Лекція 1. Наукові основи економічного аналізу та його зв’язок з іншими науками

 

1.1. Економічний аналіз як галузь економічної науки.

 У дослівному перекладі з грецького «аналіз» означає «розділяю», «розчленовую».

Аналіз невіддільний від синтезу. Слово «синтез» дослівно у перекладі означає «з’єднання». Під терміном синтез розуміють з’єднання (уявне чи реальне) розділених елементів об’єкта в єдине ціле (систему).

Перехід від конкретного аналізу до теоретичного синтезу здійснюється за допомогою індукції і дедукції. Індукція – це спосіб міркувань від часткових фактів, положень до загальних висновків. Дедукція – це спосіб міркувань від загальних положень до часткових висновків.

Отже, аналіз – спосіб пізнання процесів і явищ навколишнього середовища, оснований на розчленуванні цілого на складові частини і вивчення цих частин у їхньому взаємозв’язку та взаємозалежності.

Економічний аналіз як наукова дисципліна – це система спеціальних знань з дослідження організації, структури і стану господарського життя або окремої сфери економічної діяльності для узагальнення передового досвіду та виявлення невикористаних резервів підвищення їх ефективності.

Основні напрями економічного аналізу:

-          теорія економічного аналізу;

-          аналіз господарської діяльності: фінансовий та управлінський аналіз;

-          аналіз за видам  економічної діяльності;

-          стратегічний аналіз.

Теорія економічного аналізу – неодмінна складова економічного аналізу як науки, що становить сукупність узагальнених наукових положень (системи принципів, ідей), що узагальнюють практичний досвід і відображають закономірності економічних явищ і процесів в аналітичному аспекті.

Аналіз господарської діяльності – це економічний аналіз результатів діяльності підприємства, при якому комплексно оцінюється її відповідність поставленим меті і завданням. Такий аналіз є необхідним елементом управління. Він спрямований на виявлення величини і зміни у часі економічних показників, які характеризують виробництво, обіг, споживання продукції, товарів, послуг, ефективність використання ресурсів, якість вироблюваного продукту. В ході аналізу виявляються причини і можливі наслідки дії факторів, які спостерігаються і вивчаються.

 

1.2. Основні етапи розвитку економічного аналізу, його роль в умовах ринкової економіки.

Економічний аналіз як наука сформувався на початку ХХ ст. Становлення економічного аналізу обумовлене загальними об’єктивними вимогами й умовами, що властиві виникненню будь-якої нової галузі знань.

По-перше, це задоволення практичної потреби. Вона виникла в зв’язку з розвитком продуктивних сил, удосконаленням виробничих відносин, розширенням масштабів виробництва. Інтуїтивний аналіз, примірні розрахунки, прикидки в пам’яті, що використовувались на кустарних і напівкустарних підприємствах, стали недостатніми в умовах великих виробничих одиниць. Без комплексного всебічного аналізу господарської діяльності стало неможливо керувати складними економічними процесами, приймати оптимальні рішення.

По-друге, це пов’язано з розвитком економічної науки взагалі. Як відомо, з розвитком будь-якої науки відбувається диференціація її галузей. Економічний аналіз господарської діяльності сформувався в результаті диференціації суспільних наук. Раніш функції економічного аналізу (коли вони були порівняно не такими важливими) розглядалися в рамках існуючих у той час таких наукових дисциплін, як балансоведення, бухгалтерський облік, фінанси, статистика. У рамках цих наук з’явилися перші найпростіші способи аналітичного дослідження. Однак, для обґрунтування поточних і довгострокових планів економічного і соціального розвитку підприємств з’явилася потреба в комплексному всебічному дослідженні діяльності підприємств. Вищезгадані науки вже не могли забезпечити всі запити практики. Виникла необхідність виділення аналізу господарської діяльності у самостійну галузь знань. Надалі роль економічного аналізу зростала відповідно ціні помилки в господарській діяльності. Цікавість до нього помітно зростала. Почалося більш-менш комплексне аналітичне вивчення виробництва. Аналіз став важливим засобом планового управління економікою підприємства, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва.

Родоначальником систематизованого аналізу як складового елемента бухгалтерського обліку вважають француза Жака Сапарі (1622-1690). Хоча використання елементів економічного аналізу спостерігалось водночас і в інших країнах, зокрема в Італії. Так, Анжело ді Пієтро пропагував методологію порівняння бюджетних асигнувань з фактичними витратами; Бастіано Вентурі аналізував динамічні ряди показників суб’єкта господарювання за десять років.

Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. поступово сформувався оригінальний напрям в обліку – балансознавство, активно розвивалась і наука про комерційні (фінансові обчислення), які стали основою фінансового аналізу.

Висвітлюючи історію становлення і розвитку аналізу господарської діяльності як науки в Україні, можна виділити такі періоди: до революції 17р.; післяреволюційний період; період переходу до ринкових відносин. При цьому слід мати на увазі дві обставини: по-перше, розробку теоретичних питань науки (методик розрахунку показників і спеціальних технічних прийомів аналізу); по-друге, їхнє практичне використання.

До революції аналіз господарської діяльності полягав переважно в аналізі балансу і оцінюванні статей активу і пасиву. Спеціальної літератури, єдиної схеми організації економічного аналізу не існувало. Використовувались короткі інструкції комерційних банків щодо перевірки кредитоспроможності клієнтури.

Після 1917 р. економічний аналіз розвивався відповідно до різних етапів розвитку соціалістичної економіки і потреб командно-адміністративної системи. У період непу досить активно здійснювались аналітичні розробки діяльності підприємств і організацій споживчої кооперації. Необхідність впровадження економічного аналізу у практику промислових підприємств визначив курс на індустріалізацію країни.

У 30-ті рр. курс аналізу господарської діяльності був введений у програми вузів СРСР. З’явилися   перші підручники і посібники з економічного аналізу. Їхніми авторами були Н.Р.Вейцман, С.К. Татур, М.І.Баканів та ін. Саме в 30-ті роки відбулося становлення аналізу господарської діяльності як науки, і він став широко застосовуватись на практиці для комплексного системного вивчення економіки підприємств і пошуку резервів збільшення виробництва продукції. За передвоєнні роки з питань економічного аналізу було видано біля трьохсот книг і приблизно шістсот наукових статей.

Фінансовий аналіз у СРСР порівняно швидко трансформувався в техніко-економічний. Найважливішими причинами цього були: ліквідація ринку капіталу, централізація банківської системи і ліквідація реальної самостійності підприємств. Це спричинило послаблення ролі комерційних обчислень, домінуванню аналізу відхилень фактичних значень показників від планових, зменшення ролі балансу як інструменту фінансового управління,  посилення контрольної функції аналізу.

Післявоєнний час можна охарактеризувати як період ґрунтовної розробки теоретичних питань аналізу. У цей же час аналіз органічно вписується в практику управління господарством на рівні як підприємства, так і національної економіки. Поступово розробляються самостійні напрямки методології економічного аналізу: порівняльний, техніко-економічний, оперативний, економіко-математичний, функціонально-вартісний тощо.

Отже, було зроблено велику роботу з розвитку економічного аналізу й удосконалення його методики, підготовлено грунт для наступного етапу – економічного аналізу в період переходу до ринкових відносин.

Сучасний стан аналізу можна охарактеризувати як досить ґрунтовно розроблену в теоретичному плані науку. Докорінні зміни, що відбуваються в нашому суспільстві, висувають нові вимоги і до організації та проведення економічного аналізу. З розширенням роздержавлення, приватизації та самостійності в господарській діяльності підприємств буде розширюватися сфера використання аналізу. Зокрема, глибше будуть вивчатися потреби і кон'юнктура ринку, попит і пропозиція, визначатимуться пріоритетні напрямки експорту та імпорту, ефективність внутрішніх і зовнішніх зв'язків з питань виробництва, постачання, збуту.

Перебудова господарського механізму, орієнтація його на ринкові відносини потребують перегляду традиційних прийомів аналізу. Важливе значення матиме комерційний розрахунок, що означає максимальне використання економічних важелів для підвищення ефективності виробництва. У зв'язку з тим, що аналіз діяльності підприємств сприяє вивченню і поширенню передового досвіду, запровадженню передової техніки і технології, прогресивних форм управління, то поширення такого розрахунку без аналізу практично неможливе.

 

 

1.3. Місце економічного аналізу в системі наук.

Економічний аналіз сформувався на стику багатьох наук шляхом інтеграції окремих їх елементів. Насамперед слід підкреслити безпосередній зв’язок економічного аналізу з розвитком інших економічних наук, зокрема, з економічною теорією. Саме сформульовані в ній закони економічного розвитку виступають теоретичною базою економічного аналізу, оскільки загальні закони економічного розвитку по-різному проявляються в окремих галузях господарства, аналіз їх господарської діяльності не може не спиратись на галузеві економіки.

Найтіснішим чином економічний аналіз пов’язаний з обліком і статистикою. Матеріали бухгалтерського, податкового, управлінського, статистичного обліку, звітності, вибіркових спостережень є інформаційною базою для аналізу економічних явищ і процесів, які відбуваються на підприємстві. Дуже широко використовуються в аналізі статистичні прийоми і методи обробки економічної інформації, оскільки статистична наука, яка проблемно розробляє методи групувань, індексів, кореляції, регресії та ін.., суттєво поновлює арсенал аналітичних способів і прийомів.

Економічний аналіз тісно пов’язаний з аудитом. Аудит не може розглядатися ефективним засобом вивчення діяльності господарюючих суб’єктів, якщо перевірка і ревізія господарської діяльності не містять елементів аналізу. Саме аналіз і прогнозування фінансового стану підприємства, його рентабельності, фінансової стійкості має розглядатися як кінцева мета аудиту.

Економічний аналіз широко використовує досягнення математичної науки, можливість зображення того чи іншого економічного явища за допомогою економіко-математичних моделей відкриває перед економічним аналізом невичерпні можливості вдосконалення прийомів, методів, техніки аналізу й організації аналітичної роботи.

Економічний аналіз пов’язаний з менеджментом через прийняття управлінських рішень.

Маркетинг і економічний аналіз – це аналіз макро- і мікросередовища, можливостей, конкурентів, ринкових цін, стану ринку тощо, і, як наслідок, розробка маркетингових програм.

Фінансово-кредитні дисципліни також мають зв'язок з економічним аналізом. Цей зв'язок полягає у застосуванні ме­тодичних положень аналізу для вивчення фінансових можли­востей, способів зміцнення фінансових позицій, обґрунтуван­ня сум кредитів тощо. За умов ринку цей зв'язок необхідний.

Рис. 1.1. Зв’язок економічного аналізу з іншими дисциплінами

 

 

1.4. Господарська діяльність як предмет економічного аналізу.

Економічний аналіз має свій предмет, який він вивчає, використовуючи властиві йому методи і технічні прийоми. Предмет економічного аналізу з розвитком самої науки конкретизувався й видозмінювався. Економічний аналіз досліджує економічні явища і процеси на макрорівні, які відбуваються внаслідок господарської діяльності підприємства.

Господарська діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, які мають цінову визначеність.

Види господарської діяльності: