
- •1 Оcновні поняття і визначення
- •1.1 Зворотні зв’язки
- •1.2 Класифікація сак
- •1.3 Принцип дії сар
- •1.4 Функціональна схема сар
- •1 0 0 .5 Вимоги, що ставляться до сар
- •2 Статичні і динамічні характеристики об’єктів керування
- •2.1 Лінійні диференціальні рівняння автоматичних систем і їх елементів
- •2.2 Перехідні функції
- •2.3 Передавальні функції
- •2.4 Частотні характеристики
- •2.5 Статичні характеристики типових з’єднань елементів
- •3 Типові алгоритмічні ланки, їх частотні та часові характеристики
- •3.1 Поняття алгоритмічної, типової і елементарної ланок
- •3.2 Типові ланки з розподіленими параметрами
- •3.3 Безінерційна ланка
- •3.4 Інерційна ланка і-го порядку
- •3.5 Інтегруючі ланки
- •3.6 Диференціююча ланка
- •3.7 Інерційні ланки другого порядку
- •3.8 Ланка запізнення
- •4 Стійкість автоматичних систем і показники якості перехідних процесів
- •4.1 Поняття стійкості автоматичних систем керування
- •4.2 Математична оцінка стійкості
- •4.3 Алгебраїчні критерії стійкості
- •4.4 Графо-аналітичний критерій Михайлова
- •4.5 Частотні критерії стійкості
- •4.6 Оцінка стійкості автоматичної системи за її структурою
- •4.7 Синтез систем автоматичного керування, виходячи з умов стійкості
- •4.8 Запас стійкості автоматичної системи
- •4.9 Показники якості перехідних процесів
- •4.10 Методи побудови перехідних процесів
- •4.11 Непрямі оцінки якості перехідних процесів
- •4.12 Інтегральні оцінки перехідних процесів
- •4.13 Розрахунок сталої помилки автоматичної системи
- •4.14 Помилки від задаючих впливів
- •4.15 Коефіцієнти помилки
- •4.16 Помилки від впливу збурення
- •5 Аналіз стійкості нечітких систем керування з нечітким під-регулятором
- •5.1 Твердження проблеми
- •5.2 Узагальнена умова Гурвіца
- •5.3 Еквівалентна система
- •6 Загальні відомості про автоматичні регулятори
- •6.1 Принципи побудови і класифікація автоматичних регуляторів
- •6.2 Математичні моделі і способи реалізації автоматичних регуляторів
- •6.3 Регулятори прямої дії
- •6.4 Пневматичні регулятори
- •6.5 Елементи і вузли пристроїв безперервної дії
- •6.6 Елементи і вузли пристроїв дискретної дії
- •6.7. Регулятори безперервної дії
- •Умова рівноваги елементу порівняння матиме вигляд
- •6.8 Екстремальні регулятори
- •7.1 Регулювання витрати
- •7.2 Регулювання рівня
- •7.3 Регулювання тиску
- •8 Нечітке моделювання багатовимірних нелінійних процесів
- •9 Первинні вимірювачі-перетворювачі технологічних параметрів
- •9.1 Перетворювач-регулятор потенціометричний пп-10
- •Конструктивні особливості
- •Функціональні можливості
- •9.2 Блок перетворення взаємної індуктивності бпви-1
- •9.3 Блоки перетворення сигналів термоопорів бпо-32, бпо-42
- •9.4 Блок перетворення сигналів термопар бпт-22
- •9.5 Блок перетворення сигналів тензодатчиків бпт-2
- •9.6 Перетворювач постійної напруги і струму пнс-1 Перетворювач змінної напруги пнс-2 Перетворювач змінної струму пнс-3
- •9.7 Пневмоелектричний перетворювач пеп-11
- •9.8 Блок перетворення інтерфейсів бпи-485
- •Характеристики інтерфейсу rs-485/rs-422
- •9.9 Блок перетворення інтерфейсів бпи-2к
- •10 Цифрові сар
- •10.1 Функціональна організація цифрових сар з керуючою мікро електронної еом (кмеом)
- •10.2 Реальний масштаб часу цсак з кмеом
- •10.3 Дискретна передавальна функція неперервної частини цсак
- •10.4 Дискретна передавальна функція цифрових коректуючих ланок
- •11 Поняття про синтез автоматичних систем керування технологічними процесами.
- •11.1 Класифікація і загальна характеристика методів синтезу аск.
- •11.2 Основні етапи синтезу аск
- •Cтруктурний синтез багатовимірних систем керування (детерміновані системи)
- •12.1 Математична модель багатовимірної системи керування.
- •Із першого рівняння системи (12.2) знаходимо
- •12.2 Основні властивості об’єктів керування.
- •12.3 Алгоритмічні структури багатовимірних систем керування.
- •12.4 Синтез автоматичних систем керування.
- •12.5 Синтез модального керування
- •Приймаючи до уваги (12.26), отримуємо
- •12.6 Поняття про синтез оптимальних регуляторів.
- •Додаток в
10.4 Дискретна передавальна функція цифрових коректуючих ланок
КМЕОМ, які входять до складу контуру керування можуть бути використані для програмної реалізації коректуючих алгоритмів в ЦСАК. Програмну реалізацію такого алгоритму можна представити у вигляді дискретної передавальної функції (ДПФ)
(10.10)
де
функції (1) відповідає різницеве рівняння:
(10.11)
Для розв’язання різницевих рівнянь придатними є три методи програмування: прямий, послідовний, паралельний. Кількість операцій при прямому програмуванні становить:
де l і k - відповідно степені лівої та правої частини рівняння (10.11).
Метод прямого програмування використовують тоді, коли ДПФ цифрового обчислювального пристрою має деякі сталі коефіцієнти, що дорівнюють нулю. При цьому запізнення, що вноситься цим методом зводиться до мінімуму.
При послідовному програмуванні кількість операцій дорівнює:
тобто є меншою ніж у прямого програмування.
Загальна кількість операцій при паралельному програмуванні:
В ряді випадків для використання переваг кожного із методів програмування обчислювального пристрою будують з одночасним використанням двох або трьох методів.
Розглянемо можливі варіанти ДПФ коректуючих ланок у ЦСАК:
ПІД (пропорційно-інтегродиференціальний) алгоритм керування коректуючих ланок.
Якщо у рівняння (10.10) покласти k=2, =1, то ДПФ алгоритму керування матиме вигляд
(10.12)
Різницеве рівняння, що відповідає (10.12) можна записати так:
(10.13)
У (4) відповідає наступній ПІД коректуючий алгоритм керування:
(10.14)
Ті, Тg – сталі часу відповідно інтегрування і диференціювання.
Для малих значень періоду дискретизації Т, та реалізації алгоритму інтегрування методом простої різниці інтегральне рівняння (10.13) можна записати у вигляді різницевого рівняння:
n=1
(10.15)
n=n-1
(10.16)
На підставі рівняння (10.15) знаходимо рекурентну формулу для ПІД коректуючого алгоритму керування.
(10.17)
Як бачимо для малих значень Т різницеве рівняння (10.13) ДПФ (10.12) збігається з коректуючим алгоритмом (10.17). Значення коефіцієнтів b1, b2, вибирають із умови реалізації потрібних значень Тg, Тi та Т.
- ПІ (пропорційно-інтегральний) (ізодромний) коректуючий алгоритм керування.
Якщо в (1)поставити s=1, k=1, a1=1, то ДПФ коректуючого алгоритму, керування буде мати наступний вигляд:
(10.18)
Різницеве рівняння, що описує (10.18) є рівняння виду:
(10.19)
Рівняння (10) відповідає такому неперервному коректуючому алгоритму:
(10.20)
Для малих значень Т та при реалізації алгоритму інтегрування методом прямокутників, рівняння (10.20) можна записати у вигляді різницевого рівняння.
(10.21)
n=n-1
(10.22)
Щоб сформулювати рекурентне різницеве рівняння від (10.21) віднімемо (10.22)
(10.23)
На підставі (10.23) знаходимо рекурентну формулу пропорційного інтегрального коректуючого алгоритму
(10.24)
де к0 – коефіцієнт пропорційності.
Як бачимо для малих значень Т рівняння (10.19) ПФ (10.18) збігається з (10.24). Значення коефіцієнтів і вибирається із умови реалізації потрібного значення Ті, Т.
- І (інтегральний) коректуючий алгоритм керування.
Якщо в (10.10) покласти s=1, k=1, b0=1, то ДПФ для коректуючого алгоритму керування буде мати наступний вигляд:
(10.25)
Різницеве рівняння, що описує цю функцію має вигляд
(10.26)
Рівняння (10.26) відповідає такому неперервному коректуючому алгоритму
(10.27)
Для малих значень Т та при реалізації алгоритму інтегрування методом прямокутників рівняння (10.27) можна записати у вигляді різницевого рівняння
n=1
(10.28)
n=n-1
(10.29)
Щоб сформулювати рекурентне різницеве рівняння від (10.28) віднімемо (10.29), тоді:
(10.30)
На підставі рівняння (10.30) знаходимо рекурентну формулу І коректуючого алгоритму
(10.31)
- П (пропорційний алгоритм керування).
Якщо в рівняння (10.10) підставити aі=0, bi=0, то ДПФ коректуючого алгоритму керування буде мати наступний вигляд:
D(Z)=bo (10.32)
Різницеве рівняння, що описує цю функцію має вигляд
(10.33)
bo=1 відповідає одиничному коефіцієнту передачі КМЕОМ.
При bo1 сигнал підсилюється, при bo<1 – послаблюється.
- ПД (пропорційно-диференціальний) коректуючий алгоритм керування.
Якщо в рівняння (10.10) покласти s=0, k=1, то ДПФ коректуючого алгоритму керування буде мати вигляд:
D(Z)=bo+b1Z-1 (10.34)
А різницеве рівняння, яке описує цю функцію:
(10.35)
Різницевому рівнянні буде відповідати такий неперервний алгоритм:
(10.36)
Для малих значень періоду дискретизації Т, та при реалізації алгоритму диференціювання методом простої різниці диференційного рівняння (10.36) для такту [n] можна записати у вигляді різницевого рівняння:
(10.37)
Для малих значень Т, різницевого рівняння (10.35) ДПФ (10.34) збігається із коректуючим алгоритмом (10.37). Значення коефіцієнтів та вибирають із умови реалізації потрібних значень постійної диференціювання Тg та кроку дискретизації Т.
- IД (інтегрально-диференціальний) коректуючий алгоритм керування.
Якщо в рівняння (1) покласти s=1, k=1, то ДПФ коректуючого алгоритму керування буде мати вигляд:
(10.38)
Різницеве рівняння, яке описує цю функцію має вигляд:
(10.39)
Рівняння (10.39) відповідає неперервному коректуючому алгоритму:
(10.40)
Для малих значень періоду дискретизації Т, та при реалізації алгоритму диференціювання методом простої різниці диференційного рівняння (10.40) для такту [n] можна записати у вигляді різницевого рівняння:
або
(10.41)
Для малих значень періоду дискретизації Т, різницевого рівняння (10.39) ДПФ (10.38) збігається із коректуючим алгоритмом (10.42).
Якщо
в (31) підставити
, то отримаємо:
(10.42)
На підставі рівняння (33) знаходимо ДПФ окректуючого алгоритму:
(10.43)
Передавальна функція ланки диференціювання у цьому випадку має такий вигляд:
(10.44)
Розглянуті ДПФ коректуючих ланок дають змогу використавши методику аналізу неперервних систем автоматичного керування для ЦСАК знайти