
- •1 Оcновні поняття і визначення
- •1.1 Зворотні зв’язки
- •1.2 Класифікація сак
- •1.3 Принцип дії сар
- •1.4 Функціональна схема сар
- •1 0 0 .5 Вимоги, що ставляться до сар
- •2 Статичні і динамічні характеристики об’єктів керування
- •2.1 Лінійні диференціальні рівняння автоматичних систем і їх елементів
- •2.2 Перехідні функції
- •2.3 Передавальні функції
- •2.4 Частотні характеристики
- •2.5 Статичні характеристики типових з’єднань елементів
- •3 Типові алгоритмічні ланки, їх частотні та часові характеристики
- •3.1 Поняття алгоритмічної, типової і елементарної ланок
- •3.2 Типові ланки з розподіленими параметрами
- •3.3 Безінерційна ланка
- •3.4 Інерційна ланка і-го порядку
- •3.5 Інтегруючі ланки
- •3.6 Диференціююча ланка
- •3.7 Інерційні ланки другого порядку
- •3.8 Ланка запізнення
- •4 Стійкість автоматичних систем і показники якості перехідних процесів
- •4.1 Поняття стійкості автоматичних систем керування
- •4.2 Математична оцінка стійкості
- •4.3 Алгебраїчні критерії стійкості
- •4.4 Графо-аналітичний критерій Михайлова
- •4.5 Частотні критерії стійкості
- •4.6 Оцінка стійкості автоматичної системи за її структурою
- •4.7 Синтез систем автоматичного керування, виходячи з умов стійкості
- •4.8 Запас стійкості автоматичної системи
- •4.9 Показники якості перехідних процесів
- •4.10 Методи побудови перехідних процесів
- •4.11 Непрямі оцінки якості перехідних процесів
- •4.12 Інтегральні оцінки перехідних процесів
- •4.13 Розрахунок сталої помилки автоматичної системи
- •4.14 Помилки від задаючих впливів
- •4.15 Коефіцієнти помилки
- •4.16 Помилки від впливу збурення
- •5 Аналіз стійкості нечітких систем керування з нечітким під-регулятором
- •5.1 Твердження проблеми
- •5.2 Узагальнена умова Гурвіца
- •5.3 Еквівалентна система
- •6 Загальні відомості про автоматичні регулятори
- •6.1 Принципи побудови і класифікація автоматичних регуляторів
- •6.2 Математичні моделі і способи реалізації автоматичних регуляторів
- •6.3 Регулятори прямої дії
- •6.4 Пневматичні регулятори
- •6.5 Елементи і вузли пристроїв безперервної дії
- •6.6 Елементи і вузли пристроїв дискретної дії
- •6.7. Регулятори безперервної дії
- •Умова рівноваги елементу порівняння матиме вигляд
- •6.8 Екстремальні регулятори
- •7.1 Регулювання витрати
- •7.2 Регулювання рівня
- •7.3 Регулювання тиску
- •8 Нечітке моделювання багатовимірних нелінійних процесів
- •9 Первинні вимірювачі-перетворювачі технологічних параметрів
- •9.1 Перетворювач-регулятор потенціометричний пп-10
- •Конструктивні особливості
- •Функціональні можливості
- •9.2 Блок перетворення взаємної індуктивності бпви-1
- •9.3 Блоки перетворення сигналів термоопорів бпо-32, бпо-42
- •9.4 Блок перетворення сигналів термопар бпт-22
- •9.5 Блок перетворення сигналів тензодатчиків бпт-2
- •9.6 Перетворювач постійної напруги і струму пнс-1 Перетворювач змінної напруги пнс-2 Перетворювач змінної струму пнс-3
- •9.7 Пневмоелектричний перетворювач пеп-11
- •9.8 Блок перетворення інтерфейсів бпи-485
- •Характеристики інтерфейсу rs-485/rs-422
- •9.9 Блок перетворення інтерфейсів бпи-2к
- •10 Цифрові сар
- •10.1 Функціональна організація цифрових сар з керуючою мікро електронної еом (кмеом)
- •10.2 Реальний масштаб часу цсак з кмеом
- •10.3 Дискретна передавальна функція неперервної частини цсак
- •10.4 Дискретна передавальна функція цифрових коректуючих ланок
- •11 Поняття про синтез автоматичних систем керування технологічними процесами.
- •11.1 Класифікація і загальна характеристика методів синтезу аск.
- •11.2 Основні етапи синтезу аск
- •Cтруктурний синтез багатовимірних систем керування (детерміновані системи)
- •12.1 Математична модель багатовимірної системи керування.
- •Із першого рівняння системи (12.2) знаходимо
- •12.2 Основні властивості об’єктів керування.
- •12.3 Алгоритмічні структури багатовимірних систем керування.
- •12.4 Синтез автоматичних систем керування.
- •12.5 Синтез модального керування
- •Приймаючи до уваги (12.26), отримуємо
- •12.6 Поняття про синтез оптимальних регуляторів.
- •Додаток в
7.1 Регулювання витрати
Витрата є найважливішим контрольованим і регульованим параметром у всіх технологічних процесах і є одночасно основним керуючим впливом для підтримування інших параметрів і фактично визначає матеріальні та енергетичні ресурси процесу.
Системи регулювання витрати мають такі особливості: мала інерційність ОК, наявність високочастотних пульсацій у потоці, зумовлених роботою помп і компресорів, нелінійність залежності степеня відкривання клапана (командного тиску на ВМ) і витратою, а також між витратою і перепадом тиску на звужуючому пристрої в каналі вимірювання.
Найчастіше ОК при регулюванні витрати – це дільниця трубопроводу між датчиком витрати та РО, тобто керуючий канал – це ”витрата речовини через датчик (витратомір) – витрата речовини через клапан”.
Наближено динаміка такого каналу описується передавальною функцією аперіодичної ланки з чистим запізненням
(7.1)
Час чистого запізнення τ становить частку секунди для газу та декількасекунд для рідини, а постійна часу не перевищує декількох секунд. Це зумовлює необхідність застосування малоінерційних технічних засобів автоматизації і врахування їх динамічних характеристик при аналізі систем регулювання.
Оскільки на об’єкт керування безперервно діють високочастотні збурення, то без їх демпферування добитись якісного регулювання важко. В цих умовах найкраще використати звужуючи пристрої. Дифманометри –витратоміри також добре згладжують височастотні складові сигналу.
Найменшу інерційність мають індукційні (електромагнітні) витратоміри, але на їх вихідний сигнал найсильніше впливають високочастотні збурення.
Таким чином, в контурах регулювання витрати доцільно застосовувати звужуючі пристрої з дифманометрами і ротаметри, а в умовах вибухо- і пожежонебезпечних виробництв їх укомплектовують пневматичними дистанційними системами передачі, що дозволяє ще крім того і додатково згладжувати високочастотні збурення.
Додаткове демпферування в САР витрати може бути внесене вибором правильного закону регулювання. З цієї точки зору в контурах регулювання необхідно застосовувати регулятори з ПІ-законом регулювання (в окремих випадках допускаються П-регулятори, які мають невеликі демпферні властивості). Ні в якому разі не рекомендується застосовувати ПД- або ПІД-регулятори, оскільки це призведе до виникнення в САР високочастотних коливань великої амплітуди. Коефіцієнт підсилення регулятора установлюють як можна меншим.
Вище
підкреслювалося,
що
на якість роботи АСР впливають
нелінійності. Так,
у
звужуючому пристрої (діафрагмі) вихідна
величина (перепад тиску ΔР) в робочому
діапазоні зв’язаний
з вхідною величиною (витратою L)
квадратичною залежністю:
.
Ця нелінійність впливає на степінь
стійкості системи при зміні витрати.
Тому виникає необхідність забезпечення
значного запасу стійкості системи або
використання пристроїв лінеаризації,
які,
крім того,
покращують
якість перехідного процесу. Останній
шлях є найперспективнішим.
Нелінійність РО можна зменшити шляхом спеціального профілювання дросельних пристроїв РО або вибором клапанів з лінійною витратною характеристикою.
Для регулювання (стабілізації) витрати рідини в трубопроводі використовуються два типи АСР. При створенні колекторного постачання рідиною, напору рідини за рахунок напірних ємностей і у випадку застосування центробіжних помп і компресорів використовують АСР, схема якої зображена на рис.7.2. Керуюча дія тут – зміна гідравлічного опору трубопроводу.
а) б)
1 – поршнева помпа; 2 – датчик витрати; 3 – регулятор;
4 – виконавчий механізм і регулюючий орган
Рисунок 7.1 – Типові АСР витрати
Однак при використанні поршневих і ротаційних помп доцільно застосовувати схему приведена на рис.7.1.б АСР на рис.7.1.а. не може бути застосована, адже повне перекриття РО потоку рідини, після таких насосів створюється високий тиск, який може викликати аварійну ситуацію.Тому для регулювання витрати тут використовують схеми регулювання витрати на балінасній лінії. Недоліком такої схеми є енергетичні витрати, викликані необхідністю завищення продуктивності помпи чи компресора. Тому для потужних помп застосовують схеми регулювання витрати шляхом зміни числа обертів приводу помпи, але це призводить до ускладнення схем керування.
Розглянемо регулювання співвідношення витрат двох речовин. Такі схеми доцільно використовувати, наприклад, для підтримування заданого співвідношення витрат газ-абсорбент в системах керування процесом абсорбційної осушки газу. АСР такого типу можна реалізувати за однією з трьох схем (рис.7.2).
а)
4
1 7
L1
2
L2
7
3
б)
4
8
3
абсорбент
насичений
абсорбент
Осуш.газ
1
6
5
2
газ
К-1
7
7
в)
а) з незаданою загальною продуктивністю;
б) із заданою продуктивністю;
в) із заданою продуктивністю та корекцією коефіцієнта співвідношення за третім параметром:
датчик провідної витрати;
датчик веденої витрати;
регулятор співвідношення;
регулятор провідної витрати;
5, 6- датчик і регулятор вологості газу;
7- регулюючий клапан;
адсорбер.
Рисунок 7.2– АСР співвідношення витрат
При
незаданій загальній продуктивності
двох потоків витрата однієї речовини
змінюється довільно (відсутнє завдання
регулятору). Ця витрата L1,
називається провідною. Інша речовина
подається з “веденою”
витратою L2,
що знаходиться з L1
у співвідношенні
,
(тут а – постійний коефіцієнт
співвідношення) (рис.7.2.а). При заданому
значенні провідної витрати L1,
тобто при заданій загальній продуктивності,
крім АСР співвідношення, застосовується
і АСР провідної витрати (рис.7.2.б).
Застосовують
також АСР,
в
яких коефіцієнт співвідношення залежить
від відзначення третього технологічного
параметра, тобто
(тут у –третій параметр). Така схема
може бути використана при регулюванні
співвідношення подачі газу на осушку
і абсорбента з корекцією коефіцієнта
співвідношення за вологістю газу на
виході з абсорбера (рис.7.2.в).