- •Протокол
- •Структура звіту студента
- •Критерії оцінювання студентів:
- •Література
- •Шкала оцінки самоактуалізащї (Лопех, Сгапйа іі, 1986)
- •Текст онитувальника
- •Самоактуализироваhhые люди: исследоваhие психологического здоровья
- •Лабораторне заняття №2
- •Структура звіту студента
- •Критерії оцінювання студентів:
- •Література
- •Лабораторне заняття №3
- •Самостійна робота: Опрацювати першоджерела, скласти конспект чи тези. Х.Хекхаузен Мотив афіляції
- •Актуалізація теоретичних знань студентів (20 хв.)
- •Письмове опитування. Викладач пропонує студентам дати письмові відповіді на запропоновані питання. Передбачається декілька варіантів контрольних запитань.
- •Протокол
- •Структура звіту студента
- •Критерії оцінювання студентів:
- •Опитувальник виміру мотивації аффіляції (за а.Мехрабіаном)
- •Текст опросника для шкалы (со)
- •Див. Додаток 2 х.Хекхаузен Мотив аффилиации
- •Измерение мотива аффилиации
- •Опросники
- •Лабораторне заняття №4
- •Актуалізація теоретичних знань студентів (20 хв.)
- •Письмове опитування. Викладач пропонує студентам дати письмові відповіді на запропоновані питання. Передбачається декілька варіантів контрольних запитань.
- •Протокол
- •Структура звіту студента
- •Критерії оцінювання студентів:
- •Література
- •Методика диференціальної діагностики депресивних станів (Зунге, адаптація т.Балашової)
- •Текст опитувальника
- •Обробка та оцінка результатів.
- •2 Бали.
- •3 Бали.
- •4 Бали.
- •../../К вопросу об интеграции подходов к категории возрастного кризиса развития
- •Список литературы
- •Гольдшмидт е.С., Медведева е.А., Портнова а.Г.
- •Лабораторне заняття №5
- •Актуалізація теоретичних знань студентів (20 хв.)
- •Письмове опитування. Викладач пропонує студентам дати письмові відповіді на запропоновані питання. Передбачається декілька варіантів контрольних запитань.
- •Протокол
- •Структура звіту студента
- •Критерії оцінювання студентів:
- •Література
- •Морозова и.С., Будич н.Ю. ../../Личностное самоопределение в период взрослости
- •Литература
- •Лабораторне заняття 6(2 години)
- •Письмове опитування. Викладач пропонує студентам дати письмові відповіді на запропоновані питання. Передбачається декілька варіантів контрольних запитань.
- •Протокол
- •Література:
- •Список використаної літератури
Письмове опитування. Викладач пропонує студентам дати письмові відповіді на запропоновані питання. Передбачається декілька варіантів контрольних запитань.
б. Індивідуальне опитування. Для проведення опитування можна скористатися наступними запитаннями:
Визначення екзаменаційного стресу,особливості його прояву в учбовій діяльності.
Стадії протікання екзаменаційного стресу.
Діагностика та вимір психічних станів, що виявляються у діяльності.
Лабораторна частина (50 хв.)
Мета: оволодіння студентами уміннями у організації і проведенні психодіагностичного дослідження. Студенти проводять дослідження, виступаючи почергово в ролі досліджуваного, експериментатора.
Призначення методики: Визначити домінуючі психічні стани досліджуваних студентів у конкретній ситуації та їх загальну динаміку під час виконання певної діяльності.
Принцип побудови: Методика містить інструкцію, 12 якостей, які досліджуваному необхідно оцінити згідно умови інструкції та чотирнадцять шкал за якими здійснюється аналіз позитивних чи негативних психічних станів студентів. Виділяються такі стани: дієві стани; стани спілкування; стани пов’язані з відношенням до навчання, викладачів, оточуючих; психофізіологічні стани; емоційні стани; вольові стани; інтелектуальні стани.
Процедура дослідження: Досліджуваному надається така інструкція: «Дорогтй друг!Оціни свій стан у даний момент. Оцінка наступна: 0 – даний стан відсутній; 1 – низка, не значна вираженість стану; 2 – нижче середнього, 3 – средній рівень; 4 – вище середнього, 5 – даний стан максимально виражений. Май на увазі, у опитувальнику присутній лише один полюс шкали. Просим учитывать, что в опроснике представлен только один полюс шкалы состояний. Наприклад,якщо ти отмічаеш, что твоя активність равна 5 баллам, тоді, природньо, пассивність – протилежна якістьу цьому випадку відсутня. Якщо активність буде нижче середнього (2 бали), то пассивність буде выще середнього рівня, тобто достатньо висока. Відповідая на питання не треба орієнтуватися ни на кого, бо немає не гарних не поганих відповідей».
Після ознайомлення з інструкцією досліджуваному пропонується перелік характеристик, які треба оцінити згідно висунутих умов.
Протокол
Дослідження
Досліджуваний (ПІБ)_________________________________________________________
Дата дослідження___________________
Експериментатор (ПІБ)________________________________________________________
Текст опитувальника:
-
1. Беспокойство (тревога)
0
1
2
3
4
5
2. Веселость (веселье, оживленность)
0
1
2
3
4
5
3. Бодрость (свежесть, прилив сил, жизнерадостность)
0
1
2
3
4
5
4. Задумчивость (раздумье, забытье)
0
1
2
3
4
5
5. Интерес (заинтересованность, увлеченность)
0
1
2
3
4
5
6. Любопытство (любознательность, пытливость)
0
1
2
3
4
5
7. Лень (ленивость, леность)
0
1
2
3
4
5
8. Надежда (ожидания)
0
1
2
3
4
5
9. Ответственность (долг)
0
1
2
3
4
5
10. Радость
0
1
2
3
4
5
11. Усталость (утомление, переутомление)
0
1
2
3
4
5
Доброта (добросердечие, доброжелательность, добродушие)
0
1
2
3
4
5
Ключ до опитувальника:
Позитивні дієві стани: № 2, 3, 4, 6, 5, 8, 9, 10, 12. Усього –9.
Негативні дієві стани: № 1, 7, 11. Усього –3.
Позитивні стани спілкування: № 2, 3, 5, 6, 8, 10, 12. Усього – 7.
Негативні стани спілкування: № 1, 11. Усього – 2.
Стани, пов’язані з позитивним відношенням до навчання, викладачів, оточуючих (спрямованість, мотиваційні стани):№ 5, 8, 9, 12.Усього–4.
Стани, що пов’язані з негативним відношенням до навчання, викладачів, оточуючим (спрямованість, мотиваційні стани): № 7. Усього – 1.
Позитивні психофізіологічні стани: № 3.
Негативні психофізіологічні стани: №11.
Позитивні емоційні стани: № 2, 5, 6, 8, 10. Усього – 5.
Негативні емоційні стани: № 1.
Позитивні вольові стани: № 8, 9. Усього – 2.
Негативні вольові стани: № 7.
Позитивні інтелектуальні стани: № 4, 5, 6. Усього – 3.
Негативні інтелектуальні стани: № 7.
Обробка даних: Отримані данні обробляються згідно з ключем. На основі отриманих результатів можна побудувати профіль індивідуальних психічних станів студента.
Висновок: За допомогою даної методики можна визначити загальний фон та особливості психічного стану студента під час навчальної діяльності.
Діагностика екзаменаційної тривожності.
Экзаменационная тревожность - одна из форм тревожности, которой следует уделить особое внимание. Многие учащиеся впадают в панику, когда им предстоит сдавать экзамены. Ответьте на вопросы предложенного ниже теста. Прочтите каждое утверждение и отметьте тот вариант ответа, который подходит вам лучше всего. Здесь нет правильных и неправильных ответов. Не раздумывайте долго над одним вопросом. Помните, что ваши ответы должны отражать ваше состояние в общем. Подсчитайте сумму четырех полученных цифр, и вы получите свой результат.
№ |
Утверждения |
Почти никогда |
Иногда |
Часто |
Практр чески всегда |
1 |
Мысли о том, что я не справлюсь, мешают мне сосредоточиться на задании |
1 |
2 |
3 |
4 |
2 |
Накануне важного экзамена я начинаю паниковать |
1 |
2 |
3 |
4 |
3 |
Я чувствую, как сильно бьется мое сердце, когда я сдаю важный экзамен |
1 |
2 |
3 |
4 |
4 |
Сдавая экзамен, я уже думаю о последствиях провала
|
1 |
2 |
3 |
4 |
Итоговый показатель будет варьироваться от 4 баллов (низкая тревожность) до 16 (высокая тревожность). Считается, что экзаменационная тревожность состоит из двух компонентов - беспокойства и эмоциональности. Беспокойство - это мысли о последствиях провала. К эмоциональному компоненту относятся неприятные ощущения и физиологические реакции, которые возникают в результате стресса. Пункты, относящиеся к компоненту беспокойства, в нашем тексте выделены курсивом. Теперь подсчитайте результаты заново, вычисляя отдельно баллы для беспокойства и эмоционального компонента. Если ваш балл превышает 4 по каждому показателю, то уровень беспокойства и эмоциональности у вас превышает среднюю величину. Если ваши показатели достаточно высоки, то вам имеет смысл обратиться за консультацией к своему преподавателю и/или к другому специалисту.
Після закінчення викладач пояснює правила проведення статистичної групової оцінки результатів дослідження. Студенти здійснюють групову оцінку отриманих результатів дослідження.
