЛАДНАННЯ І МАТЕРІАЛИ: готові мікропрепарати ланцетника та поперечного розрізу ланцетника; мікроскопи, штативні лупи з 10-кратним збільшенням; вологі препарати кісткових риб; таблиці „Зовнішня і внутрішня будова ланцетника”, „Зовнішня і внутрішня будова акули і ската”, „Зовнішня і внутрішня будова окуня”.

ЗАВДАННЯ:

1. Розглянути будову ланцетника і замалювати зовнішній вигляд, нервову систему, хорду, травну систему, кровоносну систему, звернувши увагу на непарні плавці (спинний, хвостовий, черевний), метаплевральні складки, передротовий отвір з щупальцями і анальний отвір. Записати систематичне положення.

2. Написати таблицю „Порівняльна характеристика будови ланцетника і риб”

3. Розглянути будову риб і замалювати їх (зовнішню та внутрішню).

4. Замалювати зяберну дугу, головний мозок, бічну лінію, серце риб, схему кровообігу.

5. Написати висновок відповідно до мети роботи.

Хід роботи

Риби – найдревніші первинноводні хребетні тварини, органами дихання яких є зябра. Рот має рухливі щелепи. Більшість риб – хороші плавці. Мають добре розвинуті головний мозок і органи чуттів.

Поступальний рух риб забезпечується завдяки хвилеподібному вигинанню тіла або ударів потужного хвоста. Парні плавці (грудні і черевні) підтримують тіло риби у природному стані, служать рулем повороту, а у деяких (скати) – органами руху. Непарні плавці забезпечують стійкість тіла. Температура тіла залежить від температури оточуючого середовища.

Епідерміс збагачений одноклітинними залозами, які виділяють на поверхню шкіри слиз, зменшуючи тертя об воду. У шкірі розвиваються захисні утворення – луска.

1. Будова ланцетника

Поздовжній розріз ланцетника: 1 - хвостовий плавець; 2 - спинний плавець; 3 - міомер (показаний тільки у хвостовій частині тіла); 4 - хорда; 5 - нервова трубка; 6 - вічка Гессе; 7 - передротовий отвір, оточений щупальцями; 8 зяброві щілини; 9 - метаплевральна складка; 10 - печінковий виріст кишки; 11 - кишка; 12 - статеві залози; 13 - навколозяброва порожнина; 14 - атріопор.

Осьовий скелет представлений хордою. М'язова система утворена численними м'язовими сегментами (міомерами).

Систематичне положення:

ТИП ХОРДОВІ – CHORDATA.

ПІДТИП БЕЗЧЕРЕПНІ – ACRANIA.

КЛАС ГОЛОВОХОРДОВІ – CEPHALOCHORDATA.

РЯД ЛАНЦЕТНИКОПОДІБНІ – AMPHIOXIFORMES.

ВИД: ЛАНЦЕТНИК – BRANCHIOSTOMA LANCEOLATUM.

2. Порівняльна характеристика будови ланцетника і риб

ОЗНАКА	ЛАНЦЕТНИК	РИБИ
Шкірні покриви	Шкірний покрив: 2 шари – зовнішній (епідерміс) і внутрішній (кутіс). Плавці – спинний, хвостовий.	Шкіра представлена двома шарами: зовнішнім епідермісом і сполучно-тканинним шаром – дермою (кутісом). Є парні – грудні, черевні; непарні – спинний, хвостовий та підхвостовий плавці.
Скелет	Складається в основному із хорди.	У риб буває хрящовим, кістковим, або кістково-хрящовим. Він складається з черепа, хребта, скелета кінцівок.
Нервова система	Є трубка з невроцелем, який у передній частині утворює розширення – зачаток шлуночка головного мозку. Периферична нервова система утворена нервами. Змішаних нервів у безчерепних немає.	Нервова система риб скаладається з центральної: головний мозок та спинний мозок; і периферичної – представленої нервами і нервовими закінченнями. Головний мозок має 5 відділів. Від переднього відходять нюхові долі з нюховими нервами, проміжний мозок має залози внутрішньої секреції – епіфіз і гіпофіз; середній відділ, мозочок, довгастий.
Органи чуття	Вздовж нервової трубки знаходяться світлочутливі вічка Гессе. На передньому кінці тіла є нюхова ямка, що сприймає хімічні подразнення. Навколорото-ві щупальця виконують дотикову функцію. По всьому тілі в епідермісі розкидані чутливі клітини.	Орган нюху має будову мішечків вистелених чутливим епітелієм які сліпо закінчуються, назовні відкриваються ніздрями. Органи смаку – смакові бруньки розташовані в роті. Очі розташовані по боках голови – зір монокулярний. Органи дотику на поверхні тіла. Органи слуху і рівноваги представлені внутрішнім вухом.
Бічна лінія	-	У більшості риб є бічна лінія для сприймання руху й тиску води, а також інфразвукові коливання.
Органи травлен ня	На нижньому боці глотки є бороздка ендостиль – вистелена залозистим і миготливим епітелієм. Від передньої кишки відходить печінковий виріст, його стінки виділяють травні ферменти.	Рот короткий, стравохід веде у шлунок. На межі між шлунком і кишками є утворення пілоричні відростки. Добре розвинена печінка із жовчним міхуром і підшлункова залоза. Слинних залоз немає. Довжина кишечника різна.
Органи дихання	Глотка пронизана числен-ними зябровими щілинами, що відкриваються в навколозяброву порожни-ну, яка з’єднується з нав-колишнім середовищем отвором – атріопором.	Зябра. У кісткових риб, зябра представлені зябровими дужками, є зяброві пелюстки. На внутрішній поверхні зябрових дужок є зяброві тичинки.
Плавальний міхур.	-	Характерний для більшості риб, утворюється із сліпого виросту кишечника. Є риби відкритоміхурні і закритоміхурні. Має велике гідро-статичне значення під час занурення або вспливання риби.
Кровоносна система	Замкнена. Серця немає, його роль виконує черевна аорта і зяброві артерії.	Замкнена. Є двокамерне серце.
Запліднення	Зовнішнє.	Роздільностатеві зрідка гермафродити. Запліднення внутрішнє і зовнішнє.
Розвиток	Непрямий. Унаслідок дроблення заплідненого яйця утворється личинка.	Розвиток з метаморфозом: личинка – мальок - доросла риба.